Ферми і структурні плити покриттів

 

1.13.3.1 Осі стрижнів ферм і структур повинні бути, як правило, центрованими в усіх вузлах. Центрування стрижнів у фермах і структурних плитах слід виконувати: при зварних з’єднаннях у вузлах – за центрами ваги перерізів (із округленням до 5 мм); при болтових з’єднаннях – за рисками кутиків, найближчих до обушка.

Зміщення осей елементів поясів ферм при зміні їх перерізів по довжині допускається не враховувати, якщо воно не перевищує 1,5% висоти елемента пояса меншого перерізу.

При наявності ексцентриситетів у вузлах елементи ферм і структур слід розраховувати з урахуванням дії відповідних згинальних моментів. У разі прикладання навантажень поза вузлами ферм пояси повинні бути розраховані на сумісну дію поздовжніх зусиль і згинальних моментів.

 

1.13.3.2 При розрахунку плоских ферм з’єднання елементів решітки з поясом у вузлах ферм допускається приймати шарнірними при типах поперечних перерізів елементів:

– з кутиків або таврів;

– двотаврових, Н-подібних і трубчастих, якщо відношення , де – висота перерізу, –геометрична довжина елемента (відстань між вузлами).

При перевищенні зазначених відношень слід враховувати додаткові згинальні моменти, що виникають в елементах ферми від жорсткості вузлів; при цьому допускається провадити урахування жорсткості вузлів у фермах наближеними методами, а осьові зусилля визначати за шарнірною схемою.

 

1.13.3.3 Відстань між краями елементів ґратки і пояса у фермах зі зварними вузловими з’єднаннями на фасонках слід приймати не меншою за мм, але не більшою за 80 мм, де t – товщина фасонки, мм.

Між торцями елементів поясів ферм, що стикуються і перекриваються накладками, слід залишати зазор величиною не менш як 50 мм.

Зварні шви, які прикріплюють елементи ґратки ферм до фасонок, слід виводити на торець елемента на довжину 20 мм.

 

1.13.3.4 У вузлах ферм з поясами з таврів, двотаврів і одиночних кутиків кріплення фасонок до полиць поясів встик слід здійснювати з проваром на всю товщину фасонки. В конструкціях 1-ї групи прилягання вузлових фасонок до поясів необхідно виконувати згідно з додатком У (табл. У.3, поз. 7).

 

1.13.3.5 При розрахунку вузлів ферм зі стрижнями трубчастого і двотаврового перерізів і прикріпленням елементів ґратки безпосередньо до пояса (без фасонок) необхідно перевіряти несучу здатність:

- стінки пояса при місцевому згинанні (продавлюванні) у місцях примикання елементів ґратки (для стрижнів з круглих і прямокутних труб);

- бічної стінки пояса в місці примикання стиснутого елемента ґратки (для стрижнів з прямокутних труб);

- полиць пояса на відгин (для стрижнів двотаврового перерізу);

- стінки пояса (для стрижнів двотаврового перерізу);

- елементів ґратки в перерізі, що примикає до пояса;

- зварних швів, які прикріпляють елементи ґратки до пояса.

При перевірці міцності стінки необхідно враховувати сумісну дію зусиль у полиці і в прилеглому елементі ґратки.

 

1.13.3.6 При прольотах ферм покриттів, що складають понад 36 м, рекомендується передбачати будівельний підйом, що дорівнює теоретичному прогину конструкції від розрахункових експлуатаційних постійних і тривалих навантажень. При плоских покрівлях будівельний підйом слід передбачати незалежно від величини прольоту, приймаючи його таким, що дорівнює прогину від суми розрахункових експлуатаційних постійних і тривалих навантажень, збільшеному на 1/200 прольоту.

Колони

 

1.13.4.1 Відправні елементи наскрізних колон з ґратками, розташованими у двох площинах, слід підкріплювати діафрагмами, розташованими біля кінців відправного елемента. Допускається не передбачати спеціальну діафрагму, якщо існує плита бази чи оголовка колони.

У наскрізних колонах зі з’єднувальною ґраткою, розташованою в одній площині, діафрагми слід розташовувати не рідше як через 4 м.

 

1.13.4.2 У колонах і стійках з односторонніми поясними швами згідно з п. 1.12.1.9 у вузлах кріплення в’язей, балок, розпірок та інших елементів у зоні передавання зусилля слід застосовувати двосторонні поясні шви, що виходять за контури прикріплюваного елемента (вузла) на довжину з кожного боку.

 

1.13.4.3 Кутові шви, що прикріплюють фасонки з’єднувальної ґратки до віток колони внапусток, слід призначати за розрахунком і розташовувати з двох боків фасонки вздовж вітки у вигляді окремих ділянок, розташованих у шаховому порядку, при цьому відстань між кінцями таких швів не повинна перевищувати 15 товщин фасонки.

У разі застосування ручного дугового зварювання шви повинні бути неперервними по всій довжині фасонки.

 

1.13.4.4 Монтажні стики колон рекомендується виконувати з фрезерованими торцями, звареними встик або на накладках зі зварними кутовими швами або болтами, у тому числі високоміцними. При приварюванні накладок кутові шви слід не доводити до осі стика на 30 мм з кожного боку. Допускається застосування фланцевих з’єднань з передаванням стискаючих зусиль через щільний дотик фланців, а розтягувальних зусиль – через болти.

 

1.13.4.5 У наскрізних колонах, гілки яких з’єднані планками, рекомендується приймати:

- ширину b_s проміжних планок такою, що дорівнює (0,5…0,75) b, де b – габаритна ширина колони у площині планок;

- ширину кінцевих планок такою, що дорівнює (1,3…1,7) b_s.

В’язі

 

1.13.5.1 У кожному температурному блоці будівлі слід передбачати самостійну систему в’язей.

 

1.13.5.2 Нижні пояси балок і ферм кранових колій прольотом понад 12 м слід укріплювати горизонтальними в’язями.

 

1.13.5.3 Вертикальні в’язі між основними колонами каркасу нижче рівня підкранових балок при двогілкових колонах слід розташовувати у площині кожної гілки.

Гілки двогілкових в’язей, як правило, слід з’єднувати між собою з’єднувальними ґратками.

 

1.13.5.4 Поперечні горизонтальні в’язі слід передбачати у рівні верхнього або нижнього поясів кроквяних ферм у кожному прольоті будівлі по торцях температурних блоків. При довжині температурного блока, що перевищує 144 м, слід передбачати проміжні поперечні горизонтальні в’язі.

Кроквяні ферми, які не примикають безпосередньо до поперечних горизонтальних в’язей, слід розкріплювати у площині розташування цих в’язей розпірками і розтяжками.

У місцях розташування поперечних горизонтальних в’язей слід передбачати вертикальні в’язі між фермами.

За наявності жорсткого диска покрівлі у рівні верхніх поясів слід передбачати інвентарні збірно-розбірні в’язі для вивіряння конструкцій і забезпечення їхньої стійкості в процесі монтажу.

 

1.13.5.5 Поздовжні горизонтальні в’язі у площині нижніх поясів кроквяних ферм слід передбачати:

- вздовж крайніх рядів колон у будівлях з мостовими опорними кранами груп режимів роботи 6К – 8К згідно з ГОСТ 25546;

- у покриттях з підкроквяними фермами;

- в одно- і двопрольотних будівлях, обладнаних мостовими опорними кранами вантажопідйомністю 10 т і більше, а при відмітці низу кроквяних конструкцій понад 18 м – незалежно від вантажопідйомності кранів.

У будівлях з трьома і більше прольотами горизонтальні поздовжні в’язі слід розміщувати також вздовж середніх рядів колон не рідше, ніж через прольот – у будівлях з мостовими опорними кранами груп режимів роботи 6К – 8Кзгідно з ГОСТ 25546 і через два прольоти – в інших будівлях.

 

1.13.5.6 Горизонтальні в’язі по верхніх і нижніх поясах розрізних ферм прольотних споруд транспортерних галерей слід конструювати роздільно для кожного прольоту.

 

1.13.5.7 При застосуванні хрестової ґратки в’язей покриттів, за винятком будівель і споруд 1-го класу відповідальності згідно з ДБН В.1.2-*:200*, допускається виконувати розрахунок за умовною схемою у припущенні, що розкоси ґратки сприймають тільки зусилля розтягу.

При визначенні зусиль, що виникають в елементах в’язей, обтиснення поясів ферм, як правило, враховувати не слід.

 

1.13.5.8 При влаштуванні мембранного настилу у площині нижніх поясів ферм допускається враховувати сумісну роботу пояса і мембрани.

 

1.13.5.9 У висячих покриттях із площинними системами (двопоясними, згинально-жорсткими вантами тощо) слід передбачати вертикальні і горизонтальні в’язі між несучими системами.

Балки

 

1.13.6.1 Поясні кутові шви зварних балок, а також шви, за допомогою яких до основного перерізу балки прикріплюються допоміжні елементи (наприклад, ребра жорсткості), як правило, повинні виконуватися неперервними. Поперечні ребра жорсткості повинні мати вирізи у місцях перетину зварних швів.

 

1.13.6.2 Застосовувати пакети листів для поясів зварних двотаврових балок, як правило, не дозволяється.

Для поясів балок з фрикційними з’єднаннями допускається застосовувати пакети, які складаються не більш як з трьох листів; при цьому площу перерізу поясних кутиків слід приймати такою, що становить не менш як 30% від усієї площі перерізу пояса.

 

1.13.6.3 При застосуванні односторонніх поясних швів у зварних двотаврових балках 1-го класу, які несуть статичне навантаження, повинні бути виконані такі вимоги:

- розрахункове навантаження повинне бути прикладене симетрично відносно поперечного перерізу балки;

- стійкість стиснутого пояса балки повинна бути забезпечена відповідно до вимог п. 1.5.4.4, а);

- у місцях прикладання до пояса балки зосереджених навантажень, включаючи навантаження від ребристих залізобетонних плит, повинні бути встановлені поперечні ребра жорсткості.

У ригелях рамних конструкцій біля опорних вузлів, а також у місцях, де навантаження викликає згинальний момент відносно поздовжньої осі зварного шва, слід застосовувати двосторонні поясні шви.

У балках з перерізами 2-го і 3-го класів, а також з умовною гнучкістю стінки застосування односторонніх поясних швів не допускається.

 

1.13.6.4 Ребра жорсткості зварних балок повинні бути віддалені від стиків стінок на відстань не меншу за 10 товщин стінки. У місцях перетину стикових швів стінки балки з поздовжнім ребром жорсткості шви, за допомогою яких поздовжнє ребро жорсткості прикріплюється до стінки, не доводять до стикового шва стінки на (6 t – 20) мм, але не менш як на 30 мм, де t – товщина стінки, мм.

 

1.13.6.5 У зварних двотаврових балках конструкцій 2-, 3- і 4-ї груп рекомендується застосовувати односторонні ребра жорсткості з розміщенням їх з одного боку стінки балки і приварюванням їх до поясів балки.

У балках з односторонніми поясними швами ребра жорсткості слід розташовувати з того боку стінки, який є протилежним до розташування односторонніх поясних швів.