Параметри ультразвуку, що нормуються3.3.1. Параметрами ультразвуку, що нормуються, утворюваного коливаннями повітряного середовища у робочій зоні, є рівні звукового тиску в дБ у третинооктавних смугах з середньогеометричними частотами 12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 31,5; 40,0; 63,0; 80,0; 100,0 кГц. 3.3.2. Параметром ультразвуку, що нормується і передається контактним шляхом, є пікове значення віброшвидкості (м/с) у частотному діапазоні від в 0,1 МГц до 10 МГц, або його логарифмічний рівень у дБ, який визначається за формулою: де: – пікове значення віброшвидкості, м/с; – опорне значення віброшвидкості, що дорівнює 5х10 м/с. Для ультразвуку при контактній передачі допускається застосовувати параметр, що нормується, інтенсивність у ватах на квадратний сантиметр (Вт/кв.см). 4. Методи вимірювання шуму, інфразвуку та ультразвуку 4.1. Вимірювання шуму проводиться на постійних робочих місцях у приміщеннях, на території підприємств, на промислових спорудах та машинах (в кабінах, на пультах управління і т.ін.). 4.1.1. Результати вимірювань повинні характеризувати шумовий вплив за час робочої зміни (робочого дня). 4.1.2. Встановлюється така тривалість вимірювання непостійного шуму: – для переривчастого шуму, за час повного робочого циклу з урахуванням сумарної тривалості перерв з рівнем фонового шуму; – для шуму, що коливається у часі, допускається загальна тривалість вимірювання – 30 хвилин безперервно або вимірювання складається з трьох циклів, по 10 хв. Кожний; – для імпульсного шуму, тривалість вимірювання – 30 хвилин. 4.1.3. Вимірювання шуму в октавних смугах або рівня шуму проводиться за допомогою шумоміра, який відповідає діючим вимогам Держстандарту України і має посвідчення про перевірку. Вимірювання еквівалентних рівнів шуму слід проводити інтегруючими шумомірами та шумоінтеграторами. Допускається використовувати індивідуальні дозиметри шуму з параметром еквівалентності – число децибел, що додаються до рівня шуму, при зменшенні часу його дії у 2 рази для збереження тієї ж дози шуму. Прилади повинні бути перевірені в органах Держстандарту. 4.1.4. До та після вимірювань проводять акустичну або електричну калібровку вимірювальних приладів. Різниця в калібровці не повинна перевищувати 1 дБ. 4.1.5. При проведенні вимірювань мікрофон слід розташовувати на висоті 1,5 м над рівнем підлоги чи робочого майданчика (якщо робота виконується стоячи) чи на висоті і відстані 15 см від вуха людини, на яку діє шум (якщо робота виконується сидячи чи лежачи). Мікрофон повинен бути зорієнтований у напрямку максимального рівня шуму та віддалений не менш ніж на 0,5 м від оператора, який проводить вимірювання. 4.1.6. При швидкості руху повітря більш ніж на 1 м/с на місці де проводяться виміри, мікрофон захищено й противоповітряним пристроєм. 4.1.7. При проведенні вимірювань октавних рівнів звукового тиску перемикач частотної характеристики пристрою встановлюють в положенні “фільтр”. Октавні рівні звукового тиску вимірюють у смугах з середньометричними частотами 31,6-8000 Гц. При проведенні вимірювань рівнів звуку та еквівалентних рівнів звуку, дБА, дБАекв перемикач частотної характеристики пристрою встановлюють у положенні “А” чи “Аекв”. 4.1.8. При проведенні вимірювань рівнів шуму та октавних рівнів звукового тиску постійного шуму перемикач часової характеристики пристрою встановлюють в положення “повільно”. Значення рівнів приймають за середніми показниками при коливанні стрілки пристрою. 4.1.9. Значення рівнів шуму та октавних рівнів звукового тиску зчитують зі шкали пристрою з точністю до 1 дБА, дБ. 4.1.10. Вимірювання рівнів шуму та октавних рівнів звукового тиску постійного шуму повинні бути приведені у кожній точці не менше трьох разів. 4.1.11. При проведенні вимірювань еквівалентних рівнів шуму, що коливаються в часі, для визначення еквівалентного (за енергією) рівня шуму перемикач часової характеристики пристрою встановлюють в положення “повільно”. Значення рівнів шуму приймають за показниками стрілки пристрою в момент відліку. 4.1.12. При проведенні вимірювань максимальних рівнів імпульсного шуму перемикач часової характеристики пристрою встановлюють в положенні “імпульс”. Значення рівнів приймають за максимальним показником пристрою. 4.1.13. Інтервали відліку рівнів шуму, що коливається в часі, при вимірюваннях еквівалентного рівня тривалістю 30 хвилин становлять 5-6 с при загальній кількості відліків 360. 4.1.14. Для наочного графічного зображення розподілу рівнів шуму у виробничих приміщеннях рекомендується складати карти шуму. 4.2. Вимірювання інфразвуку проводять на постійних робочих місцях (біля органів керування машин, пультів, в кабінах і т.ін.) або в робочих зонах обслуговування при роботі обладнання у характерному режимі. В кабінах самохідних та транспортно-технологічних машин вимірювання проводять при відчинених та зачинених вікнах, при цьому, мікрофон розміщують на відстані 15 см від вуха працюючого. 4.2.1. Вимірювання інфразвуку проводиться шумомірами 1 класу з частотною характеристикою від 1 Гц і октавними або третинооктавними фільтрами, а мікрофон повинен мати нижньочастотну межу 2-3 Гц. Дозволяється використання магнітографа з частотною характеристикою не менш ніж 2 Гц. 4.2.2. Для постійного інфразвуку вимірюють рівні звукового тиску у дБлін та рівні шуму дБА, а також спектр у октавних смугах з відліком показників за середнім положенням стрілки шумовимірювача на характеристиці “повільно”, або проводять магнітний запис інфразвуку, а для непостійного – визначають їх відповідні еквівалентні рівні. Для непостійного інфразвуку у вигляді піків, що повторюються, або імпульсів проводять додатково відлік за характеристикою “швидко” шумоміра по максимуму показника. 4.2.3. Час спостереження при вимірюванні октавних рівнів звукового тиску повинен відповідати величинам, вказаним у таблиці 1. Мінімальний та рекомендований час вимірювання при частотному аналізі інфразвуку
4.3. Вимірювання ультразвуку у повітряному середовищі проводиться згідно із пунктом 4.1.6. на відстані 0,5 м від контуру устаткування та не менш ніж 2 м від оточуючих поверхонь. Вимірювання потрібно проводити не менш ніж у 4 контрольних точках по контуру устаткування; при цьому, відстань між точками вимірювання не повинна перевищувати 1 м. 4.4. Вимірювання ультразвуку, який поширюється контактним шляхом визначення пікового значення віброшвидкості на поверхнях, призначених для контакту з руками оператора. 4.4.1. Вимірювання повинно проводитися інтерферометром у точці максимального випромінювання. Рекомендований вимірювальний тракт повинен складатися з датчика з чутливістю, яка дозволяє реєструвати ультразвукові коливання з рівнем коливальної швидкості на поверхні не нижче 80 дБ, лазерного інтерферометра, схеми обробки сигналів, яка включає фільтри низької та високої частоти, мілівольтметра ВЗ-40, підсилювача частоти диференціального ланцюга та імпульсного мілівольтметра ВЧ-12. 4.4.2. Вимірювання рівнів ультразвуку слід проводити не менш трьох раз у кожній октавній смузі у кожній точці. При вимірюванні непостійних рівнів звукового тиску відліки проводять при максимальних значеннях. 5. Нормативи виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку 5.1. Допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях наведені у таблиці 2. Таблиця 2
5.2. Допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні шуму на робочих місцях для тонального та імпульсного шуму слід приймати на 5 дБ менше за значення, що вказані у таблиці 2. 5.3. Для шуму, утворюваного у приміщенні установками кондиціонування повітря, вентиляції та повітряного опалення, допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні звукового тиску на робочих місцях встановлюються на 5 дБ менш ніж рівні шуму у приміщенні, якщо остальні не перевищують значень таблиці 2. Поправка для тонального та імпульсного шуму, при цьому, не враховується. 5.4. Максимальний рівень шуму, що коливається у часі та передається, не повинен перевищувати 110 дБА. Максимальний рівень для імпульсного шуму не повинен перевищувати 125 дБА. 5.5. При розробці відомчих нормативів допустимі рівні шуму для окремих видів трудової діяльності повинні встановлюватися з урахуванням важкості та напруженості праці згідно з таблицею 3. Таблиця 3
5.6. Допустимий рівень ультразвукового тиску в третинооктавних смугах з середньогеометричними частотами 12,5; 16; 25; 31,5 – 100 та вище кГц на робочих місцях від ультразвукових установок наведено у таблиці 4. Таблиця 4
Допустимий рівень ультразвукового тиску в октавних смугах з середньогеометричними частотами 16; 31,5; 63 та вище кГц наведено у таблиці 5. Таблиця 5
5.7. Максимальна величина ультразвуку у зонах, призначених для контакту рук оператора з робочими органами приладів та устаткування, протягом 8-годинного робочого дня не повинна перевищувати значень, вказаних у таблиці 6. Таблиця 6
5.8. Характеристиками інфразвуку на робочих місцях, що нормуються, є рівні звукового тиску в октавних смугах частот з середньогеометричними частотами: 2; 4; 8; 16; Гц в дБ. Допустимі рівні наведені у таблиці 7. Таблиця 7
|