ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

 

Кам 'янець-Подільський 2008

ББК 74.58

О 75 УДК371 (075.8)

Автори-упорядники: Федорчук Е.І. - канд. пед. наук, професор;

КоньковаТ.І. - канд. пед. наук, доцент; Федорчук В.В. - канд. пед. наук, доцент; Заремба В.О. - асистент

Рецензенти:

Ляска О.П. - канд. псих, наук, доцент, зав. кафедри педагогіки і психології Подільського аграрно-технічного університету; Тришневська Г.Б. - канд. пед. наук, доцент кафедри педагогіки, методики початкового навчання та дошкільного виховання Кам'янець-Подільського національного університету; Гурський В. А. - канд. пед. наук, доцент кафедри реабілітаційної педагогіки Кам'янець-Подільського національного університету.

Основи педагогічної майстерності: навчально-методичний 0 75 посібник / Е.І. Федорчук, Т.І. Конькова, В.В. Федорчук, В.О.Заремба; За заг. ред. Е.І. Федорчук. - Кам'янець- Подільський: видавець Зволейко Д.Г. 2008,- 272 с.

 

ЗМІСТ

вступ....................................................................................... 5

модульна навчальна ПРОГРАМА КУРСУ

„Основи педагогічної майстерності".......................................... 13

зміст лекцій................................................................................................ 20

Змістовий модуль 1. Сутність педагогічної

майстерності вчителя....................................................................... 20

Тема 1. Педагогічна майстерність як вищий прояв

професіоналізму вчителя................................................................ 20

Тема 2. Майстерність зовнішнього самовираження вчителя 37

Змістовий модуль 2. Майстерність комунікативної

взаємодії.............................................................................................. 62

Тема 3. Майстерність педагогічного спілкування 62

Тема 4. Дидактична майстерність педагога...........................109

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ........... 128

Практичне заняття № 1. Педагогічна майстерність і

особистість учителя....................................................................... 128

Практичне заняття № 2. Внутрішня техніка

вчителя............................................................................................... 136

Практичне заняття № 3. Засоби зовнішнього

самовираження вчителя................................................................ 141

Практичне заняття № 4. Встановлення педагогічної

взаємодії у навчально-виховному процесі.............................. 152

Практичне заняття № 5. Майстерність забезпечення

зворотного зв'язку у спілкуванні................................................. 156

Практичне заняття № 6. Майстерність проведення

вчителем індивідуальної бесіди................................................. 163

Практичне заняття № 7. Педагогічний такт і тактика вчителя……...171

 

 

Практичне заняття № 8. Майстерність учителя у

розв'язанні педагогічних конфліктів........................................... 209

Практичне заняття № 9. Майстерність побудови діалогічної взаємодії на уроці... 219

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИКОНАННЯ СТУДЕНТАМИ ІНДЗ

(індивідуальних навчально-дослідних завдань).................... 229

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ...................................................230

ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 235

ЛІТЕРАТУРА................................................................................. 239

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК 243

 

 

ВСТУП

Модернізація вищої і загальної середньої освіти, задекларована в Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті, вимагає максимального наближення системи професійної підготовки вчителя до його професійної діяльності, реалізації ідей передових педагогів про формування основ педагогічної майстерності вже в роки навчання в університеті. Тут має бути забезпечена підготовка фахівця, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, є суб'єктом особистісного і професійного зростання, вміє досягти поставленої педагогічної мети: ставити цілі, визначати стратегію та конкретну методику формування професійної діяльності, в основі якої - побудова особистісно «орієнтованої, комунікативної педагогіки на засадах життєтворчості і культуротворчості.

Цю функції покликана виконувати навчальна дисципліна „Основи педагогічної майстерності";, яка становить органічну складову системи підготовки вчителя у вищому навчальному закладі, інтегрує й актуалізує інання, набуті студентами під час вивчення спеціальних іа психолого-педагогічних дисциплін. Згідно з навчальними планами спеціальностей належить до професійно-орієнтованих дисциплін.

Головна мета курсу - дати студентам уявлення про цілісну структуру професійної діяльності вчителя, його особистості, формувати педагогічну спрямованість і мислення, допомагати студентам усвідомити себе в ролі майбутнього вчителя, виявити свої здібності і ступінь готовності до педагогічної діяльності, сприяти формуванню індивідуального стилю педагогічного спілкування, стимулювати творче розв'язання практичних завдань, професійне самовиховання, формувати потребу в неперервному педагогічному самовдосконаленні.

Завдання курсу: розвивати у майбутніх вчителів уявлення про педагогічну діяльність як рефлексивне керування діяльністю учня (переміщення його у позицію

 

активного суб'єкта навчання; розвиток його здатності до самоуправління власною діяльністю; організацію процесу навчання як вирішення навчально-пізнавальних проблем на основі творчої взаємодії з учнями); створити умови для формування у студентів гуманної позиції щодо розуміння мети і завдань власної педагогічної діяльності; допомогти майбутнім педагогам опанувати механізми використання особистісного потенціалу для вирішення завдань навчання і виховання, оволодіти елементами педагогічної техніки; визначити оптимальні засоби і напрямки професійного самовдосконалення.

Навчальна дисципліна „Основи педагогічної майстерності" побудована за логікою: ознайомлення студентів з сутністю педагогічної майстерності та базовими умовами її ефективного становлення, серед яких забезпечення суб'єктності позиції студента, що орієнтує на постійну роботу над собою, професійним самовдосконаленням; оволодіння основами майстерності вчителя в управлінні собою та навчально-виховним процесом, майстерністю педагогічного спілкування. Формування змісту курсу здійснювалося за модульним принципом. Виділено два змістових модулі, виходячи із логіки побудови системоутворюючих компонентів процесу становлення педагогічної майстерності вчителя.

Зміст курсу „Основи педагогічної майстерності" дає студентам уявлення про цілісну структуру професійної діяльності вчителя, в основі якої - особистість як основний суб'єкт її творення; формує педагогічну спрямованість і мислення; допомагає усвідомити й оцінити себе в ролі майбутнього вчителя, розкрити свої здібності і ступінь готовності до педагогічної діяльності; виявляє і коригує за допомогою навчальної групи сформовані в окремих студентів стереотипи професійного спілкування, самооцінку їх шляхом співвідношення з думкою групи; сприяє формуванню гнучкого, індивідуального стилю педагогічного спілкування, формує уміння здійснювати педагогічний процес у режимі діалогу, забезпечувати особистісну орієнтованість навчання і виховання.

 

Викладання курсу пов'язується з вивченням педагогіки і психології. Але його призначення специфічне: він покликаний забезпечити розвиток професійно важливих якостей (уваги, уяви, емпатії, рефлексії, здатності до саморегуляції, динамічного впливу), що дозволяє вчителю творчо розв'язувати проблеми педагогічної взаємодії. Методика викладання даного курсу має бути побудована так, щоб студент став не тільки спостерігачем і аналітиком, а й активним перетворювачем власної особистості. Курс має яскраво виражений прикладний характер, перевага надається практичним заняттям.

Специфіка курсу - в принципах його організації, серед яких особливо важливими є: принцип розділення педагогічної діяльності на окремі мікроситуації, ще дозволяє організувати систему вправ на усвідомлення стратегії поведінки в даному контексті; принцип високої комунікативності, активного включення студентів в ситуацію взаємодії з аудиторією; постійної рефлексії, яка досягається зворотним зв'язком через аналіз кожним студентом і групою в цілому тих реальних результатів «іут і тепер», яких досягає майбутній вчитель на заняттях; постійного поєднання вузівських занять зі шкільною практикою, що дозволяє не відкладати у часі процес застосування знань і умінь.

