Найм (оренда) транспортного засобу

1. Предметом договору найму є транспортний засіб. До останнього належать повітряні, морські, річкові судна, наземні транспортні засоби. Поняття транспортних засобів окремих видів міститься в І транспортних кодексах, законах, що регулюють окремі види переве-зень.

Транспортний засіб може передаватися у найм разом з екіпажем, який його обслуговує. Наприклад, згідно із ст.203 КІМ надане фрахтовщику судно може бути укомплектовано екіпажем (тайм-чартер) або не споряджено і не укомплектовано екіпажем (бербоут-чартер).

Наймач і наимодавець можуть домовитися про додаткові послуги в межах договору найму. Це можуть бути послуги технічного обслуговування, поточного ремонту, заправки тощо. Вони мають допоміжний характер і спрямовані на забезпечення виконання договору найму.

Закон ставить вимогу щодо письмової форми договору найму транспортного засобу. Якщо сторонами договору найму транспортного засобу є юридичні особи, правочин укладається у простій письмовій формі. Договір найму транспортного засобу, в якому сторонами є фізичні особи, підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

2. За договором наймач транспортного засобу отримує право володіння предметом найму на свій розсуд у межах, визначених договором і законом. Серед інших правомочностей — право укладати договори перевезення. Перевезення пасажирів, багажу, вантажу, пошти здійснюється з дотриманням положень ЦК про перевезен-

ня транспортних кодексів, статутів та іншого законодавства. Наймач може укладати інші договори, що не суперечать призначенню транспортного засобу.

Обов'язок підтримувати предмет договору найму у належному стані, в тому числі здійснювати його поточний ремонт, покладається на наймача. Не є винятком найм транспортного засобу, де зазначені обов'язки також покладаються на наймача.

До витрат, пов'язаних з використанням транспортного засобу, належать не лише ті, що необхідні для підтримання його в належному стані. Володілець транспортного засобу повинен сплачувати податки та інші платежі, що стосуються експлуатації транспортного засобу. До них належать податки, передбачені Законом про податок з власників транспортних засобів.

3. Обов'язки страхування транспортного засобу покладаються на наймодавця. Водночас сторони в договорі найму транспортного засобу можуть передбачити Інше і покласти цей обов'язок на наймача.

Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, завдану у зв'язку з використанням транспортного засобу, визначається чинним законодавством. Зокрема Законом про страхування, постановою ВР "Про страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", Положенням про порядок І умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та ін.

3. Цивільно-правова відповідальність наймача за збитки,пов'язані з пошкодженням або втратою транспортного засобу, якийє предметом договору найму, здійснюється на підставах, визначених цивільним законодавством. До них належать наявність самихзбитків, протиправна поведінка наймача, причинний зв'язок міжпротиправною поведінкою і завданими збитками та вина. Розмірвідшкодування залежить від розміру збитків, завданих внаслідокпошкодження. У разі втрати транспортного засобу відшкодуванняздійснюється в розмірі вартості транспортного засобу з врахуванням амортизаційного зносу.

Обов'язком наймача є відшкодування шкоди іншим особам, завданої у зв'язку з використанням транспортного засобу. Відшкодування шкоди здійснюється за правилами, встановленими ст.1187 ЦК, оскільки діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (зокрема, договору найму) володіє транспортним засобом. Наймач транспортного засобу відповідає за завдану шкоду, якщо він не доведе, що Шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

4. Транспортний засіб може бути переданий у найм разом з екіпажем. Останнє найбільш властиве при здійсненні повітряних,морських, річкових перевезень. У такому випадку екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем (роботодавцем), якийвиплачує заробітну плату (винагороду) та несе інші витрати на утримання екіпажу. Екіпаж забезпечує управління та технічну експлуатацію транспортного засобу. Наприклад, згідно з КТМ судно

¹⁷': 515

може бути укомплектовано екіпажем (тайм-чартер) за договором фрахтування судна.

Екіпаж транспортного засобу, переданого в найм, перебуває в розпорядженні наймача. Однак екіпаж такого транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони порушують умови договору найму або можуть бути небезпечними для екіпажу та Інших осіб. Законодавець виходить з того, що екіпаж — це колектив професійно підготовлених людей, який обслуговує транспортний засіб І тому найбільш компетентний у вирішенні зазначених питань. Так, ПК (ст.35) визначає, шо екіпаж повітряного судна — це особи авіаційного персоналу, яким в установленому порядку доручено виконання певних обов'язків з управління і обслуговування повітряного судна при виконанні польотів.

Законодавством можуть визначатися інші особливості договору найму транспортного засобу разом з екіпажем, зокрема, розподіл повноважень наймодавця і наймача щодо управління екіпажем. У КТМ підкреслюється, що при фрахтуванні судна за тайм-чартером капітан та інші члени екіпажу підлягають розпорядженню фрахтувальника стосовно експлуатації судна, за винятком розпоряджень щодо судноплавства, внутрішнього розпорядку на судні і складу екіпажу.

Лізинг

1. Крім Цивільного кодексу операції фінансового лізингу регулюються Законом про фінансовий лізинг. Згідно з названим Законом фінансовий лізинг — це вид цивільно-правових відносин, щовиникають з договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі — договір лізингу) лізингодавець зобов'язуєтьсянабути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно довстановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передатиїї у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Договірлізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є:

· предмет лізингу;

· строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

· розмір лізингових платежів;

· інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін маєбути досягнуто згоди.

2. В юридичній літературі обґрунтовуються різні погляди щодоправової природи договору лізингу. Найбільш поширена — договірлізингу є різновидом майнового найму, але оскільки ним опосередковується підприємницька діяльність з передачі майна в користування, він близький до оренди. Тому до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуваннямособливостей законодавства про лізинг.

До здійснення лізингових операцій можуть бути причетні різні організації: продавець устаткування, кредитори тощо. Договір лізингу укладається у формі двостороннього правочину між лізинго-

давцем і лізингоодержувачем. Між лізингодавцем і продавцем майна укладається окремий договір на поставку чи купівлю-продаж предмета лізингу. Тому до відносин лізингу застосовуються також загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ГК залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, лізинг може бути двох видів — фінансовий або оперативний. За формами здійснення лізинг поділяється на зворотний, пайовий, міжнародний.

3. Предметом договору лізингу (далі — предмет лізингу) можебути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому Законом про фінансовий лізинг.

Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

4. Якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійсненийлізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодоякості, комплектності, справності предмета договору лізингу, йогодоставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника)предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу(поставки) предмета договору лізингу.

Ремонт І технічне обслуговування предмета договору лізингу здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником).

Лізингоодержувач може пред'явити безпосередньо до продавця вимоги, шо випливають із договору купівлі-продажу майна, наприклад, щодо його комплектності І якості, строків передачі, гарантійного ремонту, заміни, монтажу та запуску в експлуатацію, якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем. Це право належить лізингоодержувачу у договорі непрямого лізингу, якщо він самостійно здійснював вибір продавця. У разі вибору продавця (постачальника) лізингодавцем, останній разом з продавцем (постачальником) несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язаннями щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

5. Обов'язки сторін лізингових відносин визначаються законодавством і договором. Відповідно до ст.14 Закону про фінансовийлізинг, лізингоодержувач протягом строку лізингу несе витрати наутримання предмета лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, якщо інше не встановлено договором або законом. На підставі окремого договору ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу може здійснювачі?

тися продавцем (постачальником). Це зумовлено тим, що продавець (постачальник) є, як правило, виготовлювачем устаткування, машин, транспортних засобів та ін. і відповідно може кваліфіковано здійснити обслуговування І ремонт предмету лізингу.

З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодер-жувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача. Зважаючи на диспозитивний характер цієї норми, у договорі лізингу може бути встановлено інший порядок розподілу між сторонами ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу.

Прострочення передачі майна, яке є предметом договору лізингу тягне негативні наслідки для сторони-порушника умови про строк у разі випадкового пошкодження або знищення об'єкта лізингу. Відповідно лізингодавець, продавець (постачальник) або лізин гоодержувач у разі прострочення передання предмета договору лізингу несуть ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення об'єкту лізингу.

Глава 59 Найм (оренда) житла