Та технологічних робіт

1. Норми гл.62 ЦК регулюють відносини, що виникають впроцесі виконання науково-дослідних (НДР) або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (ДКТР). ЦК 1963 р. не містив аналогічних норм, відповідні відносини регулювалися підза-конними нормативними актами та загальними нормами договірного права.

Главою 62 ЦК охоплюється такі види договорів: на виконання НДР і на виконання ДКТР. Вказані договори опосередковують зв'язки науки з виробництвом і спрямовані на втілення у виробництві новітніх наукових досягнень. З метою створення умов для підвищення ефективності інформаційного забезпечення творчої праці вчених, інженерно-технічних працівників і прискореного використання науково-технічних досягнень у виробництві, проводиться державна реєстрація та облік відкритих (несекретних) НДР та ДКТР (див. постанову Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій"; Порядок державної реєстрації та обліку відкритих науково-дослідних робіт),

2. У цивілістиці поставало питання щодо місця норм про договори на виконання НДР або ДКТР в системі норм цивільногоправа і, в першу чергу, щодо їх співвідношення з нормами, шорегулюють підрядні відносини. З цього приводу Існувало два погляди. Згідно з першим договори на виконання НДР або ДКТР —це різновид договорів підряду, відповідно до другого — вони належать до договорів підрядного типу, але мають самостійний характер. Зважаючи на те, що законодавство не містило норм що-до договорів на виконання НДР або ДКТР, це питання мало теоретичний характер. Законодавче нормування цих відносин вирішило це питання. Аналіз норм ЦК дає підстави вважати, що вньому знайшла своє відображення концепція щодо самостійногохарактеру договорів на виконання НДР або ДКТР. Норми, шорегулюють відносини з виконання НДР або ДКТР, не пов'язаніз нормами про договір підряду (гл.61) і розміщені в окремій главі ЦК (гл.62).

Таке законодавче рішення вбачається обгрунтованим. Воно закріплює принципово важливе положення про особливість договорів на виконання НДР або ДКТР. Ці договори пов'язані з науковою творчістю, пошуком нових наукових досягнень і пев-

ним чином неможливістю гарантованості результату. Саме ці риси є визначальними для договорів на виконання НДР або ДКТР такими, що відрізняють їх від традиційних договорів на виконання робіт. За договором наприклад будівельного підряду об'єкт будівництва відомий заздалегідь, на нього існують робочі креслення та відповідні проекти, які визначають усі деталі майбутнього будівництва.

Договори на виконання НДР спрямовані на вирішення певної наукової проблеми. Стосовно ж результату та методів дослідження, вони можуть бути визначені тільки в процесі роботи. Договори на виконання ДКТР передбачають лише загальні вимоги щодо майбутнього дослідного зразка. Розробка такого зразка та можливість його упровадження у виробництві до виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт повною мірою гарантованими бути не можуть. Певна попередня невизначеність відбивається і на інших моментах договорів на виконання НДР або ДКТР — неможливості точного визначення часу виконання та остаточної вартості робіт, необхідності залучення додаткових матеріалів тощо.

Класичний договір підряду спрямований на виконання певних робіт і надання їх результату замовникові. Такий договір не передбачає вирішення будь-яких наукових або дослідницьких завдань та відповідних науково-технічних передумов. Не пов'язаний він і з невизначеністю результату робіт. Хоча проектування та капітальне будівництво є неподільними, вони можуть існувати і без того, щоб їм передували наукові дослідження та розробка нових конструкцій або технологій.

Відрізняються договори на виконання НДР або ДКТР і від такого різновиду договорів підряду, як договори на виконання проектних та пошукових робіт (ст.ст.887—891 ЦК). Договори на виконання НДР або ДКТР виконуються з метою досягнення певного наукового результату, розробки нового виробу або нової технології, тобто отримання нового знання або рішення як результату творчої діяльності людини. У свою чергу проектні та пошукові роботи забезпечують будівництво, реконструкцію, ремонт будинків та споруд і слугують певною підставою для характеристики заздалегідь відомого об'єкта.

