Студопедия — Глава 27. Інші речові права
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Глава 27. Інші речові права







 


Глава 27 Інші речові права

§ 1. Поняття та види інших речових прав

Вдосконалення відносин власності в Україні пов'язане зі ство­ренням системи речових прав. Така система запропонована у ново­му ЦК України.

Слід зазначити, що структура системи речового права майже не зазнала змін з часів Риму і є на теперішній час однаковою для всієї континентальної системи права, хоча зміст речових прав, що її скла­дають, безумовно, в певній мірі відрізняється від римських поло­жень. До вказаної структури, крім права власності і права володіння, входить досить велика і важлива категорія, яка має назву «права на чужі речі» і відома ще з часів римського права. Слід зазначити, що в ЦК України вказана категорія прав виділена в окремий розділ ЗО, що має назву «Речові права на чуже майно», але даний правовий ін­ститут залишається одним з найменш досліджених у сучасній ци-вілістичній науці в Україні.

Такий стан не є випадковим, тому що тільки існування децентра­лізованої економіки і її основи — приватної власності надає підста­ву для виникнення абсолютних прав на майно, що належить на пра­ві власності іншій особі. Проте панування тривалий час права дер­жавної власності звело нанівець категорію прав на чужі речі, і тільки розвиток суспільних відносин на підставі вільного волеви­явлення суб'єктів у майновій сфері, їх рівності, майнової відокрем­леності, основу яких складає право власності, однакове за обсягом, змістом та захистом для всіх суб'єктів, підтверджує необхідність іс­нування категорії «прав на чужі речі» у межах цілісної системи ре­чових прав.

Права на чужі речі. Ще у часи Стародавнього Риму постала по­треба у виникненні прав на чужі речі у зв'язку з тим, що неможли­во було задовольнити різні потреби людей лише за допомогою права власності. Права на чужі речі — jura in re aliena — є одним з істот­них обмежень права власності. їх сутність полягає в тому, що суб'єкт даного права має змогу користуватися чужою річчю або на­віть розпоряджатися нею. У римському праві були визначені такі види прав на чужі речі: сервітут, емфітевзис, суперфіцій, заставне право. Слід зазначити, що сучасне європейське законодавство за­сноване на римських положеннях і підходах у сфері речового права.

У чому полягає мета встановлення прав на чужі речі? Незважаю­чи на певну негативну роль, яку відіграють вказані права в обме-


женні права власності, порушуючи тим самим один із суттєвих принципів приватного права — принцип свободи права власності, їх розповсюдженість у законодавствах країн Європи свідчить про ко­рисність та доцільність вказаних прав. На підтвердження правиль­ності такого погляду хотілося б навести висловлення відомого ци­віліста І. О. Покровського: «Режим, збудований лише на праві влас­ності, повністю ізолює одне господарство від іншого. Але така ізоляція навіть і в справжньому господарстві є нісенітницею»1.

З цим поглядом на проблему, що був висловлений ще на початку XX ст., не можна не погодитися.

Тобто іноді не обов'язково ставати власником, щоб задовольнити будь-які майнові потреби, тим більше, що володіння майном на пра­ві власності не завжди є можливим чи просто вигідним.

Слід зазначити, що до розробки нового ЦК України про існуван­ня в цивільному законодавстві України абсолютних майнових прав, відмінних від права власності, можна було скласти уяву лише вихо­дячи з теоретичного узагальнення, зробленого на підставі порівня­льного аналізу нормативного матеріалу. Тому межі даного інститу­ту були нечіткими, що, в свою чергу, робило неможливим розв'я­зання питань щодо виявлення загальних рис і відмінностей серед його видів, детального вивчення кожного з них, з'ясування принци­пових відзнак усього інституту в цілому і окремих підгруп, що його складають, відокремлення даного інституту у системі цивільних прав.

Представлена у ЦК України система речових прав разом з норма­ми, що детально регламентують кожний з її видів, є пробним кро­ком у даному напрямі, який потребує певного теоретичного аналізу.

У ст. 395 ЦК України зазначено, що речовими правами на чуже майно вважаються: право володіння, сервітут, суперфіцій, емфітев­зис. Законом можуть бути передбачені інші речові права на чуже майно. Тобто законодавець не тільки чітко визначає види прав на чужі речі, зміст яких розкривають відповідні норми нового ЦК України, а й залишає вільним місце для тих прав, що виникатимуть у процесі подальшого розвитку приватних відносин у нашому сус­пільстві. На перший погляд, такий підхід є дуже вдалим, але все ж таки він містить і певну проблему, оскільки проголошує надто віль­не встановлення нових видів речових прав.

Слід зазначити, що всі законодавства континентальної (європей­ської) системи права беруть за основу принцип встановлення речо­вих прав законом і надають у цивільних кодексах перелік тільки

Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права. — Петербург, 1917. — С. 150-151.


 




Розділ III. РЕЧОВІ ПРАВА І ПРАВО ВЛАСНОСТІ


Глава 27. Інші речові права


 


тих прав, що розглядаються безпосередньо ними1. У цьому полягає один із суттєвих принципів речового права — принцип встановлен­ня речових прав законом.

Види речових прав та їх зміст, порядок виникнення та припинен­ня встановлюються виключно законом, а не домовленістю сторін. Принцип встановлення речових прав законом розповсюджується, перш за все, на обмежені речові права (права на чужі речі), оскільки саме вони схожі на права зобов'язальні і даний принцип проводить межу між ними та зобов'язальними правами.

Проте, виходячи з вивчення зарубіжного законодавства, було б більш коректним визначити вказаний принцип як принцип вста­новлення речових прав ЦК України. Тобто «звання» дійсно речово­го права можуть отримати лише ті майнові права, що конкретизова­ні у ЦК України. З цього приводу справедливим видається таке ви­словлення: «За яких би підстав не проводилась класифікація речових прав і якою б не була їх природа, положення про речові права, що містяться у правових актах іншої галузі (наприклад, у Земельному кодексі), мають відповідати нормам ЦК України»2. Вказаний принцип грунтується на тому, що будь-яка правова систе­ма, якщо нею рецепійовані римські положення, має numerous clausus, тобто обмежене коло речових прав.

Таке становище зумовлено насамперед тим, що речові права — права абсолютні, тобто обов'язкові для всіх. Вони суттєво відрізня­ються від так званих «відносних» прав, розмаїття яких закон не об­межує, оскільки вони мають силу лише для сторін, що уклали уго­ду. Навпаки, надати можливість визначення обсягу і змісту речових прав приватним особам держава не може, оскільки абсолютний ха­рактер даних прав певним чином впливає на цивільний оборот у цілому і торкається інтересів третіх осіб.

Новий ЦК України передбачає такі види речових прав, як право власності і речові права на чуже майно. Згідно зі ст. 395 речовими правами на чуже майно визнаються:

1) право володіння;

2) право користування (сервітут);

3) право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

4) право користування земельною ділянкою для сільськогоспо­дарських потреб (емфітевзис).

1 ВагацумаС.Ариидзуми Т. Гражданское право Японии. — М., 1983. — С. 165; Мо-
рандьер Ж.
Гражданское право Франции. — М., 1960. — Т. 2. — С. 10-15; Берн-
гефт Ф.
Гражданское право Германии. — СПб., 1910. — С. 155.

2 Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. — М., 1997. — Ч. 1.
— С. 290.


Слід зазначити, що правова природа зазначеного в даному пере­ліку права володіння є надто спірною, суперечливою. Право воло­діння не можна, на нашу думку, змішувати з категорією прав на чу­же майно (речі).

Єдина спільна ознака, що поєднує володіння з правами на чуже майно (речі), — це передбачена у ст. 396 ЦК України можливість за­хисту права, у тому числі і від власника майна.







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 459. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

В эволюции растений и животных. Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений Цель: выявить ароморфозы и идиоадаптации у растений. Оборудование: гербарные растения, чучела хордовых (рыб, земноводных, птиц, пресмыкающихся, млекопитающих), коллекции насекомых, влажные препараты паразитических червей, мох, хвощ, папоротник...

Типовые примеры и методы их решения. Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно Пример 2.5.1. На вклад начисляются сложные проценты: а) ежегодно; б) ежеквартально; в) ежемесячно. Какова должна быть годовая номинальная процентная ставка...

Выработка навыка зеркального письма (динамический стереотип) Цель работы: Проследить особенности образования любого навыка (динамического стереотипа) на примере выработки навыка зеркального письма...

КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм...

Философские школы эпохи эллинизма (неоплатонизм, эпикуреизм, стоицизм, скептицизм). Эпоха эллинизма со времени походов Александра Македонского, в результате которых была образована гигантская империя от Индии на востоке до Греции и Македонии на западе...

Демографияда "Демографиялық жарылыс" дегеніміз не? Демография (грекше демос — халық) — халықтың құрылымын...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия