СИНТЕЗ БЕНЗОЙНОЙ КТСЛОТЫ

Інженерний факультет

Кафедра екології

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

З дисципліни:Ресурсо-заощаджуюча технологія.

 

 

Студентки Гнєдаш А.Ю.

Гр.ЕЛз-14-51

№ залікової книжки 14094

Викладач Мазницька О.В.

 

Кременчук 2014

1. Поясніть вплив вичерпності запасів матеріальних ресурсів на створення енергозаощаджуючих технологій.

2. Дайте визначення ресурсозаощаджуючим процесам.

3. Запишіть формулу розрахунку зазублення енергії.

 

1. Поясніть вплив вичерпності запасів матеріальних ресурсів на створення енергозаощаджуючих технологій.

У сучасному світі необхідною умовою збереження життя і розвитку цивілізації стало забезпечення людства достатньою кількістю енергії і палива. Проблема обмежених запасів природних паливно-енергетичних ресурсів, до яких відносяться непоновлювані джерела енергії (торф, вугілля, нафта, природний газ), змусила світове співтовариство всерйоз взятися за розробку програм з енергозбереження. На даний момент енергозбереження стало основним і найефективнішим способом розвитку сучасної світової енергетики.

В даний час енергозберігаючі технології є одним з ключових напрямків розвитку енергетичної політики України. Так як економіка країни характеризується високою енергоємністю, необхідними заходами по забезпеченню економії енергії є: ліквідація технологічної відсталості промисловості, оснащення підприємств новим енергозберігаючим обладнанням, модернізація сфери ЖКГ, впровадження енергозберігаючих технологій, залучення в енергозбереження належного обсягу інвестицій, робота з населенням, боротьба з безгосподарністю в використанні енергетичних ресурсів.

Ще одним напрямком, покликаним в майбутньому замінити традиційні види палива, є перехід на енергозберігаючі технології в рамках використання поновлюваних джерел енергії, до яких належать: тверда біомаса і тваринні продукти, промислові відходи, гідроенергія, геотермальна енергія, сонячна енергія, енергія вітру, енергія припливів морських хвиль і океану. Це дає не тільки значне зменшення витрат на енергетичні витрати, але і має великі екологічні плюси.

Енергозберігаючі технології дозволяють відносно простими методами держрегулювання значно знизити навантаження на державний бюджет, стримати зростання тарифів, підвищити конкурентоспроможність економіки, збільшити пропозиції на ринку праці.

На сучасному етапі можна виділити три основні напрями енергозбереження:

Корисне використання (утилізація) енергетичних втрат;

Модернізація обладнання з метою зменшення втрат енергії;

Інтенсивне енергозбереження.

 

2. Дайте визначення ресурсозаощаджуючим процесам.

Ресурсозбереження - комплекс заходів по реалізації правових, організаційних, наукових, виробничих, технічних та економічних заходів, спрямованих на ефективне (раціональне) використання (і економне витрачання) паливно-енергетичних ресурсів і на залучення в господарський оборот поновлюваних джерел ресурсів.

 

3. Запишіть формулу розрахунку зазублення енергії.

Загальні вимоги електробезпеки повинні відповідати ГОСТу-12.1.030-81 ССБТ. Для захисту від уражень електричним струмом використовують захисне заземлення. Воно повинно захищати людей від уражень електричним струмом у випадку дотику до металевих неструмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, це досягається з’єднанням металевих частин електроустановок з землею, або її еквівалентом.

Згідно з класифікацією приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом (ПУЕ 1.1.6.), приміщення в якому проводяться всі роботи відноситься до першого класу (без підвищеної небезпеки). Під час роботи використовуються електроустановки з напругою живлення 36 В, 220 В, та 360 В. Опір контура заземлення повинен мати не більше 4 Ом.

Розрахунок проводять за допомогою методу коефіцієнта використання (екранування) електродів. Коефіцієнт використання групового заземлювача η; – це відношення діючої провідності цього заземлювача до найбільш можливої його провідності за нескінченно великих відстаней між його електродами.

Коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів η_в в залежності від розміщення заземлювачів та їх кількості знаходиться в межах 0,4…0,99. Взаємну екрануючу дію горизонтального заземлювача (з’єднувальної смуги) враховують за допомогою коефіцієнта використання горизонтального заземлювача η_г.

Послідовність розрахунку.

1. Визначається необхідний опір штучних заземлювачів R_шт.з.:

(30)

де R_пр.з. – опір природних заземлювачів; R_д – допустимий опір заземлення (таблиця 9). Якщо природні заземлювачі відсутні, то R_шт.з.=R_д.

Таблиця 12 – Допустимі значення опорів R_д заземлювальних пристроїв в електроустановках

Характеристика електроустановок	Rд, Ом
Електроустановки напругою до 1000 В
– за потужності генераторів та трансформаторів більше 100 кВт
– за потужності генераторів та трансформаторів 100 кВт і менше

 

2. Опір заземлення в значній мірі залежить від питомого опору ґрунту ρ, Омм. Питомий опір ґрунту залежить від характеру ґрунту, а також від пори року. Найбільшу величину він має в холодний період у північних районах при промерзанні ґрунту або в теплий період в південних районах, коли ґрунт найбільш сухий. За таблицею 13 визначається приблизне значення питомого опору ґрунту ρ;.

