Склад земель ПЗФ

Відповідно до ст.44 ЗКУ,

«До складу земель природно-заповідного фонду входять природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).»

 

Аналогічний за обсягом перелік наведений у ч.2 ст.61 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища». Класифікація об’єктів ПЗФ (а отже, і земель фонду) наведена у ст.3 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», де передбачений поділ об’єктів не лише на природні та штучні, а і на об’єкти загальнодержавного та місцевого значення, а також поділ залежно від походження та інших особливостей (ч.ч.2-4 статті):

«Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Законодавством Автономної Республіки Крим може бути встановлено додаткові категорії територій та об'єктів природно-заповідного фонду.»

 

Правовий режим кожного із об’єктів ПЗФ, вимоги щодо їх зонування тощо визначаються розд.ІІІ (ст.ст.14-38) ЗУ «Про природно-заповідний фонд України». Положення Закону деталізуються у положеннях про конкретні об’єкти ПЗФ та охоронних зобов’язаннях на них. Інструкція щодо оформлення охоронних зобов’язань на території та об’єкти природно-заповідного фонду затв. наказом Мінприроди від 25.02.2013 №65.

 

Положення про державний історико-культурний заповідник «Самчики» (повну цифрову копію див. на сайті www.amm.org.ua)

 

Охоронне зобов’язання на пам’ятку природи «Самчиківський парк» (1979 р.) (цифрову копію див. на сайті www.amm.org.ua)	Охоронне зобов’язання на пам’ятку садово-паркового мистецтва «Самчиківський парк» (2001 р.) (цифрову копію див. на сайті www.amm.org.ua)

 

NB. До 1991 р. в Україні було створено 15 заповідників та 3 національні природні парки. На 1999 р. в Україні існувало вже 20 заповідників та 9 національних природних парків. У 2001 р. - 16 природних, 4 біосферних заповідника, 11 національних природних парків, 17 ботанічних садів, 7 зоопарків, 19 дендропарків, а також 30 регіональних ландшафтних парків¹.

Станом на 01.01.2005 площа земель під об’єктами ПЗФ та іншого природоохоронного призначення становила 2,7 млн.га. або 4,5% території країни. Найбільше таких земель у Криму, на заході та півночі країни, недостатньо – на сході та на південному сході².

 

Карпатський біосферний заповідник   Заповідник створений у 1968 р., з 1992 р. входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. У складі заповідника, загальна площа якого складає 57880 га, налічується шість відокремлених масивів, а також регіональний ландшафтний парк «Стужиця» та ботанічні заказники державного значення «Чорна Гора» і «Юлівська Гора». Територіально заповідник поділено на функцiональнi зони: заповідну, буферну, регульованого заповідного режиму та антропогенних ландшафті3

 

Схема розміщення земельної ділянки парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Кам’янець-Подільський парк»4

 

 

План Біосферного заповідника «Асканія-Нова» (Херсонська обл.) із виділенням функціональних зон5

 

План дендрологічного парку «Асканія-Нова» (Херсонська обл.) із виділенням функціональних зон6

 

Ботанічний саду ім. Академіка О.В. Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Ботанічний сад є заповідником загальнодержавного значення відповідно до законодавства про охорону культурної спадщини

 

Проблема. У науковій літературі звертається увага на необхідність приведення вітчизняної класифікації об’єктів ПЗФ у відповідність до класифікації МСОП (насамперед, йдеться про «національний природний парк» та «регіональний ландшафтний парк»)⁷.

Разом із тим, як зазначається у Рекомендаціях МСОП⁸ (Міжнародний союз охорони природи, International Union for Conservation of Nature, або IUCN) щодо класифікації об’єктів, що підлягають охороні (Guidelines for Protected Area Management Categories), класифікація МСОП використовується виключно з інформаційною метою та для спрощення обміну інформацією⁹.

 

Особливості правового режиму земель ПЗФ:

7. особливості, що безпосередньо випливають із режиму об ’єкта ПЗФ. Встановлена заборона будь-якої діяльності, що суперечить цільовому призначенню або може негативно впливати на стан об’єктів ПЗФ; у більшості випадків земельні ділянки вилучаються із господарського використання, або така діяльність суворо обмежується (зокр., див. ст.ст.7,9 та ін. ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»);

8. деякі об ’єкти та земельні ділянки, на яких вони розташовані, не підлягають передачі у приватну власність (див. ст.4 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», а також положення ст.ст.83,84 ЗКУ). Але це правило поширюється не на всі землі ПЗФ;

9. встановлений особливий порядок оголошення територій об ’єктами ПЗФ (ст.ст.51-55 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України»);

10. передбачене внутрішнє функціональне зонування земельних ділянок, коли для кожної із зон встановлюється диференційований режим використання, охорони і відтворення (напр., відповідно до ст.18 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» територія біосферного заповідника поділяється на заповідну зону, буферну зону та зону антропогенних ландшафтів). Зонування здійснюється відповідно до положень про конкретні об’єкти ПЗФ;

· передбачене влаштування навколо об ’єктів ПЗФ охоронних зон. Розмір охоронних зон визначається ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень» та ін. нормативними документами;

· встановлений пільговий режим оподаткування земель ПЗФ земельним податком: відповідно до пп.282.1.1 ст.282 ПКУ, майже всі об’єкти ПЗФ звільняються від оподаткування;

· за порушення правового режиму земель ПЗФ встановлена підвищена відповідальність: у ККУ передбачена кримінальна відповідальність за ст.252 «Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду», вчинення злочину на території ПЗФ є кваліфікуючою ознакою складу злочину «Порушення правил охорони або використання надр» (ст.240 ККУ) та конститутивною ознакою складів злочину «Незаконна порубка лісу» (ст.246) та «Незаконне полювання» (ст.248). Встановлена також адміністративна відповідальність за порушення режиму об’єктів ПЗФ – див. ст.91 «Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду» КУпАП. Ст.65 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» встановлює особливості застосування цивільної відповідальності – шкода стягується на основі кадастрово-екологічної оцінки та спеціальних такс. П.276.2 ст.276 ПКУ встановлює підвищені ставки земельного податку у разі використання земель ПЗФ не за безпосереднім призначенням.