ОКАЗІОНАЛЬНІ ДІЄСЛІВНІ НОВОТВОРИ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ

Проаналізовано лексико-семантичні особливості дієслівних авторських лексичних новотворів українських поетів ХХ століття з погляду статистики.

Ключові слова: авторський лексичний новотвір, лексико-семантична група, дієслово, статистика, українська поезія ХХ століття.

The article is devoted to the analysis lexical-semantic features of verbal author new-formations of the Ukrainian poets of XX^th century with statistics view.

Key words: author new-formation, lexical-semantic group, verb, statistics, Ukrainian poetry of XX^th century.

Поняття авторський лексичний новотвір (АЛН) відносно нове в українському мовознавстві, саме тому воно привертає до себе увагу багатьох науковців. Зокрема це такі мовознавці як О. Стишов, Н. Вовчук, Ж. Колоїз, Д. Мазурик, В. Русанівський, Г. Вокальчук, Н. Адах, Н. Гаврилюк, О. Тимочко та ін., на основі досліджень яких було створено чимало словників індивідуально-авторської лексики.

Актуальність дослідження пов’язана зі значною поширеністю АЛН у літературній мові, що дає можливість продемонструвати геніальність, талант автора, його власне бачення тих чи інших реалій.

Новизна статті полягає у тому, що вперше зроблено спробу лексико-семантичного опису дієслівних новотворів української поезії ХХ століття.

Мета роботи полягає у дослідженні дієслівних новотворів з погляду семантики на основі статистичних даних.

Енциклопедія української мови дає таке визначення неологізму. Неологізм (від. грец. υέοζ – молодий, новий і λογσμόζ – судження, вислів) – „слово, а також його окреме значення, вислів, які з’явилися в мові на певному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні неологізми) або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські, новотвори)” [6, с. 377].

АЛН, в основному, виконують номінативну функцію. Оскільки виникають для позначення нових предметів, що з’являються в житті, то цю функцію можна назвати ще денотативною (від слова денотат – предмет). Проте в тексті, для якого новотвори не є об’єктивно-необхідними, їх використання зумовлюється вже стилістичною метою.

Як правило, АЛН не стають фактами загальнонародної лексики. Вони також не претендують на якесь місце в лексиці національної мови. Вони, здебільшого, не виходять за межі твору, у якому автор їх вживає [1, с. 62–66].

АЛН-дієслова характеризуються високою інформативністю, яка зумовлена їхніми семантичними особливостями. Такі утворення збагачують семантику речення, і, таким чином, підсилюють експресивність усього висловлювання:... хай туча тучиться, / ще й блискає. (П. Тичина); Тут жемчужиться ручай… (П. Савченко); Дзвінкість я візьму у ручая,– / Хай джерелиться душа моя. (В. Малишко).

Для з’ясування семантичних особливостей дієслівних АЛН пропонуємо виокремити такі лексико-семантичні групи: 1) „набувати певного кольору / відтінку” – „виділятися певним кольором / відтінком”, (напр., взеленіти, орожевити); 2) „набувати певної характеристики за світловою ознакою навколишнього середовища”, (напр., втьмити); 3) „набувати певної рельєфної характеристики” – „виділятися вказаною характеристикою”, (напр., глибиніти); 4) „набувати певної характеристики за природними явищами, предметами” – „виділятися вказаною характеристикою”, (напр., висонцити, зернити); 5) „набувати певної характеристики за зовнішнім виглядом” – „виділятися вказаною характеристикою”, (напр., згострішати); 6) „набувати певної внутрішньої характеристики” – „виділятися вказаною характеристикою”, (напр. покучманіти); 7) „емоційний / психічний стан об’єкта”, (напр., зшизофренитись, осамотитись); 8) „фізичний / фізіологічний стан об’єкта”, (напр., болить-кричить, докалічію); 9) „виконання конкретної фізичної дії”, (напр., акторствувати); 10) „переміщення / непереміщення в просторі”, (напр., аеропланити, плинути-линути); 11) „витворювати характерний звук / звучати в певному темпі”, (напр., агакати, збасовити); 12) „спосіб повідомлення / неповідомлення інформації”, (напр., захохлячити, чучикати); 13) „набувати певної одоративної характеристики”, (напр., огнилювати); 14) „сприйняття / відтворення дійсності подібно до іншої особи”, (напр., присестрити); 15) „інтелектуально-емоційно-психічна діяльність”. (напр., заваплітувати, змавпити).

Загальна кількість дієслівних новотворів у „Короткому словнику авторських неологізмів в українській поезії ХХ століття” Г. М. Вокальчук становить 474 одиниці. Розподіливши їх за групами, ми визначили відсоткове та кількісне співвідношення новотворів із різними семами.

Найрепрезентативнішою з-поміж лексико-семантичних груп дієслів є група „виконання конкретної фізичної дії”. Вона представлена 222 новотворами, що становить 47% від загальної кількості слів.

У семантичній структурі цих слів вирізняються семи ‘дія’, ‘процес’: Всміхаюсь людям – і мені / Усмішку-відповідь дарують. / Вона зі мною день при дні / Уже зорює й вечорує. (В. Малишко), ... Копитила втеча копитом твердим, / Воля сурмила у сурми бездомності. (І. Драч), Замислено-обайдужені поруч сидячать постаті... (М. Семенко).

У межах цієї групи можна виокремити слова на позначення переміщення / непереміщення в просторі. У семантичній структурі цих АЛН виокремлюються диференційні семи ‘йти’, ‘бігти’, ‘пливти’: Пролетить зима, / прошумить весна, / Пробіжить-одлетить і літо. (Д. Загул); При усмішці, яка затуляє готовність втікати-в-сльозах. (О. Забужко).

Аналіз фактичного матеріалу свідчить, що в семантиці дієслівних АЛН з інтегрувальної семою ‘стан’ виокремлюються диференційні семи на позначення фізичного та фізіологічного станів. Такі АЛН становлять наступну лексико-семантичну групу „фізичний / фізіологічний стан об’єкта”. Вона представлена 26 новотворами (5% від загальної кількості).

Більша кількість таких слів має семи ‘хворіти’, ‘боліти’: м’яко вогкість бронхітить горло. (М. Семенко); Чуєш, як болить-кричить душа?! (В. Бойченко).

Ще однією групою на позначення стану є група „емоційний / психічний стан об’єкта”. Вона, як і попередня, містить 26 новотворів (5%). Однак, якщо говорити про психічний стан, то він переважно пов’язаний із певними хворобами, наприклад, шизофренія: я зшизофренююсь вміло без поспіху… (В. Стах); із певним емоційним станом, який пов’язаний із самотністю: Хочте – висамотіла, витекла усмішка. (В. Стус); Заворожений впевненим поглядом кокетки / мовчазив безпозно поет... (М. Семенко); а також із певними процесами, які пов’язані зі зміною психічного, емоційного станів, характеру: Западуться сімсот стежин, / ззайчатіють вовки... (І. Малкович), тут новотвір ззайчатіють позначає зміну характеру – тобто, вовки стануть боязкими.

Із цією групою тісно пов’язана наступна – „інтелектуально-емоційно-психічна діяльність”, яка позначає дії, пов’язані із певним емоційним або психічним станом. Тут ми знову ж таки знаходимо слова на позначення самотності: Самовитіє самота,/ сумовитіє найсамотіша… (І. Римарук); позначення туги: Та чи ж не молимось ми щодня марно: / “І да приідет Царствіє Твоє” /.../ Дві тисячі років чекає люд, / витужує те царство. Але всує (Ю. Клен); а також з інтелектуальною діяльністю, як наприклад: Заваплітувався д.Стріха. (М. Семенко), як відомо, ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) – літературна організація в 1925–1928 рр. в Україні, тобто безпосередньо пов’язана з інтелектуальною діяльністю.

Значною за обсягом лексико-семантичною групою є „витворювати характерний звук, звучати в певному темпі” (43 новотвори, 9%). Ці інновації мають найрізноманітніші значення і творяться від різних сем. Так, найбільшу кількість становлять дієслова, утворені від назв музичних інструментів:... І їй [жінці. – Г. В.] із вікон / гуслить рояль. (П. Тичина); Каштани шепочуть нервозно-вакханно / З вікна віолінить зашторений Сіндінг. (М. Семенко); Став на межу молодий Тичина, / Врізав у землю плуг. /…/ Куди не підеш Україною – / Сонце кларнетить навкруг. (І. Драч). Значну частину становлять слова зі семою ‘гриміти’: Ой не краса докучила – / Гримить-гуде за тучами, / Ллє зливою злостивою / Над матір’ю над сивою. (М. Рильський); … гримить-регоче грім. (П. Савченко).

Специфічною є група „сприйняття / відтворення дійсності відповідно до іншої особи”. У її складі всього 4 новотвори (1%), проте вони можуть уходити і до інших груп, наприклад: Коли, мов зруб, нудьга бовваніє / І дні завідьмлюють пісню в камінь... (Б. Рубчак). Ще одним яскравим прикладом АЛН цієї групи є „занадсонити”, „оболесити”: Вона мене оболесила, вона мене занадсонила / Мені ж здавалось, що підійме мене до вершин! (М. Семенко), які походить від прізвищ С. Надсона та О. Олеся відповідно. Тобто мається на увазі, „замучила” надмірним читанням поезії С. Надсона та О. Олеся.

Незначною за кількістю групою (4 дієслова, 1%) є „спосіб повідомлення / неповідомлення інформації”: А десь в Березівці чи в Чучинці / чучикає баба майбутнє народу. (Л. Костенко), замість узуального ‘пророчити’ автор уживає новотвір ‘чучикати’. Обидва слова мають спільне значення ‘говорити’, тобто передавати інформацію. Ще одним яскравим прикладом є новотвір здієсловити: “ Здієсловити – витворити вірш”… (О. Гуцуляк), тобто подати інформацію за допомогою дієслів.

Найчисельнішою ЛСГ серед тематичної групи на позначення характеристик за різними ознаками є „набувати певної характеристики за природними явищами, предметами”, яка представлена 51 одиницею (11%). До її складу входять слова, які позначають природні стихії, такі як вітер, сніг, сонце: Ми висонцили радістю жалі, / Фашиста ми ж зламали на коліна. (І. Драч); ...а дні висять/ На шибеницях/ І вітріють. (Б. Бойчук); Літом я робила в полі, / а як всніжило тіль-тіль, / я товаришок питала, / поступала ув артіль. (П. Тичина), також у цій групі знаходимо чимало відзоонімних дієслів: Хай згадючаться, нехай перегризуться зажерливі... (П. Тичина); Існує ціле столице-мистецтво – / архітектура! – / в якому снують, інфузоряться течії… (В. Затуливітер); слова на позначення частин дня: О ні, потойбіч не всвітає, тобто ніколи не настане ранок (П. Тичина); І хоч весна одранкувала … (Д. Луценко).

Наступною є група „набувати певної характеристики за зовнішнім виглядом”, тобто ставати подібним до чогось, до певного предмета (представлена 40 одиницями, 8%): Все збільшилось, згострішало від миті… (М. Вінграновський); уподібнюватися до рослин: А ти, весна, / ти затрояндила в повітрі млистім? (М. Хвильовий); Розкронюйся, моя красуне, / морози злі перетерпи… (Д. Луценко).

Групу „набувати певного кольору, відтінку” безперечно можна віднести до попередньої (набувати характеристики за зовнішнім виглядом), проте ці слова характеризуються оригінальністю і додають реченню надзвичайної експресивності (чого не можна сказати про попередню групу). Так, усі вони позначають виникнення або зникнення нової ознаки (у цьому випадку – кольору): …довкілля фіялковішає … (Е. Андієвська) – тобто набувати „фіялкового” кольору; ...на мільйони гін / заблакитнів горохом / і снить Волосожар. (М. Хвильовий); Ще синій ліс не взеленів... (П. Тичина); Підперли ганочок старий / Дбайливо білені колони, / І сонце вранішнє червоне / Їх орожевлює згори. (М. Рильський); ...і перламутрило мармур сходів... (М. Семенко).

Слова представлені семою ‘запах’ позначає група „набувати певної одоративної характеристики”: … обензодимились вулиці (М. Скуба), тобто в значенні „набули запаху бензину”, можливо, вихлопних газів; Зруйнували пожари / браму стародавньої святині / віддих огнилюють на базарі / жовті пахучі дині. (М. Семенко), тобто надавати запах гнилі. Проте таких слів порівняно небагато, їх частка становить 5 одиниць (1%).

Найменшими ЛСГ є групи на позначення певної світлової ознаки навколишнього середовища (2 одиниці): ...дали ми воїнству наказа, щоб воно негайно / з гарматою і з тим, хто тайно / нас береже, із богом – втьмило / й на землю ворога вступило. (П. Тичина).

Група „набувати певної рельєфної характеристики” (4 номінації): ...У небі глибиніє древня синь. (Є. Маланюк); Навколо нас повстало сонне місто. / Тьма глибиніла, навіть ліхтарі / вже не світились, як чудне намисто. (Ю. Клен); Небо упало у море безоднями, / Лонно між граючих лон! / Пишеться хвилями, глибиться страдними, / Вічних гармоній закон; І тільки повно слуху. / І ряснозорна бризь / одглибинилась скрізь без руху... (П. Тичина). Як бачимо, усі вони утворені від однієї спільної семи ‘глибина’, проте за допомогою різних способів творення, що зумовлює відмінність у їхніх значеннях. Так, із контексту випливає, що новотвір глибиніти означає, що стає все темніше і темніше; глибиться,тобто глибшає.

Група „набувати певної внутрішньої характеристики” (2 одиниці), тобто тут може позначитись якась зміна світогляду, як наприклад: Всі колишні кравчукісти враз покучманіли. (В. Шукайло), що означає зміну певних політичних поглядів.

Отже, розглянувши всі дієслівні лексико-семантичні групи, ми дійшли висновку, що, АЛН є невід’ємною частиною ідіолекту письменника, текстів художніх творів. В індивідуальному слові відображається життя крізь сприйняття автора. Коли воно стає елементом художнього твору, то набуває нових, раніше не притаманних йому якостей. Це надає слову в поетичному контексті незвичайної ємності, у багато разів збільшує його інформативну можливість.