Виробництво морозива

Морозиво — це продукт, який одержують заморожуванням і збиванням суміші натурального молока, вершків, згущеного або сухого незбираного та знежиреного молока, різних смакових і ароматичних речовин та стабілізатора. Добрі смакові якості мо­розива доповнюються його високою поживною цінністю.

Складові частини морозива в процесі виробництва практич­но не змінюються, тому воно засвоюється на (95...98)%. Морози­во на молочній основі, містять молочний жир — до 15%, білки (З...6)%, цукри від 14 до 32%, мінеральні речовини, вітаміни А, групи В, Д, К. Плодово-ягідне морозиво і морозиво з плодово-ягідними наповнювачами багате на вітамін С.

Рис. 14.2. Функціональна схема виробництва сухого молока

590

З усіх харчових жирів молочний жир є найбільш корисним. Він унікальний за складом, відрізняється особливим смаком та високою засвоєністю. До його складу входять більше 60 різних жирних кислот. Білки в морозиві на молочній основі представ­лені окрім білків оболонок жирових кульок в основному ка­зеїном, оскільки сироваткові білки, альбумін та глобулін, коагу­люють при пастеризації суміші. Білки морозива є повноцінними та засвоюються краще інших харчових білків.

Вуглеводи в морозиві представлені сахарозою і молочним цу­кром, вони є суттєвими джерелами енергії для організму людини. Молочний цукор, що міститься в морозиві на молочній основі у кількості 5%, для більшості людей вживається найбільш кори­сним та необхідним.

Суттєво підвищують харчову цінність морозива мінеральні речовини, що переходять до його складу з молочних продуктів. Морозиво містить такі важливі макроелементи як натрій, калій, кальцій, фосфор, магній, залізо та інші. Енергетична цінність 100 г морозива від 100...240 ккал, чи 420...1000 кДж.

Морозиво корисне дітям та дорослим, особливо тим які ма­ють потребу в посиленому харчуванні. Споживати морозиво мо­жуть хворі при шлункових кровотечах та після операцій в порож­нині шлунку, коли вони не можуть приймати твердої їжі, при мо-локрів'їта виснаженні. Морозиво протипоказано при цукровому діабеті, хворобах печінки та підшлункової залози, при хронічних захворюваннях горла (запалення мигдалин), при ожирінні. При атеросклерозі припустимо лише помірне споживання молочного та фруктово-ягідного морозива.

В Україні споживання морозива знаходиться в межах (1... 1,5) кг на людину в рік, в той час як в багатьох країнах світу воно перевищує 10 кг.

Суміші молока, вершків та інших молочних продуктів, різних смакових і ароматичних добавок та стабілізатора виробляють згідно з технологічними інструкціями.

В основі виробництва морозива лежать такі процеси, як фри-зування суміші та загартування готового продукту.

Фризуванням називають процес часткового заморожування води і одночасного збивання суміші. При цьому утворюється структура морозива, яка остаточно формується в процесі його загартування. Структура морозива визначається розмірами кри­сталів.

При фризуванні суміші необхідно одержувати невеликі крис­талики льоду — не більше 10 мкм. Кристали льоду більших розмірів надають морозиву грубої консистенції. Утворенню неве­ликих кристалів сприяє підвищений вміст жиру та сухих речовин в суміші, її гомогенізація, правильно проведений процес фізично­го визрівання, введення якісних стабілізаторів у суміш для моро­зива. Невеликі повітряні пухирці повітря, які пронизують суміш, перешкоджають утворенню великих кристалів льоду. Фризуван-ня закінчують після досягнення сумішшю морозива температури (-4,5...-6) °С. При цьому близько 50% води перетворюється у лід.

Крім величин кристалів льоду, на якість морозива впливає ступінь його збивання. Недостатнє збивання суміші спричиняє ут­ворення щільної консистенції готового продукту, а надто високе призводить до утворення пухкої снігоподібної структури. Збитість суміші зростає у результаті підвищення в її складі вмісту сухих ре­човин та наявності стабілізаторів, знижується — від збільшення вмісту жиру та цукру. Гомогенізація та фізичне визрівання суміші в свою чергу сприяє підвищенню збивання морозива.

