Утворення шкідливих викидів на підприємствах та в побуті

Визначення екології як науки про взаємозв'язок живих ор­ганізмів між собою та довкіллям або взаємодією людини і сере­довища, суспільства і природи повністю відноситься і до промис­лової екології, як її окремої частки. Промислова екологія як на­ука вивчає взаємодії промислових виробництв з довкіллям.

Ці взаємодії відбуваються в основному в одному напрямку — в навколишнє середовище постійно з промислових підприємств надходять викиди у вигляді забрудненої стічної води, забрудне­ного повітря, шуму, вібрацій (коливань), випромінювань тощо, які шкідливо впливають на стан ґрунту, водоймищ, повітря і жи­вих організмів у т.ч. і людини.

Поряд з ромисловими викидами в довкілля значною пробле­мою стало знешкодження побутових викидів, або як їх назива­ють тверді побутові відходи (ТПВ).

Основною метою промислової екології як науки є пошук шляхів для зменшення або повного знищення шкідливого впливу підприємств та результатів життєдіяльності людей на навко­лишнє середовище.

Основи екології, як складової частини ботаніки і зоології за­початкувалися ще в Древній Греції. Але тільки в XIX сторіччі ви­датний вчений Е.Геккель обґрунтував необхідність вилучення екології в окремий самостійний напрямок науки. Особливе місце в становленні екології як науки належить видатному вченому, першому президенту Академії наук УССР, В.І. Вернадському, який заснував вчення про біосферу, поглибивши та розширивши це поняття, що виникло ще в 70-х роках XIX сторіччя.

У вченні про біосферу В.І. Вернадський розглядав поверхню землі як цілісну оболонку, яку населяють різноманітні живі ор­ганізми, що складається із суші, ріллі, гідросфери та нижніх шарів атмосфери.

Ідеї В.І. Вернадського зробили дуже великий вплив на еко­логічне мислення у всьому світі. На сучасному етапі розвитку суспільства, коли в результаті розвитку промисловості підсилився її вплив на біосферу до небезпечного стану, роль екології, як науки значно зростає. Соціальна значущість екології приведе до станов­лення і екологічної економіки, що визначає вплив шкідливих ви-

кидів на довкілля, виражених в грошових одиницях і дає змогу да­ти економічну оцінку затратам на зменшення викидів у довкілля.

Підприємства різних галузей займають значне місце у забруд­ненні водоймищ України.

Споживання води в Україні складає 94 млрд м за рік, а забезпе­ченість водними ресурсами за експертними оцінками біля 50%. Су­часні технологічні процеси переробки сировини поряд з готовою продукцією утворюють викиди в довкілля забруднюючи повітря, водойми і землю. Основним напрямком удосконалення сучасних технологій є перехід на маловідходні або зовсім безвідходні техно­логічні операції. Але нажаль поряд з іншими складовими сировини майже всі підприємства використовують робочі агенти — повітря та воду, які виносять із підприємств все те, що їм непотрібно, за­бруднюючи при цьому приміщення і територію підприємств і на­вколишнє середовище. Особливо значні викиди у довкілля у мета­лургійних, коксо-хімічних та ін. підприємства з яких виноситься (20...25)% пилу, (25...30)% оксиду вуглецю, тощо.

Значне пилоутворення має місце на зернопереробних підпри­ємствах. Водоймищи в основному забруднюють цукрові, крох­мальні, епатокові, м'ясомолочні та інші підприємства.

Джерелами пилоутворення є підготовчі операції при очищен­ні від домішок від руд, твердого палива, зерна тощо. Крім шкоди здоров'ю, пил при певних концентраціях, є вибухонебезпечним. Тому знепилення включає ряд комплексних заходів: техно­логічних, спрямованих на зменшення утворення пилу та його ви­кидів, вдосконалення аспіраційних мереж, застосування ефектив­них методів знепилення окремих видів устаткування.

Санітарними нормами проектування промислових підприємств передбачено границі припустимих концентрацій (ГПК) шкідли­вих речовин у виробничих приміщеннях та атмосферному повітрі населень. В залежності від міри шкідливості речовин ГПК зміню­ються в значному діапазоні діючими на цей час "Общими сани­тарно-гигиеническими требованиями к воздуху в рабочей зоріє".

Встановленно перелік та найменування речовин, що забрудню­ють повітря. Коди цих речовин складаються з 4-х цифр ХХХХ. Перші 2 визначають номер групи, а другі дві — порядковий помер забруднюючої речовини в цій групі. Наприклад до вуглеводів відносять 4 группи речовин — насичені вуглеводні — 0401 та 0499, ненасичені 0501-0599, ароматичні — 0601-0699, леткі — 0701-0799, метали та їх з/єднання 0100-0199, пил 2901-2999. Для цих речовин

Таблиця 26.1

Норми гранично-припустимих концентрацій та орієнтовно безпечний рівень впливу деяких речовин

Код	Найменування речовин	Клас безпеки	ГПК МО	ГПК СД	ОБРВ.мг/м
	окис азоту		0,4	0,06
	сажа		0,15	0,05	сажа
	сірчаний ангідрід		0,5	0,05
	Сірка елементарна	-	-	-	0,070
	Сірководень (H2S)		0,008
	аміак
	завислі речовини		0,5	0, 1 5
	пил комбікормовий				0,01
	пил кісткового борошна	-	-	-	0,01
	двоокис азоту
	Бензин нафтовий			1,5
	Окис вуглецю
	мазутна зола		-	0,002

встановленно гранично припустимі норми концентрації ГПК при максимально одноразових викидах (МО) та середньодобових (СД), тобто такі концентрації речовин, при яких дозволяється зна­ходження працюючих. Встановлено також орієнтовно безпечний рівень впливу ОБРВ забруднюючих речовин у атмосферному повітрі поселень. В табл. 26.1 наведено перелік деких речовин, їх коди, класе безпеки, максимально одноразові та середньодобові, гранично-припустимі концентрації (ГПК) їх у приміщеннях (ОБРВ) та орієнтовно безпечний рівень впливу деяких речовин.

Санітарні норми проектуванняя промислових підприємств СН 245-71 вказують на те, що в проектах підприємств і охорони виробництв треба передбачати такі технологічні процеси і ви­робниче устаткування, яке б забезпечило:

1) відсутність або мінімальні викиди в приміщення і атмосфе­ру, стічні води або в грунт шкідливих або неприємно пахучих ре­човин, а також відсутність або мінімальні надходження теплоти і вологи в робочих приміщеннях;

2) відсутність або мінімальне утворення шуму, вібрацій, ульт­развуку, електромагнітних хвиль, радіочастот і іонізуючих ви­промінювань.

При розробці технічноі частини проектів підприємств нале­жить передбачити:

- заміну шкідливих речовин в виробництві нешкідливими або менш сухих засобів переробкв пилових матеріалів мокрими, заміну поцесів і технологічних операцій, що пов'язані із виник­ненням шуму, вібрацій та інших шкідливих факторів, процесами та операціями, при яких буде забезпечена відсутність цих фак­торів, заміну полум'яного нагріву електричним, твердого та рідкого палива газоподібним тощо;

- герметизацію і максимальне зменшення таких сполук у тех­нологічному устаткуванні і трубопроводах для запобігання витіку шкідливих утворень в процесі виробництва,

- теплову ізоляцію нагрітих поверхонь устаткування, повітря і трубопроводів

- комплексну механізацію, автоматизацію і дистанційне уп­равління, а також автоматичну сигналізацію про перебіг окремих процесів і операцій, пов'язаних з можливістю утворення шкідли­вих речовин;

- безперервність процесів виробництва;

- укриття механічного транспорту, а також застосування гідравлічного та пневмотранспорту при транспортуванні пило-подібних речовин;

- рекуперацію шкідливих речовин і очищення від них техно­логічних викидів;

- переважне застосування устаткування із паспортом, що підтверджує їх сприятливу санітарно-гігіенічну характеристику;

- автоблокування технологічного устаткування і санітарно-технічних приладів, застосування устаткування із вбудованними місцевими відсосами і світильниками;

- шумоглушіння і амортизацію вібрацій;

- раціональну організацію робочих місць і захист іх від впли­ву електромагнітних хвиль, радіочастот і іонізуючих випроміню­вань;

- використання процесів, при яких максимально зменшується кількість утворення стічних вод;

- розрахунки можливого забруднення атмосфери і водоймищ шкідливими речовинами, які містяться в технологічних викидах, акустичні розрахунки повинні включатись в склад технологічної частини проекту підприємства.