Студопедия — Методи контролю. Методи оцінювання та контроль успішності здійснюється відповідно до методів і засобів, що використовуються в НУДПСУ з обов’язковим переведенням оцінок до
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Методи контролю. Методи оцінювання та контроль успішності здійснюється відповідно до методів і засобів, що використовуються в НУДПСУ з обов’язковим переведенням оцінок до






Методи оцінювання та контроль успішності здійснюється відповідно до методів і засобів, що використовуються в НУДПСУ з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали ЕСТS. Навчальні досягнення курсанта з усіх видів виконуваних робіт (теоретична підготовка, практичні роботи, ІНДЗ, наукова робота тощо) оцінюється кількісно (визначається рейтинг), а підсумкові оцінки формуються з усіх навчальних дисциплін як за традиційною шкалою, так і за шкалою КМСОНП.

Контроль роботи слухача є необхідним компонентом навчального процесу, який має на меті визначення реального рівня професійної підготовки слухача, а також надання необхідних рекомендацій, які будуть сприяти подальшому розвитку його творчої особистості. Об’єктами контролю є отримані знання у процесі засвоєння матеріалу дисципліни на лекціях, семінарських заняттях, диспутах та під час виконання індивідуальних завдань. Логічним завершенням процесу контролю є процедура оцінювання отриманих знань. Оцінка знань здійснюється за результатами поточного та підсумкового контролю в кредитно-модульній системі. Контроль здійснюється у вигляді ПМК та за допомогою написання модульної контрольної роботи. Результати ПМК оцінюються за шкалою, затвердженою у Національному університеті ДПС України. Підсумковий контроль передбачає складання курсантами іспиту, який проводиться усно.

Одним із важливих засобів підвищення ефективності навчального процесу є створення на систематичних засадах стимулюючої системи навчальної роботи слухачів. Ця стимулююча система проявляється у застосуванні різних видів контролю. Контроль за виконанням студентами навчального плану з курсу, за рівнем отриманих ними знань, набутих навичок й умінь здійснюється за допомогою форм поточного, проміжного модульного і підсумкового контролю, визначених навчальною програмою.

1. Поточний контроль здійснюється у ході повсякденної роботи студентів під час проведення практичних (семінарських) занять та інших форм контролю і має на меті перевірку рівня знань студента за змістовними модулями. Такий вид контролю стимулює у студентів прагнення до систематичної самостійної роботи, виконання практичних завдань, підвищення інтересу до навчальної дисципліни, формування почуття відповідальності за результати навчання.

Поточний контроль проводиться, зокрема, у таких формах:

– усне опитування, письмовий або тестовий експрес-контроль на практичних

(семінарських) заняттях;

– виконання контрольних робіт;

– перевірка виконання самостійної роботи;

У процесі поточного контролю до системи оцінювання можуть включатися також заохочувальні бали за окремі види самостійної роботи студентів (написання наукового реферату, участь у наукових конференціях та олімпіадах, публікація тез доповіді чи наукової статті тощо).

2. Проміжний модульний контроль передбачає перевірку, оцінку і корекцію засвоєння системних знань, умінь і навичок. Заліковий модуль – це форма контролю знань студентів після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми. У цьому випадку одиницею контролю виступають запитання декількох тем відповідно до робочої програми.

3. Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі ПМК.


Перелік питань до МКР 1.

1. Співвідношення цивільного і господарського права.

2. Поняття особистих немайнових відносин, їх зміст.

3. Елементи цивільно-правового методу, їх зміст.

4. Специфічні риси функцій цивільного права.

5. Поділ права на публічне та приватне право.

6. Значення принципів цивільного права.

7. Місце цивільного в системі правових галузей.

8. Нормативно-правові акти загальної дії та нормативно-правові акти спеціальної дії.

9. Застосування правил колізії норм.

10. Дія цивільного законодавства. Зворотна сила закону. Звичай ділового обороту.

11. Аналогія права та аналогія закону.

12. Міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, як частина національного цивільного законодавства України.

13. Поняття і випадки застосування звичаю.

14. Структурні елементи цивільних правовідносин.

15. Поняття та значення об’єктів цивільних правовідносин.

16. Оборотоздатність об’єктів.

17. Правосуб’єктність учасників цивільних правовідносин.

18. Поняття і види юридичного складу, його особливості.

19. Юридичні події: абсолютні та відносні.

20. Юридичні дії: правомірні та неправомірні, юридичні вчинки та юридичні акти, адміністративні акти та правочини.

21. Випадки виникнення цивільних правовідносин на підставах, що не передбачені цивільним законодавством.

22. Підстави припинення цивільних правовідносин.

