СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №2ЗАВДАННЯ 1. Оберіть тему з поданого в індивідуальній роботі №4 списку і визначте об’єкт і предмет дослідження, сформулюйте мету і завдання дослідження. 2. Подумайте, які одиниці досліджуваної теми будуть слугувати прикладами. 3. Методом наскрізної вибірки доберіть з літературного твору чи іншого джерела 10 прикладів, що є предметом дослідження обраної Вами теми.
Міністерство освіти і науки України Полтавський національний педагогічний університет Імені В.Г.Короленка Історичний факультет Кафедра філософії
Інструктивно-методичні матеріали До семінарських занять З курсу «ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»
Для магістрантів спеціальностей 8.01010101 Дошкільна освіта 8.01010201 Початкова освіта 8.01010301 Технологічна освіта 8.01010501 Корекційна освіта 8.010105 Соціальна педагогіка 8.01020302 Фізична культура 8.02010101 Культурологія 8.02020201 Хореографія 8.02020401 Музичне мистецтво 8.02020501 Образотворче мистецтво 8.02030201 Історія 8.02030301 Філологія. Українська мова і література 8.02030302 Філологія. (Мова і література (англійська, німецька, російська) 8.03010201 Психологія 8.04010101 Хімія 8.04010201 Біологія 8.04020101 Математика 8.04020301 Фізика 8.18010021 Педагогіка вищої школи
Полтава-2015 СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1 Наукове пізнання як евристична діяльність» (2 год.). План: 1. Історичні типи образів науковості: від протонауки до постнекласики. 2. Філософія та наука: моделі співіснування. 3. Наука та її місце в сучасному світі.
Методичні рекомендації: Основні сторони буття науки: наука як система знань, як процес одержання нового знання (пізнавальна діяльність), як соціальний інститут. Особливості наукового пізнання і знання: системність, обґрунтованість, універсальність, предметність наукових знань. Особливості мови науки. Мова як засіб комунікації і засіб пізнання. Природна і штучна мови. Вплив мови на процес і результат сприйняття. Мова і мислення. Критерії наукового знання і відмінність науки від псевдонаукових конструкцій. Верифікація і фальсифікація наукового знання. Наука як соціальний інститут і елемент духовної культури. Функції науки. Становлення науки як соціального інституту. Історичний розвиток інституціональних форм наукової діяльності. Наукові співтовариства та їхні історичні типи: дисциплінарні і міждисциплінарні співтовариства, наукові школи і напрямки. Наука і суспільство. Сциєнтизм і антисциєнтизм. Наука і влада. Державна політика і проблеми державного регулювання науки. Взаємозв’язок розвитку науки і техніки. Наука і практичні потреби суспільства. Фундаментальна і прикладна наука. Наука й економіка. Роль науки в сучасній освіті. Роль науки у вирішенні глобальних проблем. Наука як елемент духовної культури. Співвідношення науки зі сферою повсякденної свідомості, з релігією, міфом, мистецтвом. Роль повсякденного знання в становленні і функціонуванні науки. Наука і релігійне сприйняття світу.
Література: 1. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus / Л. Вітгенштайн // Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus. Філософські дослідження. – К.: Основи, 1995. – С. 5-86 2. Гегель Г.В.Ф. Кто мыслит абстрактно? / Г.В.Ф. Гегель // Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет: в 2-х т. – М.: Мысль, 1971-1972. – Т. 1. – С.388-394. 3. Гейзенберг В. Физика и философия / В. Гейзенберг // Гейзенберг В. Физика и философия. Часть и целое. – М.: Наука, 1990. – С. 5-132. 4. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления / И.С. Добронравова. – К.: Лыбидь, 1990. – 152 с. 5. Мамардашвили М.К. Наука и культура / М.К. Мамардашвили // Методологические проблемы историко-научных исследований. – М.: Наука, 1982. – С. 38-57. 6. Пригожин И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой / И. Пригожин, И. Стенгерс; пер. с англ. – М.: Эдиториал УРСС, 2000. – 132 с. 7. Рассел Б. Религия и наука // Рассел Б. Почему я не христианин. – М.: Политиздат, 1987. – С.132-206.
Питання для самоконтролю: 1. Особливість наукового знання 2. Проблема розмежування науки і не науки. 3. Історична місія науки в західній цивілізації. 4. Проблема відносини держави до науки. 5. Проблеми гуманізації сучасної науки. 6. Основні форми організації наукової діяльності (наукове співтовариство, науковий колектив, наукова школа 7. Наука і влада. 8. Наука і релігія – боротьба чи діалог? 9. Наука і псевдонаука. СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №2 «Виникнення й основні етапи еволюції науки» (2 год.) План 1. Історичні долі неопозитивістської програми у філософії науки (на прикладі Віденського гурту та аналітичної філософії). 2. Критичний раціоналізм К. Попера. 3. Теорія наукових революцій Т. Куна. 4. І. Лакатош про методологію науково-дослідницьких програм. 5. Еволюційна епістемологія С. Тулміна. 6. Концепція особистісного знання М. Полані. 7. Епістемологічний анархізм П. Фейєрабенда. Методичні рекомендації: Протонаука. Джерела природничо-наукового знання (первісні уявлення про світ, міф і повсякденне знання, наукові уявлення на Древньому Сході, культурний переворот у Древній Греції VIII – V ст. до н.е., ідея природи в цю епоху, атомістика, поява зачатків наукових дисциплін). Проблема виникнення науки. Основні історичні етапи розвитку науки. Середньовічна наука і її специфіка. Формування логічних норм наукового мислення і професійних організацій науки в середньовічних університетах. Формування університетської освітньої традиції. Алхімія, астрологія, магія. Формування ідеалів математизованого і дослідного знання. Дилема віри і знання. Внесок науки Середньовіччя в європейську наукову традицію. Духовна революція епохи Відродження. Ревізія схоластичного і формування нового дослідницького апарату. Становлення науки Нового часу: від Коперніка до Ньютона. Поняття класичної науки (класичного ідеалу наукового знання). Г. Галілей як засновник емпіричного природознавства. Роль філософії, ідей Ф. Бекона і Р. Декарта в обґрунтуванні і пропаганді нових методів наукового мислення. Дилема раціоналізму й емпіризму у філософії науки ХVІІ століття. Внесок І. Ньютона у формування класичної науки. Образ науки у філософії Просвітництва: переконання, що знання повинне бути корисним. Протиставлення корисної дослідної науки і марної метафізики. Інституціоналізація науки (перетворення науки в соціальний інститут). Діалектико-матеріалістичне розуміння сутності науки. Розквіт науки в XIX ст. і проблеми її розвитку на межі XIX – ХХ ст. Дисциплінарний розвиток науки в XIX ст. Криза у фізиці на межі століть та її роль у розвитку науки XX ст. Наука XX-ХХІ ст.: основні досягнення і становлення некласичної і постнекласичної науки.
Література: 1. Карнап Р. Научное миропонимание – Венский кружок / Р. Карнап, Х. Хан, О. Нейрат // Актуальні проблеми духовності. – Вип. 6. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. – С. 197-214. 2. Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун; пер. с англ. И.З.Налетова. Общ. ред. и послесл. С.Р. Микулинского и Л.А. Марковой. – М.: Прогресс, 1975. – 300 с. 3. Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции / И. Лакатос // Структура и развитие науки. Из Бостонских исследований по философии науки. – М.: Прогресс, 1978. – С. 203-235 4. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ / И. Лакатос. – М.: Медиум, 1995. – 236 с. 5. Полани М. Личностное знание: монографія / М. Полани. – М.: Прогресс, 1985. – 344 с. 6. Поппер К. Логика и рост научного знания / К. Поппер. – М.: Прогрес, 1983. – 605 с. 7. Решер Н. Взлет и падение аналитической философии / Н. Решер // Аналитическая философия: Становление и развитие (антология) / сост. А.Ф. Грязнов. – М.: Дом интеллектуальной книги, Прогресс-Традиция, 1998. – С.454-465. 8. Тулмин С. Концептуальные революции в науке / С. Тулмин // Структура и развитие науки. Из Бостонских исследований по философии науки. – М.: Прогресс, 1978. – С. 170-190. 9. Тулмин С. Человеческое понимание / С. Тулмин. – М.: Прогресс, 1984. – 328 с. 10. Фейерабенд П. Против методологического принуждения / П. Фейерабенд // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М.: Прогресс, 1986. – С.125-467. Питання для самоконтролю: 1. Проблема виникнення науки. 2. Особливості античної науки. 3. Середньовічна наука. 4. Становлення науки Нового часу. 5. Особливості класичної науки. 6. Діалектико-матеріалістичне розуміння науки. 7. Особливості некласичної і постнекласичної науки.
|