У результаті опанування курсу „ Основи педагогічної майстерності" студенти мають знати:

- сутність поняття „ педагогічна майстерність ", її основні

- компоненти, рівні та шляхи розвитку;

- спільні ознаки педагогічної та акторської дії;

- сутність поняття „ педагогічна техніка " та значення її в

- діяльності педагога;

- способи управління собою;

- вимоги до міміки і пантоміміки вчителя;

- складові частини техніки мовлення вчителя та способи

її розвитку;

- шляхи розвитку педагогічної уваги, спостережливості та уяви;

 

- суть, функції, структуру та стилі педагогічного спілкування;

- основні елементи, принципи, способи, прийоми та операції педагогічного впливу як складової педагогічної взаємодії;

- умови і принципи педагогічного такту;

- шляхи забезпечення зворотного зв'язку в процесі педагогічної взаємодії;

- причини виникнення і шляхи розв'язання педагогічних конфліктів;

- технологію проведення індивідуальної педагогічної бесіди;

- технологією проведення уроку-діалогу;

- прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на різних етапах уроку.

У процесі вивчення курсу студенти повинні пізнати

шляхи оволодіння наступними уміннями і навичками та

започаткувати їх розвиток:

· оцінювати власний рівень готовності до педагогічної діяльності;

· проектувати шляхи свого професійного зростання та саморозвитку;

· пояснювати сутність і доцільність педагогічної уваги, її перебігу на різних етапах уроку, визначати індивідуальні особливості розвитку власної уваги, розвивати та вдосконалювати власну професійну увагу, використовуючи прийоми тренінгу уваги та спостережливості;

· пояснювати сутність і доцільність педагогічної уяви, визначати індивідуальні властивості уяви, здійснювати тренування відтворюючої, творчої уяви;

· мобілізувати своє творче робоче самопочуття;

· самооцінювати власну зовнішню виразність, здійснювати доцільне невербальне самовираження, читати невербальну інформацію;

· розвивати техніку усного мовлення (якості голосу, інтонацію, дикцію, темпоритм);

· розпізнавати та аналізувати стилі педагогічного спілкування;

 

 

· конструювати власне педагогічне спілкування, керуючись знаннями особливостей цього процесу, його правил, шляхів долання труднощів, уникнення зон утворення бар'єрів спілкування, використовуючи різні елементи педагогічних стилів у залежності від цілей спілкування;

· використовувати прийоми педагогічної взаємодії у спілкуванні;

· конструювати зміст переконуючого впливу, застосовувати різні види і форми прямого й опосередкованого навіювання;

· реалізувати прийоми самонавіювання у заданих умовах;

· здійснювати активне слухання: ставити питання для уточнення інформації, передавати думку своїми словами, відображати емоції співрозмовника, резюмувати почуте; невербально взаємодіяти при нерефлексивному слуханні;

· організовувати педагогічну взаємодію у процесі бесіди з учнями та батьками учнів з дотриманням вимог педагогічного такту;

· моделювати педагогічно доцільне розв'язання педагогічної задачі;

· знаходити оптимальну стратегію взаємодії у конфліктній ситуації;

· встановлювати з учнями психологічний контакт на початку уроку;

· активізувати пізнавальну діяльність учнів;

· користуватися прийомами залучення учнів до активного пізнавального діалогу;

· використовувати рефлексивне слухання, добирати доцільні форми реагування на відповіді учнів;

· аналізувати характер і результати пізнавальної діяльності учнів на уроці;

· аналізувати власну діяльність з погляду її педагогічної доцільності.

Провідними методами навчання є система вправ на вироблення тих чи інших якостей особистості (соціально-психологічний тренінг), мікровикладання

 

 

(педагогічний тренінг певних професійних умінь), рольова і ділова гра (вироблення моделі поведінки в тих чи інших

ситуаціях).

Методи контролю: поточне усне опитування, оцінка за індивідуальне навчально-дослідне завдання, модульна контрольна робота.

Велике значення надається самостійній роботі студентів: опрацюванню державних документів, творів педагогів-класиків, додаткової літератури, виконанню практичних завдань, як от: самотестування якостей, необхідних учителю, підготовка фрагментів уроків, педагогічних бесід з групою учнів та індивідуальних бесід.

У процесі вивчення курсу передбачається виконання студентами індивідуальних навчально-дослідних завдань (написання рефератів) з метою розширення уявлень студентів про творчість А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, вчителів-новаторів, поглиблення знань, пов'язаних із розвитком педагогічної майстерності і творчості вчителя; формування у студентів уміння у формі реферату викладати основні ідеї опрацьованої літератури із висловленням власного ставлення до них; виховання позитивного ставлення до творчих надбань відомих педагогів та інтересу до педагогічної творчості.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Навчальні досягнення студентів оцінюються за відповідними критеріями і нормами. Продуктивність роботи студентів під час практичних занять оцінюється за 12-бальною системою: 12 балів - відмінно, 11 балів - дуже добре, 10 балів - добре, 9 балів - задовільно, 8 балів - посередньо, 7 балів і менше - незадовільно. Середня поточна успішність обчислюється за формулою:

У Д,

к_с = ^: х з, де Ні - оцінка, отримана на практичному ^п занятті;

п - кількість отриманих оцінок.

Максимальна поточна оцінка - 36 балів.

За активність, творчу ініціативу при розв'язанні педагогічних задач і виконанні вправ та завдань для самостійної роботи, за виконання додаткових (участь у

 

 

конференціях, олімпіадах, конкурсах тощо) студент може отримати додатково від 1 до 4 балів (у рамках 100- бального оцінювання) або від 1 до 10 балів (у рамках І06-бального оцінювання).

Максимальна оцінка за індивідуальне навчально- дослідницьке завдання (реферат) - 12 балів.

Оцінка «відмінно» констатує глибокі і повні, всебічні і систематичні знання програмового матеріалу, здатність і порчо виконувати завдання для самостійної роботи, уміння аналізувати основну і додаткову літературу, рекомендовану навчальною програмою та обрану з власної ініціативи, наявність розвиненого педагогічного мислення та достатнього рівня сформованості основних педагогічних умінь.

Оцінки «дуже добре» заслуговує студент, який виявив всебічні, систематичні і глибокі знання програмового матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачені програмою, ознайомлений з основною та додатковою літературою, що рекомендована програмою; студент, який засвоїв взаємозв'язок основних понять дисципліни, виявив творчі здібності у застосуванні навчального матеріалу до професійно-педагогічної діяльності.

Оцінка «добре» виставляється студентам, які виявили повне знання навчально-програмового матеріалу, успішно виконують передбачені програмою завдання, засвоїли основну літературу, рекомендовану програмою, засвідчили систематичний характер знань з дисципліни і здатні до їх самостійного поповнення і оновлення в ході подальшої навчальної і професійної діяльності.

Оцінка «задовільно» виставляється студентам, що виявили знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої професійної діяльності, які справляються з виконанням завдань, передбачених програмою, ознайомлені з основною літературою, рекомендованою програмою;такі студенти допускають і огріхи у відповіді чи при виконанні письмових завдань, але володіють знаннями для їх усунення під керівництвом викладача.

 

Оцінка «посередньо» виставляється студентам, які виявили неповне знання основного програмового матеріалу, ознайомлені з основною літературою, рекомендованою програмою, частково володіють необхідними уміннями для розв'язання практичних завдань, їм необхідне керівництво педагога для вибору правильного варіанту розв'язання практичних задач.

Оцінка «незадовільно» виставляється студентам, які виявили глибокі прогалини у знаннях, припустили принципових помилок у виконанні передбачених програмою завдань.

Оцінювання підсумкової модульної контрольної роботи проводиться таким чином: максимальна оцінка - 48 балів, тому можна оцінювати виконання кожного завдання, виходячи з максимальної оцінки 12 балів, і результат отримувати як суму виставлених оцінок, а можна оцінювати всю роботу загалом, виходячи з максимальної оцінки 12 балів, і результат отримувати як добуток виставленої оцінки на 4.

Виходячи з цього, загальний розподіл балів, які виставляються студенту протягом вивчення дисципліни, матиме такий вигляд.

Поточне оцінювання	Сума

Для отримання заліку студенту необхідно набрати не менше 60 балів.

 

МОДУЛЬНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ „ОСНОВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ" (54 год.)