Практичне заняття до теми № 7.

Задача № 1.

Студент Київського медичного університету ім. Богомольця, громадянин Індії, закохався в українську студентку Наталку Шульгу. Вони подали заяву до РАЦСу про реєстрацію шлюбу. За ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», право на шлюб визначається для кожного з осіб, що подали заяву, за законодавством країни громадянства. Раніше громадянин Індії уклав шлюб у себе в країні. Закон його батьківщини, який належить застосовувати при реєстрації шлюбу, допускає укладення другого шлюбу.

Питання:

1. Чи може співробітник РАЦСу м. Києва зареєструвати шлюб громадянина Індії з громадянкою України?

 

Задача № 2.

Громадянин Норвегії Хокан Коган, який з туристичною поїздкою перебував у Києві, познайомився з перекладачем громадянкою України Іною Волковою. Вони подали до РАЦС у заяву про реєстрацію шлюбу, але Хокану терміново потрібно було повернутися до батьківщини і шлюб зареєструвати не вдалося. Через місяць з Норвегії приїхав батько Хокана і разом з Іною пішов до РАЦСу та надав довіреність від Хокана на укладання шлюбу з Іною Волковою й просив співробітників РАЦСу зареєструвати шлюб між громадянкою України та громадянином Норвегії. Разом з довіреністю він надав документи, які свідчать, що Хокан у шлюбі не перебуває.

Питання:

1. Які дії співробітника РАЦСу?

2. Якщо співробітник РАЦСу не зареєструє шлюб, чи може громадянка України видати довіреність своєму батькові на укладання її шлюбу з громадянином Норвегії Хоканом?

3. Якщо відповідна норвезька установа зареєструє такий шлюб за довіреністю, чи буде він визнаний в Україні?

Задача №3

У 1997 р. українська громадянка В., яка проживала в м. Нафтоюганськ (Росія), звернулася в Нафтоюганський міський суд з позовом
про розірвання шлюбу зі своїм чоловіком В., що проживає в Івано–
Франківську (Україна). Громадянин В. також є українським грома­дянином.

Питання:

• На яке законодавство і які норми міжнародних договорів, що діють у відносинах між Росією та Україною, повинен послати­ся суд у м. Нафтоюганськ, виносячи рішення про розірвання шлюбу?

 

Задача №4

Громадянка В. одружилася в період існування Радянського Со­юзу з громадянином Б. Шлюб зареєстровано у м. Харкові. Через пев­ний час подружжя переїхало в Грузію. В. є громадянкою Грузії, а Б. зберіг українське громадянство. Під час конфлікту в Абхазії Б. про­пав безвісно. Громадянка В. і діти, які проживали разом з батьками в Грузії, хочуть, щоб Б. було визнано померлим. У Грузії Б. мав майно.

Питання:

1. Чи існує міжнародний договір між Україною і Грузією, що ре­гулює подібні питання?

2. До закладу якої держави варто звертатися?

3. Яке законодавство повинно застосовуватися у подібних випад­ках?

Задача №5

Італійський турист П., перебуваючи в Києві, в ресторані готелю познайомився зі студенткою Тамарою Л. Вони подали в орган РАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу, однак шлюб зареєструвати не вдалось. Через 2 місяці в складі іншої туристичної групи із Італії приїхав М., товариш П. Разом з Тамарою він прийшов до РАЦСу і, пред’явивши довіреність від П. на укладення шлюбу з Тамарою Л., прохав працівника РАЦСу зареєструвати шлюб між українською громадянкою Л. та італійським громадянином П. Разом з довіреністю він пред’явив документ, що свідчив про те, що П. в шлюбі не перебуває.

Питання:

1. Як має діяти працівник органу РАЦСу?

2. Якщо працівник органу РАЦСу не зареєструє шлюб чи може українська громадянка Л. видати комусь довіреність на укладення її шлюбу з італійським громадянином П.?

3. Якщо відповідна італійська установа зареєструє такий шлюб чи буде він визнаний в Україні?

 

Задача №6

В 1959 р. громадянин СРСР Вадим Майоров, офіцер радянської розвідки, одружився з Ларисою, також професійною розвідницею. Виконуючи завдання та ставши аргентинцем Мерконісом, він в 1963 р. приїздить до Копенгагену, де, як би випадково знайомиться з німецькою медсестрою Ірмою, під іменем якої була його дружина Лариса, шлюб з якою був, як вже зазначалось, зареєстрований в радянському РАЦСі. Оскільки по зрозумілим причинам вони не могли вказувати на реєстрацію шлюбу в СРСР, то потрібно було укласти шлюб знову, ніби вдруге. Це пара зробила в Лондоні. Як потім розповідав сам Вадим Майоров, спочатку вони мали намір зробити це по католицькому звичаю, але в католицькій римській церкві потрібно було посповідатись, що вони робити не бажали. Зате в англійській церкві їх одружили моментально.

Питання:

При яких умовах релігійна форма шлюбу зазвичай визнається в інших країнах, крім держави укладення шлюбу?

Задача №7

Працівник «Совфрахт» громадянин СРСР С.Каузов одружився на грецькій громадянці Христині Онассіс (дочці грецького судновласника Онассіса). Шлюб був укладений в РАЦСі Москви. Подружжя проживали деякий час у Москві, однак потім розлучились. В Парижі їх шлюб був розірваний в грецькій православній церкві.

Питання:

1. Чи повинен працівник РАЦСу в Москві при реєстрації шлюбу враховувати вимоги законодавства Греції по відношенню форми та вимог вступу до шлюбу?

2. Чи визнається в Росії розірвання шлюбу, вчинене в Парижі, в церкві, якщо за французьким законодавством така форма розірвання шлюбу допускається?

Задача №8

Відомий радянський композитор П. під час довготривалого перебування за кордоном в 40–і роки минулого століття одружився з іспанською громадянкою М. Шлюб було укладено по релігійним обрядам в державі, що визнає таку форму шлюбу. В державних органах шлюб не реєструвався. Потім П. повернувся в Радянський Союз і уклав шлюб з громадянкою Л.

Після смерті композитора виник спір про те, хто повинен спадкувати гонорари за виконання його музичних творів в різних країнах світу (в Іспанії та деяких інших країнах термін охорони його творів закінчується 31 грудня 2033 року).

Питання:

1. Чи потрібно визнати другий шлюб композитора з Л. недійсним?

2. Чи допускалось визнання шлюбу, укладеного за кордоном між радянськими громадянами та іноземцями, з точки зору застосування правил про форму шлюбу дійсним (ст. 32 Основ законодательства Союза ССР и союзных республик)?

3. Чи є відмінності в підході до даного питання між ст.158 СК РФ та ст. 32 Основ законодательства Союза ССР и союзных республік?

 

Самостійна робота до теми 7 – 6 годин

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Правове регулювання розлучення з іноземцями за законодавс­твом України та закордонних країн.

2. Питання аліментних зобов'язань у міжнародному приватному праві.

3. Матеріальні та формальні умови укладення шлюбу (порівняльний аналіз законодавства України та Франції).

4. Матеріальні та формальні умови укладення шлюбу (порівняльний аналіз законодавства України та Іспанії).

 

Теми рефератів та доповідей:

1. Колізійні питання сім’ї, шлюбу в міжнародному приватному праві.

2. Правове регулювання розлучення з іноземцями за законодавс­твом України та зарубіжних країн.

3. Питання аліментних зобов'язань у міжнародному приватному
праві.

4. Встановлення опіки та піклування у міжнародному приватному
праві.

Індивідуальна робота до теми 7 – 1 година

1. Роль договорів про правову допомогу в аліментних зобов’язаннях.

2. Представництво при укладенні та розірванні шлюбу в законодавстві та практиці зарубіжних держав.

3. Відмінності в підходах щодо регулювання правовідносин батьків і дітей в різних правових системах.

4. Співжиття як сучасна форма сім’ї.