СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ НА ОСТРОЖЧИНІ

Стаття присвячена оцінці стану релігійно-екскурсійного туризму та паломництва на Острожчині. Запропоновано напрямки розвитку цієї сфери туризму в майбутньому.

Ключові слова: релігійно-екскурсійний туризм, паломництво, ікона, церква, монастир.

The article is devoted to the state of religious tourism and pilgrimage tourism in the Ostrog region. Development areas of these types of tourism in the future are proposed in the article.

Key words: religious sightseeing tourism, pilgrimage, icon, church, monastery.

Сучасне суспільство шукає нові духовні орієнтири, у яких воно звертається до багатовікового досвіду церкви, що є дуже важливим для розвитку релігійного туризму на Острожчині, що наповнена сіткою релігійних місць.

Новизна статті полягає в тому, що на Острожчині зосереджена велика кількість споруд та святих місць, які могли б займати належне місце в інфраструктурі туризму, зокрема релігійного, але, своєю чергою, вони є не дослідженими, а цей напрямок – нерозвиненим.

Мета статті: окреслити стан та перспективи розвитку релігійного туризму на Острожчині.

Ця тема не є об’єктом системних наукових досліджень, але досліджуються дотичні до неї проблеми. Активно розглядається питання релігійного туризму на всеукраїнському рівні Наталею Шотенко, також дослідженням туризму на Острожчині займається О. В. Шершньова.

Рубіж тисячоліть став для української культури історичним, оскільки вона здобула можливість бути представленою у європейському культурному просторі завдяки своїм оригінальним культурним цінностям. Значною мірою це досягається засобами туризму. Туризм в Україні є досить розгалуженою системою, одним із структурних елементів якої є релігійний туризм.

В умовах розбудови української держави міста та регіони України, що володіють потужним історико-архітектурним, культурним та сприятливим природним потенціалом, мають вагомі перспективи для розвитку цієї галузі туризму. До переліку таких місць належить Острожчина та, зокрема, місто Острог. Тому особливо актуальною проблемою на сьогодні постає аналіз сучасного стану релігійного туризму на Острожчині, виявлення проблем у розвитку цієї галузі та шляхів їхнього вирішення за допомогою внесення конкретних пропозицій.

Релігійний туризм уважається історично першим видом туристичних подорожей, що може бути віднесений до періоду формування світових релігій.

У сучасному релігійному туризмі можна виокремити два напрямки:

1) власне релігійний – паломництво (відвідування святих місць із метою поклоніння реліквіям) і місіонерство (здійснення подорожей із метою пропаганди того чи іншого віровчення);

2) релігієзнавчий (не тільки для віруючих) – пізнавальні (ознайомлення з релігійними пам’ятками, історією релігії, культурою) та наукові (для богословів, істориків, релігієзнавців) поїздки [1].

Паломництво ми можемо розуміти як подорож людей, яку вони здійснюють, щоб поклонитися святим місцям. До паломництва людей спонукає багато різних причин: бажання зцілитися від фізичних або духовних недуг, помолитися за рідних і близьких, знайти благодать, набратися сил. Паломництво може бути обумовлене також прагненням виказати подяку вищим силам за блага, послані ними, проявити відданість вірі, випробувати власні наміри і здібність до подвижництва, знайти сенс життя.

У межах релігійного туризму екскурсійно-пізнавальної спрямованості передбачаються відвідування релігійних центрів, у яких туристи-екскурсанти зможуть побачити релігійні об’єкти – культові пам’ятки, побувати в музеях і на виставках.

В екскурсійно-пізнавальних турах подорожуючі використовують наявні елементи туристичної інфраструктури. Острог сьогодні є одним із потенційних туристичних центрів Західної України та може в майбутньому приймати значні потоки туристів, паломників та гостей. Острожчина має унікальні передумови розвитку релігійного туризму та паломництва. Це зумовлено тим, що в XV–XVII ст. ці території належали роду князів Острозьких, які підтримували духовне життя краю та лояльно ставилися до інших релігій. У той час було побудовано багато споруд, які на сьогодні є центрами релігійно-екскурсійного туризму та паломництва [3, с. 78].

Матеріальний потенціал релігійного туризму на Острожчині пропонуємо розглядати як сукупність культових об’єктів релігійно-екскурсійного (пізнавального) та паломницького змісту.

До об’єктів пізнавального змісту можна зарахувати релігійні пам’ятки антропогенного походження, що використовуються як екскурсійні. До складу таких пам’яток треба віднести храми, які мають історичну або архітектурну особливість.

Однією з таких пам’яток є костел Успіня Пресвятої Діви Марії. Успенський парафіяльний костел був першим католицьким храмом міста. Його розташували на так званому „пригородку” (окольному замку). Існує думка про те, що костел був побудований, судячи з обрисів вівтаря старовинної ізографії, із самого початку як католицький храм на місці колишньої дерев’яної православної церкви, якою володіли домініканки в XV ст., тимчасово.

