Годівля ремонтного молодняку в післямолочний період

Основа повноцінної годівлі молодняку великої рогатої худоби в післямолочний період – повне задоволення його потреби в енергії, перетравному протеїні, макро– та мікроелементах, каротині, вітамінах D, Е.

Потреба молодняка старше 6-ти місяців у поживних речовинах залежить від живої маси, віку, статті та середньодобових приростів, які пов'язані з живою масою тварин, що закінчили ріст.

Годівля ремонтних теличок має бути спрямована на отримання здорових із добре розвиненими молочними ознаками тварин, здатних споживати значні кількості об'ємистих кормів, перетворюючи їх поживні речовуни у продукцію Ремонтні телиці віком 6–18 місяців для забезпечення своїх потреб у поживних речовинах повинні споживати 2–3 кг сухої речовини на 100 кг живої маси на добу. Концентрація енергії в 1 кг сухої речовини повинна бути на рівні 0,8–0,9 кормових одиниць (8–9,5 МДж обмінної енергії), а кількість перетравного протеїну 70–90 г, клітковини 18–22 %, цукру 60–80 г, кухонної солі – 5–6 г, кальцію 6–7 г, фосфору 4–5 г, каротину – 20–30 мг, вітаміну D – 500–800 МО і вітаміну Е – 40 мг.

З віком концентрація енергії і поживних речовин у 1 кг сухого залишку корму зменшується.

Організація годівлі племінних бугайців направлена на отримання добре розвинених активних у статевому відношенні тварин. Бугайці віком 6–16 місяців для забезпечення потреби у поживних речовинах повинні отримувати на центнер маси 2–3 кг сухої речовини на добу. Вміст енергії в 1 кг сухої речовини повинен становити 0,9–1 кормову одиницю, або 9,5–10,5 МДЖ обмінної енергії, рівень перетравного протеїну – 90–100 г, клітковини – 18– 20 %, цукру – 80–90 г, кухонної солі – 5–6 г, кальцію 6–8 г, фосфору –4–5 г, каротину – 20–30 мг, вітаміну D – 500–800 МО, вітаміну Е – 40–50 мг. Як і в ремонтних теличок, у бугайців концентрація енергії і поживних речовин в сухому залишку корму з віком знижується.

Ремонтних телиць слід годувати так, щоб вони у 18 місяців досягли 70 % живої маси дорослих корів. Основу зимових раціонів телиць становлять грубі й соковиті корми. З розрахунку на 100 кг живої маси їм дають 1–2 кг сіна, 3–6 кг силосу, 1–2 сінажу і 1–3 кг коренеплодів. При нестачі сіна до 30 % кількості даванки його за поживністю у раціоні телиць старших року, можна замінити соломою ярих культур.

Витрати концентратів залежать в значній мірі від якості об'ємистих кормів. При згодовуванні достатньої кількості високоякісних сіна, силосу, сінажу, коренеплодів можна досягти середньодобових приростів телиць 600–650 г на добу. При невисокій якості об'ємистих кормів добова даванка концентратів становить 1,0–1,5 кг на добу.

Структура раціонів ремонтних телиць залежить від природноекономічних умов та якості кормів і може змінюватись у певних межах: сіно, солома – 15–20 %, силос – 20–40 %, сінаж – 20–30 %, коренеплоди – 10–20 %, концентрати – 10–30 %.

Для покриття дефіциту мінеральних речовин і вітамінів до раціонів вводять необхідні кількості мінеральних добавок та вітамінних препаратів.

Порядок роздавання кормів такий як і для дорослої худоби. У літній період основу раціонів телиць складають зелені корми, добова даванка яких (враховуючи і випасання), має бути такою (у кг): у віці 7–9 місяців – 18–22; 10–12 місяців – 22–26; 13–15 місяців – 26–30; 16–18 місяців–30–35; 18–24 місяці – 35–40.

Даванку концентратів телицям, за високої якості зелених кормів, можна зменшити на половину, а старшим можна зовсім виключити із раціону.

Не можна випасати молодняк на посівах конюшини, люцерни по росі, так як поїдання такої трави може викликати тимпанію.

У перехідні періоди (особливо з зимової на літню годівлю) поряд із зеленими кормами необхідно згодовувати об'ємисті корми (сіно, солому, сінаж, силос) так, як у молодій траві низькі рівні сухої речовини та клітковини, що може призвести до порушень процесів травлення. Переведення ремонтного молодняку, як і корів, на літню годівлю проводять поступово.

Племінних бугайців вирощують у спеціалізованих елеверах при племпідприємствах або на фермах племінних заводів. Порівняно з телицями бугайцям згодовують більше концентрованих та менше об'ємистих кормів (табл.20). При складанні раціонів для бугайців особливу увагу приділяють якості кормів.

Таблиця 20. Структура раціонів для племінних бугайців при вирощуванні до 16-ти місячного віку різною живою масою, % за поживністю

Корми	Жива маса, кг
Вік, місяців
6–12	12–16	6–12	12–16	6–12	12–16
Середньодобовий приріст
Сінажний тип годівлі
Сіно
Сінаж
Концентрати
Силосно-сінажний тип годівлі
Сіно
Силос
Сінаж
Концентрати
Комбінований тип годівлі
Сіно
Сінаж
Силос
Коренеплоди
Концентрати

Племінним бугайцям потрібен щоденний моціон, інакше в них порушується нормальний розвиток органів і тканин, з'являється схильність до ожиріння, що негативно впливає на їх відтворювальну здатність. Влітку бугайців утримують цілодобово в таборах, випасають їх з 5–6-місячного віку в окремому стаді. Годують переважно зеленою масою і концентратами.

Контрольні запитання

1. Через який час після народження слід провести першу годівлю теляти молозивом?

2. Скільки молозива за першу годівлю може випити теля після народження?

3. Що собою являють схеми годівлі телят до 6-місячного віку?

4. З урахуванням чого складаються схеми годівлі телят?

5. З якого дня телят слід привчати до поїдання сіна, концентратів, коренеплодів?

6. З якого дня телят привчають до поїдання зелених кормів?

7. Як ви розумієте змінно-групове вирощування телят під коровами-годувальницями?

8. Скласти примірні добові даванки кормів ремонтним телицям із розрахунку на 100 кг живої маси.

9. Назвати орієнтовну структуру раціону ремонтних телиць.

10. Чому не можна випасати телят на посівах конюшини, люцерни по росі?

11. Назвіть орієнтовну структуру раціону для бугайців.