Полтава 2014-2015

Иммунные лечебные и профилактические сыворотки применяют уже более 100 лет. В настоящее время используют антитоксические (против различных бактериальных токсинов), антибактериальные (противотифозная, противодизентерийная, противочумная и др.), противовирусные (против бешенства, клещевого энцефалита и др.) иммунные сыворотки. Иммунные сыворотки получают путем гипериммунизации (многократной иммунизации) животных (лошади, ослы, кролики) специфическим антигеном с последующим выделением из крови иммунных сывороток. Такие препараты называются гетерогенными иммунными сыворотками, так как они содержат чужеродные для человека сывороточные белки. Для получения гомологичных сывороток используют кровь переболевших людей или специально иммунизированных доноров. Такие сыворотки предпочтительнее, так как дают гораздо меньше побочных реакций на их введение. Основным действующим началом в иммунных сыворотках являются специфические иммуноглобулины против того или иного антигена токсинов, бактерий вирусов. Поэтому их выделяют из иммунных сывороток, очищают и концентрируют различными физико-химическими методами. Иногда для повышения специфичности антител выделяют только их антигенсвязывающий участок (Fab -фрагмент). Такие препараты получили название доменных антител.

Иммунные сыворотки и препараты иммуноглобулинов применяют с лечебной и профилактической целью. Особенно эффективно их применение для лечения и профилактики токсинемических инфекций (столбняк, ботулизм, газовая гангрена, дифтерия). С лечебной целью эти препараты вводят как можно раньше внутримышечно или внутривенно в больших дозах.

Профилактические дозы сывороточных препаратов значительно меньше, препараты вводят внутримышечно людям, имевшим контакт с больным или источником инфекции, для создания пассивного иммунитета. После введения иммунных сывороток или иммуноглобулинов возможны осложнения в виде анафилактического шока и сывороточной болезни. Потому перед введением таких препаратов необходимо ставить аллергическую пробу на чувствительность к ним пациента, а вводить - по Безредке, т.е. дробно небольшими количествами. Иногда прибегают к активно-пассивной иммунизации, т.е. к одновременному введению вакцины и сыво-

ротки для формирования кратковременного пассивного иммунитета с заменой его через несколько недель активным, возникающим в ответ на введение вакцины. К такому методу иммунизации прибегают при профилактике столбняка у раненых, профилактике бешенства и в некоторых других случаях.

 

(Про цитокины написано в иммуномодуляторах)

 

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені В. Г. КОРОЛЕНКА

КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Інструктивно-методичні матеріали до семінарських занять із навчальної дисципліни

«Історія України»

для факультету технології та дизайну,

Природничого факультету

Викладач: доцент Шаповал Л.І.

Полтава 2014-2015

Методичні рекомендації до семінарських занять
Методичні рекомендації мають на меті допомогти студенту в підготовці до семінарського заняття, акцентують увагу на ключових складових проблем, які слід розкрити в кожному питанні плану. Підготовка до семінарських занять потребує письмових відповідей, у вигляді короткого конспекту на кожне запитання, що виноситься, згідно плану семінарського заняття, на обговорення. Студент повинен мати зошит для підготовки до семінарських занять.

Відповіді повинні бути спрямовані на розкриття конкретного пункту плану заняття. Їх текстовий об’єм не має встановлених меж, головне, щоб він забезпечував студенту повну і ґрунтовну відповідь.

Починаючи підготовку до семінарського заняття, слід вивчити список рекомендованої літератури до теми, який складається зі списків навчальних посібників та підручників та списку спеціальних монографій чи статей з даної конкретної проблематики. Необхідно опрацювати список рекомендованої літератури, формулюючи відповіді на кожне запитання плану семінару. Для отримання найвищого балу за відповідь на заняття використання спеціальної літератури з теми є обов’язковим.

Побудуйте план відповіді на кожне запитання. Вона повинна починатися з оголошення тієї літератури, яка була використана для підготовці цього питання. Відповідь має бути логічна, зв’язна, послідовна. Описуючи події, явища необхідно звертати увагу на розкриття їх причин та наслідків. Необхідно акцентувати увагу на найголовніших подіях, датах, уникаючи перевантаження відповіді фактичним матеріалом, другорядними деталями.

При характеристиці певних періодів чи процесів в історії виділяйте головні закономірності, особливості, характерні риси, ознаки. Відповідь на кожне запитання повинна завершуватися загальним висновком.

До кожного семінарського заняття пропонується перелік опорних термінів (глосарій). Для їх визначення потрібно скористатися спеціальними словниками. Формулювання має бути стислим, розкривати головну їх суть. Знання опорних термінів може бути використане в якості перевірки та закріплення знань з теми, що виноситься на розгляд семінарського заняття.