 

Таблиця 13 – риблизні значення питомих електричних опорів різних ґрунтів, Омм

Тип ґрунту	Питомий опір ґрунту*, Омм
Межі коливань,	Рекомендоване значення для розрахунків
Глина (г)	8–70
Суглинок (с)	40–150
Чорнозем (ч)	9–53
Садова земля (с.з)	30–60
Примітки: 1. Питомий електричний опір ґрунту є опір куба ґрунту з ребром 1 м. 2. У випадку малого відсотка вмісту вологи в ґрунті можливі більші значення опорів. 3.Питомі опори ґрунтів коливаються протягом року, що враховують при розрахунках введенням так званих сезонних коефіцієнтів опору ґрунту.

 

Таблиця 14 – Коефіцієнти сезонності ψ для однорідної землі при вимірюванні її опору

Кліматична зона	Вологість землі при вимірюванні
підвищена	нормальна	мала	підвищена	нормальна	мала
	ψвдля вертикального електрода довжиною lВ =3 м	ψг для горизонтального електрода довжиною lг =10 м
І II III IV	1,9 1,7 1,5 1,3	1,7 1,5 1,3 1,1	1,5 1,3 1,2 1,0	9,3 5,9 4,0 2,5	5,5 3,5 2,5 1,5	4,1 2,5 2,0 1,1
	ψвдля вертикального електрода довжиною lВ =5 м	ψг для горизонтального електрода довжиною lг 50 м
І II III IV	1,5 1,4 1,3 1,2	1,4 1,3 1,2 1,1	1,3 1,2 1.1 1,0	7,2 4,8 3,2 2,2	4,5 3,0 2,0 1,4	3,6 2,4 1,6 1,12

 

3. Розрахунковий питомий опір ґрунту, ρ_розр, Омм, визначається за формулою

, (31)

де ψ – коефіцієнт сезонності (таблиця 14); ρ – табличне значення питомого опору ґрунту, Омм (таблиця 13).

За таблицею 14 вибирають значення коефіцієнтів сезонності для вертикальних заземлювачів ψ_в, та горизонтальних ψ_г відповідно до кліматичної зони.

Враховуючи питомий опір ґрунту ρ такоефіцієнти сезонності ψ_в і ψ_г визначається розрахунковий питомий опір ґрунту відповідно для вертикальних заземлювачів ρ_розр.в, і горизонтальних ρ_розр.г, Омм

4. Розраховується опір розтікання струму вертикального заземлювача R_в, Ом, за формулою:

,(32)

де l_в – довжина вертикального заземлювача; d – діаметр стержня, d = 0,05 м; t – відстань від поверхні землі до середини заземлювача (рисунок 8), яка визначається за формулою:

(33)

де h_в – глибина закладання заземлювачів (прийняти за 0,8 м).

5. Визначається теоретична кількість вертикальних заземлювачів n, штук, без урахування коефіцієнта використання η_в,:

. (34)

Відповідно до розрахованого значення n за таблицею 15 визначається коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів η_в.

Таблиця 15 – Коефіцієнт η_{в .} використання вертикальних електродів групового заземлювача без врахування впливу з’єднувальної стрічки*

Кількість заземлювачів
Заземлювачі розташовані в ряд
0,85	0,73	0,65	0,59	0,48	–	–	–
Заземлювачі розташовані по контуру
–	0,69	0,61	0,57	0,47	0,41	0,39	0,36
*Примітка: в таблиці наведені значення ηв для відношення відстаней між електродами до їх довжини, що дорівнює одиниці (LB/lB = 1)

 

1 – заземлювач; 2 – з’єднувальна стрічка; h_В – глибина закладання вертикальних заземлювачів; L – відстань між заземлювачами; t – відстань від середини заземлювача до поверхні ґрунту; l – довжина заземлювача; b_C – ширина стрічки

Рисунок 8 – Схема позначення розмірів для розрахунку захисного заземлення

6. Визначається необхідна кількість вертикальних заземлювачів з урахуванням коефіцієнта використання, n_в, шт:

. (35)

7. Визначається довжина з’єднувальної стрічки горизонтального заземлювача l_C, м:

, (36)

де L_в – відстань між вертикальними заземлювачами, (прийняти за L_в = 3м); n_в – необхідна кількість вертикальних заземлювачів.

8. Визначається опір розтіканню струму горизонтального заземлювача (з’єднувальної стрічки) R_г, Ом:

, (37)

де d – еквівалентний діаметр смуги шириною b, d =0,95b, b = 0,15 м.

9. За таблицею 16 визначається коефіцієнт використання горизонтального заземлювача η_{г .} відповідно до необхідної кількості вертикальних заземлювачів n_в.

Таблиця 16 – Коефіцієнт використання з'єднувальної смуги ηс*

Кількість заземлювачів
Заземлювачі розташовані в ряд
0,85	0,77	0,72	0,62	0,42	–	–	–
Заземлювачі розташовані по контуру
–	0,45	0,40	0,34	0,27	0,22	0,2	0,19
*Примітка: в таблиці наведені значення ηв для відношення відстаней між електродами до їх довжини, що дорівнює одиниці (LB/lB = 1)

10. Розраховується результуючий опір заземлювального електроду з урахуванням з’єднувальної смуги:

(38)

11. Складається схема захисного заземлення (рисунок 9).

СИНТЕЗ БЕНЗОЙНОЙ КТСЛОТЫ

 

 

Отчет по лабораторной работе № 1

по дисциплине “Органическая химия”

 

 

Специальность 1- 49 01 02 “Технология хранения и переработки

животного сырья”

Специализация 1- 49 01 02 01 “Технология молока и молочных продуктов”

 

Проверил: Выполнил

Ст. Преподаватель студент группы ТЖМ-131

Н. И. Ильичева О. В. Гилетич

«____» __________ 2014 г. «____» __________ 2014 г.