Техніка йоги та медитації на службі неорелігій

У своїх догматах культом синтетичних релігій, створюється на поєднання елементів різних традиційних релігій, створюючи власні вчення, систему обрядових дійств, церковну організацію, претендуючи на статус над релігії. У них розвинуті культ лідера, авторитет власних віросповідних джерел, наявна ідея багатообраності їх послідовників.

Кількість релігій "Нового віку” надзвичайно велика. Але умовно їх можна поділити на три категорії. Перш за все це культи, що проголосили себе новітніми варіантами християнства, та пропонують унікальну "боговідверту” істину та єдиний шлях до спасіння людства. Серед них такі відомі організації, як Сім'я любові (раніше Діти Бога), Церква Армагеддона, Церква живого слова, Життєвий шлях, Церква біблійного розуміння, Міжнародний шлях, Віра алтаря та інші. Голосніше за всіх про себе заявляла відома, войовнича Церква уніфікації Сен Мюн Муна(Sun Myung Moon), який запевняв, що має мільйони прихильників по всьому світі.

Значну частину серед культів складають гурти, що ведуть свій родовід зі Сходу. Вважається, що в США у них більш ніж два мільйони прихильників. Найбільші та найвідоміші наступні: Рух Харе Крішна(Hare Krishna) (Міжнародна громада свідомості Харе Крішна), Місія Божественного світла та дзен- буддизм. Можна також згадати Організацію здоров'я, щастя та св'ятості, Рух Мехер Баби, Ананда Марга та ряд інших.

Особливу групу становлять об'єднання, що займаються виключно «духовними вправами», психотерапевтичними сеансами та процедурами, під які звичайно проводяться різні релігійні спекуляції. Тут особливо виділяється Церква сайентології, по її власним (та явно перебільшеним) даним маюча біля 5 міліонів прихильників у багатьох країнах. Не менш відомою є Громада трансцендентної медицини, яку правильніше було б віднести до другої групи. Назвемо також Синанон, що так рекламує свої успіхи у лікуванні алкоголіків та наркоманів. До них також можна додати безліч дрібних груп, що пропагують астральні та окультні уявлення, спіритизм, парапсихологію.

При знайомстві з цими новоутвореннями можна виділити ряд загальних рис, що помітно відрізняють їх від традиційних церков, так і від об'єднань, що називаються «сектами». Головне тут можливо те, що вони не пов'язані з вже існуючими в країні релігійними течіями та віросповіданнями.

В 60-ті роки в край переповнену релігійними ідеями атмосферу США почали вриватися різноманітні пророки - зазвичай крикливі та надзвичайно брутальні, претендуючи на роль єдиних «рятівників» людства, що загубилось в гріхах та темноті. Вони не тільки ігнорували традиційні респектабельні церкви, але й обзивали як прислужників «духовного Вавилона», спроможних довести світ лиш до погибелі. Якщо все ж таки такі месії часом і зверталися до окремих сюжетів традиційних св'ященних книг, то використовували їх як допоміжний матеріал для побудови своїх фантастичних доктрин, проникнутих самовозвеличуванням.

Далі впадає у вічі не зовсім звичний соціальний склад прихильників релігій «Нового сторіччя». В США і до цього не раз заявляли про себе різноманітні пророки та месії. Проте до них звертаються люди з найменш забезпечених верств населення, здебільш люди похилого віку. Общини ж культів в основному поповнюються людьми іншого типу. Більшість з них складають молоді люди віком від 18 до 24 років так званого середнього класу. Як правило, вони мають не погану освіту та в минулому не зазнавали суттєвих матеріальних труднощів.

Цей незвичайний склад на стільки очевидний, що деякі американські автори назвали підростаюче покоління 70-х років «релігійним поколінням». На противагу «бунтуючого покоління» попереднього десятиріччя. Тижневик U.S. News and World report писав, що «знову багато хто з молодих людей Америки спрямовують свою увагу до радикально нового життя, але на відміну від 60-х років - до релігійних культів. З рештою помітну роль серед прихильників релігій «нового століття» відіграють «східні» групи, вже в 50-х роках, багато хто з битніків були залучені до дзен-буддизму. Проте, це торкнулося лише незначної частини молодих людей і не призвело до виникнення особливих організацій. Але вже в 70-і роки в США утворилися культи східного спрямування до чого деякі з них набули безпрецедентного впливу, американські експерти вважають, що, наприклад, в Громаду трансцендентної медитації «Т.М.» залучено не менше одного мільйона їх співвітчизників. В обстановці пошуків позитивної програми дій, стійких моральних цінностей закономірно розцвітають різноманітні пророки, спасителі, месії, які в край емоційній та агресивній форми драматизують пессимистичні роздуми та пропонують рецепти від їх лікування.

Про що б не говорили наставники нових культів, їх проповіді загалом зводяться до передбачення всесвітньої катастрофи, до оцінки сучасної епохи «залізного віку» (Харе Кришна), «віку неподобств» (Громада трансцендентної медитації), періоду «великих мук», «кінця часів» (Церква тіла Христова).

Часом такі застереження формулюються більш конкретно. Глава Церкви уніфікації Сен Мюн Мун, наприклад, стверджує, що начеб то космічна боротьба з Сатаною, що передує настанню віку «завершення Нового завіту», вже почалася, а діти Бога чекали «кінця світу» в 1993 році.

Саме ідея «граничності» нашого часу, історичної його відміченості його існування й складає «найвищу істину», що її самозвані пророки передусім хочуть подати світу. Офіціальні ідеології, стверджують вони, не спроможні ні зрозуміти не розв'язати її. Сробити це можуть лише «нові месії» (кожний з них при цому, звичайно, має на увазі самого себе), осв'ячені небесною мудрістю. Саме вони зі своїми послідовникам, що вчасно розірвали зв'язки з грішним суспільством, зможуть пережити неминучий катаклізм історії. Дивує те, що самі фантастичні та екстравагантні заяви такого виду знаходять відклик в серцях багатьох людей, що турбуються про своє майбутнє. Та й дійсно, чи може віруючий залишитись байдужим до релігійної апокаліптики, коли провідні політики та науковці визнають можливість загибелі світу.

Тут потрібно було б сказати про сказати декілька слів про проблему класифікації даних релігійних утворень: в масовій літературі за звичай вживається термін «секта», в релігієзнавчих роботах «нетрадиційні», «неконфесійні», «народні» і т. п. релігії. Дані назви здається не зовсім виправданими, тому що в них не відбивається конкретно - історичних характер та специфіка соціальної основи такого роду організацій. Самі ж лідери називають свої вчення релігіями «Нового сторіччя», експерти звичайно вживають термін «культ». Отож терміном релігії «Нового сторіччя» позначаються всі релігійні новоутворення, що виникли за останні чверть сторіччя. Відомо звичайно, що по своїй організації та типу повсякчасного життя вони вкрай різні: «від гуртів зустрічі вихідного дня до вбивць, що називають себе месіями»

Характерні особливості культів можна описати по-різному. Але, здається вони найбільш добре підсумовані в наступній характеристиці:

1. На чолі таких організацій стоїть харазматичний[1] лідер, який запевняє, що начебто він отримав нове унікальне «одкровення» стосовно Бога та реальності. На його думку, кожний хто не поділяє його поглядів, не просто помиляється, але й є послідовником Сатани.

2. Лідер створює особливу сім'ю, або комуну де його звичайно називають «батьком». Часто нові члени сім'ї набувають нових імен.

3. Керівник визначає обов'язкові для всіх норми поведінки, але зовсім не обов'язково дотримується їх сам. Звичайно він живе в надзвичайно кращих умовах, чим його послідовники.

4. Гурт дотримується апокаліптичного погляду на світ. Члени організації часто відмовляються від свого майна та змінюють місце проживання.

5. Застосовується своєрідна техніка контролю над поведінкою приваблених, звичайно шляхом ізоляції від навколишнього світу. Послідовники розглядають таку техніку як релігійну дисципліну.

