Самостійна робота. Творчо- аналітичне завдання. Студентам пропонується розв'язати задачі, які виконуються письмово в окремих зошитах з практичних занять з кримінального праваТворчо- аналітичне завдання Студентам пропонується розв'язати задачі, які виконуються письмово в окремих зошитах з практичних занять з кримінального права. Рішення задач повинне бути обґрунтованим, тобто склади злочинів повинні бути проаналізовані, з вказівкою номера статті КК України та її частини.
Задача№1 Гришко увечері 24 серпня зірвав Державний прапор України з будинку школи, кинув його на землю та замарив його у калюжі. Дайте кримінальне правову оцінку діям Гришкова. Відповідь обґрунтуйте. Задача № 2 Перепелиця розпивав спиртні напої в громадському місці і сильно сп'янів. При затриманні його працівниками міліції він не підкорився їхнім вимогам, виривався з рук, відірвавши погон з куртки працівника міліції. Кваліфікуйте дії Перепилиці. Відповідь обґрунтуйте. Задача № 3 Суддя виніс постанову про арешт Трохіменка на 15 діб за вчинення дрібного хуліганства. При виконанні цієї постанови дільничим інспектором міліції та двома дружинниками Трохіменко брутально лаявся в їхню адресу. Варіант. Трохіменко вдарив дільничного інспектора, заподіявши йому тілесне ушкодження середньої тяжкості. Дайте кримінальне правову оцінку діям Трохіменка. Відповідь обґрунтуйте. Задача №4 2 липня, приблизно о 13 год., Мастяєв, Москаленко та Галицький в числі інших власників приватних автомобілів, які протягом дня не змогли заправити їх бензином, своїми автомобілями блокували проїжджу частину вулиці Хрещатик навпроти будинку Київради, що потягло за собою припинення руху транспорту по вулиці Хрещатик. Мастяєв, Москаленко та Галицький, як і ряд інших автомобілістів, відмовились підкоритись вимозі працівників ГІБДД та УМВС в м. Києві звільнити проїжджу частину вулиці Хрещатик, вимагаючи бензину. Приблизно о 16 год. автомобілісти-блокувальники роз'їхались по домівках - коли після тривалих попереджень про недопустимість вчинюваних ними дій і вимог роз'їхатись працівники ГІБДД почали переписувати номери автомобілів, які блокували Хрещатик, а також прийняли лист-вимогу автомобілістів про забезпечення їх бензином. Кваліфікуйте дії вказаних осіб. Відповідь обґрунтуйте. Задача №5 Василашко, Чубій і Гринюк біля будинку міської Ради народних депутатів під час проведення сесії Ради організували мітинг. Його учасники почали заповнювати вулицю перед будинком міської Ради, внаслідок чого було блоковано рух транспорту. Тому працівники міліції зажадали звільнити проїжджу частину вулиці, відтісняючи мітингуючи на хідник. Організатори мітингу закликали його учасників не виконувати вимог працівників міліції, щоб посилити дієвість прийнятого на мітингу звернення до сесії Ради. Кваліфікуйте дії вказаних осіб. Відповідь обґрунтуйте. Задача №6 Піддані заходам адміністративного стягнення за організацію несанкціонованого мітингу. Бердник і Пиляєв на одному з майданів міста зібрали великий натовп, закликаючи зайняти приміщення головпоштамту для зупинення його роботи, щоб у такий спосіб примусити уряд забезпечити населення міста "чистими" продуктами. Захоплення приміщення головпоштамту було відвернене прибулим нарядом міліції. Кваліфікуйте дії вказаних осіб. Відповідь обґрунтуйте. Задача№7 Шамаєв, не маючи прав водія і перебуваючи в стані сп'яніння, роз'їжджав по селу мотоциклом. Старшина міліції Ступа запропонував піти у відділення міліції. Шамаєв відмовився. Коли на місце події прибув державтоінспектор Маркелов, Шамаєва із застосуванням сили було доставлено на пункт швидкої допомоги для медичного освідування. Там він не давав себе оглянути, чинив опір медперсоналу, а Ступі подряпав обличчя. Кваліфікуйте дії Шамаєва. Відповідь обґрунтуйте. Задача №8 Вагляр і Лопушанський в стані сп'яніння прийшли в кафе, яке вже зачинялось, і зажадали пива, котрого вже не було. Завідуюча кафе викликала наряд міліції. У відповідь на вимогу працівників міліції пройти в кімнату дільничного інспектора міліції для з'ясування особи Вагляр наніс кілька ударів працівнику міліції Батраку, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров'я. Лопушанський обізвав працівників міліції "мусорами". Варіант: Вагляр заподіяв Батраку середньої тяжкості тілесне ушкодження. Лопушанський погрожував працівникам міліції "знищити їх нащадків П. Кваліфікуйте дії Вагляра та Лопушанського. Відповідь обґрунтуйте. Задача №9 Корсунов, перебуваючи в стані сп'яніння, вступив у конфлікт з працівниками міліції в зв'язку з затриманням останніми його брата, який вчинив дрібне хуліганство. При спробі доставити його в пункт охорони правопорядку Корсунов упирався, хапався за паркан, а також наніс кілька ударів працівникам міліції Нешту та Шуту, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, які не потягли розладу здоров'я. Кваліфікуйте дії Коршунова. Відповідь обґрунтуйте. Задача №10 Єльнін у стані сп'яніння в барі "Малібу" заважав працівникам міліції: намагався звільнити свого товариша, затриманого за вчинення правопорушення, збивши з ніг одного з працівників міліції. Кваліфікуйте дії Єльніна. Відповідь обґрунтуйте. Задача №11 Строєва, не бажаючи приходити до суду як свідок у кримінальній справі, накинулась з кулаками на працівника міліції Шульгу, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що не викликали розладу здоров'я. Шульга прибув на квартиру Строєвої для виконання постанови судді про ЇЇ привід. Варіант: Шульзі було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження. Кваліфікуйте дії Строєва. Відповідь обгрунтуйте. ЗАДАЧА №12 Берилков обвинувачувався в тому, що він у стані сп'яніння на вимогу майора міліції Осадчого, який виконував свої службові обов'язки, відмовився йти до штабу ДНД, нецензурно висловлювався на його адресу, вдарив у плече. Берилков запрошувався Осадчим до штабу ДНД для з'ясування питання про виконання вироку стосовно дружини Берилкова та чому той гуляє з дитиною в стані сп'яніння. Варіант: Берилков фінським ножем наніс Осадчому удар в область серця, заподіявши тяжке тілесне ушкодження Потерпілий був доставлений в реанімаційне відділення лікарні. Його життя вдалося врятувати. Кваліфікуйте дії Берилкова. Відповідь обґрунтуйте. Теми рефератів: 1. Кримінальна відповідальність за злочинні посягання на охоронців громадського порядку. 2. Характеристика насильства у злочинах проти правоохоронної діяльності. Методичні рекомендації: Родовим об’єктом злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян є певна група суспільних відносин, що виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян і фізичними особами, у зв’язку із здійсненням адміністративно-розпорядчих функцій з метою захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб. З об’єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені як шляхом дії (наприклад, наруга над державними символами), так і шляхом бездіяльності (наприклад, незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій). Більшість цих злочинів сформульовані як злочини з формальним складом. Для визнання їх закінченими досить вчинення особою самої дії або бездіяльності, незалежно від настання наслідків (наприклад, незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні, захоплення державних або громадських будівель чи споруд). У деяких випадках для закінченого складу злочину необхідне встановлення певних наслідків (наприклад, при самоправстві, насильстві щодо державного чи громадського діяча, умисному пошкодженні ліній зв’язку). У цих випадках для наявності об’єктивної сторони необхідно встановити причинний зв'язок між діянням і наслідками, що настали. З суб’єктивної сторони всі злочини цієї групи вчиняються лише умисно, в деяких випадках має місце прямий умисел, поєднаний зі спеціальною метою (при захопленні державних будівель необхідно встановити спеціальну мету, а саме - мету незаконно користуватися ними або перешкодити нормальній роботі підприємств, установ, організацій (ст. 341). Суб’єктом злочину є, як правило, будь-яка особа. За деякі злочини знижений вік відповідальності до 14 років (наприклад, за заподіяння працівникові правоохоронного органу тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3 ст. 345). В деяких випадках суб’єктом може виступати і службова особа (наприклад, за незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ст. 340). Залежно від безпосереднього об’єкта ці злочини можуть бути розділені на такі групи: 1. Злочини у сфері використання державних символів (статті 338 і 339 КК). 2. Злочини, пов’язані із перешкоджанням діяльності організацій та об’єднань громадян (статті 340 і 341 КК). 3. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань (статті 342 – 353 КК). 4. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації (статті 357 – 360 КК). 5. Інші злочини проти авторитету держави і діяльності об’єднань громадян (статті 354 – 356 КК).
Курсанти повинні звернути увагу на об'єкт вищевказаних злочинів та вміти відмежовувати ці злочини від інших злочинів (злочинів проти життя та здоров’я особи, злочинів проти власності). Крім того, треба законспектувати постанови Пленуму Верховного Суду України, які рекомендовані у переліку літератури по даній темі та розібратись в їх положеннях. Також студентам треба звернути увагу на потерпілого від злочинів, які вивчаються: ним може бути представник влади, працівник правоохоронного органу, військовослужбовець. Суб’єкт злочину за видом - загальний (ним може бути будь-яка особа). Студентам треба вивчити, що під виконанням службових обов’язків представником влади або працівником правоохоронного органу розуміються дії щодо охорони громадського порядку, навколишнього природного середовища. Під виконанням обов’язків щодо охорони громадського порядку розуміється несення постової чи патрульної служби підтримання порядку під час демонстрації, мітингів, при ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха, дій по затриманню правопорушника. Контрольні запитання 1.Поняття, загальна характеристика та система (види) злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян. 2. Відмінність цих злочинів від господарських, службових (посадових) злочинів та злочинів проти правосуддя. 3.Злочини, що посягають на авторитет держави (їх характеристика). 4. Наруга над державними символами. 5. Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні. 6.Захоплення державних або громадських будівель або споруд. 7.Злочини, що посягають на законну діяльність органів державної влади та управління, громадських організацій, а також громадян по запобіганню злочинів і антигромадських вчинків шляхом впливу на суб’єктів цієї діяльності. 8.Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, членові громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві. 9. Втручання в діяльність державного діяча. 10.Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча.
Рекомендована література до теми Основна література: Нормативно-правові акти: 1. Конституція України прийнята на V сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. - №5. – К., 2006. 2. Кримінальний кодекс України. – Х.: „Одіссей”, 2014.-232с. 3. Закон України від 22 червня 2000р. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону. // Офіційний вісник України 2000, №30; Відомості Верховної Ради України, 2000, №40. 4.Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення від 7 квітня 2011р.//Голос України №107 (5107) - 15 червня 2011 р.-С.6-8. Книжкові видання:. 1. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2-х т./ за заг. ред. В.Я.Тація,В.П.Пшонки,В.І.Борисова,В.І.Тютюгіна. – 5-те вид. допов.-Х.:Право,2013.-1416 с. 2.Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація.- 4-те вид., переробл. і допов.- Х.: Право, 2010.- 608 с. 3. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів” від 26 червня 1992р. №8 // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах ”Скіф” К.,2005р. 4.Осадчий В.І. Кримінально-правовий захист правоохоронної діяльності: Монографія.- К.:Атіка, 2004.-336с. 5.Осадчий В.Мета в злочинах проти правоохоронної діяльності. // Право України. 1999р.- №10. 6.Осадчий В. Про зміст насильства у злочинах проти правоохоронної діяльності. // Право України. 1999р.- №6.
ТЕМА № 40. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж. Семінарське заняття - 2 год. Запитання до заняття:
1. Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів). 2. Особливості предмету вищевказаних злочинів. 3. Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів). 4. Викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. 5. Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем.
|
