Студопедия — РАБОЧАЯ ПРОГРАММА ДИСЦИПЛИНЫ 19 страница
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

РАБОЧАЯ ПРОГРАММА ДИСЦИПЛИНЫ 19 страница







Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства 697

контролю здійснює облік і перевірку того, як контрольований об'єкт виконує покладені на нього завдання і реалізує свої функ­ції (Колпаков В.К. Зазн. праця. — С 662).

Наглядова і контрольна діяльність має спільні цілі та завдан­ня. Водночас відмінність полягає в компетенції, функціях, у методах виявлення порушень і способах реагування на них. Норми про нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю містяться в главі XVIII КЗпП України, а також у спеці­альних нормативно-правових актах.

Суб'єктами правовідносин щодо наглядової діяльності < влас­ники або уповноважені ними органи підприємств, устипом, органі­зацій,незалежно від форми власності та господарювання, та спеці­ально уповноважені органи державної виконавчої влади, ммділоні такими повноваженнями, як можливість давати власЯИХаіі (упов­новаженим ними органам) вказівки про усунення виявлених по­рушень, невиконання яких тягне за собою матеріальну, дисциплі­нарну, адміністративну, а в деяких випадках і кримінальну від­повідальність. Загальність нагляду і контролю полягає в тому, що нагляд і контроль поширюються на усі підприємства неза­лежно від форми власності та виду господарювання.

Стан підпорядкованості, в якому перебувають суб'єкти право­відносин з нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, є характерним для адміністративно-правових відно­син. Правовідносини з нагляду і контролю за додержанням за­конодавства про працю та охорону здоров'я на виробництві ви­никають не за згодою сторін (що характерно для трудових пра­вовідносин), вони можуть виникати і всупереч бажанню другої сторони. Про адміністративно-правовий характер правовідносин з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю свідчить і зміст цих правовідносин, який полягає в тому, що наглядовий орган може дати власникові підприємства, устано­ви, організації (уповноваженому ним органу) від імені держави владні розпорядження, які той повинен безумовно виконати, а у разі порушення законодавства про працю та охорону здоров'я на виробництві цей орган може застосувати заходи адміністра­тивного стягнення. Таким чином, слід зазначити, що правовідно­сини з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю і про охорону праці на виробництві є адміністративно-правовими і щодо трудових правовідносин виступають як зов-


 

Глава 24

нішні. Виняток становлять лише правовідносини з громадсько­го контролю за додержанням трудового законодавства, оскільки його суб'єктами є власник підприємства, установи, організації і трудові колективи через вибраних ними уповноважених (ст. 46 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р., в редакції Закону України від 21 листопада 2002 р. (Урядовий кур'єр. — 2002. — 18 грудня), а також професійні спілки, їх об'єднання при здійсненні громадського контролю за додержан­ням законодавства про працю (ст. 21, 38 та ін. Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").

Аналіз законодавства і практики його застосування дає мож­ливість виявити такі види нагляду і контролю: державний (вклю­чаючи прокурорський, судовий) і громадський.

За змістом такої діяльності у сфері праці можна виділити: 1) загальний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю; 2) нагляд і контроль за охороною праці.

Нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства, у свою чергу, здійснюються у двох сферах регулювання суспільно-трудових відносин: сфері встановлення умов праці й сфері засто­сування встановлених умов праці. Підвищення нині ролі колек-гивно-договірного й індивідуально-договірного регулювання тру­дових відносин посилює значення нагляду і контролю за додер­жанням законодавства про працю при встановленні умов праці.

Згідно зі ст. 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними. Разом з тим згідно зі ст. 9-1 підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно із законодавством, трудові й соціально-побутові пільги для працівників.

Іншою сферою наглядово-контрольної діяльності є сфера за­стосування встановлених умов праці. Йдеться про відповідність правозастосувальних документів (наказів про прийняття, пере­ведення, звільнення працівника та ін.) законодавству і локаль­ним нормативно-правовим актам.