Специфіка організації та повсякденної практичної діяльності культів дозволяє конкретніше виявити причини, що приводять людей до релігійних общин. Кожний культ - це об'єднаний колектив, що надихається "гуртовою” метою. Вступаючи до нього людина відчуває себе частиною загальної справи, позбавляється відчуття одинокої, залучається до тих цінностей та взаємовідносин, які, на її думку, давно забуті навколишнім світом. Керівники общин розуміючи привабливість подібних почуттів та настроїв, настійно рекламують свої організації як оази «справжньої людяності», прообрази майбутнього колективізму "Нового сторіччя”, рятівні колонії небожителей. Тільки у нас, кажуть вони, можна знайти справжню любов, безкорисну самопожертву, зустріти рідних людей, тому що мова йде не про церкву, а про справжню «сім'ю», на чолі якої стоїть суворий, але турботливий "батько”.

Такі призови, зрозуміло, привертають не тільки юнаків та дівчат у яких не склались стосунки з батьками, а також літніх людей, що потерпають від черствості оточуючих. Тим більше що реклама таких культів співіснує з досконалими методами вербування. Нею займаються особливо довірені фанатичні послідовники, що володіють навичками «першого контакту». Вони намагаються зав'язати знайомства на вулицях, в кафе, на вокзалах, на дискотеках, студмістечках та де інде. Уміло провокуючи співбесідника на відверту розмову про хвилюючі його проблеми та тривоги, вони між іншим розписують радість перебування в своїй общині та запрошують молитовні збори або на лекцію. Звичайно від подібної зустрічі вони виносять відчуття такої людяності та теплоти, про яку навіть і не підозрювали. "Після богослужіння, - згадує одна дівчина, - кожний здавався таким щасливим, кожний виявляв бажання зустрітися зі мною. Я давно не відчувала подібної уваги до себе.” І тільки потім новозалучений взнає, що за всіма цими посмішками стояла чітка режисура.

Як тільки людина, схвильована першою зустріччю, залучається до життя общини, вона відразу потрапляє до в світ особливих стосунків. За рекламним лицем "справжнього батька” починають все чіткіше проступати риси справжнього диктатора. Новозалученому доводять, що лідер - це особливий, неповторний спаситель та небесний обранець. У кожного з цього приводу є своя легенда. Церква уніфікації, наприклад, вчить, що Сен Мюн Мун - це новий месія, якого Бог направив в США для завершення справи спасіння людства, що не вдалася Христу. Керівник життєвого шляху Дж. Стівенс рекламує свої регулярні співбесіди з всевишнім, а засновник Сім'ї любові оповістив всім, що мав спирітичні контакти з Распутіном, Жанною Д'Арк та... чарівником Мерліном і навіть ухитрився мати інтимні стосунки з істотою жіночого роду, яку він визначив як "богиню”.

Новозалучений звичайно виявляється в повній матеріальній залежності від лідера. Якщо він посиляється в комуні, то від нього вимагають передати на загальну справу все своє майно. Інші ж повинні віддавати на користь комуни значну (до половини) кількість доходів. Намагаючись забезпечити абсолютний вплив, лідери роблять все щоб фізично і духовно ізолювати членів общини від зовнішнього світу, відвернути від попередніх цінностей та звичок, паралізувати всяке самоусвідомлення. Це досягається шляхом насиченої програми різноманітних гуртових заходів. Вона має у собі різноманітні "семінари”, спільні молитви та співбесіди, повторювання одних і тих же гімнів (Харе Крішна), вивчення біблійних висловів та прослуховування записів уроків лідера (Сім'я любові), отупляючі лекції про принцип віри (Церква уніфікації), механічні танці, виснажливі спортивні ігри і т.п. Крім того віруючих примушують працювати на підприємствах, що належать культу збирати пожертви на вулицях і т. п. Тобто день в таких комунах розплановано так, що віруючий ні на хвилину не залишається сам із собою. До цього слід ще додати постійне недосипання, погане харчування, нічні збори, що оголошуються раптово та проходять годинами. Керівники общин намагаються поставити під свій контроль всі турботи, роздуми, інтереси, регламентують навіть почуття взаємної симпатії, право обирати собі друзів, особливо поза общиною.

Найбільш жорстокі заходи проводяться проти членів общини, що на думку лідера, не зовсім лояльно ставляться до його вимог. В такому разу застосовуються погрози, залякування, ув'язнення в темні приміщення, виклики на спеціальні комітети та навіть тілесні покарання в присутності інших членів общини. Наглядні уявлення про такого роду заходи можна зрозуміти з розповіді колишньої наступниці Віри алтаря.

"...Вночі, - згадує вона, - нас нас раптово підняли і повели у приміщення, з якого доходив жахливий сморід. Всередині можна було розрізнити столи з продуктами, що розтлівалися, над ними роїлися мухи. На стінах висіли картини, що зображували всілякі жахи, звірства, сцени садиських вбивств та сексуальних збочень. З темноти долинали голоси: "Прийди та їж, це диявол зве тебе!” Несподівано з'явилась керівниця общини та закричала: "Ось яких харчів ви хочите, ось що ви обрали замість божої трапези!” Після цього нам дозволили підти геть звідти. Але коли зморені та залякані ми повернулись до своїх кімнат, нас знову позвали до зали. Перед нами знову зявилась наглядач у білому. По її наказу у приміщення вштовхнули дівчину, одягнуту немов відьма, що як було оголошено порушувала дисципліну. Потім зачитали список її повин і всі почали над нею знущатися, сподіваючись підробною заповзятістю уникнути подібної долі....”

Легко зрозуміти, що карєра "месії” огортає ореолом зверхності навіть пересічну особу, даючи змогу порядкувати долями інших людей та впроваджувати в життя самі безглузді свої ідеї. Та все ж таки найбільш типовий рушій таких ідей екстемально тривіальний: гроші - і до того ж зовсім не маленькі! За всіма широкопроповідницькими проектами врятування цивілізації, виправлення безнадійно зіпсованого суспільства, допомоги бідним, впровадження нової моралі та релігійного досвіду, як правило стоїть лиш схильність до збагаченння.

Та й насправді в руках лідерів різноманітних культів зосереджуються кошти, що перевищують всіляку уяву. Як правило, "духовні” спасителі зберігають таємницю своїх прибутків, швидко переводячи їх на власні рахунки в різних банках. Але інколи деякі данні доходять і до преси. Так, лиш за обов'язкові для всіх залучених платні курси Месна церква щорічно отримує 400 тисяч доларів. Церква Живого слова має власність, що оцінюється в 20 мільйонів доларів. Приблизно аналогічну суму отримує Рух Харе Крішна від продажу своєї літератури. Але всі ці цифри здаються дрібницею, коли мова йде про Церкву уніфікації, що перетворилася в транснаціональну корпорацію по експлуатації людей. Лиш тільки в Нью-Йорку вона володіє власністю на суму 17 мільйонів доларів (дані на 80-ті роки), а власність самого Муна сягає 11 мільйонів.

Відповідаючи на критику сторонники культів постійно виправдовують свій вибір, взагалі випадки добровільного розриву з общиною дуже незначні. "Ми стали іншими людьми, - завжди кажуть вони- Ми набули душевного спокою”. Суть такої переміни майже очевидна, якщо взяти до уваги наступне: Месна церква, наприклад, категорично вимагає: "Перестань думати. Хто покладається на власний розум,- потрапить в халепу”. Красномовим аргумантом усьому сказаному можуть бути долі конкретних людей.

Такими є деякі роздуми про особливості релігій "Нового сторіччя”. Звичано вони зформульовані на основі знайомства з діяльністю деяких релігійних угрупувань (особливо Церква уніфікації), та носять характер попередноьго ознайомлення. Діяльність культів - це периживання, поведінка конкретних людей, їх тривоги, пошуки, рішення. І тому наглядно уявити собі ці організації, зрозуміти їх місце в духовному житті суспільства, повною мірою уявити вплив на долі людей можна лиш при докладному вивченні вірувань та побутових регламентацій окремих культів.

Нові Релігії (поділ за регіоном поширення)

Багаї вважають, що знання Божественних істин та законів дається Богом людству поступово, мірою його розвитку. Кожне одкровення посланців Бога є розвитком попереднього і основою для наступного. Статусу Віри багаї, як світової релігії сприяють Будинки Поклоніння. Вони споруджуються за принципом " один храм на континент чи острівну групу". Зараз Будинки Поклоніння є в Уілметі (США), Кампалі (Уганда), Франкфурті-на-Майні (Німеччина), Сіднеї (Австралія), Панама-Сіті (Панама), Нью-Делі (Індія) та Апіа (Західне Самоа). У стінах Будинку Поклоніння спів, декламація, читання виконуються лише голосом, користуватися музичними інструментами не можна. Можуть звучати лише уривки зі Священних Писань різних релігій, а проповіді й адміністративна діяльність проводяться поза його стінами.

Християнин в молитві відчуває щось протилежне стану йога, а саме свою обмеженість і незначність, і звертається зовсім не до якихось прихованих резервів свого духу, а до Бога - живої Особи, до Бога, з Яким він зв'язаний не природою, а любов'ю. Він не порушує і не дратує тих психічних центрів, про які учить йога, не трансформує за допомогою уяви свою сексуальну енергію, а, очищаючи розум і серце від образів, помислів і пристрастей, просить допомоги у Бога. Молитва здійснюється і виконується силою Божественній благодаті, тобто силою, лежачою за межами людської природи.

Що стосується мантр, то якщо навіть в їх тексті не присутні імена язичницьких божеств, то подразумеваєтся, що вони звернені до них: адже узяті мантри з священних ритуальних книг індуїзму. Тому, читаючи їх, людина включається в духовне поле Вед [ LXXXIX ] і Упанішад [ XC ], в світ істот, яких йоги рахують модальностямі єдиного брахмана, яких окультисти називають космічними духами і посередниками, а християни - демонами. Йога створила у вас помилкові психічні установки і комплекси, тому ви сприймаєте християнство в спотвореному вигляді - через тонку призму язичницьких понять, чому і перестали його розуміти.
Якщо завгодно, це можна назвати "его-християнством".

.

По ученню святих батьків, людська душа включає також рослинну і тваринну душу, можливо, точніше, їх функції. Значне число асан узяте із спостережень за тваринами і рослинами, і тут пози лева або тигра можуть пожвавити в підсвідомості людини якісь темні інстинкти, що таяться в людській душі, як би розкріпачити їх в збиток людському духу.

Є ще і третя небезпека для християн: деякі з східних вправ узяті з язичницьких ритуалів, тобто містять в собі генетичний зв'язок з демонізмом.

Що ж до дихальних вправ, то і вони не так нешкідливі, як здається на перший погляд. Ознайомивши учня з технікою цих вправ, вчитель йоги переходить до психічних вправ, пов'язаних з диханням. Учень повинен уявити, що він поглинає прану - космічну енергію, основу буття, потім він винен в такт диханню і разом з диханням направляти цю прану в хребет і в сексуальні центри, в так звані лотоси [ XCI ]. При цьому іноді прана представляється у вигляді змія, що вповзає в хребет людини. Я думаю, що не треба детально пояснювати, хто упроваджується при таких вправах в людську свідомість.

Йоги говорять про так зване "повне дихання" не як про вправу, а як про правильне дихання, тобто цей тип дихання повинен бути упроваджений в повсякденне життя людини. Але насправді у них є інше, альтернативне дихання, сповільнене і поверхневе, пов'язане з тривалими затримками, які вони рідко практикують публічно. Тривале повне дихання може, як рясна їжа, стати зайвим для організму і викликати порушення в системах газообміну і кровообігу. Тому з дихальними вправами треба звертатися обережно.
Але я говорив про іншу небезпеку - про те, що вони, перейшовши межу фізіології, вторгнуться в область психіки і, з'єднавшись з медитативними уявленнями, деформують "релігійну свідомість".

. Йога учить розподілу і передачі енергії. Як ви пам'ятаєте, наше знайомство почалося з того, що ви узяли мою руку і довго тримали її в своїй руці. Ви хотіли продемонструвати феномен передачі енергії, але чомусь вийшла осічка. Як ви вважаєте: яка це енергія, який вона природи? Вона ваша або придбана на заняттях йогою від якихось невідомих духів? Чому цій здатності до занять йогою у вас не виявлялося? Як ви розумієте саме слово "енергія", який сенс вкладаєте в нього?

Значить, енергія вашого організму має певну структуру. Це, можна сказати, структура, відмічена вашою індивідуальністю. Я приведу приклад. Існують різні групи крові. Якщо перелити людині кров не його групи, то результат може бути найплачевнішим: чужа кров перетвориться для нього на отруту, яка уб'є його. Звідки ви можете знати, як ваша енергія, що володіє певною структурою, діятиме в іншому організмі? Можливо, тут відбудеться те, що називається несумісністю, і ця енергія спочатку подіє на людину як допінг, а потім, як агресор, заподіє йому нові руйнування, створить в його енергетичних структурах хаос.
У вас же самого може утворитися дефіцит енергії, аналогічний великій втраті крові, слідством чого стануть несподівані і невиліковні хвороби. Екстрасенси рідко благополучно кінчають своє життя. Притому хвороба у них протікає швидкоплинно, як саркома, і закінчується летальним результатом - вони неначе згорають. А якщо тут додається ще енергія темних сил, занепалих духів, які дають, щоб відняти, які під виглядом добра заподіюють зло, то в яку пастку ви тоді потрапили?

Примітки:

1. Шиваїсти - індуїсти, поклонники бога Шиви. Інший крупний напрям індуїзму складають вішнуїсти, поклонники бога Вішну, всього лише десятим втіленням якого вважається Будда. Ламаїсти - послідовники одного з напрямів буддизму, бон-по, що сприйняв, - стародавні релігії Тибету, що є різновидом шаманства. Адепти бон-по претендують на божественне походження з країни Шамбали і мають своїх будду, не Гаутаму. Ламаїзм став державною релігією Монголії в XIII-XIV вв. Ламаїстами є також буряти, тувинці і калмики. ^

2. Махатма (санськр. "велика душа") - особливо видатна, духовна людина.^

3. Хатха-йога (санськр. "ха" означає вдих, "тха" - видих) - розділ раджа-йоги, система фізичних вправ, що складається з певних поз (асан) і дихальних вправ. Мета цієї системи йоги - зробити дихання спокійним і рівномірним і, врегулювавши дихання, перейти до приборкання тіла.

4. Асана - третя з восьми ступенів управління тілом в йогі: приборкання (яма), дотримання правив (ніяма), пози (асана), регулювання дихання (пранаяма), ізоляція відчуттів (пратьяхара), увага (дхарана), роздум (дхьяна) і зосередженість (самадхи). Асана - це заняття певного положення і початок фізичних вправ йогів. Але вправи не повинні зводитися до банальної гімнастики, потрібно максимально напружувати свою увагу, концентруючи його на кожному своєму русі або відповідній ділянці тіла, щоб таким чином набрати потрібну енергію, розподілити її по каналах до чакрам в необхідному напрямі і у результаті розвинути свою енергетичну структуру.
Асан-поз є множина: це лев, герой, плуг і т.д. ^

.

5. Кундаліні (від санськр. кундала - що "згорнулася") - це стисла інформація, або енергія, геном майбутньої людини. Вона згорнута кільцями на зразок змії в тому сокровенному місці, де закінчується хребет і яке називається муладхара-чакра. Примусити енергію піднятися з цього положення через інші чакри по хребту (сушумне) до тисячелепесткової чакри, що знаходиться у вищій точці черепа, - мета занять йога. Така, зокрема, і завдання тантра-йоги. Тантрізм, як відомо, сильно замішаний на сексі. Тому у введенні до тантра-йоги відразу обмовляється, що секс і сексуальна енергія використовуються для розширення свідомості і породження суті третього порядку.
Сексуальні практики обов'язкові в тантра-йогі, але не є такими, що очолюють. Основний принцип в ній такий: немає нічого брудного, аморального, ганебного. Все матеріальне може і буде використано для досягнення духовного. Ці вислови дослівно містяться на сайтах, що дають віртуальні уроки по тантра-йогі (див. також прим. 91). ^

.

6. Астральний план, поняття теософії Блаватськой, означає емоційно-інстинктивну сферу людського буття. Антропологія Блаватськой цілком скопійована з філософії йоги, що постулювала сім почав в людині. Відомому європейцям з часів Платона діленню людини на три природу - дух, душу і тіло - в йогі відповідають: 1) фізичний початок, 2) ефірний початок, 3) прана (вони складають те, що ми розуміємо як тіло), 4) астральний початок (емоції, інстинкти), 5) інтелект, самосвідомість складають те, що ми називаємо душею, 6) духовний розум (інтуїція, прозріння), космічна свідомість, 7) дух - це дух в європейському розумінні.
Нововведення Блаватськой полягало в перейменуванні перерахованих йогичеськіх почав в "тіла": фізичне, ефірне, астральне, ментальне, каузальне (що перебуває), буддхичеськоє (освічене) і нірванічеськоє. Не кажучи про те, що перейменування це сильно віддає матеріалізмом (бо якщо все належить тілу, то що ж буде тоді безсмертним і що вічно перевтілюватиметься і як, з іншого боку, безтілесний дух може бути тілом), самі ці терміни замінюються іншими від однієї неї твори до іншого. Втім, послідовність і ясність якраз не входять в завдання Блаватськой.

.

Згідно теософії, при кожному новому народженні особа отримує нове астральне, фізичне і ментальне тіла. Астральне тіло не володіє розумом, його властивість - тонко розвинений інстинкт, воно є оболонка бажань людини. Ці бажання астральної оболонки шкодять її власникові, він повинен чинити опір їм. Якщо він піддаватиметься бажанням, то поступово втратить здатність чинити опір їм і ототожнить себе з ними. Але якщо контролюватиме бажання, тобто вестиме життя теософа, то скоротить їх і до початку наступної реінкарнації вийде з оптимальним їх набором. Астральне тіло виглядає, на думку теософів, подібно до маси, що обертається.
У ідеалі вона повинна складатися з декількох плавно рухомих різноколірних смуг, але у звичайної людини тут можуть бушувати до 50-60 вихорів бажань; вони подібні до відкритих ран, через які витікає вся його енергія.

.

Поняття астрального плану використовувалося середньовічною алхімією для позначення грецького аїда, тобто християнського пекла. Для теософів це царство ілюзій, у них, як і у окультистів, існують спеціальні вправи для тренувань по перенесенню свідомості з фізичного плану в астральний і назад. У стиль окультистських учень, яким ми бачили його на прикладі громіздких і недоказових побудов гностиків, органічно вливається теософський, надзвичайно деталізований опис структури цього астрального плану, що включає сім підрозділів, і різних його мешканців.
Наприклад, ці останні діляться на три типи: істоти людські (живі і мертві), нелюдські (елементали, астральні тіла тварин, природні духи всіх видів і деви) і штучні (створені свідомо і несвідомо) і т.д. ^

.

7. Раджа-йога (шлях панування над собою), джняна-йога (шлях пізнання, йога знання, або мудрості; можливі різні транскрипції назви) разом з карма-йогой (шлях дії) і бхакти-йогою (шлях любові до бога) складають чотири найбільш відомих напрями йоги. Раджа-йога прагне до того, щоб внутрішнє "я" затвердило себе як повелитель (раджа) всіх сил і здібностей людини. Мета її - дисципліна розуму, концентрація його сил, медитація. Мета ж джняна-йоги - з'єднання знання людського із знанням нічим не обмеженим, тобто з самим абсолютом, богом. По думці Вівекананди, для цього "зараз потрібно відмовитися від сектантства і націоналізму в питаннях релігії.
Уявлення про те, що всяке плем'я або країна повинні мати власного Бога і заперечувати іншу віру, - марновірство, яке треба залишити у минулому" (Свамі Вівекананда. Практична веданта (вибрані роботи) / Пер. з англ. М., 1993. З. 178). "Головна насолода джняна-йога полягає в метафізичних дослідженнях. Вони філософи, учені, проповідники, вчителі і учні" (Рамачарака. Релігії і таємні учення Сходу. М., 2004, З. 177).
Перспективи для тих, що займаються джняна-йогою відкриваються вельми далекі: "На певному ступені розвитку в практиці джняна-йоги чоловік усвідомлює, що що пізнає, пізнання і пізнане є єдиною суттю, а не три різних. існує тільки пізнання, пізнання і пізнання" (Вуд Э. Словарь йоги / Пер. з англ. Київ, 1996. З. 70). ^

.

8. Прана - людське життєве начало, життєва сила, розуміється вона як дихання і як енергія. Це один з видів життєвого вітру (вайю), пов'язаний з серцевим центром і серцевим сплетенням і тому із здоров'ям і силою серця. Інші вітри пов'язані з іншими чакрамі. Усесвітня енергія, прана - це світова душа, з якою прагне з'єднатися кожна індивідуальна душа. Сонячне сплетення - "найбільший акумулятор пранічеськой енергії, звідки вона переливається в менші акумулятори, розсіяні по всьому тілу і до різних органів. Воно складається з білої і сірої мозкової речовини, так само як головний і спинний мозок...
Назва цього сплетення "сонячним" дуже вдало, тому що з цього місця, як з сонця, випромінюється енергія і сила до всіх частин тіла, і навіть великий мозок залежить в своїй роботі від енергії, що посилається сонячним сплетенням" (Рамачарака. Релігії і таємні учення Сходу. З. 84-85). ^

.

9. Мантра - це самхит, магічне заклинання в релігіях індуїстів і буддійських, формула, використовувана в тантрізме для входження в стан медитації. Мантра вселяється учневі в ході його ініціації. ^

10. Веди (від санськр. "відати", "знати", звідси слова "ведовство", "відьма") - сама древняяїндійськая релігійна література; що оформилися в канонічній формі в II-I тисячоліттях до Р.Х. збірки священних пісень, гімнів, магічних заклинань і жертовних формул, що використалися при жертвопринесеннях, зокрема людських. Всього Вед чотири: перша з них включає 1028 гімнів, друга - 1549 пісень, третя - близько 200 гімнів, четверта - 731 заклинання. Релігії Індії, що визнають Веди, вважаються ортодоксальними. ^

11. Упанішади (санськр. "сидіння біля вчителя", пізніше: "сокровенне знання", "таємне учення") - староіндійські твори релігійно-філософського характеру, що пояснюють таємний сенс Вед. Це 108 текстів, якнайдавніші з яких сходять приблизно до VI-III вв. до Р.Х. ^

12. Лотоси (падми) - це чакри (санськр. "колесо, круг"), названі лотосами із-за схожості з цією квіткою. Енергетичний канал (сушумна) проходить по хребту, а уздовж нього розташовуються шість лотосів на рівні шести частин тіла: анусу, статевих органів, пупка, серця, горла і брів. У кожного лотоса різне число пелюсток, сушумну ж вінчає тисячелепестковий лотос. "Зрозуміло, дуже важливо не порушувати нижчі чакри до тих пір, поки людина не знайде повний або, принаймні, дуже сильний контроль над своїм тілом і емоціями", - сказано в "Словнику йоги" (з. 103).
Але чи відомо про таку небезпеку тим, хто приступає до занять йогою, не маючи під рукою цього словника? ^

.

13. Маздеїзм, або релігія магів, - релігія населення Стародавнього Ірану, що співіснувала і перепліталася із зороастрізмом і мала з ним загальну священну книгу - Авесту. Верховними божествами у маздєїстов є Ахурамазда - уособлення добра і Анхра-майнью - уособлення зла, пізніше до них додався Митра. Маздеїзм зводить до мінімуму роль Заратуштри і допускає поховання знатних людей, тоді як зороастрійци надають птахам поїдати тіла померлих, з тим щоб "нечистий" труп не міг прийти в зіткнення ні з однією з "чистих" стихій природи.