Зміст програми. 2.1. Тема: «Особистість та її індивідуально-психологічні властивості»

2.1. Тема: «Особистість та її індивідуально-психологічні властивості»

 

Сутність особистісно зорієнтованого підходу в практиці реформування освітніх технологій сучасної школи. Проблема особистості як наскрізна для різних галузей психологічного знання. Рівні ієрархії людської організації (Б. Ананьєв). Проблема взаємодії біологічного, соціального і психічного. Співвідношення понять «індивід», «суб’єкт», «особистість» та «індивідуальність». Суспільна природа особистості. Діалектика процесів соціалізації і індивідуалізації особистості. Вирішальна роль навчання і виховання у процесі формування особистості. Проблема самодетермінації розвитку особистості. Взаємозв’язок особистості й діяльності. Психологічні характеристики самоактуалізованої особистості.

Проблема співвідношення біологічних і соціальних детермінант розвитку особистості. Принцип єдності особистості, свідомості й діяльності. Ієрархічно-діяльнісний підхід до аналізу особистості. Розробка системного підходу у вивченні особистості. Основні рівні вивчення і теорії особистості (Б. Ананьєв, Г. Костюк, О. Лазурський, О. Леонтьєв, В. Моргун, В. М’ясищев, К. Платонов, В. Рибалка, С. Рубінштейн).

Просторово-часові орієнтації, потребо-вольові естетичні переживання, змістовна спрямованість діяльності, рівні опанування діяльності та форми її реалізації як головні інваріанти розвитку особистості в концепції багатовимірного розвитку особистості (В. Моргун).

Основні параметри особистості: стійкість, інтегрованість, активність. Спрямованість як системоутворююча властивість особистості та її структура. Потреби та їх види: природні, духовні й соціальні. Мотиви, цілі й інтереси, їх психологічна характеристика. Розрізнення інтересів за змістом, широтою, глибиною, стійкістю, дієвістю. Прямі й опосередковані інтереси. Ідеали й переконання. Світогляд особистості.

Свідомість і самосвідомість особистості. Процесуальні й результативні характеристики самосвідомості та її структура. Когнітивний, емоційний і конативний аспекти самосвідомості. Образ «Я» і рівень домагань особистості. Саморегуляція поведінки й діяльності особистості.

Місце темпераменту й характеру у психологічній структурі особистості. Специфічні особливості психічної активності, моторики й емоційності та їх співвідношення для різних типів темпераменту. Зв’язок темпераменту із властивостями психічних процесів і рисами особистості. Темперамент і індивідуальний стиль навчальної та професійної діяльності. Прояв характеру людини через її діяльність, відношення до інших людей, інтереси, емоційність і волю. Відношення особистості як змістова основа класифікації рис її характеру. Психологічні типи акцентуйованих характерів у підлітків (А. Лічко) та особливості їх урахування в роботі вчителя.

Розвиток особистості і розвиток психіки. Роль провідної діяльності у формуванні й розвитку особистості. Діалектика співвідношення соціальної ситуації розвитку, провідної діяльності та психологічних новоутворень у процесі онтогенетичного розвитку особистості. Мотиваційна сфера особистості: предметність, динаміка, ієрархія мотиваційних змінних. Процесуальна й результативна мотивація. Смислоутворюючі мотиви поведінки й діяльності особистості. Психологічні механізми та умови формування нових мотивів поведінки й діяльності особистості.

Формування особистості в підлітковому віці. Розвиток самосвідомості підлітка. Самооцінка й рівень домагань. Виникнення і форми прояву «почуття дорослості» та його джерела. Криза стосунків у підлітковому віці. Формування систем потреб, інтересів і мотивів, їх зміст і структура. Усвідомлення власної позиції в суспільстві і своїх можливостей як основне психологічне новоутворення підліткового віку.

Методи психологічного вивчення особистості підлітка та його індивідуально-психологічних властивостей.

Тема 2.2. «Мотиваційна сфера особистості»

 

Поняття про мотиваційну сферу особистості. Мотиви як сутнісні складові особистості людини (С. Рубінштейн) й інтегральні форми психічного відображення (Б. Ломов). Системний характер функціонування мотиваційної сфери особистості. Мотивація і діяльність. Стійкі та ситуативні фактори мотивації. Зовнішня та внутрішня (процесуальна) мотивація. Процесуальний і результативний компоненти мотивації. Полімотивований характер людської діяльності й поведінки.

Потреба як головний мотиваційний фактор. Види потреб, їх властивості та індивідуалізація способів задоволення. Опосередкований характер взаємозв’язку потреб і діяльності людини.

Поняття мотиву й мети. Змістові й динамічні характеристики мотивів. Основні функції мотивів: спонукальна, спрямовуюча, стимулююча, регулятивна, смислоутворююча. Залежність сили мотивації від психологічної відстані до мети. Інтереси й задачі як мотиваційні чинники діяльного ставлення до дійсності. Бажання, схильності, наміри людини, їх місце й роль у мотивації поведінки. Мотивація і рівень домагань особистості.

Основні параметри мотиваційної сфери: розвинутість, гнучкість, ієрархізованість, динаміка. Спрямованість як інтегральна характеристика особистості та її типи. Ціннісні орієнтації, ідеали й переконання в системі спрямованості людини.

Формування й розвиток мотиваційної сфери особистості. Роль спілкування й діяльності у формуванні нових потреб і мотивів. Основні механізми формування мотивів: «зрушення мотиву на мету» (О. Леонтьєв), механізм «знизу вгору» та «згори вниз». Мотивація просоціальної та девіантної поведінки підлітка та її витоки.

Мотиви навчальної діяльності школярів. Взаємообумовленість мотивації навчання та його продуктивності. Пізнавальна потреба та інтерес. Когнітивний, емоційно-вольовий та дійовий компоненти пізнавального інтересу. Види навчальних мотивів та особливості їх ієрархії в молодшому, середньому та старшому шкільному віці.

Сенситивність підліткового віку для розвитку потреб, спрямованості особистості, оформлення ідеалів. Потреби в самовираженні, прийнятті іншими, референтних стосунках, довірливому спілкуванні з ровесниками і рівноправному спілкуванні з дорослими, компетентності і визнанні значимості власного «Я» як провідні для розвитку особистості підлітка. Самооцінка як мотивуючий чинник навчальної діяльності й поведінки підлітка. Розвиток пізнавальних інтересів та перші ознаки професійної спрямованості підлітка. Психологічні особливості роботи вчителя з учнями підліткового віку.

Психологічні методи дослідження мотиваційної сфери особистості (спостереження, експериментальні методики, аналіз результатів діяльності, проективні методи, опитувальники, анкетування, аналіз незалежних характеристик) та вимоги до їх застосування.

Принцип єдності свідомості й діяльності як вихідна основа вивчення мотивації. Змістовий (аналіз сукупності мотивів, їх структури та ієрархії) і формально-динамічний (дослідження сили і стійкості мотивів, їх змінюваності і динаміки) аспекти вивчення мотивації. Психологічна компетентність учителя як умова ефективного використання психодіагностичних методик із метою вивчення мотиваційної сфери школяра.

2.3. Тема «Пізнавальна сфера особистості»

 

Пізнавальні процеси особистості як структурні елементи управління психічною діяльністю. Соціальна детермінованість пізнавальних психічних процесів та взаємообумовлений характер їх функціонування. Опосередкованість, усвідомленість, довільність як системні характеристики вищих психічних функцій.

Увага як динамічна характеристика протікання пізнавальної діяльності і згорнута автоматизована дія контролю (П. Гальперін). Критерії уваги: зовнішні реакції, що забезпечують умови збільшення продуктивності когнітивної діяльності; селективність інформації; ясність і виразність змістів свідомості, що знаходяться в полі уваги. Проблема класифікації процесів і станів уваги. Увага мимовільна й довільна. Об’єктивні й суб’єктивні детермінанти мимовільної уваги. Увага та інтерес. Уплив установки на спрямованість уваги. Психологічні механізми формування довільної уваги. Післядовільна увага та її роль в організації навчальної і професійної діяльності особистості. Індивідуальна й колективна форми уваги. Колективна увага і феномени групової психології.

Індивідуальні особливості уваги особистості: спрямованість, вибірковість, обсяг, інтенсивність, стійкість, переключення, розподіл. Уважність як риса особистості. Вікові особливості розвитку уваги в підлітковому віці. Урахування загальних закономірностей уваги в педагогічному процесі. Мотиваційні основи організації уваги. Проблема управління увагою. Психолого-педагогічні умови і прийоми активізації уваги школярів. Професійна увага вчителя.

Місце й роль сприймання в системі психічних процесів. Активний характер сприймання. Сприймання як дія. Види перцептивних дій. Індивідуальні особливості у сприйманні. Синтетичний і аналітичний типи сприймання. Вибірковість сприймання, його залежність від особистості. Розвиток сенсорно-перцептивної сфери особистості підлітка і його діяльність.

Психологічні умови забезпечення ефективного сприймання в умовах навчальної діяльності. Мотиваційні основи сприймання. Інтерес і установка в перцептивній діяльності. Урахування «законів гештальту» при організації навчальної діяльності школярів. Вікові особливості розвитку сприймання в підлітковому віці. Роль спілкування й сумісної діяльності при вирішенні перцептивних задач. Соціальна перцепція та її психологічні механізми. Вікові і професійні особливості соціальної перцепції. Проблема діагностики перцептивних властивостей особистості. Роль соціально-перцептивних умінь у структурі професійних здібностей вчителя.

Пам’ять у системі пізнавальної діяльності особистості. Запам’ятовування, збереження, відтворення й забування як елементи мнемічної системи та їх динаміка. Проблема формування вищих форм пам’яті в дослідженнях Л. Виготського. Діяльнісний підхід до аналізу пам’яті (А. Запорожець, О. Леонтьєв, О. Смирнов, Г. Середа та ін.). Функціонування пам’яті та її роль в організації знань.

Запам’ятовування і його види. Заучування та умови його продуктивності. Динамічне і статичне збереження інформації в пам’яті. Відтворення та умови його ефективності. Зв’язок процесів відтворення з мисленням і волею. Класифікація видів пам’яті. Рухова, емоційна, образна, словесно-логічна пам’ять. Мимовільна й довільна пам’ять. Короткочасна, довготривала й оперативна пам’ять. Смислова організація довготривалої пам’яті. Зв’язок ейдетичної пам’яті з уявою та її значення для художньо-творчої діяльності учнів. Використання мнемотехніки в навчальній діяльності. Роль учителя в розвитку навичок осмисленого запам’ятовування школярів.

Мислення як процес творчого пізнання і перетворення дійсності. Генетичні витоки мислення й мови (Л. Виготський). Значення слова як одиниці мислення і мови. Основні функції мислення: розуміння, рішення проблем і задач, цілепокладання, рефлексія та їх взаємозв’язок.

Діяльнісна теорія мислення (О. Леонтьєв, П. Гальперін, О. Тихомиров). Внутрішня мисленнєва і зовнішня практична діяльність людини: взаємообумовленість і взаємозв’язок. Мислення як діяльність по розв’язуванню задач. Мотиваційні основи мисленнєвих процесів. Цілепокладання й мислення. Основні види мисленнєвих операцій: порівняння, аналіз, синтез, конкретизація, класифікація, абстрагування й узагальнення. Процес засвоєння наукових понять у процесі навчання.

Типологія мислення та її критерії. Мислення теоретичне і практичне, дискурсивне та інтуїтивне, репродуктивне і творче. Наглядно-дійове, наглядно-образне та абстрактно-логічне мислення. Контроль і самоконтроль у мисленнєвому процесі. Індивідуальні відмінності мисленнєвих процесів: самостійність, широта, глибина, швидкість, гнучкість, критичність. Мислення й інтелектуальний розвиток особистості. Проблема діагностики інтелектуальних здібностей школярів.

Взаємозв’язок уяви з мисленням та іншими пізнавальними процесами особистості. Уплив сприймання на характер уявлень і уяви. Динамічний характер уявлень. Уява як процес перетворення уявлень. Механізми процесу уяви. Основні етапи формування уявних образів. Аналітико-синтетичний характер процесів уяви.

Класифікація уяви та її критерії. Довільна й мимовільна уява. Відтворююча уява. Творча уява. Уява й фантазія. Роль фантазії у грі дітей і творчості дорослих. Мрія як особливий вид уяви. Просторова уява. Активна й пасивна уява.

Уява й досвід особистості. Індивідуальний характер розвитку уяви. Особливості художньої уяви та її прояв у дітей. Значення уяви для творчості. Зв’язок між розвитком уяви й пізнавальних психічних процесів у дитини. Уява й формування дитини як особистості. Шляхи розвитку уяви і творчої фантазії школярів. Психологічні умови розвитку уяви в умовах навчання.

 

Тема 2.4. «Емоційно-вольова сфера особистості»

 

Поняття про емоційні переживання та їх значення в житті людини. Проблема взаємозв’язку пізнавальних та емоційних процесів у психології. Емоції та ефективність діяльності. Основні характеристики емоцій. Емоційні процеси і стани. Відображувальна, спонукальна й регулятивна функції емоційних явищ. Зв’язок емоцій і потреб людини. Роль другої сигнальної системи у формуванні емоцій. Поведінкові компоненти емоцій. Основні теоретичні підходи щодо пояснення емоційних явищ (Ч. Дарвін, В. Вундт, Джеймс-Ланге, Кеннон-Бард, Л. Фестінгер, П. Сімонов, Б. Додонов).

Психологічна сутність афективних станів. Стадії розвитку афекту. Афект і проблема регуляції поведінки. Поняття про стрес як неспецифічну реакцію організму (Г. Сельє). Конструктивний і деструктивний аспекти стресових станів. Роль фрустрації у формуванні стресових станів. Індивідуальні особливості і прояви стресу. Настрій як форма емоційного переживання. Проблема регуляції емоційних станів особистості. Психологічні умови забезпечення емоційного комфорту в організації педагогічної взаємодії вчителя й учня. Емоційна складова діяльності вчителя.

Системна природа почуттів. Почуття й мотиваційна сфера особистості. Предметна характеристика вищих почуттів та закономірності їх формування. Роль інтелектуальних почуттів школярів у процесі навчання. Поняття про емоційну спрямованість особистості (Б. Додонов). Емоційна спрямованість і професійна діяльність вчителя.

Значення емоційних переживань у процесі соціалізації особистості. Роль спілкування у процесі становлення емоційної сфери дитини. Проблема змістових критеріїв емоційного розвитку особистості в онтогенезі. Поняття емоційного неблагополуччя, форми його вияву та шляхи його попередження. Емоційний супровід навчальної діяльності школярів та умови його ефективності.

Природа вольового зусилля. Внутрішні й зовнішні детермінанти вольових зусиль. Активізуюча й гальмівна функції волі. Зв’язок волі й почуттів. Мотивація і воля. Вольова регуляція поведінки як її переосмислення. Воля й особистісний смисл діяльності.

Психологічна сутність вольової дії. Структура вольової дії. Проста і складна вольова дія. Спонукання до дії і цілепокладання. Боротьба мотивів як умова виникнення і здійснення вольової дії. Характеристика виконавчого етапу вольової дії. Внутрішня вольова дія та її зовнішнє виконання.

Вольові якості та їх зв’язок з іншими психологічними характеристиками в структурі особистості. Основні вольові якості людини: ініціативність, рішучість, самостійність, цілеспрямованість, сміливість, мужність, витримка. Самоконтроль, оцінка й самооцінка у процесі досягнення мети.

Розвиток вольової сфери у процесі цілісного формування особистості. Мотиваційні основи вольового розвитку. Вольовий розвиток дитини і стиль сімейного виховання. Роль гри у становленні елементів довільної поведінки у дітей. Вольова готовність до навчання у школі. Вікові особливості вольового розвитку підлітків. Самовиховання волі. Воля й самовизначення особистості. Психологічні методи вивчення розвитку вольових якостей особистості.

 

Тема 2.5. «Спілкування»

 

Спілкування як важлива детермінанта функціонування системи психічного, його структури, динаміки й розвитку. Внутрішня єдність спілкування і психіки. Системний і діяльнісний принципи аналізу спілкування. Основні рівні аналізу структури спілкування. Комунікативна, афективна й регулятивна функції спілкування. Спілкування й організація сумісної діяльності; пізнання людьми один одного; формування й розвиток міжособистісних стосунків.

Психологічна сутність спілкування як суб’єкт-суб’єктного рівня соціальної взаємодії. Структура комунікативного процесу. Кодування й декодування інформації. Безпосереднє й опосередковане спілкування. Зворотній зв’язок у спілкуванні. Вербальні й невербальні засоби спілкування. Комунікативна природа педагогічної діяльності. Функції педагогічного спілкування. Стилі й моделі педагогічного спілкування.

Соціально-перцептивна характеристика спілкування. Особливості формування першого враження про людину та його вплив на процес подальшої взаємодії з нею. Психологічні механізми соціального сприймання людьми один одного. Стереотипи сприймання. Рефлексивні очікування у спілкуванні. Ідентифікація і адекватність соціального сприймання. Емпатійні здібності особистості. Проекція. Мотиваційні та когнітивні настанови в соціальній перцепції. Каузальна атрибуція. Труднощі взаєморозуміння. Естетичні, інтелектуальні, моральні, мотиваційні, операціональні бар’єри в соціальному сприйманні. Особливості соціально-перцептивної взаємодії в педагогічному процесі. Соціально-перцептивні та рефлексивні вміння в діяльності вчителя.

Спілкування як процес взаємовпливу особистостей. Опосередкованість міжособистісної взаємодії в умовах колективної діяльності. Соціальні норми, соціальна роль і соціальний контроль у спілкуванні. Роль і рольові очікування у процесах спілкування.

Конфлікти у спілкуванні та їх витоки. Структура конфлікту та його види. Типи конфліктної поведінки. Проблема управління конфліктом. Конфлікти в педагогічному процесі та їх подолання, корекція, профілактика виникнення.

Провідна роль спілкування у формуванні особистості підлітка. Позиція і статус особистості учня в учнівському колективі. Діяльнісне опосередкування спілкування і міжособистісних стосунків підлітка.

Проблема формування комунікативної культури й компетентності в підлітковому віці. Активні соціально-психологічні методи навчання. Можливості психологічної діагностики у вивченні комунікативних якостей школярів.