Методика використання інформаційних середовищ університетів як інструмента створення інформаційно-предметного забезпечення технічних дисциплін

Сучасна система освіти в Україні орієнтована на реалізацію високого потенціалу комп’ютерних технологій, які дозволяють значно підвищити ефективність навчання.

Впровадження комп’ютерних технологій в навчальний процес обумовлюється тенденцією до індивідуалізації навчання студентів, підвищення якості навчально-методичних матеріалів, зростання обсягу самостійної роботи та зменшенням кількості аудиторних занять, забезпеченням якісною навчальною інформацією в зручний для студента час в будь-якому місці.

Досвід застосування новітніх освітніх технологій, зокрема для підготовки фахівців інженерного профілю, підтверджує ефективність таких форм організації навчального процесу, як проведення лекцій через мережу INTЕRNET, проведення семінарських та практичних знять у вигляді телеконференцій у режимі "ON-LINE", робота студентів з електронними підручниками, спілкування з викладачами через електрону пошту або чати]. Такий досвід мають різні вищі навчальні заклади України: центр дистанційного навчання Донецького національного університету; український центр дистанційного навчання НТУ "КПI"; проблемна лабораторія дистанційного навчання НТУ "XПI"; лабораторія віртуального дистанційного навчання Харківського державного технічного університету радіоелектроніки; лабораторія дистанційного навчання і тестування Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С Скороводи та ін.

Аналізуючи різні аспекти використання сучасних інформаційних технологій, у вітчизняній освіті можна виділити наступні:

- перший аспект – комп’ютер як об’єкт навчання. Це є характерним, перш за все, для дисципліни “Основи інформатики та обчислювальної техніки”;

- другий аспект – комп’ютер як засіб навчання (тести, тренажери, комп’ютерні імітатори, електронні посібники тощо). Деталізуючи впровадження в навчальний процес мультимедійних програм як засобу навчання, ми визначаємо три можливості їх використання, а саме: використання окремих типів файлів (зображення, відео, аудіо, анімація); створення власних лекцій (інтеграція різних об’єктів в одну формат-презентацію, веб-сторінку), використання мультимедійних програм (електронних підручників);

- третій аспект – комп’ютер як інструмент. Це дозволяє моделювати навчальну задачу, досліджувати різноманітні предметні області, надаючи творчий характер навчальному процесу. Програмне забезпечення навчального призначення, що використовується у цьому аспекті, об’єднується загальною назвою – “комп’ютерні навчальні (навчально-ігрові) середовища“.

Як приклад використання комп’ютера в якості інструмента моделювання навчальних задач можна навести розробку Міжнародного науково-навчального центра інформаційних технологій і систем НАН України та МОНУ – комп’ютерне навчально-ігрове графічне середовище (ЕЛКОН), в якому створення композицій об’єктів (конструювання) здійснюється за принципом мозаїки в процесі послідовного та цілеспрямованого застосування до множини об’єктів відповідних перетворень. У Херсонському державному університеті розроблена інтегрована система на базі веб-орієнтованих технологій “Web-Almir”, особливістю якої є наявність підтримки практичної діяльності студента. Новий підхід до архітектури системи дозволяє за допомогою Інтернет використовувати її в режимі on-line і в режимі off-line без мережевих з’єднань.

Набуває поширення використання комп’ютерних тренажерів та імітаторів. Так, в Кременчуцькому державному політехнічному університеті для дисциплін електротехнічного напряму розроблено модульну технологію віртуальних комп’ютеризованих лабораторних комплексів, реалізованої в середовищі LabVIEW, що дозволяє в інтерактивному режимі змінювати параметри елементів систем, що моделюються.

Аналіз зарубіжного досвіду засвідчує широке використання інтерактивного дистанційного навчання, що знайшло відображення в моделях ACCEL model, ACTIONS MODEL (США), Stadium digitale, E-Learning (Німеччина) та ін.

Виходячи з теорії і практики зарубіжного досвіду, навчання на основі інтелектуальних технологій в цілому слід розуміти, як навчання, що націлене на конкретні потреби студентів у доступний для них час та в будь-якому місті. Можна навести дефініцію поняття "інтерактивне онлайнове навчання" наступним чином: "Інтерактивне онлайнове навчання – це певна філософія освіти, спрямована на розробку інтерактивної достовірної та цінної інформації з дидактичними можливостями, яка може бути доставлена до студента в такий час і місце, і в такій формі, як це зручно для нього”.

Інтерактивне онлайнове навчання базується на тому, що комунікація та діалог є ключовими моментами навчання. Така форма навчання ґрунтується на трьох діалогах: діалог між студентами, діалог між студентом і викладачем, діалог між студентом та навколишніми ресурсами.

Всі діалоги у сучасній практиці навчання студентів в університетах США і Канади, Західної Європи будуються на одному з цих трьох типів діалогу, саме вони слугують основою стратегії практичного навчання.

Електрона пошта "чати", онлайнові консультації є ефективним і одночасно дешевим засобом для інтерпретації інтерактивного діалогу в навчану модель. Такі нові можливості створюють нові зразки спілкування (або комунікації) та їх перспективи. Викладачі мають можливість керувати навчальним процесом, створюючи або використовуючи "різноманітні" соціальні та інтелектуальні простори в мережі. Наприклад, Лінда Херезим з Університету ім. Simon Frazser в Канаді почала використовувати онлайнове навчання в 1985 р. Для цього вона розробила комунікаційну онлайнову структуру з використанням наступних видів "простору": Зона допомоги; Зона бібліотеки; Зона семінарів; Віртуальне студентське кафе; Зона дискусій; Зона конференцій Це дозволяє створювати певне віртуальне суспільство, де об'єднуються викладачі та студенти на певний час.

Дамо характеристику окремим зарубіжним моделям дистанційного навчання.

ACCEL Model акумулювала в собі основні характеристики інтерактивного дистанційного навчання (ІДН). У відповідності з цим автор моделі Boettcher (1995) назвав її ACCEL:

Active (Активність). Студенти приймають участь у нових формах навчання, які стимулюють думати і підсилюють їх активність,

Collaborative (Співпраця). ІДН включає дискусії та обмін думками між студентами.

Customized and accessible (Відповідає конкретним вимогам та є доступним). ІДН відповідає конкретним потребам і вимогам студентів щодо часу, мети кар’єри, рівня підготовки та методів навчання.

Excellent guality (відміна якість). Курси ІДН розроблені з тією навчальною метою, щоб студенти мали можливість досягти поставленої мети. В цілому такий тип навчання містить необхідне спілкування між викладачами та іншими студентами, дає швидкий і простий доступ до високоякісних навчально-методичних джерел.

Li festyle-fitted (Відповідає життєвим потребам). Відповідає ритму життя студентів, надаючи можливість навчання в будь-який час та зручному місті.

ACTIONS MODEL - ще одна модель ІДН, створення якої обумовлювалось наступним. Прийняти рішення про вибір засобів для розробки навчальних курсів, що відбудуться на WEB-технологіях, є достатньо складною задачею. Bates A. запропонував модель для прийняття рішень, назва якої утворюється також першими буквами слів-питань, на які потрібно знати відповідь, перш ніж організовувати дистанційне навчання (Наскільки доступною є вибрана технологія для студентів? Яка її вартість та ін.).

В університетах Німеччини також дедалі частіше практикуються мультимедійні форми навчання, наприклад Stadium digitale, E-Learning та ін. Особливістю цих форм є те, що знання розміщуються не лінійно (як у підручнику), а в розгорнутих модулях, кожний з яких вважається мінімальною навчальною одиницею і зв’язаний з іншими модулями. Студент має змогу комбінувати модулі відповідно до своїх потреб і можливостей засвоєння.Слід наголосити, що при цьому візуальна інформація стає дедалі значимішою порівняно з письмово вираженим словом.

Враховуючи аналіз інтерактивних технологій, проведений Boettcher, наведемо порівняльну характеристику традиційної моделі та моделі, що базується на WEB-технологіях (таблиця 8.1).

Таблиця 8.1 Порівняльна характеристика аудиторних та інтерактивних WEB-моделей навчання

Тип діалогу	Аудиторна модель	Інтерактивна WEB-модель
Викладач-студент	1. Лекція забезпечує початковий режим поширення інформації від викладача до студента. Темп лекції визначає викладач.   2. Електрона пошта та адміністративні години використовуються для консультацій один-на-один в межах однієї групи	1. Лекція як традиційна складова навчального курсу зникає. Вона стає засобом синхронних зустрічей із групою. При індивідуальній роботі з мультимедійним комплексом темп роботи вибирається студентом.
	3. Аудиторія є основним місцем для проведення індивідуальних занять. 4. Можливе одноразове прослухування лекції.	2. Лекції можуть бути доступними в синхронному режимі, як відеозапис по кабельних та цифрових каналах, можуть бути доступними в мережі Інтернет або на CD-ROM як асинхронні ресурси. 3. Асинхроні передачі електронною поштою та WEB-ресурси забезпечують асинхронне керування навчальним процесом. 4. Можлива багаторазова аудіо та відео візуалізація.
Студент-студент	1. Студенти знаходяться у взаємодії до, під час, та після занять, крім того, вони мають можливість об'єднуватись при бажані у невеликі групи. 2. Виконуються асинхронні групові проекти, завдання та ін.	1. Студенські діалоги (між собою) можуть бути організованими як заплановані структуровані заняття, що проводяться у вигляді онлайнових семінарів та конференцій. Такі форми студентського спілкування можна контролювати комп'ютерними засобами. 2. Виконуються асинхронні групові проекти, завдання та ін.
Студент з навчаючими ресурсами	1. Студенти використовують друковані медіа-матеріали для проведення дослідження та завершення навчальних проектів. 2. Студенти використовують різні ресурси й змушені звертатися до фізичних засобів для доступу та збереження матеріалів. 3. Друк навчального матеріалу вимагає більше часу для його підготовки, що може затримати надання своєчасної інформації.	1. Студентам є доступні своєчасно будь-які електроні ресурси WWW. 2. Викладач відбирає або рекомендує студентам електроні ресурси. Студенти використовують свої ресурси, що ґрунтуються на їх досліджених проектах. 3. Основні правові ресурси повинні бути доступними для студентів. Вимагається наявність авторських прав або особливої домовленості на право користуватись ними.

 

WWW-технології ─ це не єдині нові технології, що широко впроваджуються в освітню систему зарубіжних університетів. Сьогодні використовується цілий комплекс інформаційних засобів та методик навчання, серед яких: методика навчання з використанням комп'ютерів; методика комп'ютерного керування процесами навчання; методика навчання на основі Інтернет-технологій; методика навчання на основі Web- технологій та ін.

Досвід застосування комп’ютеризованих інформаційно-методичних комплексів свідчить про доцільність створення навчальних середовищ на їх основі для формування графічних знань та вмінь студентів, що відповідають міжнародним стандартам.

Сучасні вимоги до рівня професійної підготовки майбутнього інженера спонукають до пошуку нових підходів і методів їх підготовки. Традиційна модель формування графічних знань та вмінь майбутніх фахівців інженерного профілю стає певною мірою гальмом у розвитку системи підготовки компетентного фахівця, професійна підготовка якого повинна передбачати високий рівень сформованих графічних знань і вмінь і, як наслідок цього, - високий рівень графічної культури. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є впорядкування графічної освіти на основі впровадження в навчальний процес інтерактивних технологій, які дозволяють значно підвищити ефективність графічної підготовки студентів вищих навчальних закладів.

Аналіз наукових досліджень з питань впровадження інтерактивних технологій в навчальний процес В. Андрієвської, Р.Гуревича, О.Глазунової, С. Машбиця, І.Мархеля, В.Ткаченка, М.Юсупової та інших науковців, ознайомлення з досягненнями навчальних закладів України (центр дистанційного навчання Донецького національного університету; український центр дистанційного навчання НТУУ "КПI"; проблемна лабораторія дистанційного навчання НТУ "XПI"; лабораторія віртуального дистанційного навчання Харківського державного технічного університету радіоелектроніки; лабораторія дистанційного навчання і тестування Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С Скороводи та ін.) та деяких зарубіжних університетів США, Японії, ФРН дає підстави для висновку про необхідність докорінних змін у технології навчання з метою надання студентам можливості проявити особистісні ціннісні орієнтації, професійну схильність та індивідуальні задатки. Реалізація нових педагогічних технологій нині неможлива без використання комп’ютера як одного з основних засобів навчання. Перспективним у цьому напрямку вважаємо використання мультимедійних навчально-методичних комплексів (МНМК).

Розробка та впровадження МНМК з нарисної геометрії має на меті:

забезпечити ефективне формування просторового, абстрактного та логічного мислення студентів;

забезпечити індивідуальний підхід до формування графічних знань та вмінь;

забезпечити самостійну роботу студентів як під час аудиторних занять так і в позааудиторний час;

забезпечити студента якісними навчально-методичними матеріалами;

забезпечити можливість відпрацювання графічних умінь репродуктивного характеру для розв’язання типових графічних задач;

забезпечити можливість формування графічної діяльності творчого характеру;

полегшити пошук навчально-методичної та наукової інформації для розв’язання типових задач та професійно-орієнтованих завдань;

надати можливість самостійного контролю сформованих графічних знань та вмінь.

При розробці умов навчання на основі інтерактивних технологій ми врахували, що Web-середовище охоплює набір інструментів, програмного забезпечення, додаткових програмних модулів і ресурсів, доступних для викладача з метою розробки навчально-інформаційного середовища, а також для студентів – для графічних знань та вмінь, що забезпечується цим середовищем.

У таблиці 8.2 наведено перелік можливих інструментів та характеристик, що запропоновано для впровадження МНМК.

В основу сучасних інформаційних технологій покладена самостійна інтерактивна робота студента із спеціально розробленими і структурованими навчальними матеріалами.

Таблиця 8.2 Інструменти та характеристики мультимедійного навчально-методичного комплексу

Характеристики	Інструмент викладача	Інструмент студента
Доступ до блоку графічних дисциплін	+	+
Автоматичне індексування та пошук	+	+
Графік занять	+	+
Можливість легко завантажувати інформацію	+	+
Підтримка графічної дисципліни	+	_
Звіт по дисципліні	+	+
Список літератури	+	+
Інструмент для критики курсу	_	+
Навчальна програма	+	+
Керування студентами	+	-

 

При переході від традиційної методики навчання на інформаційні технології, що передбачають використання мультимедійного навчально-методичного комплексу (МНМК), ми врахували наступні аспекти:

можливість використання традиційних навчально-методичних розробок, що можуть бути ефективно організованими й вдосконаленими для переводу їх у Web-ресурси;

можливість використання навчально-методичних матеріалів, що можуть бути удосконаленими для сумісної діяльності як для групових занять, так й для індивідуальних;

навчальні заходи, що можуть бути зміненими або видаленими з синхронних методичних матеріалів з метою розробки гнучких, незалежних у часі навчальних засобів;

частини цілого навчально-методичного матеріалу, що готові для представлення їх у синхронному режимі “один-до-одного”.

Структура МНМК з нарисної геометрії та інженерної графіки в режимі роботи «Робоче місце студента» представлена на рис.8.12.

 

Рис. 8.12 Мультимедійний навчально-методичний комплекс графічної підготовки

Визначимо зміст компонентів запропонованого комплексу.

Робоча програма з дисципліни “Нарисна геометрія” є основним компонентом комплексу й містить погодинний обсяг, тематику лекцій, перелік лабораторних занять, зміст самостійної роботи, список рекомендованої літератури. З будь – якого розділу робочої програми студент може перейти до інших компонентів навчально-методичного комплексу. Цей компонент комплексу працює тільки в режимі відображення данних.

В електронному посібнику викладено основні теоретичні поняття та положення нарисної геометрії відповідно до типової програми “Нарисна геометрія та креслення” для вищих аграрних закладів освіти ІІІ-ІУ рівня акредитації. Зміст підручника складається із вступу, переліку тем, через внутрішні зв’язки можна ввійти в кожну тему, де розташовано глосарій, який дозволяє студенту знайти певне поняття, перелік питань теми, до кожного можна також звернутися, питання містять основні теоретичні аспекти. В посібнику наведено приклади розв’язання типових позиційних та метричних задач із геометричними фігурами. Електронний посібник працює в режимі відображення данних.

Робочий зошит містить графічні задачі для групової та самостійної роботи. Теми в робочому зошиті співпадають із темами в електронному посібнику, що полегшує пошук навчального матеріалу. Робочий зошит є особистою областю студента, в якому він розв’язує задачі, вносить при необхідності виправлення, зберігає розв’язані задачі.

Тренажер являє собою сукупність типових для данної теми задач, який дозволяє, змінюючи параметри об’єктів задачі, багаторазово відпрацьовувати послідовність певних графічних дій. Наприклад, для заданого конуса, змінюючи положення січної площини, можна відпрацьовувати послідовність дій побудови його перерізів.

Навчальна бібліотека містить інформацію щодо наявної літератури з графічних дисциплін.

Патентна бібліотека призначена для виконання студентами творчих завдань. В ній містяться патенти, що використовуються студентами як допоміжний матеріал для розв’язання професійно-орієнтованих завдань за трьома напрямами: комп’ютерний інжиніринг, дизайн, ергономіка.

Довідник з переліком типових графічних термінів та їх графічними ілюстраціями.

Пакет завдань для ділової гри “Конструкторський проект”, який включає: зміст завдання, опис проведення гри та комплект документів (пояснювальна записка, креслення загального вигляду, складальні креслення, робочі креслення, схеми, специфікації).

9. Середовище для розв’язання задач: Solid Works, AutoCad, КОМПАС, T-Flex та інші. Середовище повністю підтримує розв’язання всіх графічних задач з нарисної геометрії, інженерної та комп’ютерної графіки, а також завдань з елементами комп’ютерного інжинірингу, дизайну, ергономіки.

Система тестування. Система тестування дає можливість самостійної перевірки студентам графічних знань та передбачена по закінченню вивчення теми, модуля, семестру.

В режимі “Робоче місце викладача” МНМК дає можливість викладачу створювати власні навчальні інформаційні ресурси: графічні задачі, тренажери, тести, теоретичні довідки, змінювати зміст патентної бібліотеки, навчальні матеріали для проведення ділової гри “Конструкторський проект”. В цьому режимі викладач перевіряє електронні робочі зошити студентів, контролює результати тестування, виконання професійно орієнтованих задач, аналізує креслення з ділової гри “Конструкторський проект”, виставляє оцінку за виконану роботу.

Навігація по комплексу здійснюється за допомогою зручного інтерфейсу користувача.

Система має широкі можливості для організації навчального процесу, перш за все: система редагування навчальних матеріалів; система організації індивідуальної роботи студентів; персоніфікації студентів; моніторинг процесу навчання; система збереження результатів навчання; система відстеження часу роботи студента з комплексом.

Персоніфікація користувача здійснюється при кожному початку сеансу роботи з МНМК. Вона означає вибір власного екземпляра робочого зошиту та індивідуальних завдань для самостійного виконання. Завдяки парольній системі доступ до індивідуальних даних є закритим для всіх інших. Це, з однієї сторони, гарантує цілісність даних кожного студента, а з другої – не дозволяє списувати виконання електронних завдань.

В рамках графічної підготовки студенти, працюючи на спеціалізованому програмному забезпеченні на робочих станціях (Solid Works, AutoCad, КОМПАС, T-Flex та ін.), виконують поточні завдання, а результати їх виконання у вигляді файлів зберігають у своєму робочому зошиті (робочому просторі або, інакше кажучи, на власному мережевому диску).

Взаємодія між навчальною програмою, закладеною в комп’ютер, та студентом базується на активній ролі програми. Технології, які використовують при розробці навчальних систем, є універсальними, тому навчальні системи, як правило, будують за заповненням універсальних оболонок.

Запропонований комплекс, створений за архітектурою клієнт-сервер, реалізується на базі навчальної комп’ютерної системи “Інтране-ВДАУ”. Вона представляє собою програмно-апаратний комплекс, до складу якого входять комп’ютерні аудиторії, комп’ютерна мережа і ряд серверів. Вся навчальна система має єдину ідеологію побудови і обслуговується обчислювальним центром вузу.

В якості головного інформаційного ресурсу використовується Intranet, побудований на LAMP- технології (Linux, Apache, MySQL, PHP-Perl). В його основі лежать Web-сервер Apache, сервер баз даних MySQL, поштовий сервер Xmail, ftp-сервер і серверна математика, яка реалізована скриптовою мовою PHP.

В базі даних накопичуються й обробляються відомості щодо всього навчального процесу ВНЗ. Також в ній зберігаються й всі електронні методичні й навчальні матеріали. Окремим інформаційними блоками на сервері представлені електронні книги й каталог наукової бібліотеки університету.

Кожен студент має свій індивідуальний інформаційний навчальний простір в мережі університету. Він реалізований на базі файлового серверу Novel Netware. Завдяки ньому всі студенти протягом всього періоду навчання мають можливість вести різноманітні наскрізні роботи з будь-якого навчального комп’ютера.

В якості програми для контролю поточних знань студентів і їх самопідготовки використовується програма “Тезаурус”. Завдяки ній результати роботи студентів потрапляють в загальну університетську базу даних.

Наявне серверне програмне забезпечення дозволяє за допомогою звичайного Web-браузера одержувати інформацію про результати тестування, самостійної роботи студентів, користування ними електронною методичною літературою тощо.

Викладачі мають можливість, входячи в систему під своїм логіном і паролем, переглядати результати індивідуальної роботи студентів. Використання LAMP-технологій надало широкі можливості щодо створення, супроводу і розвитку МНМК силами викладачів.

Так, наприклад, застосовуючи навички з основ Web-дизайну і викладацький ftp-доступ до Web-серверу, був розроблений Web-сайт з електронними навчальними матеріалами до дисциплін графічної підготовки студентів.

Використання інших штатних можливостей навчальної мережі надало можливість контролювати коли й скільки часу працював кожен студент, як він користувався електронною науковою і методичною літературою, як відбувався тренінг по окремим темам та які результати отримав кожен студент. Крім того, реалізується можливість визначення рейтингу електронного посібника з графічних дисциплін та електронних посібників з інших навчальних дисциплін, що використовуються в університеті.

Впровадження МНМК з нарисної геометрії та інженерної графіки сприяє формуванню графічної компетентності майбутнього інженера та таких основних компетенцій його особистості, як комунікативна, інформаційна, саморозвитку, продуктивної творчої діяльності за рахунок інтерактивної взаємодії з мультимедіа об’єктами.

Використання МНМК в навчальному процесі суттєво посилює практичну домінанту графічної підготовки студентів, оскільки, по-перше, він забезпечує лабораторним роботам з нарисної геометрії та інженерної графіки індивідуально-практичний статус; по-друге, дає можливість кожному студенту не лише надійно оволодіти певними графічними знаннями та вміннями, але й здійснити контроль та самоконтроль за їх формуванням; по-третє, запропонований МНМК розширює можливості самостійної роботи студентів.

МНМК суттєво змінює технологію графічної підготовки студента, вимагає від викладача не лише вмінь вільно працювати на комп’ютері, але й певної методичної підготовки у відборі адекватних методів навчання, прийомів організації навчального процесу в цілому.

Сучасні інформаційні середовища мають мають різноманітну структуру та функціональні можливості. Розглянемо можливості інформаційних університетських середовищ на прикладі Вінницького національного агарного університету.

 

На базі Вінницького національного аграрного університету функціонує електронна система "Сократ", що представляє собою єдину інтегровану клієнт-серверну навчальну систему, в якій реалізовані функції дистанційного навчання і управління ВУЗом. Єдина база даних студентів (31598 чол.), дисциплін (1078 шт.), викладачів і співробітників (1331 чол.) і т.і. Вона є глобальним інформаційним ресурсом університету.

Призначення:Електронна система управління ВУЗом "Сократ" призначена для використання в навчальному процесі в рамках програм наскрізної комп'ютерної підготовки студентів, а також в якості глобального інформаційного каналу Вінницького державного аграрного університету. Початок побудови мережі - 1996 р.

Концепція:Ідея навчальної мережі базується на використанні програми наскрізної комп'ютерної підготовки студентів, яка полягає в системному застосуванні інформаційних технологій в основних загальноосвітніх і профілюючих курсах.

Структура:Наразі система «Сократ» представляє собою складну комп'ютерну мережу, що складається із десятків підмереж, включає більше 250 робочих навчальних станцій, які розташовані в 20 комп'ютерних аудиторіях у всіх навчальних корпусах університету по місту, систему серверів і сотен службових комп'ютерів

Архітектура комп'ютерної мережі ВНАУ.Основою архітектури мережі є віртуальні локальні мережі - vlan. Комп'ютери окремих підрозділів і служби університету об'єднані в окремі підмережі і заключені у свої vlan-и. Така організація дозволяє забезпечити гарантовану взаємну ізоляцію окремих підрозділів і у той же час надати результативний доступ до мереж інтранет і інтернет. В локальній мережі використовуються фіксовані ІР-адреси класу С. Кожен vlan має свій діапазон ІР-адрес і кожен комп'ютер, що під'єднаний до нього свою фіксовану ІР-адресу (виключення складають адреси, які надають WiFi точки доступу, що можуть встановлюватись на кафедрах та підрозділах). Нижче наведена архітектура одного з віланів. Монтаж, поточні налаштування і сервіс мережі –працівники обчислювального центру ВНАУ.

Сервери:В мережу обслуговують наступні сервери:

1. Файловий сервер Samba (GNU/Linux, SQUID, Apache, ftp, ssh). Використовується як глобальне файлове вмістилище з розгалуженою системою доступу. На ньому зберігаються файли, які є продуктами поточної комп'ютерної діяльності всіх студентів і викладачів (наприклад, програмні, текстові файли, файли електронних таблиць, бази даних спеціалізованого програмного забезпечення (наприклад, бухгалтерських програм), файли проектів систем проектування)). Завдяки індивідуальним правам доступу до цього сервера, кожен користувач (в першу чергу студент) має свій власний логічний мережевий диск. Права користувачів призначаються наступним чином:

а). Студенти. Після реєстрації одержують доступ до двох мережевих дисків

X:\ та Y:\. Перший є індивідуальним у кожного користувача і доступний в з усіма файловими правами - «читання», «запис», «пошук», «створення файлів». Другий – є спільним ресурсом для всіх без винятку користувачів і використовується з правами «тільки для читання». На цьому диску розташована частина програм спільного користування і учбова та методична література. Важливим є те, що студенти принципово на мають ніякого доступу до логічних дисків X:\ один одного, що не дозволяє їм копіювати файли («списувати»).

б). Викладачі. Після реєстрації одержують також доступ до мережевих дисків

X:\ та Y:\. Перший (X:\) – є персональним диском самого викладача з усіма правами доступу, а другий (Y:\) має ту ж саму функцію, що й у студентів. Викладачі, як і студенти, мають ізольовані від інших логічні диски.

в). Системний адміністратор.

 

 

 

 

Має повний доступ до всіх ресурсів файлового сервера. Він реєструє в системі нових користувачів і призначає їм облікові записи і паролі (Як правило масові реєстрації відбуваються з першокурсниками протягом перших двох тижнів вересня за списками, що надаються деканатами).

Він має право розміщувати файли на диску загального доступу Y:\. Він має право на запис файлів в розділи студентів з дискет або CD (якщо студент робив завдання на іншому комп'ютері).

Він відповідає за цілісність файлового серверу і контролює файли, що переписуються в систему на наявність вірусів.