ТЕМА 10. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ТА КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН

Поняття, суб'єкти, принципи та природа розрахункових правовідносин. Вивчення цієї теми повинно, перш за все, ґрунтуватися на підході до розрахункових правовідносин як до самостійних правовідносин в системі вихідних господарських, фінансових, цивільних, адміністративних та інших зобов'язань. Для цієї мети необхідно позначити на процедурному характері цих відносин, визначити розрив в часі, особливий суб'єктний склад, специфічне нормативно-правове регулювання, що притаманні розрахунковим правовідносинам. Суб'єктів правовідносин слід поділяти на паритетні (принципал, бенефіціар, векселедавець, акцептант тощо), функціональні (обслуговуючий банк, банк-емітент, виконуючий банк, банк-кореспондент, клірингові та розрахункові центри тощо) та домінуючі (НБУ, Державна фіскальна служба, Державне казначейство тощо), показати функції кожного в розрахунковому ланцюгу. Визначення принципів розрахункових відносин пов'язане з пануванням безготівкових розрахунків, необхідністю згоди платника на здійснення платежу, правила "прямого платежу", вільного вибору попередньої оплати, здійснення платежу за умови наявності вільних коштів, строгої формалізації розрахунків. Серед способів розрахунків слід виділяти готівкові та безготівкові, кожний з котрих має власні правові форми.

Кажучи про економіко-правову природу розрахункових відносин, слід позначити на змішаному її приватно-публічному характері, що обумовлено зобов'язуючим ("інструктивним") змістом відповідного нормативного регулювання, наявністю контрольних функцій банків, обмеженістю суб'єктів у вільному визначенні механізму розрахунків, наявністю заходів адміністративного примусу за порушення відповідних правил.

Правова природа та порядок укладання договору банківського рахунку. Під час розгляду питання про відкриття та використання банківського рахунку необхідно зупинитися на публічно-правовій процедурі укладання та припинення договору банківського рахунку, його змішаній природі (зберігання, доручення), повноважень сторін, відмінності від депозитного рахунку, необхідності повідомлень податкових органів про відкриття банківського рахунку. Відповідне регулювання – ЦКУ та ГКУ, Інструкція НБУ "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах".

Форми готівкових розрахунків та порядок касових операцій. Форми готівкових розрахунків обумовлюються документальним закріпленням готівкового розрахунку між учасниками платежу, що випливає з Закону України "Про використання реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Положення НБУ "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні". Ці форми включають розрахунки з використанням: реєстраторів розрахункових операцій, розрахункової книжки, видаткового касового ордера, прибуткового касового ордера, товарного чеку. Студент повинен знати засади касових операцій в Україні, в тому числі порядок встановлення та процедуру додержання ліміту каси підприємств, максимальні обсяги готівкових розрахунків організацій, контрольні функції банків в сфері використання готівки, наслідки недодержання правил використання готівки.

Форми безготівкових розрахунків. Форми безготівкових розрахунків слід поділяти на інструментальні (розрахунки платіжним доручення, платіжною вимогою-дорученням, інкасовим дорученням та платіжною вимогою, розрахунки чеком, акредитивні розрахунки тощо) та інтегративні (розрахунки акцептованими акредитивами, вексельні та інкасові розрахунки, взаємозалік тощо). Інструментальним формам безготівкових розрахунків притаманна завершена спроможність без залучення інших форм реалізовувати завдання платіжної операції. Інтегративним формам така цілісна самостійність не притаманна. Проте їм притаманні додаткові економіко-правові ознаки, що дозволяють трансформувати, спростити або мобілізувати вихідні товарно-грошові відносини. На підставі Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції НБУ "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" студент має визначити головні ознаки кожної з форм розрахунків, механізм та сферу їх застосування, строки дії, суб'єктний склад. Потребує спеціальної уваги розмежування простого та переказного векселя, звичайного та акцептованого акредитиву, безспірного стягнення, безакцептного списання та договірного списання, платіжного документу та цінної папери.

Поняття та ознаки кредиту, відмежування від займу, лізингу, позички. Поняття кредиту необхідно формулювати виходячи з економічної посилки, що відсутність дії капіталу суперечить його суті. Слід показати причини руху капіталу, охарактеризувати такі ознаки кредиту, як строковість, поворотність, платність. Важливо визначити функції кредиту, підстави його виникнення та відмежування від займу, лізингу, позички. Важливим є обґрунтування господарського змісту кредиту, наведення джерел його регулювання в Україні, найважливішими з яких є ЦКУ, гку, Закони "Про банки та банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про цінні папери та фондовий ринок". Потребує означення зміст поняття "кредитна установа" та роль банківських установ в організації кредитування. Розгляд кредитного договору має ґрунтуватися на поясненні його природи та особливостей укладання (зміни, припинення), забезпечення, порядку нарахування процентів та відповідальності за його невиконання.

Форми та види кредитування в господарських відносинах. Форми кредитування в господарських відносинах слід відмежувати від видів кредитування. Доречно визнавати дві форми кредиту: товарну та грошову, показати значення та тенденції розвитку кожної з цих форм. Форми кредитування відображені в різних видах кредитних відносин. Важливо класифікувати та пояснити зміст таких видів кредиту, як банківський та комерційний кредити, кредит кредитних союзів, державний кредит (державна позика), кредит при випуску цінних паперів, іпотечний тощо. Особливу увагу слід приділити банківському кредиту, зокрема визначити поняття контокоренту та овердрафту, форфейтингу, консорціумному кредиту, навести публічно-правові обмеження, що закріплені в законодавстві задля попереджання банківських зловживань при кредитуванні.

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436 //Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №18-22. – Ст.144.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. - Ст.356.

3. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р.//Відомості Верховної Ради України. - 2001 р. - N 5-6. - ст. 30.

4. Про іпотеку: Закон України від 05.06.2003 р.// http://zakon.rada.gov.ua

5. Про фін ан совий лізинг: Закон України від 11.12.2003 р..// http://zakon.rada.gov.ua

6. Про кредитні спілки: Закон України від 20.12.2003 р..// http://zakon.rada.gov.ua

7. Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001р.// Відомості Верховної Ради України. - 2002. - №1. – Ст.12.

8. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від 18.11.2003 р. (редакція 20 10 р. )// Відомості Верховної Ради України. - 2004. - №11. – Ст.140.

9. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів:
Постанова Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1// http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/va001600-14

10. Про результати узагальнення судової практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням і виконанням кредитних договорів: Лист Вищого арбітажного суду № 01-3/578 від 26.10.2000 р. //Налоговый Банковский Таможенный Консультант 2001. – N 2-3.

11.Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 5.04.2001 р. //Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №29. – Ст. 137.

12. Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Інструкція Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492//http://zakon.rada.gov.ua

13. Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Інструкція Правління НБУ №22 від 21.01.2004 р. //Офіційний вісник України. – 2004. - №13. – Ст. 908.

14. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг: в редакції Закону N 1776-III від 01.06.2000// ВВР, 2000, N 38, ст.315.

15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні: Постанова Правлівння НБУ від 15.12.2004 р. № 637 //http://zakon.rada.gov.ua

16. Про застосування штрафних санкцій за порушенн я норм по регулюванню обігу готівки: Указ Президента України від 12.06.1995 р. № 436//.// http://zakon.rada.gov.ua

17. Є.Першиков. Основні принципи захисту прав кредиторів при вирішенні спорів про виконання кредитних угод// Вісник господарського судочинства – 1997. - №1.- С. 171.

18. М.Понікар. Кредитні відносини в сучасних умовах. Законодавство та практика//Вісник господарського судочинства М.Понікар. Кредитні відносини в сучасних умовах. Законодавство та практика. – 1998. -№1. – С. 179

19. С.Очкуренко. Проблеми правового регулювання кредитного договору//Вісник господарського судочинства. – 1998. №3. – С. 141

20. Притика Д.М. Деякі проблеми застосування арбітражними судами кредитного законодавства. Злочини у фінансово-кредитній сфері//Вісник господарського судочинства.- 2000. -№3. –С. 212.

21. С.Андросов. Специфические особенности института государственной гарантии как способа обеспечения исполнения хозяйственных кредитно-банковских операций.//Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 11. – С. – 77.

22. М.Андріанов. Принцип публічності як елемент забезпечення виконання кредитних забовязань. // Право України. – 2004. № 5 – С59

23. С.Ніщимна. Правове регулювання державного кредитування сільського господарства: зарубіжний досвід.// Право України. – 2006. - № 10 – С 138