ЦелеполаганиеДавній Схід: належать держави, що існували у ІV-І тис. до н.е. на території Південної Азії та частково у Північній Азії. Тут виникли перші рабовласницькі держави: Шумерія, Вавилонія, Ассирія, Єгипет, Індія, Китай. Створена ними цивілізація мала значний вплив на культурний розвиток людства. З появою класового суспільства виховання підростаючого покоління набуло класового х-ру, виділилось як самостійна соціальна ф-ція суспільства. На цьому етапі з\являються спеціальні навч.-виховні заклади-школи, в яких здійснювалося систематичне навчання дітей. Появі шкіл сприяло виникнення різних систем письма (шумерське, єгипетське, китайське та ін.). Перші школи було відкрито в ІІІ-ІІ тис. до н.е. у Шумері, Єгипті, Індії, Китаї, а і відтоді систематичне навчання стає важливим складником процесу виховання.
ІІ. Школи в Шумері (рання рабовласницька держава на території Дворіччя – між річками Тигр і Євфрат) виникли у середині ІІІ тис. до н.е. Головним їх завданням була підготовка писарів, навчання їх клинопису – трансформованому піктографічному письму, що являє собою комбінації різноманітних вертикальних і горизонтальних клиновидних рисок (система налічувала до 600 знаків). Такі школи називали “будинками глиняних табличок”, учителя – “батьком будинку глиняних табличок”, учня – “сином будинку глиняних табличок”. Назви походять від того, що шумери писали на мокрих глиняних таблицях. Учні також засвоювали певні знання з ботаніки, зоології, географії, математики, граматики, літератури. Навчання в школах було тривалим, коштувало дорого, тому навчалися лише діти знаті.
ІІІ. ЄГИПЕТ Три боги: Гор, Озіріс та Ізіда. У Єгипті школи з\явилися у ІІІ тис. до н.е. водночас з виникненням писемності. Тут існували двірцеві школи, школи для жерців, школи писарів, школи для різних службовців. У них користувалися ієрогліфічним письмом (ієрогліф – священний знак), яке налічувало до 700 ієрогліфів. Учні писали чорною фарбою на папірусі тонкою бамбуковою паличкою. У школі при палаці фараона заняття тривали з ранку до пізнього вечора. Панувала сувора дисципліна, вдавалися до тілесних покарань. Майбутні чиновники навчалися читанню, письму та лічбі. Крім того – гімнастичним вправам, плаванню і гарним манерам. У школах для жерців, окрім загальних предметів, давали релігійну освіту, а також навчали астрономії та медицини. Діти вищої знаті здобували освіту у військових школах, звідки виходили воєначальниками. Давньоєгипетський папірус де написано: “Вуха хлопчика на його спині, він слухає тоді, коли його б”ють” – це вже була своєрідна педагогічна ідея, певний підхід до виховання.
IV. В Індії (ІІІ тис. до н.е.) виховання було кастовим. Існували школи лише для 2-х вищих станів: школа брахманів і школи кшатріїв. Школу брахманів очолював учитель. Навчання в ній тривало 10-12р. (від 6-12 до 22-24р.) Під час навчання діти проживали у будинку вчителя. Окрім навчання, учні поралися у його господарстві. У школі брахманів з дітей найвищої касти готували служителів Бога, які все своє життя присвячували вивченню священних книг – Вед. У школах кшатріїв навчалися діти нижчих каст (шляхетської, військової). Тут вони опановували науку володіння зброєю, їзду верхи, гімнастичні вправи, а також математику, поезію, музику, етику і танці. Найнижчі касти не могли здобувати освіту.
V. У Китаї писемність виникла в ІІ тис. до н.е., водночас почалося і навчання грамоти. Воно було тривалим і доступним лише дітям із заможних родин. До появи загальноосвітніх шкіл у Китаї існували так звані общинні школи, в яких юнаків безкоштовно навчали стрільби з лука, пісень та обрядів, згодом – їзди верхи, письма і лічби. Навчання починалося з 6 років. Основними його методами були запам\ятовування, наслідування, обмеження свободи та ініціативи. У школах панувала сувора дисципліна, застосовували тілесні покарання. Для підготовки чиновників діяли спеціальні навчальні заклади: юридичні, медичні, математичні, художні. Згодом було відкрито вищі аристократичні школи, в яких навчали ораторського мистецтва, філософії, релігійної моралі, астрономії, медицини та ін. Першу приватну школу в Китаї відкрив Конфуцій (бл. 551 – 479 до н.е.) Він вивчив понад три тисячі осіб. У філософських школах навчали ораторського мистецтва, риторики, логіки, вміння вести полеміку, дискутувати. Саме в Китаї вперше було запроваджено складання екзамену для тих, хто хотів стати вченим або чиновником. Целеполагание Учитель обращается к учащимся с провокационными вопросами «Когда люди обычно сообщают друг другу, откуда они родом?» (- При знакомстве) «А где чаще всего вы знакомитесь и находите новых друзей?» (…) „Представьте, что вы приехали в летний лагерь! Там очень много новых и интересных людей! (для наглядности через проектор можно показать несколько фотографий с изображениями детей, кроме того, реализуется принцип связи теории с практикой, т.к.знакомство в лагере-обычное дело для детей)Познакомьтесь с ними и спросите, откуда они приехали?! Но для начала подумайте, что вы спросите сначала, а что потом?» 2. Моделирование Учащиеся в группах моделируют урок по своему усмотрению из разрезанных и перемешанных между собой карточек, которые прикрепляются магнитами на доску!(несколько наборов карточек)
По истечению данного времени учащиеся сверяют свои модели, обсуждают их, доказывают свою правоту в логичности выстроенных диалогов, выбирают правильную модель.
3. Контроль А) Учитель предлагает учащимся вспомнить речевые клише, которые они ранее выучили. Клише зашифрованы на доске. Каждый учащийся работает индивидуально. Первый расшифровавший все клише поднимает руку. Клише: _i_ b_ _d! (Bis bald!) F_eu_ m_ _h! (Freut mich!) _ _ _ _ o! (Hallo!) S_h_ a_ _en_ _m! (Sehr angenehm!) В) Учитель предлагает найти среди представленных диалогов тот, который подходит под модель! Представлены 3-4 диалога, в одном из которых правильный порядок реплик, а в остальных перепутаны, или вообще пропущены. С) Учитель предлагает поработать учащимся в парах над переводом реплик. Начинает учащийся, у которого в первой строчке карточки прописана «команда». Он припоминает, как это будет по-немецки, произносит, второй из пары может контролировать правильность реплики. Затем второй переводит свою «команду», первый контролирует и т.д. Пример таких карточек:
Карточка №1 Карточка №2
D) Учитель предлагает учащимся в парах сконструировать диалоги и разыграть их! (используя нововыученные названия городов из фонетической зарядки)
(в системе упражнений реализуется принцип системности- от просто к сложному)
4. Оценка
|