Збитість молочного морозива повинна досягати не менше 50%, вершкового і пломбіру—не менше 60%.

Загартуванням називається заморожування води з метою до­сягнення достатньої твердості морозива і його стійкості останній при зберіганні. При загартовуванні температура морозива зни­жується до -(12... 15) °С і близько 25% вологи перетворюється в кристали льоду. Для одержання невеликих кристалів загартуван­ня необхідно провести у відносно короткий строк при темпера­турі (-28...-40) °С залежно від типу апаратів (гартувальних камер).

Середній розмір кристалів у морозиві не повинен перевищу­вати (60...80) мкм.

Сировина, яку використовують для виробництва морозива, повинна відповідати вимогам діючих стандартів і технічних умов.

Молоко і молочні продукти. При виготовленні морозива, ви­користовують молоко коров'яче незбиране, вершки, молоко згу­щене незбиране з цукром, молоко знежирене згущене з цукром, какао та каву із згущеним молоком, сухе незбиране і знежирене молоко, вершки згущені з цукром, вершки сухі з цукром та без цукру, масло коров'яче.

Цукор і цукристі речовини. Для надання морозиву солодкого смаку і забезпечення ніжної структури та пониження температури замерзання використовують в основному цукор-пісок, в якому

повинно бути не менше 99,75% сахарози і не більше 0,15% вологи.

Буряковий цукор частково може бути замінений кукурудзя­ним цукром (глюкоза), медом, декстрозою, карамельною пато­кою тощо. Повна заміна бурякового цукру наведеними цукрис­тими речовинами небажана, оскільки і глюкоза і мед значно зни­жують температуру замерзання морозива, що негативно впливає на консистенцію готового продукту.

Яйця та яєчні продукти. У виробництві морозива з метою підвищення поживної цінності продукту, поліпшення його струк­тури та консистенції використовують курячі яйця та яєчний по­рошок (суміш жовтка і білка). До складу яєчного порошку вхо­дить 45% білка, 35% — жиру і близько 3,4% мінеральних речовин. Він повинен бути світло-жовтим, порошкоподібним, із прита­манним для яйця смаком і запахом.

Стабілізатори. Для поліпшення консистенції морозива і підви­щення його опірності проти таяння застосовують стабілізатори. Вони здатні зв'язувати вільну вологу і підвищувати в'язкість суміші морозива. Стабілізатори зумовлюють підвищену збитість морози­ва й запобігають утворенню кристалів льоду великих розмірів. Як стабілізатори використовують желатин, агар і агароїд, крохмаль, борошно пшеничне, метилцелюлозу, казеїнат натрію.

Желатин — продукт тваринного походження, який випуска­ють у вигляді прозорих аркушиків, пластинок або порошку. Ха­рактеризується високою здатністю набухати при температурі (16...20) °С, він поглинає 12...15-кратну кількість води і перетво­рюється в холодець.

Агар і агароїд харчові — продукти рослинного походження, які одержують із морських водоростей у вигляді порослих плас­тинок, плівок, крупок, пластівців або порошку. Вони набухають у воді, зв'язуючи її 6...10-кратну кількість.

Метилцелюлоза — синтетичний стабілізатор у вигляді волок­нистої маси білого кольору, яка характеризується високою желе-утворюючою здатністю. У результаті застосування метилцелю­лози можна одержати практично будь-яку збитість морозива.

Крохмаль харчовий (желатинізуючий) та пшеничне борошно мають меншу драглеутворюючу здатність і значно поступаються іншим стабілізаторам.

Казеїновий натрій — розчинна сіль казеїну у вигляді порошку білого кольору, яку широко застосовують у виробництві морози­ва через значний вплив на підвищення збитості суміші.

Смакові та ароматичні речовини. Ці речовини вносять у суміш морозива для надання готовому продукту характерних смаку та аромату.

Ванілін — тверда кристалічна речовина з міцним запахом. Його вносять у суміш для морозива в дуже малих кількостях, щоб надати готовому продукту характерного аромату.

Какао-порошок— продукт, одержаний із какао-бобів, яких по­передньо піддали ферментації, потім обсмажили і дрібно змоло­ли, його використовують у виробництві шоколадного морозива. Цей порошок не повинен мати крупинок, а також гіркого або пліснявого присмаку.

Горіхи на виробництві морозива використовують такі: фун­дук, волоський, земляний, фісташки та ін. Вони надають готово­му продукту приємного смаку і запаху, підвищують поживну цінність, оскільки багаті на жир і білок.

Плоди та ягоди надають морозиву приємного смаку та арома­ту, збагачуючи його вуглеводами і вітамінами. В основному за­стосовують свіжі, заморожені та іноді сухі фрукти і ягоди (яблу­ка, груші, айву, горобину, шипшину, персики, сливи, аличу, вишні, плоди цитрусових тощо). Вони повинні бути зрілими, без гнилі та плісняви. Часто використовують свіжовиготовлене аби консервоване плодове пюре, в якому міститься до 20% сухих ре­човин. Схему виробництва морозива наведено на рис. 14.3.

Класифікація та асортимент морозива

Морозиво класифікується за такими ознаками: термічний стан; вид основної сировини; види добавок та їх співвідношення; вміст жиру, цукру, сухих речовин; наявність або відсутність гла­зурі; вид глазурі (в глазурованому); призначення.

В залежності від особливостей глазурі морозиво буває шоко­ладне, шоколадно-горіхове, вершково-кремове, помадне та інші.

За термічним станом морозиво поділяється на загартоване, м'яке і домашнє. В залежності від складу загартоване морозиво ділять на основні та любительські види.

Основні види. До основних видів відноситься морозиво на мо­лочній основі, плодово-ягідне та ароматизоване.

Морозиво на молочній основі ділять на молочне, вершкове та пломбір. Вони відрізняються вмістом жиру та сухих речовин. Ви­готовляють морозиво на молочній основі без наповнювачів та з наповшовачами чи добавками. Наповнювачі, на відміну від доба-

Рис. 14.3. Технологічна схема виготовлення морозива на молочній основі

вок, утворюють з основними складовими однорідну масу (сиропи, шоколад, кава). До різновидів морозива з наповнювачами відно­сять шоколадне, кавове, горіхове, крем-брюле, з плодами та ягода­ми, з карамеллю, з цукатами, з ізюмом. В окрему підгрупу морози­ва на молочній основі виділяють "Ескімо", яке виробляють на па­личці у вигляді циліндра, зрізаного конуса або паралелепіпеда.

Плодово-ягідне морозиво виготовляють з плодів та ягід або продуктів їх переробки. Залежно від особливостей сировини во­но буває вишневе, полуничне, малинове, яблучне тощо.

Ароматизоване морозиво виробляють на основі цукрового си­ропу з додаванням харчових ароматичних есенцій та олій, ор­ганічних кислот, барвників та стабілізаторів. Воно отримує назву в залежності від харчової ароматичної есенції, що застосо­вується: лимонне, вишневе, полуничне та інші.

М'яке морозиво є різновидністю основних видів. На відміну від твердого воно має більш багаті смакові якості, ніжну консис­тенцію, схожу на збиті солодкі вершки. Його виготовляють без­посередньо в місцях споживання (кафетеріях, барах, ресторанах) з попередньо підготовлених сумішей. Після фризування продукт не загартовують, а реалізують при температурі (-5,5...-6,5) °С. Ступінь збивання морозива біля 50%. У замороженому стані є тільки від 50 до 60% води.

До м'якого морозива належить молочне, вершкове, вершко­во-шоколадне. Вміст цукру в м'якому морозиві складає до 15%. Його реалізують переважно з добавками ягід, горіхів, шоколаду тощо. Кількість добавок становить (10...40)% від маси морозива.

Любительські види морозива виготовляються в незначних об­сягах. До них відносяться спеціальні різновиди морозива, які за набором сировини та хімічним складом відрізняються від основ­них видів. Воно буває на молочній та плодово-ягідній основах; з додаванням білків курячих яєць; спеціального призначення; тор­ти та тістечка. До морозива на молочній основі належать: "Сніжинка", яке виготовляють з додаванням кукурудзяного крохмалю; "Холодок" — додають молочну сироватку та куку­рудзяний сироп; "Аромат чаю" — виготовляють з додаванням екстракту чаю; "Кава з вершками" — застосовують значну кількість кави для екстракту.