Студопедия — Обмін речовин і енергії
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Обмін речовин і енергії






У 1881 р. лікар М.І. Лунін провів цікавий дослід. Одна група мишей отримува­ла штучну суміш із складових частин молока - води, цукру, жиру, білка і солей, а друга група - натуральне молоко. Незабаром вся група мишей, що знаходилась на штучному харчуванні, загинула, а та, що отримувала молоко, продовжувала нормально рости. В результаті цих експериментів М.І. Лунін прийшов до виснов­ку, що в їжі, крім білків, жирів, вуглеводів і солей містяться якісь речовини, які необхідні для збереження життя. Цими речовинами виявилися вітаміни. Вони не мають суттєвого енергетичного і пластичного значення, однак, становлячи складову частину молекули ферментів, помірно впливають на фізіологічний стан організму.

Джерелом вітамінів є харчові продукти рослинного і тваринного походжен­ня. Деякі вітаміни синтезуються мікрофлорою кишечника. За розчинністю віта­міни поділяються на дві групи: водорозчинні (вітаміни групи В, вітамін С, віта­мін Р) і жиророзчинні (вітаміни А, Д, Е, К).

При відсутності в їжі вітамінів розвиваються захворювання, які отримали назву авітамінозів. При недостатньому надходженні вітамінів в організм розви­вається гіповітаміноз - захворювання, що має легший перебіг, ніж авітаміноз. Гіповітаміноз окремого вітаміну проявляється властивими лише йому симптомами.

Авітамінози і гіповітамінози можуть виникати і при достатньому спожи­ванні організмом вітамінів з їжею, але при поганому їх всмоктуванні, тобто при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Потреба у вітамінах підвищується під час росту у дітей, у вагітних жінок, у спортсменів при інтенсивних навантаженнях, у хворих, що приймають тривалий час антибіотики.

При надмірному надходженні вітамінів в організм може розвинутися хворобли­вий стан - гіпервітаміноз. Гіпервітамінози не менш небезпечні, ніж авітамінози.

Вітамін С (аскорбінова кислота) бере участь в окисно-відновних проце­сах, укріплює судинну стінку, підвищує антитоксичну функцію печінки, забезпе­чує опірність організму до інфекцій. Добова доза вітаміну С становить 50-100 мг. Вітамін С у великій кількості знаходиться в лимонах, перці, капусті, чорній смородині, цибулі, шипшині, картоплі і ін. При термічній обробці продуктів вітамін С руйнується. Авітаміноз призводить до розвитку такого захворювання, як цинга. При цьому зазнають змін стінки кровоносних судин, з'являється кровото­чивість ясен,крововиливи.

Гіповітаміноз вітаміну С частіше спостерігається у весняний період.

Вітамін Р (біофлавоноїди). Лікування цинги лише вітаміном С достат­нього ефекту не дає. При споживанні натуральних соків хворий швидко одужує. Виявилося, що у фруктах і овочах, крім аскорбінової кислоти, міститься вітамін Р, відсутність якого в раціоні також призводить до кровоточивості.

Таким чином, цинга виникає не лише при відсутності в їжі вітаміну С, але і вітаміну Р. Вітамін Р укріплює разом з вітаміном С судинну стінку, зменшує проникність капілярів. Добова доза вітаміну Р становить 50 мг. Вітамін Р міститься у чорній смородині, шипшині, горобині, гречці, чайному листку, вишнях.

Вітамін В, (тіамін) відіграє велику роль в обміні вуглеводів, білків, жирів. Він бере участь у проведенні нервового збудження, впливає на діяльність цент­ральної нервової системи, зокрема кори головного мозку. Вітамін В, підвищує рухову і секреторну активність шлунково-кишкового тракту. Добова потреба дорослої людини вітаміну В, становить 1,4-2,4 мг.

Вітаміном В, багаті зернові і бобові культури, яловича печінка, серце. Віта­мін В1 при термічній обробці продуктів зберігається, однак температура 120 °С призводить до повного його руйнування.

При авітамінозі В1 виникає хвороба бері-бері, проявами якої є порушення рухів аж до паралічів, ураження нервів, розлади діяльності серця і шлунково-кишкового тракту.

Деякі хворобливі симптоми (втома, судома кінцівок, головний біль) спостері­гаються при гіповітамінозі вітаміну Вг Усі ці явища зникають після приймання вітаміну Вг

Вітамін В2 (рибофлавін) входить до складу клітин і бере участь у клітинно­му диханні. Він впливає на ріст і розвиток плода і дитини. Добова доза вітаміну В., становить 2-3 мг. Ним багаті зернові і бобові культури, печінка, серце, молоко, яйця, шпинат, цвітна капуста. Рибофлавін руйнується під дією сонячних променів і в лужному середовищі.

Гіповітаміноз вітаміну В2 призводить до затримки росту і зниження ваги. Виникає характерна клінічна картина: поперечні тріщини на блідих губах, біля кутів рота ці тріщини вкриті кірочками; язик при цьому має зернистий вигляд і по краях залишаються сліди від зубів. Шкіра лиця червоніє, капіляри розширю­ються. Волосся знебарвлюється і випадає. Вітамін В6 (пІридоксин) бере участь в обміні і синтезі амінокислот, змен­шує накопичення холестерину в стінках артерій, забезпечує використання заліза в організмі, впливає на кровотворення.

У людини вітамін В(. синтезується кишковими бактеріями, але, незалежно від цього, його в організм повинно щодобово надходити 1,5-3 мг.

Вітамін В6 міститься в печінці, яєчному жовтку, яловичому м'ясі, бобових і зернових рослинах, дріжджах.

При авітамінозі вітаміну В6 розвивається анемія (малокрів'я), можуть спосте­рігатися судомні скорочення м'язів.

Вітамін В12 (ціанкобаламін) ще називають зовнішнім фактором Кастла. Цей вітамін всмоктується, з'єднавшись з білком шлункового соку (внутрішнім фактором Кастла). При порушенні цього процесу розвивається анемія, затриму­ється утворення еритроцитів і тромбоцитів.

Багатими на вітамін В[2є печінка тварин, особливо теляча, печінка риб, яєчний жовток, сир, молоко. Цей вітамін синтезується мікрофлорою кишечника. Добова потреба вітаміну В,2 становить 2 мкг.

Вітамін РР (нікотинова кислота) бере участь у клітинному диханні, нормалізує секреторну і моторну функції шлунково-кишкового тракту, впливає на обмін речовин. Під впливом нікотинової кислоти підсилюються процеси гальмування в корі головного мозку.

Нікотиновою кислотою багаті висівки, зернові і бобові рослини, печінка тварин, арахіс, дріжджі.

Вітамін РР відкладається в організмі про запас, однак при захворюваннях печінки цього не відбувається.

Добова потреба нікотинової кислоти становить 15 мг.

За відсутності вітаміну РР розвивається захворювання, що має назву пелагри, характерними ознаками якої є дерматит (запалення шкіри), діарея (пронос) і де­менція (недоумство).

Вітамін А (ретинол) має специфічний вплив на функції зору і розмножен­ня. Він забезпечує нормальний фізичний розвиток і ріст. Якщо з їжі видалити вітамін А, то ріст тварин гальмується. Додавання в їжу невеликої кількості коров'ячого масла, що містить вітамін А, відновлює ріст. Ретинол бере участь у синтезі гормонів кори надниркових і статевих залоз. При авітамінозі А може спостерігатися порушення зору в сутінках, яке називається курячою сліпотою. Відсутність ретинолу може бути причиною ушкодження рогівки ока: ксеро-фтальмії (сухість ока) і кератомаляції (помутніння й утворення більма - полуди).

Вітамін А утворюється в організмі з каротину - жовтого рослинного пігменту. Цей процес відбувається в печінці. Однак 1/3 добової потреби вітаміну А людина повинна отримувати у вигляді готового вітаміну. Добова доза становить 1,5 мг (5000 МО). Вітамін А міститься у тваринних жирах, особливо у рибному, у вершковому маслі, яєчному жовтку, молоці. Каротину багато в овочах та фруктах, що мають жовтий колір: абрикоси, морква, диня, банани.

Вітамін Д(кальцифероли) регулює обмін кальцію і фосфору. Цей вітамін важливий для нормального розвитку дитини.

За відсутності вітаміну Д в ранньому дитячому віці виникає рахіт. У таких дітей порушується процес кісткоутворення внаслідок зменшення вмісту солей каль­цію і фосфору. Кістки (особливо кінцівок) стають м'якими і під вагою тіла викрив­ляються, набуваючи форми літери О чи X. На ребрах з'являються потовщення -вервиця, грудна клітка змінює форму.

Доведено, що вітамін Д утворюється з неактивної речовини ергостерину, який знаходиться в шкірі, під впливом ультрафіолетових променів. Цим поясню­ється позитивний вплив літнього сонця на дітей.

Джерелом вітаміну Д є риб'ячий жир, печінка тріски, яєчні жовтки. Його добова доза становить 2,5 мкг (100 МО).

Вітамін Е (токофероли) бере участь в окисно-відновних процесах, обміні білків, укріпленні судинної стінки, біохімічних процесах при м'язовому скороченні.

Цей вітамін широко розповсюджений у природі. Він міститься в яєчному жовтку, печінці, зародках пшениці, неочищених рослинних маслах, зелених лист­ках овочів, бананах, яблуках.

За відсутності в їжі вітаміну Е слабне статева функція, неможливе розмно­ження. Спостереження над щурами показали, що хоч запліднення відбувається і настає вагітність, але вона швидко переривається і закінчується викиднем.

Добова потреба вітаміну Е становить 12 мг.

Вітамін К (філохінони) сприяє нормальному згортанню крові. Добова доза вітаміну становить 0,3 мг. Багаті вітаміном К шпинат, салат, капуста, помідори, морква. Крім цього, він синтезується мікрофлорою кишечника.

Авітаміноз вітаміну К призводить до зниження здатності крові згортатися. Процес згортання крові порушується внаслідок зменшення протромбіну в крові. А протромбін в організмі утворюється тільки за наявності вітаміну К.

 

Лекція

Обмін речовин і енергії

 

План:

1. Фізіологічне значення обміну речовин і енергії.

2. Обмін білків та його регуляція.

3. Обмін вуглеводів

4. Обмін ліпідів та його регуляція.

5. Обмін води і мінеральних речовин та його регуляція.

6. Вітаміни.

7. Обмін енергії.

8. Основний обмін та методи його визначення.

9. Продуктивний обмін.

10. Регуляція обміну енергії.

11. Теплообмін і регуляція температури тіла.

12. Хімічна терморегуляція.

13. Фізична терморегуляція

 

Обміном речовин і енергії називають сукупність хімічних і фізичних перетворень, що відбуваються в живому організмі і забезпечують його життєдіяльність у взаємозв'язку з зовнішнім середовищем. Суть обміну речовин (метаболізму) полягає в надходженні в організм із зовнішнього середовища різноманітних речовин, засвоєнні їх і використанні в процесі життєдіяльності і виділенні утворених кінцевих продуктів обміну, у зовнішнє середовище.

Обмін речовин є специфічною властивістю живих організмів. Ф. Енгельс писав, що найважливішим моментом життя є постійний обмін речовини організмів із навколишнім середовищем, причому припинення цього обміну призводить до розпаду білків і життя припиняється. Після зупинки серця і дихання – клінічної смерті, через 5 - 6 хв наступає біологічна смерть.

Обмін речовин являє собою єдність двох протилежних процесів - асиміляції і дисиміляції. Обмін речовин можна визначити як сукупність усіх хімічних процесів, пов'язаних із перетворенням поживних речовин, отримуваних організмом із зовнішнього середовища, у складні структурні елементи цитоплазми.

Асиміляцією або анаболізмом називається процес утворення живої матерії, синтез живої протоплазми, тобто засвоєння речовин, що надходять в організм із зовнішнього середовища, утворення з більш простих речовин складних хімічних сполук, властивих даному живому організму.

Дисиміляцією називається руйнація, розпад вхідних до складу протоплазми речовин, зокрема білкових сполук з утворенням енергії.

Асиміляція і дисиміляція протікають в організмі безупинно й одночасно. Обидва процеси нерозривно пов'язані один з одним, - як асиміляція не може відбуватися без енергії, що утвориться при дисиміляції. Так і дисиміляція для свого забезпечення потребує органічних молекул із достатнім запасом енергії.

Обмін речовин складається з трьох етапів:

1) надходження різноманітних органічних і неорганічних речовин в організм;

2) їхньої зміни в організмі,

3) виведення продуктів розпаду.

З речовин, що надійшли ззовні з кормом, організм будує своє тіло, а також утворює необхідні для життя біологічні активні речовини (ферменти, гормони і т.д.). У цьому - пластична роль корму. Корм є і джерелом енергії для живого організму - у цьому енергетична роль корму. Частина речовини корму відкладається про запас (вуглеводи, жири), і використовується при недостачі поживних речовин.

Корм складається з кормових продуктів. До кормових продуктів відносяться, наприклад, сіно, овес, макуха, молоко, і т. ін. У них поживними речовинами є далеко не все, що входить до їхнього складу, а тільки частка і не однаковою мірою.

До поживних речовин відносяться тільки певні хімічні речовини, що маються в кормових продуктах і визначають їхню біологічну цінність, наприклад, білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни. Поживні речовини - білки, жири і вуглеводи після їхнього перетравлення в органах травлення, а також мінеральної солі, і вода всмоктуються в кров, транспортуються в клітини тіла, у котрих і відбуваються складні біохімічні і фізіологічні процеси. Це і є внутрішня сторона обміну речовин - проміжний обмін. Надходження корму ззовні і виділення в зовнішнє середовище продуктів обміну речовин ми можемо розглядати як зовнішню сторону обміну.

Обмін речовин і енергії - це два прояви єдиного процесу. Для полегшення вивчення цього єдиного процесу їх розглядають окремо, але при цьому ніколи не можна забувати про їхню єдність і взаємозв'язок.







Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 804. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Философские школы эпохи эллинизма (неоплатонизм, эпикуреизм, стоицизм, скептицизм). Эпоха эллинизма со времени походов Александра Македонского, в результате которых была образована гигантская империя от Индии на востоке до Греции и Македонии на западе...

Демографияда "Демографиялық жарылыс" дегеніміз не? Демография (грекше демос — халық) — халықтың құрылымын...

Субъективные признаки контрабанды огнестрельного оружия или его основных частей   Переходя к рассмотрению субъективной стороны контрабанды, остановимся на теоретическом понятии субъективной стороны состава преступления...

ТЕРМОДИНАМИКА БИОЛОГИЧЕСКИХ СИСТЕМ. 1. Особенности термодинамического метода изучения биологических систем. Основные понятия термодинамики. Термодинамикой называется раздел физики...

Травматическая окклюзия и ее клинические признаки При пародонтите и парадонтозе резистентность тканей пародонта падает...

Подкожное введение сывороток по методу Безредки. С целью предупреждения развития анафилактического шока и других аллергических реак­ций при введении иммунных сывороток используют метод Безредки для определения реакции больного на введение сыворотки...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия