Студопедия — Властивості головного вектора, головного момента і результуючої приєднаної пари системи сил. Статичні інваріанти
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Властивості головного вектора, головного момента і результуючої приєднаної пари системи сил. Статичні інваріанти






 

Величини і напрямки головних векторів і у системі координат Oxyz (рис. 5.4) визначаються за правилами векторної алгебри формулами

; , (5.8)

де ; ; ;

; ;

;

; ; ;

; ; .

 

 

 


х

Рис. 5.4

 

 

Кут між векторами і визначається за допомогою формули їх скалярного добутку:

.

Якщо на практиці при вирішенні задач рівноваги твердого тіла виникає питання зміни центра приведення системи сил з точки О у наперед задану точку О 1, то головний вектор, головний момент і момент результуючої приєднаної пари системи сил мають наступні властивості.

Враховуючи вирази (5.2), (5.8) є очевидним, що головний вектор системи сил ні за величиною, ні за напрямком не залежить від положення центра приведення, тобто завжди виконуватиметься рівність (точка О 1 - новий центр приведення). Це обумовлено тим, що за формулою визначення () головний вектор є функцією тільки параметрів сил початкової системи і не залежить від положення точки О на тілі.

У механіці головний вектор називається першим статичним інваріантом. Це означає, що для будь-якої вихідної системи сил його величина і напрямок є сталими величинами, тобто незалежними (інваріантними) до вибору центра приведення:

,

де п - номер поточної точки приведення.

Момент результуючої приєднаної пари вихідної системи сил при перенесенні центра приведення буде визначатися (рис. 5.5) за формулою

, (5.9)

де - момент приєднаної пари сил.

На рис. 5.5 вектор є, за правилом векторного добутку, перпендикулярним що площини Е, якій належать вектори і , тобто .

 


Рис. 5.5

 

Вираз (5.9) отримано за допомогою наступних еквівалентних системних перетворень:

,

де .

При цьому використано лему про паралельне перенесення сили в точку О 1 з одночасним додаванням у центрі О 1 пари сил з моментом , рівним моменту вихідної сили відносно точки О 1, а також враховано властивості моменту (моменту приєднаної пари сил у точці О) як вільного вектора, який можна переносити паралельно самому собі в будь-яку точку тіла (в даному випадку з точки О у точці О 1). Крім того, використано властивості геометричного додавання векторів моментів пар сил у точці О 1, тобто:

. (5.10)

З рівняння (5.10) виходить, що момент приєднаної пари сил при перенесенні центра приведення змінюється на величину моменту пари сил, рівному моменту сили відносно нового центра приведення О 1.

Головний момент системи сил при перенесенні центра приведення вихідної системи сил матиме, в свою чергу, наступну властивість.

Враховуючи вираз (5.3) і рис. 5.6, отримаємо:

. (5.11)

 

Аk

 

 

Рис. 5.6

 

З рівняння (5.11) випливає, що головний момент вихідної системи сил при перенесенні центра приведення до точки О 1 змінюється на величину моменту головного вектора відносно нового центра приведення О 1.

Враховуючи рівняння (5.5) і (5.7) отримаємо вирази:

,

(5.12)

З виразу (5.12) випливає рівність моментів результуючої пари і головного моменту системи сил відносно нового центра зведення О 1, а також справедливість приведених на рис. 5.7 системних перетворень.

 

 

Рис. 5.7

Однак, на практиці виявилось, що більш зручним у використанні є рівняння (5.11), яке стосується головного моменту системи сил.

Розглянемо далі інші властивості головного вектора і головного моменту системи сил, які мають суттєве теоретичне і практичне значення.

Важливою властивістю головних вектора і моменту системи сил є незалежність їх скалярного добутку від положення точки приведення на тілі.

Дійсно, для будь-якої точки приведення О 1 отримаємо:

. (5.13)

За визначенням вектор і вектор (рис. 5.7) є перпендикулярними. Тому формула (5.13) приводиться, враховуючи що , до виду

. (5.14)

Вираз (5.14), в результаті незалежності головного вектора системи сил від зміни полюса приведення, перетворюється у рівність

, (5.15)

яка і доводить зазначену властивість.

У механіці цю властивість скалярного добутку головного вектора і головного моменту системи сил визначають як другий статичний інваріант (перша форма).

Розглянемо другу форму другого статичного інваріанта системи діючих на тіло сил, які зведено в центрі О до головного вектора і головного моменту .

З векторної алгебри відомо, що за величиною скалярний добуток двох векторів може бути визначеним через проекцію одного з векторів добутку на напрямок іншого:

, (5.16)

де - проекція вектора на напрямок головного вектора .

Тоді з формул (5.15), (5.16) випливає вираз

,

який, з урахуванням рівності першого статичного інваріанта, перетворюється до вигляду

. (5.17)

Співвідношення (5.17) виявляє, що проекція головного моменту систем сил на напрямок її головного вектора не залежить від положення точки приведення. У механіці цю властивість визначають як другий статичний інваріант (друга форма).

 







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 1305. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ В УСЛОВИЯХ ОМС 001. Основными путями развития поликлинической помощи взрослому населению в новых экономических условиях являются все...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Ваготомия. Дренирующие операции Ваготомия – денервация зон желудка, секретирующих соляную кислоту, путем пересечения блуждающих нервов или их ветвей...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия