Улаштування штукатурної гiдроiзоляцiї

Роботи виконують трьома технологiчними потоками:

1 - очищення, ремонт, змiцнення (у разi потреби) поверхнi, яку iзо­люють;

2 - нанесення шарiв гiдроiзоляцiйноiї мембрани;

3 - улаштування пiдсилень, опоряджувальних чи захисних шарiв на всiй поверхнi або на окремих дiлянках гiдроiзоляцП.

Свiжоприготовлений розчин штукатурноiї гiдроiзоляції наносять руч­ним способом на зволожену поверхню.

Гiдроiзоляцiйну сумiш iз сухих компонентiв поступово додають у воду, постiйно помiшуючи, до утворення в'язкоiї маси, яку можна наносити щiткою (пензлем). Матерiал наносять мінімум у два шари, залежно вiд складностi умов експлуатації споруди i необxiдноiї витрати. Товщини шарiв не повиннi перевищувати 2 мм, щоб уникнути утворення трiщин. Кожний новий шар наносятьлише пiсля висихання попереднього. Щоб уникнути пропускiв при фарбуваннi, xiд пензля (шпателя) пiд час нанесення наступ­ного шару мае бути у напрямку, перпендикулярному до напрямку попе­реднього шару. Свiже покриття захищають вiд потрапляння прямого со­нячного промiння, вiд дощу, негативних температур i швидкого висихання.

Залежно вiд ступеня дiї води мiнiмальна витрата i товщина шарiв ма­ють вiдповiдати даним табл. 1.13.

Штучне пониження рiвня rрунтових вод пiд час ведення гiдроiзоля­цiйних робiт пiдтримують до повноiї стабiлiзацiї нанесеного шару гiдpo­iзоляцiї.

Таблuця 1.13. Витрати i загальна товщина гiдроiзоляцiйного покриття з сухих гiдроiзоля­цiйних сумiщей

Гiдронавантаження	Витрата, кг/м2	3агальна товщина покриття, мм
Вологiсть сорбцiйна	2,0	1,5
Вода без тиску	3,0	2,0
Вода пiд тиском	3,5...4,0	2,5

 

Гiдроiзоляцiйний робочий розчин готують так: вміст одного мiшка су­хої сумiшi додають у контейнер з 10 кг другого, рiдкого компонента, по­стiйно помiшуючи розчин. Порошок додають у рiдину, а не навпаки! Ма­терiал наносять щiткою, розпилювачем або валиком у два шари з ви­тратою, що залежить Biд ступ еня гiдроiзоляцiйного навантаження та екс­плуатацiї об'єкта.

Штукатурну гiдроiзоляцiю з бiтумно-латексної емульсiї наносять на чистi й злегка зволоженi поверхнi збiрних або монолiтних залiзобетонних пiдзем­них будiвельних конструкцiй. Наносити таку емульсiю на перезволожену поверхню з блюдцями води або краплинної вологи не можна. Горизонтальнi дiлянки основи перед нанесенням емульсiї rpунтують, якщо мiцнiсть зчеп­лення гiдроiзоляцiйного покриття з основою не менша нiж 0,65 МПа.

До нанесення першого шару мастикової гiдроiзоляцiї в мiсцях дефор­мацiйних швiв над гумовими дiафрагмами укладають шнури пороiзолу i за допомогою газового пальника обклеюють смугою рулонного матерiалу, що наплавляється, ширина якої не менша нiж 300 мм. Потiм методом без­повiтряного розпилювання наносять перший шар мастикової гiдроiзоляцiї.

Гiдроiзоляцiйний шар з бiтумно-латексних матерiалiв миттєвої коагу­ляцiї можна наносити тiльки механiзованим способом з одночасним роз­пилюванням складових частин мастики на поверхню з двох форсунок, розмiщених пiд кутом одна до одної.

Гiдроiзоляцiйна мембрана утворюється на поверхнi лише в разi поєднання емульсiї i коагулянту в одному cтpумeнi, що розпилюється з двох спарених форсунок.

Коли бiтумно-латексну емульсiю наносять на горизонтальну поверх­ню днища, ця поверхня мaє бути сухою.

Кожний шар мастикової гiдроiзоляцiї формують вiд 1,9 до 2,0 мм завтовшки у висохлому cтaнi, що потребує витрати емульсiї вiд 3 до 3,25 кг/м².

Починають розпилювати гiдроiзоляцiйний матерiал з мicця, найвiдда­ленiшого вiд установки нанесення, i рухаються у напрямку до неї. В про­цесi нанесення помiчник оператора обережно переносить шланги, щоб не пошкодити свiжонанесену гiдроiзоляцiйну мембрану.

Щоб вiдвести вологу, яка видiляється, з наношуваного гiдроiзоляцiй­ного матерiалу, розпилювання починають з найнижчої дiлянки i рухають­ся у напрямку до вищої. На вертикальних поверхнях розпилювання гiдро­iзоляцiйного матерiалу починають Biд основи, рухаючись угору по cтiнi.

 

Другий шар мастикової гiдроiзоляцiї наносять пiсля завершення фор­мування i повного висихання першого шару, а пiсля висихання другого шару та видалення вологи з його поверхнi нанос ять третiй, завершальний шар мастикової гiдроiзоляцiї, стежачи за тим, щоб загальна товщина гiдpo­iзоляцiї вiдповiдала проектнiй.

Пicля здачi-приймання виконаних шарiв штукатурної гiдроiзоляцiї її поверхню на горизонтальних дiлянках накривають шаром геотекстилю насухо, на якому влаштовують захист (бетонну стяжку, шипоподiбнуабо полiмерну мембрану).

Виконувати вручну штукатурну гiдроiзоляцiю з емульсiйних матерiалiв миттєвої коагуляцiї не дозволяється.

Штукатурну гiдроiзоляцiю з iнших матерiалiв виконують тiльки на пло­щах, менших нiж 100 м².