підготовки молодшого спеціаліста
зі спеціальності 5.02020801Декоративно-прикладне мистецтво
напрям підготовки 6. 020208 Декоративно-прикладне мистецтво
галузь знань 0202 Мистецтво
РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ:
Кириченко Л.М., викладач художніх дисциплін, спеціаліст вищої категорії
Обговорено на засіданні циклової комісії
художніх дисциплін
"_____" ____________ 20____ року, протокол № _____
Голова циклової комісії ____________В. О. Кириченко
Схвалено методичною радою
Протокол від ___________№____________
Голова методичної ради ______________ О.О. Тараненко
«____»___________ 201 р.
Вступ
Програма навчальної дисципліни Методика викладання спецдисциплін складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста
спеціальності 5.02020801 Декоративно-прикладне мистецтво
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Предметом вивчення навчальної дисципліни є засвоєння студентами теорії й методичних принципів необхідних для викладання образотворчого мистецтва в школі, в початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах та аматорських дитячих колективах (гуртках, студіях).
Міждисциплінарні зв'язки: Лекційний та практичний курс дисципліни базується на використання тих знань та умінь, які одержали студенти при вивченні інших дисциплін а саме: педагогіка, психологія, рисунок, живопис, ліплення, композиція і проектування, профмайстерність, технологія і матеріалознавство, основи архітектури і макетування, пластична анатомія, основи кольорознавства, основи комп’ютерної графіки, шрифти і декоративне оформлення, історія декоративно-прикладного мистецтва та орнаменту, історія образотворчого мистецтва, креслення і перспектива.
1. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1. Метою вивчення навчальної дисципліни "Методика викладання спецдисциплін" є: вивчення основ образотворчої грамоти та методики викладання образотворчого мистецтва.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни "Методика викладання спецдисциплін" є: розкрити соціальну природу художньої освіти; дати студентам професійні основи діяльності майбутнього вчителя для успішної роботи в освітніх установах, що реалізують програми загальноосвітньої школи, початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, програм в системі додаткової художньої освіти.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
- мету і завдання дисципліни шкільного курсу образотворчого мистецтва;
- науково-теоретичні положення методики викладання;
- сучасні прийоми, методи та організаційні форми навчально-виховної роботи;
- вікові особливості учнів.
уміти:
- керувати навчально-виховним процесом;
- будувати методику викладання на принципах дидактики;
- аналізувати твори мистецтва як українського так і світового;
- малювати з натури та володіти різними матеріалами і техніками;
- вибирати об’єкт зображення та робити аналіз конструкції будови моделі;
- вести роботу поетапно; робити аналіз та вірно оцінювати учнівські роботи;
- володіти малюнком на класній дошці;
- складати плани та конспекти уроків з повним методичним забезпеченням.
Сформовані компетенції
Компетенції соціально-особистісні:
- здатність учитися;
- креативність, здатність до системного мислення;
- турбота про якість виконуваної роботи;
- толерантність; наполегливість у досягненні мети.
Загальнонаукові компетенції:
- базові уявлення про основи філософії, психології, педагогіки, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості, схильної до етичних цінностей й уміння їх використовувати в професійній і соціальній діяльності.
Інструментальні компетенції:
- навички роботи з комп'ютером; використовування Internet-ресурсів.
Загально-професійні:
- здатність використовувати теоретичні знання й практичні навички для оволодіння основами теорії й методів творчого процесу;
- здатність до збагачення власної духовної культури шляхом самоосвіти, творчої праці над поглибленням і вдосконаленням культурно-освітніх знань;
- здатність організувати роботу відповідно до вимог безпеки життєдіяльності й охорони праці.
Спеціалізовано-професійні компетенції:
- використовування навичок з рисунку та живопису для освоєння теоретичних основ і практичного виконання творів декоративно-прикладного мистецтва;
- використовування професійно-профільованих знань й умінь в практичному використанні комп'ютерних технологій в галузі професійної діяльності.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 81 година, кредитів -1,5 нац., 2,25 ECTS,
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Розділ 1. Методика та методологія викладання образотворчого мистецтва
Вступ. Методика як предмет вивчення.
Тема 1. Цілі та завдання шкільного курсу образотворчого мистецтва.
Тема 2. Зміст шкільних програм образотворчого мистецтва.
Тема 3. Зміст програм спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.
Тема 4. Аналіз різноманітних методик щодо вивчення шкільного курсу образотворчого мистецтва.
Тема 5. Методика викладання малюнка з натури.
Тема 6. Живопис з натури
Тема 7. Уроки декоративно-прикладн. мистецтва.
Тема 8. Методика роботи над тематичною композицією
Розділ 2. Урок як основна форма організації навчально-виховного процесу.
Тема 9. Урок – основна форма організації образотворчої діяльності в школі
Тема 10. Методична розробка уроку (тема на вибір)
Тема 11. Методична розробка уроку з декоративно-прикладного мистецтва
Тема 12. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу
Тема 13. Учитель – організатор і керівник навчального процесу
Тема 14. Позакласна та позашкільна робота
.Тема 15. Гурток як вид позакласної роботи
Тема 16. Естетичне виховання школярів засобами образотворчого мистецтва.
Розділ 3. Основні дидактичні положення
Тема 17. Основні дидактичні положення методики викладання образотворчого мистецтва у художніх школах.
Тема 18. Комплексна контрольна робота
Тема 19. Сучасні наукові підходи до моделювання та організації навчально-виховного процесу у школі
3. Рекомендована література
Основна
- Кардашов В.М.Теорія і методика викладання образотворчого мистецтва. К.: Слово, 2007. -284 с.
- Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін) К.: Освіта України, 2010. -267 с.
- Ростовцев Н. Н. История методов обучения рисованию. М.: Просвещение, 1982. – 238 с.
Додаткова
- Бєлкіна Е.В., ПоліщукА.А.., Фесенко Л.В. Образотворче мистецтво 5 клас. Посібник для вчителя – Тернопіль., 2007
- Бєлкіна Е.В., ПоліщукА.А.., Фесенко Л.В. Образотворче мистецтво 6 клас. Посібник для вчителя – Тернопіль., 2007
- Бучинський С.Л. Основи грамоти образотворчого мистецтва –К., 1981
- Коновець С.В. Образотворче мистецтво в школі. Методичний посібник -К., 2000
- Марчук Ж.С. Авторські уроки з образотворчого мистецтва 5-7 –Харків., 2005
6. Програми Образотворче мистецтво 1-4,5-7 класи
- Програми з профільних предметів для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю –Харків.,2009
- Програми факультативних курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю –Харків.,2009
- Фесенко Л.В. Рубля Т.Є. Я іду на урок образотворчого мистецтва 5 клас Харків, 2008
- Фесенко Л.В. Рубля Т.Є. Я іду на урок образотворчого мистецтва 6 клас Харків, 2008
- Фесенко Л.В. Рубля Т.Є. Я іду на урок образотворчого мистецтва 7 клас Харків, 2008
4. Форма підсумкового контролю успішності навчання-
Денна форма навчання –диференційований залік
Заочна форма навчання - екзамен
5. Засоби діагностики успішності навчання
Діагностика знань студентів здійснюється з допомогою:
поточного контролю; поурочного опитування студентів; контрольних перевірочних робіт; комплексної контрольної роботи; тематичнсго тестування та інших форм контролю, що не суперечать етичним і методико-педагогічним нормам.
|
|
|
ВВЕДЕНИЕ
Учебная дисциплина «Нейрофизиология» представляет собой одну из рекомендованных дисциплин профессионально-образовательной программы подготовки психологов-практиков согласно Государственному образовательному стандарту по психологии. Основными образовательными достижениями дисциплины являются:
- знания: основ и принципиальных закономерностей деятельности высших отделов центральной нервной системы, позволяющих психологу материализовать проявления психофункций человека, сущности проблемы и определения оптимального варианта коррекции измененной психофункции, предотвращения развития стрессовых ситуаций и развития патологических отражений в деятельности психических и соматических функций.
- умения теоретические: определять роль нейрофизиологии для своей будущей профессиональной деятельности, устанавливать закономерности материального строения, организации и функционирования мозга, закономерности восприятия, переработки, кодирования и анализа воспринимаемых сигналов внешнего мира, определять сущность методик обследования, их диагностическую значимость и прогностические возможности для консультативной практики психолога.
- умения практические: оценивать и объяснять основные закономерности формирования и регуляции физиологических функций организма, объяснять информационную ценность изученных констант, выделять основные проявления высшей нервной деятельности, объяснять закономерности формирования и регуляции поведения человека с точки зрения морфофункционального состояния и развития, выделять патогенетические механизмы формирования патологий высшей нервной деятельности, предвидеть возможные варианты проявления нарушения высшей нервной деятельности.
- навыки: владеть основными методиками определения типа высшей нервной деятельности и темперамента, методиками определения объема внимания, методикой определения функциональной асимметрии мозга, приемами выполнения ряда работ (опытов) и защиты протокола проведенного исследования.
Перечисленные образовательные достижения являются основой для формирования таких компетенций, как способность и готовность к пониманию современных концепций картины мира на основе сформированного мировоззрения, овладения достижениями естественных и общественных наук, культурологии (ОК-2); способность и готовность к владению культурой научного мышления, обобщением, анализом и синтезом фактов и теоретических положений (ОК-3); проведение библиографической и информационно-поисковой работы с последующим использованием данных при решении профессиональных задач и оформлении научных статей, отчетов, заключений и пр. (ОК-9).
Данная методическая разработка представлена подробнейшими рекомендациями, способствующими эффективной самостоятельной работе студентов очной формы обучения направления 030300.62 Психология. В соответствии с ученым планом подготовки психологов, общее количество трудозатрат студента, отведенных на дисциплину, составляет 2 ЗЕ (72 часа). При этом на аудиторные занятия отводится 34 часа, а на самостоятельную работу38 часов.
Самостоятельная работа как дидактическая форма обучения представляет собой систему организации педагогических условий, обеспечивающих управление учебной деятельностью студентов, протекающей в отсутствии преподавателя и без его непосредственного участия и помощи в специально отведенное для этого время, в основном, внеаудиторное.
Самостоятельная работа студентов - это организуемая самим студентом в силу его внутренних познавательных мотивов, в наиболее удобное, рациональное с его точки зрения время, контролируемая им самим деятельность, осуществляемая на основе опосредованного системного управления со стороны преподавателя.
Самостоятельная работа студентов выполняет следующие функции:
- стимулирует интерес к предлагаемому новому, который постепенно переходит в сознании студента в стремление к познанию неизвестного, которое затем реализуется им в конкретной познавательной деятельности;
- способствует формированию у студента необходимого объема и уровня знаний, навыков и умений для решения определенного класса познавательных задач и соответственного продвижения от низших к высшим уровням мыслительной деятельности;
- создает условия формирования у студента психологической установки на самостоятельное систематическое пополнение своих знаний и выработку умений ориентироваться в потоке научной и другой информации при решении новых познавательных задач.
Задания, разработанные для самостоятельной работы студентов, способствуют более углубленному изучению дисциплины и формированию профессиональных компетенций психолога.
ЖЕЛАЕМ УСПЕХОВ В ИЗУЧЕНИИ НЕЙРОФИЗИОЛОГИИ!
Раздел I ВИДЫ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ
Изучение рекомендованной научной психологической литературы – это главная составная часть системы самостоятельной работы студентов, которая обеспечивает подлинное усвоение науки и дает прочный научный фундамент под всю будущую профессиональную работу специалиста-психолога.
При самостоятельном изучении темы необходимо внимательно прочитать и законспектировать основные положения рекомендованной литературы, а также проанализировать их и дать собственный комментарий, рассуждения по проблеме. Это важный показатель самостоятельности студента в овладении психологическим научным знанием.
Основными видами самостоятельной работы студентов по нейрофизиологии являются:написание аннотации по заданной проблематике (4 ч.); составление альбома физиологических схем и процессов (3 ч.); составление конспекта (4 ч.); написание рефератов по заданной теме (5 ч.); составление вопросов-суждений по заданной теме (3 ч.); установление отношений между понятиями с помощью кругов Эйлера или семантической сети по заданной теме (21 ч.); составление фреймов по заданной теме (5 ч); тестовые задания для самоконтроля (8 ч.); составление когнитивных карт по заданной теме (4 ч.) и другие виды самостоятельной работы. Студент самостоятельно определяет те виды самостоятельной работы, которые он будет использовать для подготовки к занятиям и зачету.
