Студопедия — ЕТАПИ РОБОТИ З МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ ТЕМИ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ЕТАПИ РОБОТИ З МЕТОДИЧНОЇ РОЗРОБКИ ТЕМИ






 

Перший етап включає обґрунтування актуальності теми, вибір об’єкту, предмета і визначення мети дослідження. Тема методичного дослідження є складовою частиною певної проблеми. Визначення актуальності теми, об’єкту, предмета і мети дослідження складає за своєю сутністю нерозривний процес.

На другому етапіь здійснюється визначення завдань та розробка плану курсової роботи. Для проведення літературного огляду з теми доцільно передусім скласти з керівником план-проспект дослідження і продумати його структуру.Обравши тему, студент разом з керівником визначають мету роботи і завдання, які передбачається вирішити в ході розробки теми. Після цього складається завдання до курсової роботи. У завданні вказуються основні розділи та питання, які належать до розробки. Завдання до курсової роботи підписується керівником та студентом, затверждується завідувачем кафедрою (див. додаток Б). Робота над планом повинна починатись в процесі вивчення проблеми за літературними джерелами. Після опрацювання літератури студент самостійно уточнює завдання докурсової роботи, її зміст, обсяг та методику її виконання і складає план курсової роботи.

План-проспект дослідження фактично визначає структуру і зміст роботи, який представляється в її змісті. При цьому, пункти змісту повинні відповідати завданням дослідження, відтворювати основний зміст огляду. План повинен мати вигляд переліку основних птань теми, згрупованих в розділи та параграфи.

Третій етап – це проведення огляду літератури з теми і визначання завдань дослідження. Основною методологічною вимогою до виконання огляду літератури є наявність чітко поставленої мети і конкретного об’єкту дослідження.

Підґрунтям любого дослідження, незалежно від його виду, є вивчення літературних джерел. Існують певні правила роботи з літературою:

а) складання попереднього бібліографічного списку джерел;

б) підбір публікацій;

в) опрацювання публікацій.

При складанні бібліографії важливо визначити інформаційні джерела, в яких можуть бути публікації з досліджуваної проблеми (книги, статті, рецензії, газетні та журнальні періодичні видання, збірники наукових праць, матеріали конференцій, архіви тощо). Необхідно також з'ясувати коло авторів, які вивчали питання, пов'язані з обраною темою. У пошуку літератури суттєву допомогу надають каталоги бібліотек, використання бібліографій книг та статей, реферативних журналів, довідників, джерельної бази дисертацій.

Знайомитися з літературою слід у зворотно-хронологічному порядку. Зміст видань останніх років може охоплювати матеріали попередніх наукових розробок. Тому, починаючи роботу з новою літературою, студент уникає можливого дублювання та повторного огляду тієї самої інформації.

Працюючи над обраною темою, студент повинен вивчати теорію та історію проблеми; для цього треба користуватись психолого-педагогічною, навчально-методичною та спеціальною технічною літературою. Літературний пошук проводиться на базі бібліотек педагогічного інституту, обласної державної, тощо. Обов'язковим також є вивчення законодавчих та нормативних документів. По темі роботи література може бути рекомендована керівником або підібрана самим студентом по каталогам бібліотек: алфавітному, предметному, та систематичному. Рекомендуються також бібліографічні посібники, положення і т.п.

Внаслідок вивчення проблеми з літературних джерел у роботі наводяться стислі данні з історії розвитку питання, приводяться основні ідеї, які висвітлені у літературі. Це робиться для того, щоб показати, які сторони питання досліджені достатньо, а які ні, потім робиться висновок про необхідність вивчення цього питання у курсовій роботі.

Четвертий етап визначає важливим джерелом накопичення інформації (одночасно з аналізом літератури) вивчення педагогічного досвіду з питань обраної теми. Для ознайомлення з. досвідом роботи викладачів студент може використовувати такі методи:

- вивчення педагогічного досвіду, відображеного в навчально-методичній літературі і журналах: “Школа и производство”, “Педагогічний вісник”, “Трудова підготовка в закладах освіти”, “Професійно-технічна освіта”, “Шлях освіти” тощо. Опрацьовуючи статті, необхідно робити виписки і, в подальшому, подаючи цей матеріал в курсовій роботі, обов'язково вказувати чий це досвід, як діє, в чому він полягає і які дає результати: як поводиться як організовує і проводить навчання викладач або педагогічний колектив;

- спостереження за роботою викладача проводиться для отримання вірогідних даних про методику роботи того чи іншого викладача, майстра. Потрібно точно намітити, що конкретно потрібно спостерігати, скласти план. Всі результати спостережень потрібно зразу ж зафіксувати. Потім ці результати аналізуються і робляться певні висновки.

Для виконання курсової роботи студент може використовувати і свій власний досвід, набутий під час проходження педагогічної практики, вести спостереження за навчальною роботою учнів, проводити опитування учнів, робити аналіз навчальної документації (групового журналу обліку успішності навчання учнів, зошитів, техніко-технологічної документації) і результатів навчання (об’єктів праці учнів, тощо).

П’ятий етап включає відпрацювання гіпотези і теоретичних (психологічних і педагогічних) передумов вивчення теми, розробку календарно-тематичного плану і методики розробки системи занять по темі.

Для розробки програми і методики дослідження необхідно скористатися розділом „Рекомендована література з методики виконання роботи”. Допомогу в реалізації цього етапу надає керівник.

Шостий етап включає отримання і аналіз результатів розробки, яке виконувалось згідно з розробленою програмою і методикою. Особливу увагу при цьому потрібно звернути на інтерпретацію отриманих результатів.

Після виконання робіт четвертого етапу необхідно проаналізувати: чи вирішені завдання дослідження. Якщо всі завдання вирішені, то можна перейти до п’ятого етапу.

Сьомий етап – літературне оформлення наукової роботи. Свою роботу на цьому етапі необхідно звіряти з розділом „Вимоги до оформлення курсової роботи”.

 

 

7. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота містить: титульний лист (Додаток А), зміст, вступ, основну частину, висновки, список використаної літератури, додатки.

Структура роботи позначаєтьсясловом " ЗМІСТ " (див. додаток Ж). У ЗМІСТі подаються назви структурних елементів роботи та номери сторінок, на яких вони містяться. Усі сторінки роботи, від титульної до останньої, нумеруються арабськими цифрами без пропусків або літерних додатків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

ВСТУП розкривaє основні засади роботи: актуальність, короткий аналіз стану розробки проблеми, мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, опис загальної структури роботи.

Основна частина складається з двох-трьох розділів теоретичного і практичного характеру. Розділи включають підрозділи, пункти, підпункти. Зміст розділів повинен відповідати темі роботи та повністю розкривати її.

ВИСНОВКИ. У висновках, згідно з поставленими завданнями, стисло і систематизовано висвітлюються основні результати курсового дослідження. Обов’язковою є нумерація окремих положень висновків, відповідність окремих пунктів висновків сформульованим дослідницьким завданням.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ укладається відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (див. Бюлетень ВАК України. - 2008. - №3. - С. 9-13). У тексті курсової роботи (проекту) повинні бути посилання на наукові джерела, представлені в бібліографічному описі.

ДОДАТКИ містять допоміжний матеріал, який конкретизує, доповнює та ілюструє основний зміст. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки за винятком літер Ґ, Є, І, Й, О, Ч, Ь. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами після першої великої букви симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами друкується слово «Додаток___».

Об’єм курсової роботи складає 25-30 сторінок комп’ютерного тексту без урахування списку літературних джерел і додатків.

Оформлення курсової роботи здійснюється відповідно з ДСТУ 2.105-95 „Загальні вимоги до текстових документів”, введеним в дію як державний стандарт України наказом Держстандарту України № 259 від 27.06.1996 р. з 01.07.1997 р., а також відповідно з ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти в галузі науки і техніки. Структура і правила оформлення”, введеним в дію наказом Держстандарту України № 58 від 23.02.1995 р. з 01.01.1996 р.

Курсова робота виконується українською мовою (за окремими винятками, обумовленими специфікою фахової підготовки студента) і оформлюється згідно вимог цього Положення. Обсяг курсової роботи – 25-30 сторінок основного тексту в комп’ютерному наборі (розмір шрифту – 14; інтервал – 1,5, шрифт – Times New Roman), або 40-45 сторінок рукописного тексту. Відступи на сторінці: зверху та знизу – 20 мм, зліва – 30 мм, справа – 10 мм).

Структурні елементи курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, “ДОДАТКИ” не нумеруються.

Розділи і підрозділи роботи повинні мати заголовки відповідно до змісту курсової роботи. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів курсової роботи і заголовки розділів необхідно розташовувати посередині рядка і друкувати більшими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів курсової роботи необхідно починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи і без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим у всьому тексті роботи і складати п’ять знаків.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів в заголовках розділів не допускається.

Відступ між заголовком наступним або попереднім текстом повинен бути не менше двох рядків.

Відступ між рядками заголовка, а також між двома заголовками приймають такою ж, як і в тексті.

Не допускається розташовувати назви розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розміщається лише один рядок тексту.

Сторінки курсової роботи потрібно нумерувати арабськими цифрами,дотримуючись наскрізної нумерації всього тексту. Номер сторінки проставляють в правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці. Титульний лист включають у загальну нумерацію сторінок курсової роботи. Номер сторінки на титульному листі не проставляється.

Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають в загальну нумерацію сторінок курсової роботи.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти курсової роботи потрібно нумерувати арабськими цифрами. Розділи курсової роботи повинні мати порядкову нумерацію в границях викладу суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад: 1, 2, 3 тощо.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2, 1.3 тощо.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.

Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу і порядкового номеру пункту, відділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1.1, 1.1.2 тощо.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

Ілюстрації (креслення, малюнки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) потрібно розташовувати в курсовій роботі безпосередньо зразу після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації в тексті курсової роботи повинні бути посилання.

Якщо ілюстрації створені не автором курсової роботи, необхідно при приведенні їх в курсовій роботі зробити посилання на автора і джерело інформації.

Ілюстрації можуть мати назву, яка розміщується під ілюстрацією. Ілюстрація позначається словом „Рис.__”, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад: „Рис. 1.3. Структура навчального курсу”.

Ілюстрації потрібно нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерації в межах розділу, за виключенням ілюстрацій приведених в додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відділених крапкою, наприклад: Рис. 2.3 – це третій малюнок другого розділу.

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблицю потрібно розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше згадується, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті курсової роботи.

Таблиці потрібно нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерації в межах розділу, за виключенням таблиць приведених в додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відділених крапкою, наприклад: Таблиця 2.1 – означає, що це перша таблиця другого розділу.

Таблиця може мати назву, яка пишеться маленькими буквами (крім першої) і розміщується над таблицею. Назва повинна бути короткою і відображати зміст таблиці.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю ділять на частини, розміщуючи одну частину під іншою, або поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку.

При поділі таблиці на частини допускається її „шапку” заміняти відповідними номерами стовпців чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.

Слово „Таблиця __” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть „Продовження таблиці __” з позначенням номера таблиці.

Заголовки стовпців таблиці починають з великої літери, в кінці заголовка крапка не ставиться. Заголовки стовпців вказують в однині.

Переліки, при необхідності, можуть бути приведені усередині пунктів або підпунктів, а також в тексті роботи. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку потрібно ставити маленьку літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку потрібно використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Посилання в тексті на джерела інформації необхідно позначати порядковим номером відповідно з переліком посилань, виділеними двома квадратними дужками, наприклад: “… в працях [1–7] …” або “… в працях [1; 4; 12; 15] …”.

При дослівному цитуванні необхідно запозичену фразу заключити в лапки, а в квадратних дужках вказати не лише номер літературного джерела в списку використаної літератури, а й номер сторінки, на якій в вказаному джерелі опублікована цитована думка автора. Наприклад: В Українському педагогічному словнику педагогіка розглядається „як наука про навчання та виховання підростаючих поколінь” [17, 250].

 

7. ЗАХИСТ ТА ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Курсова робота у зшитому вигляді подається на кафедру не пізніше, ніж за 10 днів до визначеної деканатом дати захисту, реєструється лаборантом кафедри у спеціальному журналі реєстрації курсових і контрольних робіт.

Курсова робота з позначкою про дату реєстрації передається науковому керівникові на рецензування. Рецензія надається за встановленою формою (додаток В).

Захист курсової роботи проводиться публічно перед комісією у складі даох-трьох викладачів кафедри за участю керівника курсової роботи згідно із затвердженим розкладом у зазначений час.

Процедура захисту передбачає:

1. Присутність голови і членів комісії, наукового керівника курсової роботи.

2. Підготовку студента до захисту (встановлення на демонстраційних столах приладів, виробів, моделей, технічних засобів; закріплення плакатів, стендів тощо).

3. Представлення роботи головою комісії (оголошення прізвища студента та теми роботи; повідомлення про наявність завершеної роботи, рецензії).

4. Виступ студента (доповідь про зміст роботи, висновки).

5. Запитання голови та членів комісії (запитання можуть бути пов’язані з конкретною проблемою роботи, а можуть бути значно ширші, оскільки захист має метою виявити не лише знання з теми дослідження, але й рівень загальної підготовки випускника за спеціальністю).

6. Відповіді студента на поставлені запитання.

7. Виступ керівника курсової роботи (за необхідності).

9. Відповіді студента на зауваження рецензента.

Критерії оцінювання курсової роботи:

– зміст і якість оформлення пояснювальної записки роботи;

– наявність методичної частини частини;

– оригінальність та якість практичної частини роботи;

– зміст і якість доповіді студента на захисті;

– відповіді на поставлені запитання;

– оцінка рецензента.

Оцінка „відмінно” ставиться, якщо:

– робота є самостійним творчим дослідженням;

– описано методику вивчення теми;

– проведено ґрунтовний аналіз літературних джерел;

– матеріал викладено чітко, логічно та грамотно;

– сформульовано конкретні висновки;

– дотримані всі вимоги, які ставляться до оформлення роботи;

– відзив рецензента позитивний;

– дано вичерпні відповіді на запитання членів комісії.

Оцінка „добре” ставиться, якщо:

– в роботі не висвітлено на достатньому рівні одне з питань плану (завдання);

– недостатній літературний огляд проблеми;

– наявні незначні похибки в оформленні;

– відзив рецензента позитивний;

– є незначні зауваження щодо відповідей під час захисту.

Оцінка „задовільно” ставиться, якщо:

– до змісту роботи є суттєві зауваження;

– висновки не конкретні та носять декларативний характер;

– не враховані вимоги щодо оформлення;

– недостатньо розкритий зміст у доповіді та відповідях на зауваження й запитання.

Якщо кількість та серйозність допущених недоліків є значною, а курсова робота за усіма критеріями не відповідає Державним стандартам і рекомендаціям до виконанняпро курсової роботи, тоді комісія на колегіальних засадах виставляє оцінку – “незадовільно”.

Оцінка вноситься у заліково-екзаменаційну відомість і залікову книжку за підписом керівника курсової роботи.

У випадку, коли захист курсової роботи оцінено на „незадовільно”, студенту надається тижневий термін для переробки роботи. Повторний захист курсової роботи за талонами № 2 і № К проводиться до початку екзаменаційної сесії. Студенти, які отримали незадовільну оцінку за талоном № К виключаються з університету.

Оцінювання курсових робіт проводиться в системі оцінювання університету, після чого переводиться в національну шкалу оцінювання та шкалу ЕСТS відповідно до таблиці 7.1.

Таблиця 7.1







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 380. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Задержки и неисправности пистолета Макарова 1.Что может произойти при стрельбе из пистолета, если загрязнятся пазы на рамке...

Вопрос. Отличие деятельности человека от поведения животных главные отличия деятельности человека от активности животных сводятся к следующему: 1...

Расчет концентрации титрованных растворов с помощью поправочного коэффициента При выполнении серийных анализов ГОСТ или ведомственная инструкция обычно предусматривают применение раствора заданной концентрации или заданного титра...

Этапы творческого процесса в изобразительной деятельности По мнению многих авторов, возникновение творческого начала в детской художественной практике носит такой же поэтапный характер, как и процесс творчества у мастеров искусства...

Тема 5. Анализ количественного и качественного состава персонала Персонал является одним из важнейших факторов в организации. Его состояние и эффективное использование прямо влияет на конечные результаты хозяйственной деятельности организации.

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия