Суб'єкти права інтелектуальної власності

1. Суб'єкти права інтелектуальної власності поділяються на первинні і похідні. До первинних належать тільки творці — автори творів науки, літератури і мистецтва, виконавці, виробники фонограмі відеограм, автори програм мовлення, винахідники, автори промислових зразків, сортів рослин, порід тварин тощо. До похідних — всіінші правонаступники, до яких право інтелектуальної власності перейшло в силу закону чи на підставі договору (правочину).

Творцями об'єктів права Інтелектуальної власності можуть бути тільки люди, тобто громадяни України, громадяни зарубіжних країн, а також особи без громадянства. Проте особливістю первинних суб'єктів права Інтелектуальної власності є те, що вони можуть бути творцями об'єктів інтелектуальної власності (мати творчу дієздатність) незалежно від віку. Авторами художніх творів, творів образотворчого мистецтва, інших творів, винахідниками та іншими творцями об'єктів промислової власності можуть бути неповнолітні і, навіть, малолітні діти. Тобто здатність до творчої, Інтелектуальної діяльності не обмежується віком.

Стаття 31 ЦК проголошує, що діти віком до 14 років (малолітні) можуть здійснювати особисті немаинові права автора на твори науки, літератури та мистецтва, об'єкти промислової власності або Інші результати своєї творчої діяльності, що охороняються законом. Проте свої майнові права вони здійснювати самостійно не можуть. Зазначені права за них здійснюють їх законні представники — батьки або опікуни.

Особи віком від 14 до 18 років (неповнолітні) мають право не тільки творити, а й самостійно здійснювати авторські права на результати літературної, художньої, наукової і технічної творчості, що охороняються законом. Видається, наведена норма поширюється також і на права виконавців.

Похідними суб'єктами права інтелектуальної власності можуть бути будь-які особи — як фізичні, так і юридичні, які набувають цих прав за законом чи договором. Первинний суб'єкт права інтелектуальної власності може передати свої майнові права будь-якій іншій фізичній або юридичній особі за цивільно-правовим договором або заповітом. Проте правонаступниками суб'єкта права інтелектуальної власності за законом можуть стати фізичні чи юридичні особи — при спадкуванні за законом.

2. Специфічне місце серед суб'єктів права інтелектуальної власності посідає роботодавець, тобто особа, з якою творець перебуваєу трудових відносинах. Йдеться про так звані службові об'єкти пра-

ва інтелектуальної власності, тобто об'єкти, створені у зв'язку з виконанням трудового договору. Обов'язок творця створювати об'єкти права інтелектуальної власності має бути передбачено в трудовому договорі. Службовими визнаються також об'єкти, створені працівником за фінансування та іншого матеріального забезпечення роботодавцем творчої діяльності працівника. Законом можуть бути передбачені й інші умови визнання об'єкта службовим.

Якщо об'єкт інтелектуальної власності створено в порядку виконання трудового договору, то право на нього належить працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно. Проте сторони можуть домовитися й про інше. В даному разі роботодавець не є правонаступником первинного суб'єкта права інтелектуальної власності. Він стає суб'єктом права останньої в силу закону, а не договору.

3. Первинними І похідними суб'єктами права інтелектуальноївласності можуть бути кілька осіб. Якщо об'єкт створено творчоюпрацею кількох осіб, то кожна із них є суб'єктом права Інтелектуальної власності на засадах спільної власності (співавтори). ПравоІнтелектуальної власності одного чи кількох творців (первиннихсуб'єктів) може перейти за спадкуванням до кількох осіб.

4. Специфічними суб'єктами права інтелектуальної власності єособи, яким належить це право на об'єкт, створений на замовлення. Відповідно до ст.430 ЦК майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. У більшості випадків майнові права творця переходять дозамовника, адже творець фактично їх продав за обумовлену в договорі ціну. Замовник стає суб'єктом права інтелектуальної власності. Проте творцю належать особисті немаинові права, а також право доступу до твору образотворчого мистецтва.

5. Суб'єктом права інтелектуальної власності може стати держава та її відповідні органи. Держава може стати суб'єктом цього права у випадках, коли сплив строк правової охорони того чи іншого об'єкта інтелектуальної власності, або в порядку спадкування. Держава може стати спадкоємцем як за законом, так і за заповітом. Держава може стати суб'єктом права інтелектуальної власності І на підставі відповідних цивільних правочинів — дарування, безоплатної передачі державі своїх прав їх володільцем тощо. На таких же підставах суб'єктами права інтелектуальної власності можуть стати й інші державні органи та органи самоврядування. Проте ні ЦК, ні інше чинне законодавство України про Інтелектуальну власність не містять норм, які регулювали б порядок переходу права інтелектуальної власності до держави чи її органів у зазначених випадках.

3. Об'єкти права інтелектуальної власності

1. Коло зазначених об'єктів досить широке і має тенденцію до зростання. Творча діяльність властива кожній людині: кому більше, кому менше, але вона може проявлятися в будь-якій суспільно корисній діяльності. Розмаїття її видів зумовлює багатоманітність результатів цієї творчої діяльності.

Особливістю об'єктів права інтелектуальної власності є те, що ними визнаються лише ті, які охороняються законом. Результат інтелектуальної, творчої діяльності, які з тих чи інших причин не підпадають під чинність закону, об'єктами права інтелектуально власності не визнаються.

Всі об'єкти права інтелектуальної власності поділяються на дв основні групи:

1) твори літератури, науки і мистецтва, виконання, фоно- і віде-Іограми та програми мовлення, що охороняються авторським пра-Івом і суміжними правами;

2) об'єкти промислової власності, які охороняються правопромислової власності або патентним правом.

Кожна з наведених груп поділяється на окремі підгрупи.

2. ЦК у гл.35 наводить лише загальний перелік об'єктів праЕ інтелектуальної власності. Він не є вичерпним і може поповнюва тися новими об'єктами.

Специфічною особливістю об'єктів права промислової влас ності є те, що результати інтелектуальної, творчої діяльності мают бути оригінальними, тобто не повинні повторювати уже відомі чи інші досягнення, рішення тощо. Вони мають бути новими масштабах, які визначає закон. Винаходи, наприклад, повинні бу-¹ ти новими у світовому масштабі, знаки для товарів і послуг — в межах держави, яка їх зареєструвала.

Об'єкти права інтелектуальної власності мають бути результаті том інтелектуальної, творчої діяльності. Творчий характер резуль- тату є обов'язковою ознакою об'єкта права промислової власності. Без цієї ознаки будь-який результат не може бути визнаний: об'єктом права інтелектуальної власності.

Будь-який результат інтелектуальної, творчої діяльності має бути придатним для втілення в певному матеріальному носієві чи об'єкті. Без такого втілення зазначений результат просто не може бути використаний. Іншими словами, результат творчої праці може бути відділений від його творця. Якщо людина має властивість "бачити пальцями" те, що лежить у сейфі, то така властивість не може бути відділена від носія цієї властивості, а отже, вона не може стати об'єктом права інтелектуальної власності. Уміння футболіста добре забивати голи також не може стати об'єктом правової охорони.

Результат інтелектуальної, творчої діяльності має відповідати визначеному законом художньому, мистецькому чи науково-технічному рівню. Такої вимоги ЦК не містить, але вона є у законодавстві про інтелектуальну власність. Закон про авторське право у первісній редакції ч.2 ст.5 проголошував: правовій охороні підлягають твори незалежно від їх достоїнства. Проте нова редакція цього Закону з ч.2 ст.8 слово "достоїнство" вилучила, з чого можна зробити висновок, що твори низького достоїнства правовій охороні не підлягають.

Об'єкти промислової власності визнаються такими лише після їх відповідної кваліфікації (науково-технічної експертизи).

Об'єкт інтелектуальної власності має бути придатним для

СПРИЙНЯТТЯ І ВІДТВОреННЯ ІНШИМИ ОСОбаМИ. -'";

3. Групу об'єктів інтелектуальної власності, які охороняютьсяавторським правом і суміжними правами, становлять: літературніта художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (базиданих); виконання, відеограми, фонограми, передачі (програми)організацій мовлення. Зазначені твори, як завершені, так і незавершені, піддягають правовій охороні незалежно від їх оприлюдненнячи неоприлюднення, від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Передбачена чинним законодавством І ЦК правова охорона поширюєтьсялише на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї,теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи,концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Перелічені об'єкти, безперечно, можуть бути результатами творчої праці. Правова охорона їм не надається тому, що сучасні правові засоби не можуть забезпечити належну охорону цим об'єктам.

Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна його назва, розглядаються як твір, і їм надається правова охорона.

4. Другу групу об'єктів права інтелектуальної власності становлять результати науково-технічної творчості та прирівняні до них.Ця група включає: винаходи, корисні моделі, промислові зразки;компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів І послуг), географічні зазначення.

Дану групу можна умовно поділити на дві підгрупи:

1) об'єкти, які дійсно є результатами науково-технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування(топографії) інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції). До цієї підгрупи прирівняні сорти рослин і породи тварин,які є результатами творчої праці;

2) комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні позначення. Об'єкти даноїпідгрупи, безперечно, є результатами творчої праці, але не науково-технічної творчості. За своїм змістом, науково-технічним рівнемїх не можна прирівняти до винаходів, корисних моделей та промислових зразків. УсІ об'єкти, що претендують на охорону як промислова власність, в обов'язковому порядку проходять експертизуна відповідність умовам патентоздатності. За результатами такоїекспертизи на кожний об'єкт видається правоохоронний документ.

5. Окремим об'єктом у цьому переліку є відкриття. Видається,Що він помилково включений до переліку об'єктів права інтелектуальної власності. Наукове відкриття, на жаль, вважається об'єктомІнтелектуальної власності також за Конвенцією про заснуванняВОІВ, n.III ст.2 якої проголошує дане відкриття об'єктом праваінтелектуальної власності.

Наукове відкриття як вищий результат наукової творчої діяльності є надбанням всього людства, і на нього не може бути будь-якого виключного права.

6. Окремою групою об'єктів права інтелектуальної власності є виконання, фонограми, відеограми та програми (передачі) мовлення, які охороняються суміжними правами. Зазначені результати творчої діяльності визнаються об'єктами суміжних прав без здійснення будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінностей тощо, а також способу чи форми їх вираження.

Право інтелектуальної власності на виконання виникає з моменту першого його здійснення. Право інтелектуальної власності на фонограму чи відеограму з'являється з моменту їх вироблення, а на передачу (програму) організації мовлення — з часу її першого здійснення.