Гормональні препаратиГормони – біологічно активні речовини, які виробляються залозами внутрішньої секреції (ендокринні залози) надходять у кров та міжтканинну рідину, приймають участь у регуляції енергетичного, білкового, вуглеводного, жирового, мінерального, водного і теплового обмінів та стимулюють статеву функцію. На діяльність ендокринних залоз впливає як загальний рівень годівлі, так і незбалансована годівля за окремо взятими поживними речовинами. Так, нестача йоду є лімітуючим фактором синтезу гормонів щитовидної залози. Незбалансована годівля за вмістом протеїну, каротину, вітамінів, мікроелементів приводить до порушення гормональної рівноваги у свиней (зниження рівня інсуліну) та синдрому «жирної печінки» у молочних високопродуктивних корів після розтелу. У зоотехнії та ветеринарній медицині для відновлення і посилення деяких фізіологічних показників організму використовують препарати натуральних гормонів або їх синтетичні аналоги. Найбільшого розповсюдження набули екстрогенні препарати (сінестрол, дінестрол, стільбестрол, дістилстільбестрол), які направлено впливають на обмін речовин, та натуральні простагландини або їх хімічні аналоги (сироватка жеребних кобил (СЖК), екстрадіол, екстрон, естріол, прогестерон та інші), які використовуються для направленої регуляції відтворювальних здатностей тварин. Препарати гормонів, що використовуються у тваринництві, додають як добавки до кормів, преміксів, комбікормів або у вигляді ін'єкцій та спеціальних пігулок чи гранул, які імплантують під шкіру, тобто використовують як ветеринарні лікарські препарати, згідно відповідних настанов. Слід зазначити, що гормони і гормоноподібні речовини, використовуються у тваринництві у чотирьох напрямах: 1) для терапії гіпо- і гіперфункції залоз внутрішньої секреції; 2) для терапії стану, пов'язаного з неправильною роботою ендокринних залоз; 3) для підвищення продуктивності; 4) для регулювання відтворювальних здатностей. Перші два напрями в основному використовуються у ветеринарній медицині і не викликають заперечень, тоді як третій і четвертий – є сумнівними. Тому, у більшості країн світу на урядовому рівні заборонено використання гормональних препаратів з метою підвищення продуктивних якостей тварин. Кормові антибіотики. Антибіотики, це хімічні речовини, що виробляються мікроорганізмами, рослинами та тваринами і яким властива антимікробна дія. Їх застосовують для профілактики і терапії багатьох інфекційних та інвазійних хвороб, а також для стимуляції продуктивних якостей тварин. За літературними даними антибіотики пригнічують шкідливу мікрофлору травного каналу, посилюють секрецію травних ферментів, сприяють кращому засвоєнню поживних речовин, стимулюють продуктивність тварин. Проте механізм стимулюючої дії антибіотиків на продуктивність тварин є досить складним і до кінця не вивчений. Для годівлі тварин (як кормові добавки) використовують лише антибіотики, які не застосовуються в медичній та ветеринарній практиці, не накопичуються у організмі та продукції (м'ясо, молоко, яйця). До них відносять кормові форми гризину (кормогризин-5, кормогризин-10, кормогризин-40) та бацитрацину (бациллихін-10, бациллихін-20, бациллихін-30). Цифрові позначки біля назви препарату вказують на кількість антибіотика (мкг в грамі). При використанні антибіотиків необхідно дотримуватись таких вимог: 1) ретельно проводити дозування у відповідності з настановами; 2) рівномірно розподіляти у добовій даванці корму; 3) згодовування проводити систематично; 4) за 3–5 днів до забою тварин виключати із раціону. Препарати антибіотиків вводять до складу комбікормів переважно для тварин при інтенсивній відгодівлі. Антибіотики пригнічують дію мікрофлори передшлунків, тому їх не використовують у раціонах жуйних. Не рекомендується використання кормових антибіотиків у племінних господарствах. Пробіотики – це корисні мікроорганізми, які у нормі входять до складу кишкового біоценозу, але у недостатній кількості. Потрапляючи у шлунково-кишковий тракт пробіотичний мікроорганізм заселяє кишечник, завдяки цьому витісняє патогенні мікроорганізми з кишкового епітелію та створює антимікробні умови. Проте, слід враховувати, що за надмірного надходження, пробіотик сам починає конкурувати з організмом-господарем за кормове середовище, наприклад, за вітаміни. І тому їх необхідно використовувати тільки на збалансованих раціонах. До перших препаратів, які були запропоновані нашим виробникам, відносяться «Біо Плюс» та «Піг Протектор» фірми Biochem. Досконаліший препарат целобактерин («Біотроф», Росія) являє собою ферментно-пробіотичний комплекс, який поєднує у собі властивості пробіотика та целюлозолітичного ферменту. До останніх сучасних розробок слід віднести препарат И-САК (Yea-Sacc, Alltech). Цей препарат є дріжджовою культурою, яка стимулює життєдіяльність корисних для травлення бактерій. Пребіотики – це відносно нова група кормових добавок, ще остаточно не сформована і не визначена. До них відносять деякі органічні сполуки невеликої молекулярної маси, такі як олігосахариди (Біо-Мос) та органічні кислоти (Kemin, Nutri-Ad та інші), які сприяють розвитку корисних мікробів та обмежують життєдіяльність патогенної мікрофлори. Інакше кажучи, пребіотики – це корм та стимулюючі речовини для пробіотиків.
Контрольні запитання 1. Як діють ферментні препарати? 2. Ферментні препарати якої дії використовують у годівлі тварин? 3. Що таке гормональні препарати? 4. Що таке кормові антибіотики? 5. Як згодовують тваринам кормові антибіотики, ферментні та гормональні препарати?
|
