Якість діагностики загрози банкрутства визначається насамперед набором оціночних показників (об'єктів дослідження), що використовуються для отримання експертного висновку. Саме тому розробці переліку таких показників та обґрунтуванню доцільності їх застосування присвячено чимало досліджень іноземних та вітчизняних дослідників.
Оскільки донині не існує єдиного загальновизнаного переліку оціночних коефіцієнтів-індикаторів кризового стану та загрози банкрутства, кожен дослідник-теоретик та суб'єкт діагностування-практик підходять до вирішення цього завдання індивідуально.
Найбільшого поширення набув коефіцієнтний підхід, в перебігу якого об сктамн дослідження виступають різноманітні коефіцієнти — різноманітні відносні показники, що розраховуються шляхом порівняння між собою певних абсолютних показників господарсько-фінансової діяльності підприємств, інформація про які міститься у різноманітних видах звітності та обліку.
Формування системи показників-індикаторів кризового стану та загрози банкрутства повинно базуватися на наступних методологічних принципах.
1. Адекватність системи показників завданням діагностичного дос
лідження, тобто можливість за їх допомогою забезпечити виявлен-
. ня й оцінку глибини розвитку кризи та її окремих фаз, здійснення діагностики наявності передумов для її поглиблення або послаблення(переборення).
2. Наявність інформаційного забезпечення для розрахунку значення показників, проведення динамічного та порівняльного аналізу.
3. Можливість чіткого визначення алгоритмів розрахунку показників-індикаторів кризи, що забезпечує тотожність їх економічного розуміння та тлумачення при використанні різними фахівцями-експертами.
4. Можливість накопичення статистичної бази стосовно рівня та динаміки зміни показників, що з часом стане інформаційною передумовою розробки спеціальних критеріальних моделей (рейтингових систем) діагностики кризи та загрози банкрутства.
5. Охоплення показниками усіх найважливіших напрямів (сфер) оцінки фінансового стану підприємств, в яких можуть знаходити віддзеркалення кризові явища, що притаманні їх діяльності, або передумови для їх появи.
6. Оптимальна чисельність показників з кожного напряму дослідження, виключення зі складу системи показників, що дублюють один одного (тобто за цими показниками можна отримати тотожний за економічним змістом аналітичний висновок).
7. Можливість чіткого та однозначного визначення негативного значення (критеріальної межі) або негативної динаміки (напряму зміни), які можуть використовуватись як база для ідентифікації кризового стану або передумов для його появи в майбутньому.
Детальна характеристика показників-індикаторів кризового стану, алгоритми їхнього розрахунку та діагностичні можливості наведено у таблиці 1.
Діагностика кризового стану та виявлення загрози банкрутства на базі використання фінансових коефіцієнтів передбачає: розрахунок їх величини, проведення горизонтального, порівняльного та еталонного аналізу, підготовку аналітичного висновку.
Найбільш популярним прийомом діагностування є еталонний аналіз, який передбачає порівняння фактичних значень певних оціночних показників з еталонним значенням, яке встановлено у певному нормативному акті або є результатом певних статистичних досліджень.
Таблиця 1
Система показників-індикаторів кризового стану та загрози банкрутства підприємства
| № п/п.
| Показник
| Алгоритм розрахунку
| Напрям використання
| Алгоритм розрахунку
|
|
|
|
|
|
|
| Показники платоспроможності
|
|
| Коефіцієнт негайної абсолютної ліквідності (Квл)
| 
| Оцінка можливостей розрахунку за короткостроковими зобов’язаннями найближчим часом; оцінка ефективності використання вільних грошових коштів. Оптимальна межа 0,2-1,0
| 
|
|
| Загальний коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності) Кпл
| 
| Загальна оцінка ліквідності підприємства, його можливостей покриття короткострокових зобов’язань за рахунок усіх обігових коштів протягом року, оцінка кредитоспроможності підприємства. Оптимальне значення знаходиться у межі 1,0-3,0
| 
|
Продовження таблиці 1
|
|
|
|
|
|
| 3.
| Проміжний коефіцієнт покриття (Кпп)
| 
| Оцінка ступеня покриття короткострокових зобов’язань лише за рахунок грошових коштів та дебіторської заборгованості (тобто без врахування товарних запасів)
| 
|
|
| Рівень операційної платоспроможності
| 
| Оцінка достатності грошових активів для покриття поточних витрат на здійснення господарсько-фінансової діяльності
| 
|
|
| Рівень ліквідності протроченої заборгованості
| 
| Оцінка можливості негайного погашення заборгованості, термін сплати якої минув
| -
|
|
| Індекс ліквідності обігових коштів
| 
| Узагальнена оцінка ступеня ліквідності підприємства, тобто середньої кількості днів, необхідних для перетворення усіх поточних активів на ліквідні кошти
| 
|
| Показники стану та структури капіталу
|
|
| Коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Кзап)
| 
| Оцінка структури обігових коштів за джерелами формування – за рахунок власного капіталу чи заборгованості. Оптимальне значення не нижче 0,3-0,4
| 
|
Продовження таблиці 1
|
|
|
|
|
|
|
| Рівень простроченої заборгованості (Рзар)
| 
| Рівень простроченої заборгованості в загальному обсязі заборгованості. Оптимально – мінімізація
| -
|
|
| Коефіцієнт фінансової автономії (стабільності) Кфа
| 
| Оцінка рівня фінансування діяльності за рахунок власних коштів. Оптимальне значення >0,5
| 
|
|
| Коефіцієнт заборгованості (Кз)
| 
| Оцінка рівня заборгованості підприємства в загальному обсязі капіталу підприємства
Оптимальне значення >0,5
| 
|
|
| Коефіцієнт фінансового лівереджу
| 
| Оцінка наявності власних коштів на одиницю позикових, що забезпечує при необхідності їх повернення кредиторам. Оптимальне значення >1-1.5
| 
|
|
| Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості (Ккуд)
| 
| Оцінка ступеня перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською. Оптимальне значення – 1,0
| 
|
| Показники оборотності (ділової активності
|
|
| Оборотність обігових коштів Коб
| 
| Оцінка швидкості обороту всіх обігових коштів підприємства. Оптимальний напрямок – прискорення
| 
|
| | | | | | | | |
Продовження таблиці 1
|
|
|
|
|
|
|
| Оборотність товарно-матеріальних запасів
| 
| Оцінка швидкості обороту товарно-матеріальних запасів. Оптимально-прискорення обіговості товарно-матеріальних запасів, але за умови достатнього обсягу товарних запасів для нормальної господарської діяльності
| 
|
|
| Оборотність дебіторської заборгованості Одз
| 
| Оцінка швидкості обороту дебіторської заборгованості. Оптимально прискорення заборгованості
| 
|
|
| Тривалість операційного циклу Тоц
| 
| Оцінка довжини циклу, тобто періоду з моменту вкладення коштів у товарні запаси до моменту отримання виручки від їх продажу. Оптимально – зменшення довжини операційного циклу
| 
|
Продовження таблиці 1
|
|
|
|
|
| |
|
| Оборотність кредиторської заборгованості Кокз
| 
| Оцінка середнього періоду погашення кредиторської заборгованості, тобто часу, на який кредитується підприємство з боку своїх господарських партнерів
| 
| |
|
| Тривалість фінансового циклу Тфц
| 
| Оцінка довжини обороту грошових коштів підприємства, тобто періоду за який вивільняються грошові кошти
| 
| |
| Показники прибутковості
| |
|
| Чиста рентабельність (збитковість власного капіталу) ЧРвк
| 
| Оцінка рівня отримання чистого прибутку на одиницю власного капіталу підприємства
| 
| |
|
| Звичайна рентабельність власного капіталу
| 
| Оцінка рівня звичайного результату діяльності до оподакування на одиницю власного капіталу
| 
| |
|
| Рентабельність активів РА
| 
| Оцінка обсягу отримання чистого прибутку в розрахунку на одиницю майна, яке знаходиться в розпорядженні підприємства
| 
|
|
| Рентабельність обороту РО
| 
| Оцінка результатів господарської діяльності підприємств, обсяг прибутку на одиницю обороту і частку прибутку в ціні продукції
| 
|
| | | | | | | | | | | | |
Необхідно зазначити, що в нормативно-інструктивних матеріалах, прийнятих різними відомствами України (Комісією з цінних паперів та фондової біржі [53], Національним банком України [74], Міністерством фінансів України [69], визначені еталонні (рекомендовані) значення певних фінансових коефіцієнтів (табл. 2), які суттєво різняться між собою.
Це ще раз підтверджує, що використовувати цей методичний прийом діагностики слід надзвичайно обережно, оскільки еталонні значення, як правило, не мають відповідного обґрунтування чи статистичного підтвердження.
Таблиця 2
Рівні неплатоспроможності відповідно до методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства чи доведення до банкрутства
| Назва стану
| Визначення
| Економічний критерій наявності
|
| 1. Поточна неплатоспроможність
| Фінансовий стан підприємства, при якому через випадковий збіг обставин суми наявних у нього коштів та високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу. При наявності на будь-яку дату відповідає законодавчому визначенню «неспроможне» підприємство на початок та кінець кварталу
| ІП<0
ПП=А040+А1А1+А220
+А230+А240 (наявні грошові кошти) – П60 (в частині прострочних поточних зобовязань)
|
| 2 Критична неплатоспроможність
| Фінансовий стан підприємства, при якому на початку і в кінці звітного кварталу, що передував поданню заяви про порушення справи про банкрутство, має місце невиконання нормативних значень коефіцієнта покриття (А) та коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Аз). Відповідає законодавчому визначенню банкрут
| ПП<0
Аи<1,5
Аз<0,1
Кп=Агм(оборотні активи) Пзоб(поточні зобовязання
|
