Самостійна робота

Творчо- аналітичне завдання

 

Студентам пропонується розв’язати задачі:

1. Брати Володимир та Георгій Коровіни, Петрушко і Щекальов вбили працівника міліції Шаронова і заволоділи пістолетом. Після цього всі вони вчинили чотири збройних напади на окремих громадян. Одного разу Коровін Володимир прийшов разом з бра­том додому вночі, зізнався дружині, що вони вчинили напад на сім'ю Ахімблат, і попросив викинути в річку їхні черевики та зами­ти сліди на кухні. Дружина виконала прохання.

Погрожуючи зброєю, Галоян і Гогідзе неодноразово вчиняли напади на водіїв таксі та забирали грошову виручку. Пістолет, яким вони при цьому погрожували потерпілим, був непридатним для стрільби.

Федотов, Татаренко і Наумов вчинили в нічний час чотири збройних напади на магазини, залишаючись при цьому ніким непоміченими. Чверть награбованого вони віддали Миронову за те, що той передав у їх розпорядження револьвер системи "Наган". Останній участі в нападах не брав.

4. Малич і Бришников, які ніде не працювали, домовились про спільне вчинення нападів на відділення банку. З цією метою Ма­лич купив собі мисливську рушницю, з якої виготовив обріз, а Баришников придбав фінського ножа. Вони розробили конспіративні способи зв'язку між собою, склали план дій для нападу на ряд фі­лій банку. Жодного нападу Малич і Баришников не вчинили, ос­кільки були затримані, обріз і фінський ніж у них вилучено.

Варіант. Дружина Баришникова зажадала від чоловіка відмо­витися від злочину. Під час сварки з нею Баришников фінським ножем заподіяв їй легке тілесне ушкодження з короткочасним роз­ладом здоров'я.

5. Гриценко незаконно зберігав удома револьвер. Розповівшипро це Усикові, він запропонував останньому вчинити напад на ко­гось з громадян. Той погодився. Вночі Гриценко та Усик напали на Одинцова і, погрожуючи зброєю, відібрали у нього наручний го­динник, але тут же були затримані працівниками міліції.

Варіант. При вчиненні нападу на Одинцова Гриценко погро­жував потерпілому дерев'яним макетом револьвера, а Усик — складаним ножем.

6. Брати Каращуки організували групу для нападу на квартири громадян. Пізніше у групу ввійшов Смолій. Упродовж трьох міся­ців велись пошуки будинків, де живуть багаті люди. В цей період групою було придбано пістолет і ЗО патронів до нього, виготовлено два фінські ножі. Використовуючи зброю, група вчинила напад на квартиру Мучника, який вчинив опір. Каращук Василь застрелив Мучника. Каращук Анатолій фінським ножем завдав тяжкого ті­лесного ушкодження дружині Мучника, а Смолій зґвалтував мало­літню дочку Мучників. Забравши гроші, коштовності та цінні речі —всього на суму 29 тис. грн., група покинула будинок, але була за­тримана працівниками міліції, яким намагалась вчинити збройний опір.

7. Чайченко з телефона-автомата зателефонував до чергової частини РУВС м. Києва і під погрозою вибуху міни в лікарні зажа­дав відпустити затриманого за підозрою у вчиненні розбійного на­паду його друга Шумова. Через півгодини зателефонував удруге, попередивши, що до вибуху залишилося менше години. Хворі та персонал лікарні були змушені покинути приміщення, обстежен­ням якого встановлено, що ніякої міни в ньому немає.

8. 16-річний Матічук і 15-річний Єрьоменко, щоб "подивитись, що буде", подзвонили в обласну клінічну лікарню і повідомили, що в лікарні закладена бомба з годинниковим механізмом, яка вибухне.

Теми рефератів:

1. Бандитизм. Особливості кваліфікації.

2. Відповідальність за викрадення вогнепальної зброї.

Методичні рекомендації.

При підготовці до заняття необхідно звернути увагу на те, що у розділі IX Особливої частини КК України встановлена відповідальність за злочини, що посягають на громадську безпеку.

Злочини проти громадської безпеки є загально небезпечними діяннями, що порушують загальну безпеку, ставлячи ряд цінностей, передусім життя та здоров’я невизначеного кола осіб, під загрозу заподіяння їм істотної шкоди.

Об’єктом цих злочинів є громадська безпека - стан захищеності суспільства - таких його цінностей, як життя та здоров’я людей, власності, довкілля, нормальної діяльності підприємств, установ та організацій від загально небезпечних посягань.

Предметом багатьох злочинів проти громадської безпеки є зброя, боєприпаси, вибухові речовини, вибухові пристрої, радіоактивні матеріали та інші предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.

Об’єктивна сторона злочинів проти громадської безпеки полягає у суспільно небезпечному, протиправному діянні (дії або бездіяльності), що порушує громадську (загальну) безпеку і створює загальну небезпеку для життя людей чи заподіяння істотної шкоди здоров’ю і/або власності, довкіллю, нормальній діяльності підприємств, установ та організацій.

Більшість злочинів проти громадської безпеки відносяться до злочинів з формальним складом і можуть бути вчинені лише шляхом дії, а злочини з матеріальним складом (статті 264, 267 і 270 КК) вчиняються як шляхом дії, так і бездіяльності. Засобами вчинення багатьох злочинів проти громадської безпеки є або можуть бути предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.

Суб’єктивна сторона багатьох цих злочинів - прямий умисел або змішана форма вини, що передбачає умисел щодо діяння (наприклад, щодо порушення певних правил) і необережність щодо наслідку (наприклад, до загибелі людей).

Суб’єкт злочинів проти громадської безпеки, як правило, - будь-яка особа, а за деякі злочини, наприклад, терористичний акт - особа, яка досягла 14-ти років.

У багатьох випадках кваліфікуючими або особливо кваліфікуючими ознаками злочинів проти громадської безпеки є загибель людей або настання інших тяжких наслідків. Загибель людей означає загибель однієї або кількох осіб. Під іншими тяжкими наслідками необхідно розуміти заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одній або кільком особам, середньої тяжкості двом чи більше особам, заподіяння майнової шкоди у великому або в особливо великому розмірі тощо.

Виходячи з послідовності злочинів, вказаних у дев’ятому розділі Особливої частини КК, всі злочини проти громадської безпеки можуть бути поділені на три групи:

1) створення злочинної організації, терористичної групи та інших злочинних об’єднань, участь в них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов’язаних з ними (статті 255 – 261 КК);

2) незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами (статті 262 – 266 КК);

3) порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку (статті 267 – 270 КК).

Суспільна небезпека діянь, що розглядаються у цьому розділі, полягає в тому, що вони заподіюють або ставлять під загрозу запо­діяння істотної шкоди громадському порядку і моральним основам життя суспільства. Сукупність цих відносин і є родовим об’єктом зазначених злочинів.

Курсанти повинні звернути увагу на об’єкт злочинів проти громадської безпеки, на систему цих злочинів. Крім того, курсанти повинні засвоїти необхідні ознаки злочинної організації, які передбачені ст. 28 КК України і розібратись у їх змісті.

Вивчаючи Загальну частину кримінального права, курсанти повинні пам’ятати ознаки банди. Ці знання вони повинні застосувати при аналізі складу бандитизму.

Також курсанти повинні засвоїти, що більшість злочинів проти громадської безпеки відносяться до злочинів з формальним складом і можуть бути вчинені лише шляхом дії, а злочини з матеріальним складом (ст.ст. 264, 267, 270 КК) вчиняються як шляхом дії так і бездіяльності. Засобами вчинення багатьох злочинів проти громадської безпеки є або можуть бути предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.

Курсанти повинні систематизувати злочини проти громадської безпеки. Систему цих злочинів можна уявити таким чином, а саме:

 

Перша група. Створення злочинної організації, терористичної групи та інших злочинних об’єднань, участь у них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов’язаних з ними (ст.ст.255-261 КК України);

 

Друга група. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами (ст.ст.262-266 КК України);

 

Третя група. Порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку (ст.ст.267-270 КК України).

Контрольні запитання:

1.Поняття та загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки.

2.Система злочинів проти громадської безпеки.

3.Створення злочинної організації. Аналіз складу злочину. Ознаки злочинної організації.

4.Поняття банди, її ознаки. Відмежування банди від злочинної групи. Значення цього питання для кваліфікації.

5.Аналіз складу бандитизму. Особливості кваліфікації цього злочину.

6.Терористичний акт. Аналіз складу злочину, необхідні ознаки цього злочину.

7.Злочини, які пов’язані з незаконним обігом вогнепальної, холодної зброї бойових припасів вибухових речовин та радіоактивних матеріалів. Об’єктивна сторона та предмет цих злочинів.

Рекомендована література до теми

Основна література:

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України прийнята на V сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної

Ради України. - №5. – К., 2006.

2. Кримінальний кодекс України. – Х.: „Одіссей”, 2014.-232с.

3.Закони України “Про оборону України” від 6 грудня 1991р., “Про Збройні Сили України” від 6

грудня 1991р., “Про прикордонні війська України” від 4 листопада 1991р.,”Про службу безпеки

України” від 25 березня 1992р., “Про міліцію” від 20 грудня 1990р., “Про внутрішні війська МВС

України” від 26 березня 1992р. // Закони України. К., 1997.

Книжкові видання:

1. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів:Навчальний посібник. - Видання 3-тє, доповн. та переробл.- К.: Атіка, 2007.-592с.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про бандитизм” від 7 липня 1995р. №9 // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах.Видавничий дім “Скіф”: К. - 2005р.

3. Постанова Верховного Суду України “Про судову практику в справах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами” від 8 липня 1994р. №6 // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. Видавничий дім “Скіф”,К., 2005р. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2-х т./ за заг. ред. В.Я.Тація,В.П.Пшонки,В.І.Борисова,В.І.Тютюгіна. – 5-те вид. допов.-Х.:Право,2013.-1416 с.

4. Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація.- 4-те вид., переробл. і допов.- Х.: Право, 2010.- 608 с.

5. Короленко М.П. Класифікація об’єктів злочинів проти загальної безпеки – К.: Науковий світ –2000.

7.Бердиківський В.В, Литвинов О.М. Бандитизм:соціально-правовий і кримінологічний аналіз:Монографія.-Харків:Видавництво ХНУВС, 2009.-162с.

8.Литвинов О.М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні:Монографія.-Х.:Видавництво ХНУВС, 2008.- 446с.

9.Антипенко В.В. Визначення поняття „безвинні жертви” у складі тероризму: актуальна проблема //

Право України – 2001 №6. С. 75-77.

10. Ємельянов В. Об’єкт тероризму: його ознаки // Право України – 1999 - №11. С.104.

11. Зелінський С.А. До питання про визначення тероризму // Вісник Одеського інституту внутрішніх

справ – 1999 – вип. 4.

12. Загороднюк С.О. Піратство і тероризм // Актуальні проблеми держави та права / Одеська

національна юридична академія. - зб. наук. праць - 2000 – вип.8.- С. 118 - 122.

13.Вітенко В. До питання про момент закінчення сприяння вчиненню терористичного акту// Підприємництво, господарство і право.- 2013, № 1.

1. Леонов Б. Основні напрями загальносоціального запобігання тероризму.// Підприємництво,господарство і право.- 2013, № 7.
2. Леонов Б. Спеціально-кримінологічні заходи у структурі державної політики запобігання тероризму.// Підприємництво,господарство і право.- 2013, № 9.

 

ТЕМА № 34 Злочини проти безпеки виробництва.

Семінарське заняття – 2 год.

Запитання до заняття:

 

1. Поняття та загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.

2. Порушення вимог законодавства про охорону праці.

3. Порушення правил безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки.

4. Порушення правил безпеки на вибухово-небезпечних підприємствах.

5. Порушення правил ядерної чи радіаційної безпеки.

6. Значення вивчення вказаної теми для правозастосовної діяльності.