Таким чином порівняно з договорами підряду, договори на виконання НДР або ДКТР мають певні особливості. Вони знаходять прояв у предметі договорів, у порядку визначення вартості робіт та порядку розрахунків, у змісті прав та обов'язків сторін, їх майновій відповідальності тощо.

3. Незважаючи на важливі особливості, договори на виконання НДР або ДКР належать до групи договорів підрядного типу. На це вказують декілька обставин: 1) сторони договору називаються замовник та підрядник (виконавець); 2) підрядник за договором зобов'язується виконати певну роботу за замовленням іншої сторони — замовника; 3) результат роботи підрядника має бути переданий замовникові. Саме виконання та передання замовникові результату НДР та ДКТР визначає підрядний характер цих Договорів.

2. Характеристика договорів на виконання

науково-дослідних та дослідно-конструкторських

та технологічних робіт

1. Як вже зазначалося, норми гл.62 ЦК охоплюють два різновиди договорів — про виконання НДР та ДКТР. Хоча вони пов'язані між собою, кожен з них має певну специфіку, насампередпов'язану із особливостями його предмету. НДР спрямовані наздійснення наукових досліджень, розробку тієї чи іншої науковоїпроблеми з наданням замовникові відповідного наукового звіту провиконану роботу. ДКТР здійснюються з метою конструювання тарозробки зразка нового виробу або нової технології, які відповідають технічним або технологічним вимогам замовника та наданнязамовникові відповідної документації.

2. Предметом договорів на виконання НДР або ДКТР є певнаробота та її результат. Такого висновку можна дійти з аналізуст.892 ЦК. За договором про виконання ДКТР виконавець зобов'язаний розробити новий виріб або нову технологію. Таким чином робота має бути закінчена з наданням замовникові певного їїрезультату та відповідної документації до неї. Стосовно ж НДР, тоїх результат може полягати в наданні певного звіту, наукового висновку тощо. Хоча в ст.892 ЦК йдеться лише про наукові дослідження, важко вважати, шо вони як такі можуть задовольнити замовника без надання йому виконавцем певного результату досліджень. Таким чином і в цьому випадку може йтися про певний результат НДР.

3. Важливою рисою договорів на виконання НДР або ДКТР єте, що результат робіт не може бути повністю передбачений наперед. ЦІ договори опосередковують відносини, пов'язані з наданнямрезультатів творчої діяльності людини. І хоча виконавець має зробити все необхідне для досягнення певної мети, він не може гарантувати отримання бажаних для замовника результатів. В такомуразі може виникнути ситуація, коли негативний результат складатиме результат роботи виконавця.

4. Сторонами договорів на виконання НДР або ДКТР є замовник та підрядник (виконавець). Законодавство не висуває спеціальних вимог до особи виконавця або замовника. Водночас підрядником (виконавцем) за договорами на виконання НДР або ДКТР, якправило, виступають спеціалізовані організації, які здійснюють наукові або дослідницькі роботи, установчі документи яких передбачають проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (наукові установи, науково-дослідні інститути, конструкторські бюро тощо).

Така структура договірних зв'язків може бути змінена, і підрядник може передати виконання певної частини робіт іншій особі — субвиконавцеві. Умови такої зміни залежать від конкретного різновиду договору. За договором про виконання НДР виконавець має право залучати до виконання робіт інших осіб лише за згодою замовника (ч.2 ст.893 ЦК). При виконанні ДКТР виконавець має ширші повноваження щодо вирішення питання про залучення до роботи субвиконавців. Для цього йому не потрібно одержувати зго-

ду замовника, якщо інше не передбачено в договорі (ч.З ст.893 ЦК). Така різниця повноважень підрядника пояснюється різним ступенем творчості при виконанні НДР та ДКТР. Вважається, що НДР відзначаються особливо високим рівнем творчості виконавця, тому особа виконавця набуває для замовника вирішального значення, а залучення до роботи субвиконавців можливе лише за згодою замовника.

З аналізу ст.893, а також інших норм ЦК можна дійти висновку, що при залученні підрядником (виконавцем) для виконання робіт субвиконавців між сторонами виникають відносини, схожі з відносинами, які складаються між генеральним підрядником і субпідрядником (ст.838 ЦК). У цьому разі виникає більш складна структура договірних зв'язків. Виконавець укладає договір із замовником на виконання певних НДР або ДКТР, а також договір Із субвиконавцями на виконання певної частини робіт (розділів наукового дослідження, частини конструкторських або технологічних робіт). У першому випадку він є безпосередньо виконавцем, а в другому — замовником. Це зумовлює розподіл обов'язків кожної зі сторін та обсяг їх відповідальності. Виконавець відповідає перед замовником за виконання договору, він зобов'язаний передати замовникові повністю завершені НДР та ДКТР (ч.і ст.894 ЦК). Він організує та контролює роботу субвиконавців. У разі невиконання або неналежного виконання договору він відповідає перед замовником за порушення субвиконавцем свого обов'язку.

5. Договори на виконання НДР або ДКТР здійснюються окремими етапами. Як правило, НДР проходять такі етапи: підготовка наукового проекту, розробка теоретичного обґрунтування дослідження, експериментальна частина, науковий аналіз та узагальнення даних, розробка наукового висновку (звіту). ДКТР мають етапи розробки загальної концепції роботи, підготовки дослідження та пошуку матеріалів, розробки ескізів, технічного та робочого проекту, виготовлення та випробування дослідного зразка.

Виконавець може передати замовникові, а замовник прийняти та оплатити результати робіт повністю або окремими етапами (ст.894 ЦК). Поетапний порядок дозволяє замовникові контролювати хід виконання робіт та, у разі необхідності, коригувати Дії виконавця. Для договорів на виконання НДР або ДКТР це має особливе значення. Творчий характер робіт, які виконуються за цими договорами, неможливість гарантування результату потребують тісної взаємодії замовника та виконавця на всіх етапах виконання договору. Якщо сторони домовилися, що виконавець буде передавати замовнику окремі етапи робіт, то замовник, відповідно, зобов'язується прийняти та оплатити роботи поетапно.

Виконання роботи за договорами на виконання НДР або ДКТР передбачає передачу замовникові певного результату роботи. Якщо роботи виконуються поетапно, то виконання окремого етапу може завершуватися передачею замовникові певної наукової або технічної документації, ескізу, проекту, технічного звіту, розробки дослідного зразка, проведення випробування дослідного зразка тощо. Виконання договору в цілому передбачає передання завершеної

НДР або ДКТР. Для НДР це, як правило, науковий звіт або науковий висновок, в яких знаходить втілення результат наукового пошуку виконавця. ДКТР зазвичай завершуються виготовленням дослідного зразка, на базі якого можливе подальше вдосконалення конструкції або технології нового виробу. При цьому виконавець зобов'язується передати замовникові конструкторську документацію на дослідний зразок, що дасть змогу подальшого серійного виготовлення виробу.

Остаточні розрахунки між замовником та виконавцем здійснюються після псредання та прийняття виконаної роботи. При цьому замовник за згодою виконавця може коригувати розмір оплати робіт, якщо він вважає, що деякі показники витрат виконавця були завищені. Крім того, плата, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів, якщо можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін (ч.2 ст.894 ЦК). У зв'язку з творчим характером робіт за договорами на виконання НДР або ДКТР, неможливо наперед передбачити витрати виконавця, час виконання договору, а також результат робіт. Все це зумовлює певну попередню невизначеність розміру витрат та оплати робіт виконавця. Тому нерідко сторонами здійснюються попередні розрахунки, які потім в процесі роботи та на стадії ЇЇ закінчення коригуються відповідним чином.

6. Договори на виконання НДР або ДКТР пов'язані зі створенням та використанням результатів творчої діяльності людини. Це зумовлює певні вимоги до поведінки сторін договору. Так, підрядник в процесі виконання договору зобов'язаний додержуватися вимог, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності (п.2 ст.897 ЦК). Нерідко при виконанні НДР або ДКТР виконавець використовує результати творчої праці інших осіб. Таке використання може здійснюватися лише в межах закону, з додержанням усіх правил щодо охорони прав інтелектуальної власності. ЦК покладає обов'язок щодо цього на підрядника. Не викликає сумніву те, що підрядник не тільки сам зобов'язаний дотримуватися правил щодо охорони прав Інтелектуальної власності третіх осіб, але має попередити замовника про необхідність залучення в процесі виконання договору відповідних об'єктів права інтелектуальної власності.

Об'єкти інтелектуальної власності можуть створюватися самим виконавцем в процесі виконання НДР або ДКТР. Враховуючи цю обставину, ЦК містить декілька правил, спрямованих на забезпечення інтересів обох сторін договору. Так, сторони зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором (ст.895 ЦК); вони можуть використовувати результати робіт лише у межах і на умовах, встановлених договором (ст.896 ЦК); виконавець зобов'язаний утримуватися від публікації без згоди замовника науково-технічних результатів, одержаних при виконанні робіт, та вживати заходів для захисту результатів, шо підлягають правовій охороні (пункти 3, 4 ст.897 ЦК). У процесі виконання роботи виконавцями можуть бути створені такі об'єкти права інтелектуальної власності як винаходи, промислові зразки,

користі моделі тощо. Це зумовлює необхідність чіткого визначення порядку використання результатів робіт, визначення суб'єкта права інтелектуальної власності, умов видачі ліцензії тощо.

7. Як вже зазначалося, договори на виконання НКР або ДКТР є своєрідними, оскільки пов'язані з реалізацією творчого пошуку виконавця. Це знаходить свій прояв у порядку виконання роботи виконавцем та її переданім замовникові. По-перше, на відміну від договорів підряду (ст.857 ЦК) договори на виконання НДР або ДКТР не містять умов щодо якості роботи виконавця. Це пов'язано з тим, що до виконання роботи неможливо чітко визначити рівень якості, якому має відповідати майбутній науковий результат, розроблений дослідний зразок, нова технологія тощо. Хоча виконавець зобов'язаний зробити все від нього залежне для виконання завдання, творчий характер роботи не дозволяє висувати умови щодо якості роботи виконавця. По-друге, в процесі виконання роботи виконавець може виявити неможливість одержання очікуваних результатів або недоцільність подальшого продовження роботи. Про це він зобов'язаний негайно поінформувати замовника (ч.б ст.897 ЦК). Ці обставини можуть стати підставою для дострокового припинення договору. Таке припинення на ранніх стадіях виконання договору допоможе зберегти ресурси замовника, інакше спрямувати шляхи досліджень, визначити інші перспективні напрями наукового пошуку.

По-третє, виконання НДР або ДКТР може мати негативний результат, коли після виконання роботи не досягнуто успішного рішення наукового або технічного завдання. З урахуванням особливостей вказаних договорів недосягнення результату не може розглядатися як невиконання підрядником (виконавцем) свого обов'язку за договором, якщо це сталося внаслідок обставин, що не залежать від виконавця. Тому законодавство передбачає своєрідні наслідки неможливості досягнення результату (ст.899 ЦК), Якщо неможливість досягнення такого результату виявляється в ході НДР, то замовник зобов'язаний оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором (ч.і ст.899 ЦК). Якщо неможливість досягнення результату виявляється у ході виконання ДКТР, замовник зобов'язаний відшкодувати витрати виконавця.