Опорядження вiконних i дверних луток, колон, витягування тяг

 

Луткu починають опоряджати пicля опоряджання cтін у примiщеннi, встановлюючиспочатку горизонтальнi правила для верхнix луток i закрiп­люючи ix затискачами (чи приморожуючи гiпсом) на однiй вiдмiтцi для вcix отвopiв одного й того самого примiщення. Пicля оштукатурювання вepxнix луток горизонтальнi правила знiмають i встановлюють вертикальнi (з боку фасаду вертикальнi лутки мають бути на однiй вертикальнiй лiнii по всiй висотi будинку).

Для внутрiшнiх луток застосовують вапняно-гiпсовий i вапняно-це­ментний розчини, для зовнiшнix - цементний.

Розчин н розчин накривки, розрiвнюють його малками i затирають тер­ками врозгiн. Пiсля затирання знiмають правила i вiдразу натирають ву­сенки чи фаски пiвтерками.

Колонu перед опоряджанням провiшують, влаштовуючи марки (вбива­ють цвяхи чи «приморожують» гiпсовi марки) i маяки на круглих i напiвкруглих колонах, а також на пiлястрах. Маяки перев'язують колону наче паском (рис. 3.14, а, 6). Прямокутнi та багатокутнi колони провiшують у процесi встановлення правил (рис. 3.14, д).

Мiж маяками чи правилами накидають послiдовно набризк, шари грун­ту та накривку i розрiвнюють пiвтерком чи правилом. Пiсля затужавлення накривки тi затирають.

Круглi колони з ентазисом (1/3 висоти колони вiд низу має цилiндричну форму, а 2/3 висоти повiльно звужуються догори) штукатурять по маяках з використанням рівного правила для нижньої

а лутку наносять накиданням i розрiвнюють малками, потiм накидають

Рис. 3.14. Опоряджання колон:

а - витягyвання гвинтоподiбних колон (1 - шаблон; 2 - мотузки-маяки; 3 - колiщатка на шаблонi); б - оштукатурювання круглої колони (1 - маяки; 2 - правило; 3 - штукатурка); в - те саме з ентазисом (1 - лекало; 2 - рух-лекало; 3 - правило); г - витягyвання круглої колони з ентазисом (1- маяки; 2 - шаблон; 3 - правило); д - оштукатурювання чотири­гранних колон; е - витяryвання канелюр на чотиригранних колонах (1 - правило; 2,6 полозки; З, 5 - ковзани; 4 - профiльна дошка); е - витягування шестигранних (гладкої та з канелюрами) i круглої колон з канелюрами (1 - правило; 2 - полозок; 3 - ковзани; 4 ­пiдкiс; 5 – профiльна дошка; 6- шарнiр)

 

частини i правила-лекала - для верхньої частини колони (рис. 3.14, в).

Верхню частину колон з ентазисом можна витягувати зазвичай з ше­сти захваток, рухомим шаблоном з криволiнiйною профiльною дошкою (рис. 3.14, г).

Канелюри на колонах (жолобки, вiдокремленi один вiд одного peмін­цями) витягують шаблонами, що складаються з профільної дошки, обби­тої листовою сталлю, ковзанiвта полозка (рис. 3.14, е).

Прямокутнi та багатокутнi колони витягують окремими захватками­ по однiй на кожну грань (рис. 3.14, д, е). Круглi колони витягують також захватками - двi-чотири захватки, якщо колона цилiндрична, та шiсть захваток, якщо колона звужується догори або має ентазис (рис. 3.14, г, е).

Встановивши правила, накидають послiдовно шари розчину та витя­гують їх шаблонами. Витягнувши вci захватки, правила знiмають, запов­нюють порожнi мiсця розчином i доробляють канелюри вручну пiвтер­ком. Канелюри зачищають маленькими пiвтерками за формою канелюри i затирають ганчiрними тампонами.

Тягами опоряджують стельовi та зовнiшнi карнизи, cтіновi та мiжпо­вepxoвi пояски, цоколi будiвель i бази колон, арки, розетки, наличники та iншi apxiтектурнi елементи.

Для витягування тяг застосовують шаблони рiзних розмiрiв, форм i конструкцiй (рис. 3.15, а, б, е). Шаблони перемiщують по напрямних­правилах, розрiвнюючи розчин, i отримують рiзнi профiлi архiтектурних елементiв.

Витягування тяг стельових карнизiв починають з установлення пра­вил (напрямних) (рис. 3.15, в) для проходження по них шаблона. Поверх­ню пiд установлення правил розмiчають за шаблоном: приставляють шаб­лон у кутах до вже оштукатурених стін i стелi, виставляючи його за виском чи piвнeм, i роблять мiтки на штукатурцi стелi й cтін. За цими мiтками встановлюють i попередньо крiплять правила. Потiм шаблоном перевiря­ють правильнiсть встановлення правил та остаточно закрiплюють їх.

Якщо передбачається витягування товстого за перерiзом карнизу (по­над 20 мм), то поверхню додатково оббивають металевою тканою сiткою.

Тяги оштукатурюють у три шари: набризк, грунт i накривка. Набризк зазвичай наносять штукатурним ковшем з розчину рухомiстю 14... 15 см за осадкою стандартного конуса. Коли набризк затужавiє, приступають влас­не до витягування тяг (рис. 3.15, г), накидаючи розчин i розрiвнюючи його шаблоном. (грунт накидають густим розчином (осадка конуса 6... 8 см); товщина кожного шару не бiльша нiж 7 мм, якщо розчин вапняно-гiпсо­вий, i не бiльша нiж 5 мм - якщо цементно-вапняний. Витягування грун­ту називають вuтягуванням начорно.

Через 5... 10 хв пicля витягування грунт добре змочують водою (якщо застосовують вапняно- гiпсовi розчини) та два -три рази протягують шаб­лон «на здир», отримуючи зазор у 2... 3 мм пiд накривку (рис. 3.15, д).

Рис. 3.15. Витягування тяг:

а - прямолiнiйних тяг (1 - правило; 2 - настіннe правило; 3 - нижнiй полозок; 4 - шаб­лонна дошка; 5 - верхнiй полозок; 6 - розкоси; 7 - рейкотримач); б - шаблон для влашту­вання тяг кутів (1 - подвiйна шаблонна дошка; 2 - окуття; 3 - розкоси; 4 - полозок); в- ­установлення правил за шаблоном (1 - шаблон; 2 - вepхне правило; 3 - нижне правило; 4 - висок; 5 - затискач); г - витягування карниза; д - витягування на лоск i на здир (1­- витягування на здирання; 2 - шар розчину; 3 - окуття; 4 - профiльна дошка; 5 - витягу­вання на лоск; 6 - розчин, що ущiльнюється); е - шаблон для витягування криволiнiйних тяг (1 - ковзани; 2 - профiльна дошка; 3 - paдiуснa рейка); е - витягування тяг на на­пiвциркульних арках та peмінців

 

Цементнi rрунти та грунти зi складних розчинiв (на основi цементу) «на здир» не протягують.

Накривний шар у примiщеннях витягують з вапняно- гiпсових розчинiв (3 частини вапна та 0,5-1 частина гiпсу) без пiску. Виконують це шабло­ном, рухаючи його вперед скошеною частиною профiльної дошки, яка не зрiзує, а пригладжує, присаджує розчин - «на лоск» (рис. 3.15, д). Витягу­вання накривного шару називають витягуванням начисто.

Цементнi та цементно-вапнянi накривки можна витягувати начисто тiльки на вiдповiдних розчинах з дрiбнозернистим пicком.

Доводки та кути, а також oкpeмi дефекти оброблюють сталевими лiнiйками, вiдрiзiвками та малими пiвтерками.

Криволiнiйнi тяги витягують шаблоном, який складається з профiльної дошки, paдiycної рейки та ковзанки (рис. 3.15, е). Визначивши мicцезна­ходження центра, встановлюють осьовий штир, на який насаджують ра­дiусну рейку, накидають розчин i витягують тягу (рис. 3.15, е).