1622 р. у крипті костелу був похований відомий польський гетьман Ян-Кароль Ходкевич, під проводом якого відбувалася Хотинська битва 1621 р., але пізніше його прах було перенесено до єзуїтського колегіуму [2, с. 19].

Успенський костел двічі докорінно перебудовувався в кінці XIX ст. Спочатку 1887 р. старий бароковий костел, що не вирізнявся особливою виразністю архітектурних об’ємів та деталювання, набув принципово нового зовнішнього вигляду в розповсюдженому тоді, так званому псевдоготичному стилі, із використанням властивих йому засобів: стрільчастих вікон, гострих високих шпилів, скульптурної пластики, чітких членувань фасадів [9, c. 2–3].

Після пожежі 1889 року знову виникла потреба перебудови храму. Цього разу вирішили зосередитися на формах неокласицизму, які в основному й збереглися до цього часу. Вертикалізм готичних фасадних членувань змінюється горизонтальними лініями русту на більшу частину висоти стіни.

1992 р. в Острозькому фарному костелі була проведена реставрація двох вівтарів, відбудовано каплицю Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, під якою повторно поховано єпископа Франциска Комарницького, зроблена огорожа навколо костелу.

Також в Острозі під парафіяльним костелом Успіня Пресвятої Діви Марії, першої католицької святині міста, знаходяться захоронення відомих людей. Під острозьким костелом в процесі реставраційних робіт була знайдена невідома могила, що містила не менше 40 скелетів та залишки одежі [1, с. 56].

Ще однією такою пам’яткою, яка заслуговує на увагу є Свято-Богоявленський кафедральний собор м. Острог. Богоявленський собор закладений за князя Василя Федоровича 1448 р. Спочатку він був дерев’яний, поки князь Костянтин Іванович побудував на тому місці церкву муровану. На її північному боці є напис латинською мовою, де зазначено, що собор побудовано 1521 р. У 1529 р. зображення цього собору на червоному тлі стає офіційним гербом міста та повіту. Собор мав і оборонне значення: із північного боку в стіні є бійниці для гармат. За архітектурним стилем – це поєднання візантійського і готичного.

1648 р. собор згорів разом з усіма архітектурними пам’ятками, що знаходились в „дітинці” – Старому місті. 1891 р. він був відбудований. У кінці 50-х рр. ХХ ст. храм перетворений у музей, фрески замалювали сірою фарбою. Наприкінці 80-х рр. ХХ ст. відкритий знову під протекторатом Московського патріархату [4, с. 5].

Також на території Острожчини розміщена велика кількість церков XVII–XVIII ст., які з зацікавленням відвідують туристи. У с. Милятин знаходиться Свято-Михайлівська церква, яка була побудована в XVIII ст. У с. Сіянці розташована Свято-Георгіївська церква 1743 р. побудови. У с. Хорів знаходиться Церква Петра та Павла побудована 1781 р., а в с. Грозів є споруджена 1879 р. на кошти прихожан церква Різдва Пресвятої Богородиці тощо.

На території Острожчини знаходиться ще одна з найдавніших пам’яток архітектури XV–XVI ст. – Свято-Троїцький Межирицький монастир, який є об’єктом зацікавлення паломників. На жаль, не збереглося документальних джерел, у яких би містилися свідчення про те, у якому році монастир було засновано та хто був архітектором. Існує теорія, що гроші на побудову обителі дав син Василя Федоровича Красного – князь Іван Васильович Острозький до XVII ст. Свято-Троїцький монастир був православною святинею. Але після смерті Василя-Костянтина Острозького, зведений у католицтво його старший син Януш поступово змінив історію святині, скерувавши її в русло католицизму – він віддав монастир католицькому ордену францисканців. 12 вересня 1620 р. князь Януш помер і передав у спадок монастирю родову, чудотворну ікону Богородиці Одигидрії [5, с. 11].

На початку 1648 р. була пожежа, яка дуже понівечила святиню. Унаслідок бойових дій на цих територіях на поч. XVIII ст. стан монастиря був невтішним. Про це свідчить його опис 1708 р., який зафіксував, що будівлі були пошкоджені, почали руйнуватися земляні вали, а від палацу Януша Острозького лишилося лише два каміни.

За розпорядженням уряду, 23 вересня 1866 року монастир було закрито, на двері церкви наложили печатку і приставили варту. Але вже через 2 роки монастир було відновлено, як православну святиню.

На сьогодні в приміщені монастиря зберігається декілька святих ікон, які дуже шануються. Однією з таких є ікона Божої Матері Життєдайниці, яка була написана ще у XIV ст. і привезена від Вселенського Патріарха князем Острозьким. За великий проміжок часу ікона зцілила багатьох паломників [5, с. 44–45].

Ще однією відомою іконою в Межирицькій обителі є чудотворна ікона преподобного Антонія Великого, яка була написана у XVIII ст. темперними фарбами на дереві. Згодом постать Антонія була закрита паперовою ризою синього кольору.

Свято-Троїцький Межирицький чоловічий монастир є одним із найвідвідуваніших місць паломництва, яке має багатовікову історію та велику кількість релігійних пам’яток.

Острозький район та Острог зокрема є достатньо перспективними у сфері релігійного туризму, адже ця територія містить велику кількість релігійних пам’яток (церков, костелів, монастирів), які складають історично-архітектурну цінність.

Для того, щоб релігійний туризм піднявся на належний рівень і займав значне місце в інфраструктурі туризму, потрібно виконати такі завдання:

• упровадити ефективні механізми фінансово-економічного регулювання розвитку галузі релігійного туризму. Тобто потрібне належне фінансування з районного і міського бюджету, за рахунок якого могла б розвиватися туристична діяльність;
• визначити шляхи, форми та методи стимулювання розвитку підприємництва в цій сфері. Потрібно залучати приватних підприємців, які б створювали комфортні умови для туристів, які відвідують цю місцевість;
• удосконалити організаційні структури управління галуззю релігійного туризму;
• забезпечити раціональне використання та відновлення природного та історико-культурного середовища району [7].

Основу районної політики щодо галузі релігійного туризму повинні складати такі чинники:

· стимулювання внутрішнього та іноземного (в’їзного) туризму. Тобто, місцева влада має бути зацікавлена в надходження туристичних потоків як з України, так і з-за кордону, підвищення якості туристичних послуг та розширення асортименту, поліпшення умов обслуговування туристів. Кількість туристів можна збільшити покращивши умови проживання, збільшивши місця якісного харчування;

· будівництво нових, реконструкція та модернізація діючих туристичних об’єктів. В Острозькому районі є досить багато релігійних архітектурних споруд, яким, для того щоб бути об’єктами релігійно-екскурсійного туризму та паломництва, потрібна реконструкція чи ремонт. Одним із таких об’єктів є синагога в м. Острог, яка є оригінальною пам’яткою архітектури епохи ренесансу та бароко. Ця споруда відігравала важливу роль в житті громади міста. Особливістю синагоги був спосіб її побудови, щоб збільшити розміри приміщення її заглибили на два поверхи в землю. Звичайно на її відновлення потрібна велика сума грошей, але разом із єврейським кладовищем це був би значний осередок релігійного туризму, напливу туристів з-за кордону;

· державне фінансування відновлення пам’яток архітектури, культури, історії України;

· залучення коштів підприємницьких структур, суб’єктів туристичної діяльності для розвитку інфраструктури туризму (шляхи, пункти пропуску, системи водопостачання та каналізації, зв’язок, служби сервісу тощо);

· залучення приватного сектора, особливо у сільській місцевості, до рекреаційно-туристичного підприємництва;

· створення сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері туристичного бізнесу;

· проведення комплексних історико-культурних досліджень території Острозького району;

· проведення науково-практичних, методичних конференцій, семінарів та інших заходів із метою визначення науково обґрунтованих напрямів туризму;

· підготовку кваліфікованих кадрів у сфері туризму;

· розробка роздавального матеріалу про релігійні пам’ятки району, інформаційних брошур про можливі місця проживання та харчування, про центри релігійного туризму Острожчини;

· співпраця з сусідніми районами та обласними центрами з метою створення спільних екскурсійних маршрутів (Острог – Пересопниця – Берестечко – Володимир-Волинський або Острог – Дубно – Кам’янець-Подільський – Хотин) тощо.

Активна співпраця з туристичними агентствами області та прилеглих областей сприятиме поширенню інформації про туристичні об’єкти Острозького району, що своєю чергою збільшить кількість бажаючих відвідати Острожчину [8].

Отже, проаналізувавши усе вищезазначене, можна зробити висновки та узагальнення: екскурсійно-релігійний туризм та паломництво займає важливе місце серед інших видів туризму – культурно-пізнавального, спортивного, оздоровчого, екстремального і т. д. Релігійний туризм – це туризм, який пов’язаний із відвідуванням релігійних святинь. У наш час цей вид туризму динамічно розвивається. Найстабільнішим та найперспективнішим з туристичних ресурсів на Острожчині є саме релігійно-пізнавальний та частково і паломницький ресурс. За умови ефективного їх використання та створення сприятливих умов для туристичної діяльності Острожчина може приймати значну кількість туристів, що сприятиме і соціально-економічному розвитку краю.