23. Зміст меж здійснення цивільних прав.

24. Особливості умов виконання цивільних обов’язків. Межі здійснення цивільних обов’язків.

25. Поняття захисту цивільних прав.

26. Поняття і види форм захисту цивільних прав і інтересів.

27. Судові способи здійснення захисту цивільних прав і інтересів.

 

Перелік питань до МКР 2.

1. Обсяг та зміст правоздатності фізичної особи.

2. Співвідношення правоздатності та суб’єктивних прав фізичних осіб.

3. Правоздатність громадян інших держав і осіб без громадянства.

4. Випадки обмеження цивільної правоздатності.

5. Види цивільної дієздатності фізичної особи.

6. Емансипація (підстави та правові наслідки).

7. Дієздатність громадян інших держав і осіб без громадянства.

8. Порядок здійснення цивільних прав та обов’язків недієздатними особами.

9. Опіка над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також фізичної особи, місце перебування якої невідоме.

10. Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою.

11. Індивідуалізація фізичної особи.

12. Випадки державної реєстрації деяких актів цивільного стану, їх види.

13. Фізична особа-підприємець.

14. Обов’язок повідомляти про фізичних осіб, які потребують опіки та піклування.

15. Місце встановлення опіки або піклування.

16. Припинення опіки та піклування

17. Права та обов’язки опікуна.

18. Права та обов’язки піклування.

19. Функції інституту юридичних осіб.

20. Поняття теорії походження юридичної особи.

21. Юридичні особи приватного та публічного права.

22. Організаційно-правові форми юридичних осіб.

23. Реєстрація (перереєстрація) юридичної особи. Особа, яка проводить державну реєстрацію.

24. Поняття установчих документів юридичної особи та вимоги до них.

25. Момент виникнення і припинення цивільної дієздатності юридичної особи.

26. Особисті немайнові та майнові права юридичної особи. Орган юридичної особи.

27. Діяльність юридичної особи.

28. Майнове становище філії та представництва.

29. Дочірнє підприємство.

30. Індивідуалізація юридичної особи.

31. Поняття та види господарських товариств.

32. Відповідальність юридичних осіб.

33. Порядок ліквідації юридичної особи.

34. Черговість задоволення вимог кредиторів у випадку ліквідації юридичної особи.

35. Форми участі у цивільних правовідносинах держави.

36. Правове становище органів та представників, через яких діє держава у цивільних правовідносинах.

37. Органи та представники, через яких діє Автономної Республіки Крим у цивільних правовідносинах, їх правове становище.

38. Органи, через які діє територіальна громада у цивільних правовідносинах.

39. Відповідальність держави за зобов’язаннями.

40. Відповідальність Автономної Республіки Крим за зобов’язаннями.

41. Відповідальність територіальних громад за зобов’язаннями.

42. Теорії про об’єкти цивільного права, їх зміст.

43. Поняття та особливості робіт та послуг як об’єктів цивільних прав, їх поняття та види.

44. Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав, їх поняття та види.

45. Тварини як особливий об’єкт цивільних прав.

46. Державна реєстрація прав на нерухомість.

47. Регламентація порядку виготовлення, відчуження та схоронності речей, обмежених у цивільному обороті.

48. Підприємство як єдиний майновий комплекс. Поняття підприємства.

49. Передання прав за цінним папером. Виконання за цінним папером.

50. Валюта України. Іноземна валюта. Монетарні метали.

51. Групи та види цінних паперів.

Перелік питань до МКР 3.

1. Поняття та склад правочину.

2. Види правочинів.

3. Поняття недійсного правочину.

4. Види недійсних правочинів.

5. Поняття і значення представництва.

6. Передоручення.

7. Види представництва.

8. Поняття і види довіреності.

9. Припинення представництва.

10. Поняття та значення строку та терміну в цивільному праві.

11. Види строків (термінів) у цивільному праві.

12. Правила обчислення строків. Порядок вчинення дій в останній день строку.

13. Поняття, сутність та значення позовної давності.

14. Види позовної давності.

15. Обчислення та перебіг позовної давності.

16. Зупинення та переривання перебігу строків позовної давності.

17. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.

18. Наслідки спливу позовної давності.

19. Види і зміст особистих немайнових прав.

20. Поняття та види особистих немайнових прав. Зміст особистого немайнового права.

21. Здійснення особистих немайнових прав.

22. Цивільно-правова охорона та захист особистих немайнових прав фізичної особи.

23. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.

24. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

25. Зміст права на життя та права на охорону здоров’я.

26. Зміст права на свободу і на особисту недоторканість.

27. Зміст права на сім’ю.

28. Зміст права на опіку або піклування.

29. Право на ім’я, його зміст.

30. Право на індивідуальність, його зміст.

31. Право на місце проживання, його зміст.

 

Перелік питань до МКР 4.

1. Поняття та ознаки речового права. Види речових прав.

2. Поняття права власності та його зміст.

3. Види власності.

4. Підстави набуття та момент виникнення права власності.

5. Здійснення та припинення права власності.

6. Поняття та види права спільної власності.

7. Здійснення та припинення права спільної власності.

8. Виділ і поділ майна, що перебуває у спільній власності.

9. Поняття та види захисту права власності. Охорона права власності.

10. Речово-правові способи захисту права власності.

11. Зобов’язально-правові та інші способи захисту права власності.

12. Поняття та види речових прав на чуже майно.

13. Право володіння чужим майном як речове право. Виникнення володіння та його припинення.

14. Право користування чужим майном як речове право.

15. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

16. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

17. Поняття права інтелектуальної власності. Теорії походження права інтелектуальної власності.

18. Система права інтелектуальної власності.

19. Характеристика об’єктів, суб’єктів права інтелектуальної власності. Зміст права інтелектуальної власності.

20. Здійснення та захист права інтелектуальної власності.

21. Права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору та за замовленням.

22. Поняття авторського права в об’єктивному та суб’єктивному сенсі.

23. Види та ознаки об’єктів авторського права.

24. Загальні положення про суміжні права.

25. Механізм охорони та захисту авторського права і суміжних прав.

26. Співавторство і його види. Співробітництво.

27. Особисті немайнові та виключні майнові права автора.

28. Загальні положення права промислової власності.

29. Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок.

30. Патентно-правовий механізм охорони об’єктів права промислової власності.

31. Цивільно-правовий захист патентних прав.

32. Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію.

33. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин.

34. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування.

35. Право інтелектуальної власності на торговельну марку.

36. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення.

37. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.

Перелік питань до МКР 5.

1. Поняття зобов’язального права та його місце в системі галузі цивільного права.

2. Поняття, підстави виникнення та класифікація зобов’язань.

3. Суб’єкти зобов’язань. Треті особи у зобов’язанні. Зміна осіб у зобов’язанні.

4. Виконання зобов’язання.

5. Способи забезпечення належного виконання зобов’язань.

6. Неустойка.

7. Завдаток.

8. Порука.

9. Гарантія.

10. Застава.

11. Притримання.

12. Припинення зобов’язання.

13. Правові наслідки порушення зобов’язань.

14. Поняття, функції та значення цивільно-правового договору.

15. Принципи договірного права.

16. Класифікація договорів.

17. Порядок укладення договору. Оферта. Акцепт.

18. Форма договору.

19. Зміст цивільно-правового договору і класифікація його умов.

20. Тлумачення умов договору.

21. Підстави для зміни або розірвання договору.

22. Загальна характеристикам договорів про передачу майна у власність. Види таких договорів.

23. Договір купівлі-продажу.

24. Договір роздрібної купівлі-продажу.

25. Договір поставки.

26. Договір контрактації.

27. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

28. Договір міни.

29. Договір ренти.

30. Договір довічного утримання (догляду).

31. Договір дарування.

32. Загальна характеристика договорів про оплатну передачу майна у тимчасове володіння та користування. Види таких договорів.

33. Договір найму (оренда).

34. Договір прокату.

35. Договір найму (оренди) земельної ділянки.

36. Договір найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди.

37. Договір найму (оренди) транспортного засобу.

38. Договір лізингу.

39. Договір найму (оренди) житла.

40. Договір позички.

41. Загальна характеристика та види договорів про виконання робіт.

42. Договір підряду.

43. Договір побутового підряду.

44. Договір будівельного підряду.

45. Договір підряду на проектні та пошукові роботи.

46. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ЕКЗАМЕНУ

З ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

Пояснювальна записка

Цивільне право – одна з провідних та масштабніших галузей права, що має значну історію свого розвитку і поширена в усіх правових системах світу.

Семестровий контроль у формі екзамену (далі по тексту - екзамен) – це вид підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу за семестр з певної навчальної дисципліни, який проводиться в період екзаменаційної сесії, відповідно до навчального плану, встановленого графіком навчального процесу, в обсязі, визначеному робочою навчальною програмою дисципліни. Контроль роботи слухача є необхідним компонентом навчального процесу, який має на меті визначення реального рівня професійної підготовки слухача, а також надання необхідних рекомендацій, які будуть сприяти подальшому розвитку його творчої особистості. Об’єктами контролю є отримані слухачами знання у процесі засвоєння матеріалу дисципліни на лекціях, семінарських заняттях, диспутах та під час виконання індивідуальних завдань. Звільнення викладачами студентів від екзаменів, в тому числі і за результатами поточного контролю, не проводиться.

Головним завданням проведення підсумкового контролю є перевірка знань слухачів щодо змісту понять, категорій та інститутів цивільного права, законодавчих актів, спрямованих на приведення чинного законодавства у відповідність до умов ринкової економіки і правової держави.

У процесі проведення підсумкового контролю слід звернути увагу на наявний у слухача рівень „знати”, щодо засвоєння теоретичних положень, які визначаються робочою навчальною програмою дисципліни, відповідними нормативно-правовими матеріалами та у судовій практиці. При цьому в цей рівень входять опанування знаннями про предмет та методи цивільно-правового регулювання; про сенс та спрямування цивільно-правового регулювання суспільних відносин, його принципи та засади цивільного законодавства; знання про основні поняття, категорії та інститути цивільного права України, особливості цивільно-правового регулювання суспільних відносин в умовах ринкової економіки, зокрема щодо здійснення цивільних прав та виконання обов’язків, правового становища учасників цивільних відносин, правового режиму об’єктів цивільних прав, загальні правила укладання правочинів, застосування строків та термінів, правового регулювання особистих немайнових прав, речових прав та прав інтелектуальної власності; знаннями про чинне цивільне законодавство та інші матеріали, предметом регулювання яких виступають майнові та особисті немайнові відносини; знаннями про поняття та способи здійснення і захисту цивільних прав.

Важливим аспектом під час здійснення підсумкового контролю є досягнення рівня „вміти”. Досягнення даного рівня пов’язане з формуванням первісних професійних навиків щодо: цивільно-правової кваліфікації життєвих обставин; застосування норм цивільного прав для вирішення спірних ситуацій; складання договорів у письмовій формі. Змістовно цей рівень утворюють навички щодо орієнтування в актах цивільного законодавства, у наданні кваліфікації реальним відносинам і обрання норми права, що їх регулює; щодо забезпечення суворого дотримання законодавства, правильного застосування норм цивільного права у практичній роботі; щодо вирішення конкретної правової ситуації на базі національного та міжнародного законодавства; щодо використання різноманітних цивільно-правових засоби у вирішенні економічних та соціальних завдань, при захисті цивільних прав фізичних та юридичних осіб.

Для проведення підсумкового контролю на кафедрі опрацьовуються та готуються такі матеріали: організаційно-методичні вказівки; перелік питань, які виносяться на контроль; необхідний додатковий матеріал, яким дозволяється користуватися слухачам під час проведення контролю; перелік питань щодо кожної вивченої теми та література, яка розриває зміст відповідних питань для підготовки до контролю.

Напередодні проведення підсумкового контролю викладач, який проводить заняття в даній навчальній групі, проводить консультацію, яка полягає в роз’ясненні найбільш складних питань, винесених на підсумковий контроль, поясненні нез’ясованих слухачами питань, а також довести хто саме не допущений до екзамену. Слухач не допускається до складання екзамену, якщо він не виконав робочу навчальну програму на семестр з даної навчальної дисципліни та набрав менше встановленого мінімуму: 25 балів. Викладач у відомості обліку успішності зазначає кількість балів і робить запис “не допущений”. Перелік питань для підготовки до підсумкового контролю видається слухачам навчальної групи не пізніше як за один місяць до проведення заходу.







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 401. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Случайной величины Плотностью распределения вероятностей непрерывной случайной величины Х называют функцию f(x) – первую производную от функции распределения F(x): Понятие плотность распределения вероятностей случайной величины Х для дискретной величины неприменима...

Схема рефлекторной дуги условного слюноотделительного рефлекса При неоднократном сочетании действия предупреждающего сигнала и безусловного пищевого раздражителя формируются...

Уравнение волны. Уравнение плоской гармонической волны. Волновое уравнение. Уравнение сферической волны Уравнением упругой волны называют функцию , которая определяет смещение любой частицы среды с координатами относительно своего положения равновесия в произвольный момент времени t...

ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ ДЛЯ ИНЪЕКЦИЙ К лекарственным формам для инъекций относятся водные, спиртовые и масляные растворы, суспензии, эмульсии, ново­галеновые препараты, жидкие органопрепараты и жидкие экс­тракты, а также порошки и таблетки для имплантации...

Тема 5. Организационная структура управления гостиницей 1. Виды организационно – управленческих структур. 2. Организационно – управленческая структура современного ТГК...

Методы прогнозирования национальной экономики, их особенности, классификация В настоящее время по оценке специалистов насчитывается свыше 150 различных методов прогнозирования, но на практике, в качестве основных используется около 20 методов...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия