Методи навчання в системі методичної підготовки вчителя

Діяльніший підхід визначає теорію розробки процесу навчання. В конкретних методиках це виражається в різній формі. З одного боку - все більшого значення набуває навчання за допомогою задач ^використання практичного методу навчання - методу доцільно дібраних задач); з іншого боку - рівень знань учнів оцінюється за навичками і уміннями виконувати ту або іншу діяльність, тобто використання задач як засобу навчання.

Разом з тим ні переліком курсів, ні програмами не можна в належній мірі визначити рівень підготовки майбутніх вчителів інформатики. Цей рівень визначається передусім вміннями розв'язувати задачі певного класу з методики навчання інформатики, а сформувати ці вміння можна лише шляхом тренінгу, неодноразового виконання вправ І розв'язування задач. Такий висновок і послужив основою добору спеціальних методичних методів навчання методики кавчання інформатики (для скорочення в подальшому - методичні методи).

Діяльність вчителя інформатики пов'язана з постійним розв'язуванням різноманітних методичних задач [200]: добір теоретичного і практичного матеріалу, добір методів навчання і структури уроку, застосування необхідних засобів унаочнення, комп'ютерних програм, інформаційно-комунікаційних технологій та ін, При підготовці до позакласного заняття з кращими учнями і до додаткового заняття зі слабкими вчитель знову вирішує ряд методичних задач.

Потрібно відмітити одну особливість, властиву різним методичним задачам. Бони вирішуються, як правило, неоднозначно, тобто одна і та ж методична задача допускає різні розв'язки. В пошукові найдоцільніших і буде полягати творчий підхід до проблем навчання.

Із загального поняття "методична задача", яке пов'язане із загальнонауковою діяльністю в галузі методики навчання конкретного предмета, отримані поняття "навчальна методична задача" і "практичні методичні задачі" (ситуаційні вправи). До останніх відносяться методичні задачі, умови яких беруться безпосередньо з реального навчального процесу (виникаючі в ньому конкретні ситуації, пов'язані з реальними викладачем і студентом).

Методичні задачі практичного характеру виникають в безпосередній роботі вчителя, але їх можуть вирішити при певних умовах і студент, і вчений.

Нарешті, і вчитель-практик, і вчений за мірою необхідності можуть мати справу з деякими навчальними методичними задачами, що не мають яскраво вираженої практичної спрямованості.

Задача з методики навчання інформатики стає вправою з методики навчання інформатики тоді, коли вона вводиться в навчальний процес відповідно до його логіки і логіки навчального предмета "Методика навчання інформатики" як компонент системи методичної підготовки. Іншими словами, прямим продуктом виконання вправ є формування знань, умінь і навичок.

З урахуванням сказаного під вправою з методики навчання інформатики будемо розуміти таку методичну задачу, яка дозволяє побудувати методичну систему навчання конкретного фрагменту змісту шкільного курсу інформатики. Ця методична система навчання є теоретичною моделлю, призначеною для розв'язування трьох основних методичних задач:

1) навчання студентів добору змісту навчального матеріалу;

2) навчання студентів добору раціональних технологій навчання;

3) навчання студентів реалізації обраних технологій навчання. Результатом розв'язування методичних вправ з методики навчання інформатики стає:

• засвоєння теоретичних знань в новій нестандартній ситуації практичної (методичної) діяльності, що дозволяє інтегрувати зміст різких навчальних дисциплін і отримувати якісно нове знання найбільш високому рівні узагальнення;

• послідовне збільшення обсягу методичних знань, оволодіння раціональними технологіями організації розумової праці, уміннями відкривати для себе нові прийоми методичної діяльності;

• конкретно-практичний результат - формування методичної компетентності, позитивного досвіду методичної діяльності, методичного мислення (і рефлексії), професійних якостей.

Застосування навчально-методичних задач в системі методичної підготовки вчителя інформатики дозволить розробити методику критеріальної оцінки результатів навчально-методичної діяльності студентів на чотирьох рівнях: раціональному, допустимому, критичному і недопустимому.

Зупинимося на класифікації навчальних задач. Кожна навчальна задача має свою дидактичну спрямованість, свої методи розв'язування. Основи для поділу задач на класи можуть бути різними. Наприклад, за основу поділу навчальних математичних задач частіше за все беруться методи їх розв'язування. "Хороша класифікація передбачає поділ задач на такі типи, коли тип задачі зумовлює метод її розв'язування" [223, с 145].

У сучасній педагогічній літературі пропонується класифікувати навчальні задачі за основною дидактичною метою їх розгляду.

Загальна дидактична мета вивчення методики навчання інформатики - пізнати логіку навчального процесу з інформатики в середній школі в масштабах: а) всього шкільного курсу інформатики; б) однієї теми; в)одного поняття (одного уміння).

Під логікою навчального процесу з інформатики розуміється своєрідне поєднання логіки навчального предмета інформатики і психології засвоєння учнями знань з інформатики [47].

Акцентуючи увагу на різних сторонах навчального процесу з інформатики, можна з вищезгаданої загальної мсти виділити більш конкретні дидактичні цілі (ЇЇ компоненти). Виділимо окремо пізнання логіки навчального предмета інформатики. Першу мету навчання методики сформулюємо так: навчання аналізу змісту предмета інформатики з точки зору ідей сучасної інформатики і історії її розвитку. У зв'язку з першою метою виникає необхідність в наступних навчальних курсах в педагогічному вузі:

1) наукові основи шкільного курсу інформатики;

2) історія інформатики і кібернетики.

Друга мета - навчання дидактичного аналізу методичних систем навчання інформатики в середній школі в масштабах: а) усього шкільного курсу інформатики; б) окремого розділу; в) окремого уроку.

Третя мета - навчання побудови навчального процесу на уроках інформатики в масштабах: а) одного поняття (одного уміння); б) однієї конкретної теми.

Відповідно до трьох вказаних дидактичних цілей можна виділити три великі групи навчальних методичних задач.

До першої групи включаються задачі наукового аналізу змісту текстів підручників і навчальних посібників.

До другої - задачі з вимогою виконати дидактичний аналіз заданих методичних систем навчання інформатики в масштабах

базового, пропедевтичного чи профільного курсів інформатики; окремих розділів та окремих уроків.

Третю групу складають задачі, розгляд яких вимагає розробки студентами окремих питань методики навчання інформатики. Цю найбільш численну групу задач можна поділити на підгрупи з урахуванням специфіки їх конкретних дидактичних цілей.

Зокрема виділяються підгрупи задач з розробки методики:

а) введення і формування понять шкільного курсу інформатики; б)робота над побудовою інформаційної моделі; в) робота над побудовою алгоритму і т.д. В ці підгрупи входять і практичні методичні задачі.

Для кожної з підгруп задач можна вказати характерні для них методи.

Розглянемо наведену класифікацію задач з точки зору її фактичного використання. Логікою методики навчання інформатики диктуєгься наступна послідовність використання труп задач: спочатку йдуть задачі першої групи, потім - другої. Більшість задач третьої групи вирішуються на базі задач першої і другої груп. Але практика навчання переконує в недоцільності розв'язування спочатку всіх задач з курсу методики, що відносяться до першої групи, потім - всіх задач другої і т.д.

У зв'язку з цим основною ідеєю класифікації буде наступне: виділення сукупності дій, адекватних конкретній методичній діяльності, дозволяє систематизувати вправи, в процесі виконання яких ця діяльність засвоюється. Тому для класифікації скористаємося послідовністю і змістом етапів методичного експерименту.

Рис. 3.6.1. Як основні функції задач в навчанні методики навчання інформатики виділяються наступні: навчальна. розвиваюча, виховуючи, контролююча і методична.

Особлива увага приділяється специфічній для педагогічних університетів методичній функції яка включає в себе:

1) акуратне і наполегливе виділення етапів процесу розв'язування задачі (осмислення умови, складання плану розв'язування, аналіз розв'язку) з особливою увагою до аналізу виконаного розв'язку;

2) систематичне і цілеспрямоване навчання студентів виділенню етапів;

3) методичне зіставлення різних способів розв'язування однієї і тієї ж задачі:

4) коментарі викладача до задачі про її наукову і методичну цінність:

5) методичні коментарі викладача до всієї системи вправ, розглянутої на даному практичному занятті.