При здійсненні наглядових і контрольних функцій за додер­жанням трудового законодавства відповідними органами вико­ристовуються різні види нагляду і контролю: попереджуваль­ний, попередній, поточний і подальший.


Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства 699

Попереджувальний нагляд і контроль здійснюються при вста­новленні локальних умов праці для того, щоб локальні норми не суперечили законодавству про працю. Такий нагляд і контроль також здійснюються для запобігання порушень правил охоро­ни праці на будівництві, в експлуатації виробничих споруд, при введенні в експлуатацію нових об'єктів.

Попередній нагляд і контроль сприяють запобіганню порушен­ням законодавства про працю, здійснюються переважно при за­стосуванні умов праці, здійснюваних власником спільно, за узго­дженням або з урахуванням думки профспілкових органів або інших уповноважених на представництво трудовими колекти­вами органів.

Поточний нагляд і контролі, спрнмоншіі ми ашіоПігпння пору шенням законодавства про ОрацЮі ІИЯ1Л*ЯЖЯ допущених пору­шень і вжиття необхідних заходів.

Подальший нагляд і контроль здійснюються при розгляді тру­дових спорів і виявленні вже допущених порушень з метою по­новлення порушених прав працівників. Подальший нагляд і контроль здійснюються органами прокуратури, судом.

24.2. Органи державного нагляду та їх повноваження

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю й охорону праці здійснюють спеціально уповноважені на те орга­ни та інспекції, які, як вже підкреслювалось, не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. До їх числа належать: Державний департамент нагляду за додержан­ням законодавства про працю; Державна інспекція праці Міні­стерства праці та соціальної політики України; Державний ко­мітет з нагляду за охороною праці України; Державна інспек­ція охорони праці Комітету України з нагляду за охороною праці; Міністерство екології та природних ресурсів України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи і заклади сані-тарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України; органи державного енергетичного нагляду Міністерства палива та енергетики України. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю й охорону праці


 

Глава 24

на виробництві здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкоіиіинми йому прокурорами.

ЦІ органи СТВОРЮЮТЬ певну систему органів і здійснюють на­гляд і контроль 38 додержанням законодавства про працю й охорону праці підприємствами (установами, організаціями) всіх форм класності та діють на основі відповідних нормативно-пра- ВОВИХ актів, що регламентують їхню діяльність.

Державний департамент нагляду за додержанням законодав­ства про працю утворено у складі Міністерства праці та соціаль­ної політики України постановою Кабінету Міністрів України від ЗО серпня 2000 р. № 1351 (Офіційний вісник України. — 2000. — № 35) на базі Головної державної інспекції праці й Дер­жавної експертизи умов праці України.

Відповідно до Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого поста­новою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2000 р. № 1771 (Офіційний вісник України. — 2000- — № 49. — С. 2122) Держнаглядпраці здійснює державний нагляд за додержанням законодавства про працю та законодавства про загальнообов'яз­кове державне соціальне страхування на підприємствах, в уста­новах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю; бере участь у формуванні та за­безпеченні реалізації державної політики у сфері соціального за­хисту працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та важ­кими умовами праці.

Держнаглядпраці відповідно до покладених на нього завдань: 1) контролює додержання законодавства про працю та про за­гальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення прав і гарантій застрахованих осіб шляхом прове­дення перевірок підприємств та фізичних осіб, які використову­ють найману працю; 2) узагальнює практику застосування за­конодавства з питань, що належать до його компетенції, розроб­ляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства та подає їх на розгляд Мінпраці; 3) бере участь у формуванні та забезпе­ченні реалізації державної політики у сфері соціального захис­ту працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та важки­ми умовами праці; 4) готує до проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Програми діяль­ності Кабінету Міністрів України пропозиції щодо соціального


Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства 7 01

захисту працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та важ­кими умовами праці; 5) забезпечує проведення державної екс­пертизи умов праці та здійснення державного контролю за пра­вильністю призначення і надання працівникам підприємств соці­альних гарантій і компенсацій за роботу в шкідливих та важ­ких умовах праці відповідно до законодавства; 6) бере участь у розробленні пропозицій щодо вдосконалення обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до його компетенції; 7) за дорученням Мінпраці здійснює міжнародні зв'язки з пи­тань, що належать до його компетенції; 8) опрацьовує і подає на розгляд Мінпраці проекти нормативно-правових актів, якими регулюються питання, що належать до його компетенції; 9) ви­ступає в установленому порядку за дорученням Мінпраці замов­ником науково-дослідних робіт з питань, що належать до його компетенції; 10) розглядає в установленому порядку звернення громадян і здійснює їх прийом з питань, що належать до компе­тенції Департаменту; 11) забезпечує інформування населення про стан додержання законодавства про працю та умови праці, за­гальнообов'язкове державне соціальне страхування, надання правової, практичної і методичної допомоги підприємствам, про­ведення роз'яснювальної та консультаційної роботи з питань, що належать до його компетенції тощо.

Держнаглядпраці має право: 1) утворювати експертні та ро­бочі групи, залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств та об'єднань підприємств (за по­годженням з їх керівниками), громадських інспекторів праці для проведення перевірок і розгляду питань, що належать до його компетенції; 2) одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та підприємств інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; 3) заслуховувати звіти керівників підприємств з питань додержання вимог законодавства про працю та умови праці.

Посадові особи Держнаглядпраці мають право: 1) безпере­шкодно в будь-який час без попереднього повідомлення відвіду­вати підприємства для перевірки додержання законодавства про працю та умови праці, вимагати від роботодавців необхідні по-,яснення, матеріали та інформацію; 2) давати посадовим особам


 

Глава 24

центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядуван­ня та підприємств обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю та умови праці; 3) складати у випадках, передбачених законодавством, протоко­ли лро адміністративні правопорушення, а також розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адмі­ністративні стягнення згідно із законодавством; 4) вносити ро­ботодавцям подання про накладення стягнення на окремих по­садових осіб, винних у порушенні законодавства про працю та умови праці, а в окремих випадках передавати матеріали щодо цих порушень до правоохоронних органів.

Держнаглядпраці проводить свою діяльність у взаємодії з центральними місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями.

Держнаглядпраці очолює директор департаменту — Головний державний інспектор праці України, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра праці та соціальної політики. Директор Держ­наглядпраці за посадою є членом колегії Мінпраці.

Постановою Кабінету Міністрів України 1771 від 29 листо­пада 2000 р. було встановлено, що до утворення територіальних органів Департаменту функції щодо нагляду за додержанням законодавства про працю в регіонах виконують територіальні державні інспекції праці, які входять до складу Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, управ­лінь праці та зайнятості населення обласних, Київської та Сева­стопольської міських державних адміністрацій.

На виконання Указу Президента України від 7 травня 2002 р. № 292 "Про невідкладні заходи щодо прискорення погашення заборгованості з заробітної плати" з 1 вересня 2002 р. створено територіальні органи Державного департаменту нагляду за до­держанням законодавства про працю. До складу цих новоутво­рених територіальних органів входять державні інспектори праці, які безпосередньо діють у кожному районі та місті обласного підпорядкування. Для підвищення ефективності їхньої роботи постановою Кабінету Міністрів від 9 серпня 2002 р. № 959 "Про встановлення граничної чисельності працівників територіальних органів Державного департаменту нагляду за додержанням за-


Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства 703

конодавства про працю" передбачено приведення структури орга­нів державного контролю у відповідність до вимог Конвенції МОП № 81 "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі". Згідно з цією Конвенцією завданням системи інспекції праці є забезпечення застосування норм законодавства щодо умов праці та безпеки працівників у процесі їхньої роботи, зокрема щодо три­валості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров'я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, тобто всі ці питання мають розглядати­ся інспекцією комплексно.

В Україні, зокрема в складі Міністерства праці та соціальної політики, ці питання було віднесено до компетенції різних депар­таментів — Держнаглядпраці та Держохоронпраці. З метою упо­рядкування наглядової діяльності, а також посилення наглядової функції за станом охорони праці Указом Президента України від 18 вересня 2002 р. № 834/2002 утворено на базі Державного де­партаменту з нагляду за охороною праці, що діяв у складі Міністер­ства праці та соціальної політики України, — Державний комі­тет України з нагляду за охороною праці як центральний орган виконавчої влади (Праця і зарплата. — 2002. — № 36).

Таким чином, фактично в Україні триває роз'єднання нагля­дової діяльності у сфері додержання законодавства про працю й у сфері охорони праці на виробництві, оскільки утворено два державних органи, незалежних у своїй діяльності й непідзвітних один одному, Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю у складі Мінпраці України і Держав­ний комітет України з нагляду за охороною праці як централь­ний орган виконавчої влади. Причому останній має більш висо­кий правовий статус. Згідно з Указом Президента України від 18 вересня 2002 р. № 834/2002 з Міністерства праці та соціаль­ної політики України знято повноваження функцій Комітету України по нагляду за охороною праці. Таким чином, Держав­ний комітет з нагляду за охороною праці тепер є повноважним центральним органом виконавчої влади, який здійснює управ­ління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціо­нальне регулювання з питань, віднесених до його відання (ч. 7 ст. 1 Указу Президента України "Про систему центральних орга­нів виконавчої влади" від 15 грудня 1999 р. № 15799).

Видається, що в такій політиці є сенс, адже предметом нагля-


 

Глава 24

ду у першій сфері є додержання нормативно-правових актів, які не містять технічних норм, а в другій — якраз навпаки, охорона праці опогоредкована юридичними нормами з технічним змістом. Тут ідеться про дотримання технічних стандартів, технологій, вимог до продукції, технічних вимог для умов праці тощо. Відпо­відно, зміст знань посадових осіб, які безпосередньо здійснюють наглядову діяльність у цих сферах, у першому випадку стосується знання трудового законодавства, а в другому — знання техніч­них нормативів, що вимагає різної фахової підготовки спеціа­лістів.

Україною ще не ратифіковано Копненцію МОП № 81 і не вре­гульовано наглядову діяльність на рівні закону. Водночас Росій­ська Федерація ратифікувала цю Конвенцію ще у 1998 р. Для приведення національного законодавства у відповідність до стан­дартів МОП, а також європейських міжнародних стандартів, не­обхідно прискорити вирішення питання про ратифікацію Кон­венції МОП № 81, а також щодо подання на ратифікацію Євро­пейської соціальної хартії, підписаної від імені України.

Нині продовжує діяти Інструкція про порядок накладення штрафів Державною інспекцією праці Міністерства праці та соціальної політики України, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства фінансів України від 13 лютого 1998 р. № 23/35 (Людина і праця: Інфор­маційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. — 1998. — № 5).

Згідно зі ст. 230-1 КпАП України органи Міністерства праці та соціальної політики України розглядають справи про адміні­стративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог посадових осіб Державної інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики України (ст. 188-6 КпАП).

Від імені органів Міністерства праці та соціальної політики України розглядати справи про адміністративні правопорушен­ня і накладати адміністративні стягнення мають право:

— головний державний інспектор праці — заступник міністра праці та соціальної політики України, його заступники; головні державні інспектори праці територіальних державних інспекцій праці, їх заступники; державні інспектори праці Головної дер­жавної інспекції праці: штраф до 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;


Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства 705

— державні інспектори праці територіальних державних ін­
спекцій праці: штраф до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян.

Згідно зі ст. 188-6 КпАП невиконання законних вимог поса­дових осіб Державної інспекції праці Міністерстві] праці та соці­альної політики України про усунення порушень законодавства про працю спричиняє накладення штрафу на посадових осіб від 5 до 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У сфері охорони праці стан додержання законодши-тва кон­тролюється значним числом державних органів. Згідно зі ст. 38 Закону України "Про охорону праці" (в редакції Закону Украї­ни від 21 листопада 2002 р.) державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону пращ здійснюють:

— спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади з нагляду за охороною праці;

— спеціально уповноважений державний орган з питань раді­
ації та безпеки;

— спеціально уповноважений державний орган з питань гігі­
єни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єд­нань державних адміністрацій і органів місцевого самоврядуван­ня, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороню праці ре­гулюється Законами України "Про охорону праці", "Про вико­ристання ядерної енергії і радіаційної безпеки", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" іншими нормативно-правовими акта­ми та положеннями про ці органи, що затверджуються Прези­дентом України або Кабінетом Міністрів України. Державним органом загальної компетенції є Державний комітет з нагляду за охороною праці України, утворений згідно з Указом Прези­дента України від 18 вересня 2002 р. № 834/2002 як централь­ний орган виконавчої влади. Положення про Державний комі­тет ще не прийнято. Попереднє Положення про Комітет по на­гляду за охороною праці, затверджене Указом Президента Украї­ни від 9 березня 1998 р. № 182/98 (Офіційній вісник України. — 1998. — Число 10), яке поки не скасоване, передбачає, що цей


 

Глава 24

орган безпосередньо реалізує держи пну політику в сфері охоро­ни при ці, здійснює нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, держав­ний гірничий нагляд, профілактику травматизму виробничого і невиробничого характеру,

Відповідно до зазначеного Положення основними завданнями нагляду за охороною праці є:

— комплексне управління охороною праці;

— державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та
інших нормативно-правових акті и з безпеки, гігієни праці й
виробничого середовища, а також за проведенням робіт, пов'яза­
них з геологічним вивченням надр, їх охороною і використан­
ням, переробкою мінеральної сиропним;

— координація робіт з профілактики травматизму невиробни­
чого характеру;

— проведення експертизи проектної документації і видача
дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих
підприємств, об'єктів і засобів виробництва;

— координація науково-дослідних робіт з питань охорони
праці й підвищення ефективності державного нагляду за охо­
роною праці, контроль за їх виконахнлм,державне замовлення
наукових досліджень э цих ПИТвИЫ

— встановлення і розвиток міжнародних зв'язків з питань
нагляду за охороною праці.

Центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці відповідно до покладених завдань:

— бере участь у формуванні державної політики з охорони
праці та профілактики травматизму виробничого і невиробни­
чого характеру, охорони надр, розробляє механізм її реалізації;

— координує роботу міністерств, інших центральних і місце­
вих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування
й об'єднань підприємств з питань безпеки, гігієни праці та вироб­
ничого середовища, травматизму невиробничого характеру;

— організує і здійснює державний нагляд: за додержанням у
процесі трудової діяльності вимог законодавства, міжгалузевих,
галузевих та інших нормативних актів з охорони праці; своє­
часним забезпеченням працівників спецодягом та іншими засо­
бами індивідуального захисту відповідно до нормативних актів;
проектуванням, виготовленням, монтажем, ремонтом, реконструк-


Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства 707

цією, налагодженням і експлуатацією машин, механізмів,облад­нання, транспортних та інших засобі н виробництва згідно з ви­могами нормативних актів про охорону примі;

— проводить експертизу проектів будівництва (реконструкції,
технічного переоснащення) підприємстн і виробничих об'єктів,
наукових розробок з питань нових технологій,засобін миробниц-
тва, коштів колективного та індивідупльного оахисту працюю­
чих на їх відповідність нормативним актам про охорону праці й
бере участь у введенні в експлуатацію виробничих об'єктів і
об'єктів соціально-культурного призначення;

— видає дозволи на введення в експлуатацію нових І рекон­
струйованая об'єктів виробничого і соціально-культурного при­
значення, початок роботи підприємств, установ і організацій всіх
форм власності та видів діяльності.

Згідно з Типовим положенням про Державну інспекцію охо­рони праці, затвердженим наказом Державного комітету Украї­ни з нагляду за охороною праці від 19 червня 1995 р. № 92 (За­конодавство України про охорону праці: Збірник нормативних документів. — К., 1995. — Т. 4. — С 39). Цей орган здійснює функції державного органу щодо організації управління охоро­ною праці і здійснення нагляду за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (користування надрами) на підприємствах, в установах і організаціях незалеж­но від форм власності, а також за виробничою діяльністю підприємців у галузі на території регіону і не залежить від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих органів державної виконавчої влади.

У процесі своєї діяльності Держінспекція має право:

— безперешкодно у будь-який час проводити перевірку підкон­
трольних підприємств щодо додержання законодавства та інших
нормативних актів про охорону праці та надр, отримувати від
власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;

— залучати за погодженням з відповідними об'єднаннями,
підприємствами, місцевими органами державної виконавчої вла­
ди їх спеціалістів для проведення перевірок підконтрольних під­
приємств і об'єктів;

— надсилати (подавати) керівникам підприємств обов'язкові
для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень
і недоліків у галузі охорони праці та користування надрами;



Глава 24


Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства



 


зупиняти експлуатацію з накладанням пломби підприємств,
об'єктів, окремих виробництв, цехів і дільниць, робочих місць та
устаткування до усунення порушень вимог щодо охорони праці
та використання надр, що створюють загрозу життю або здоро­
в'ю працюючих чи суперечать законодавству про надра, або в разі
відсутності дозволу органів Комітету з нагляду за охороною праці
на початок роботи підприємства;

— накладати на підприємства штрафи за результатами комп­
лексних перевірок та в разі невиконання розпоряджень (при­
писів) про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці
та користування надрами;

— притягати до адміністративної відповідальності працівників,
винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів
про охорону праці, надр і ведення підривних робіт;

— надсилати (надавати) власникам, керівникам підприємств
подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній
посаді для вжиття заходів і передавати в необхідних випадках
матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримі­
нальної відповідальності;

— перевіряти додержання встановленого порядку допуску
працівників до роботи, їх інструктажу, навчання безпечних ме­
тодів роботи, перевірки знань з питань охорони праці, відсторо­
няти від виконання небезпечних і спеціальних робіт осіб, які не
мають на це права;

— перевіряти знання з питань охорони праці у посадових осіб
до початку виконання ними своїх обов'язків і періодично згідно
з чинними нормативними актами;

— вилучати дозволи на право проведення підривних робіт,
свідоцтва на право придбання промислових вибухових матері­
алів і виготовлення найпростіших вибухових речовин у разі
порушень вимог нормативних актів про охорону праці;

— припиняти випуск або вилучати дозволи на початок вироб­
ничої діяльності підприємств, виготовлення машин, механізмів,
устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, тех­
нологічні процеси у разі порушення умов дії дозволів або невідпо­
відності вимогам нормативних актів про охорону праці вказа­
них об'єктів і обладнання;

— проводити у встановленому порядку розслідування обста­
вин і причин аварій, випадків виробничого травматизму, випадків


розкрадання, розкидання і втрат промислоїшх вибухових мате­ріалів, приймати за результатами розслідування обов'язкові для виконання рішення з питань, віднесених до компетенції органів Комітету з нагляду за охороною праці ти інші права.







Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 417. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Эффективность управления. Общие понятия о сущности и критериях эффективности. Эффективность управления – это экономическая категория, отражающая вклад управленческой деятельности в конечный результат работы организации...

Мотивационная сфера личности, ее структура. Потребности и мотивы. Потребности и мотивы, их роль в организации деятельности...

Классификация ИС по признаку структурированности задач Так как основное назначение ИС – автоматизировать информационные процессы для решения определенных задач, то одна из основных классификаций – это классификация ИС по степени структурированности задач...

Примеры задач для самостоятельного решения. 1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P   1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P...

Дизартрии у детей Выделение клинических форм дизартрии у детей является в большой степени условным, так как у них крайне редко бывают локальные поражения мозга, с которыми связаны четко определенные синдромы двигательных нарушений...

Педагогическая структура процесса социализации Характеризуя социализацию как педагогический процессе, следует рассмотреть ее основные компоненты: цель, содержание, средства, функции субъекта и объекта...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия