Вищий педагогічний навчальний заклад і організація навчально-виховного процесу в ньому

Система педагогічної освіти є складовою системи вищої освіти і охоплює вищі навчальні заклади всіх форм власності, заклади післядипломної педагогічної освіти та органи управління в галузі вищої освіти.

Метою розвитку педагогічної освіти є створення такої системи педагогічної освіти, яка на основі національних надбань світового значення та усталених європейських традицій забезпечує формування педагогічних працівників, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави, спрямовану на розвиток та самореалізацію особистості, задоволення її освітніх і духовно-культурних потреб, а також потреби бути конкурентоспроможною на ринку праці.

Педагогічну освіту можна здобути в педагогічних коледжах, педагогічних інститутах, педагогічних університетах, класичних університетах та інших вищих навчальних закладах, які виконують вимоги галузевих стандартів вищої педагогічної освіти.

Структуру та зміст вищої педагогічної освіти визначають Закон України "Про вищу освіту", Положення про вищі навчальні заклади, "Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір", навчальні плани, програми, підручники, навчальні посібники.

Очолює вищий навчальний заклад ректор. Навчально-методичною, науково-дослідною й адміністративно-господарською діяльністю в ньому керують проректори. У кожному ВНЗ є рада, до складу якої належать ректор, проректори, декани факультетів, завідувачі кафедр, частина провідних професорів і доцентів, студенти.

Головним структурним підрозділом вищої школи є кафедри, що здійснюють навчально-методичну та науково-дослідну роботу з однієї чи декількох суміжних навчальних дисциплін. Завідувача кафедри обирають із числа професорів і доцентів.

Кафедри, які спеціалізуються за спорідненими дисциплінами, об'єднані у факультети. Факультет очолює декан факультету, якого обирають таємним голосуванням або призначають на контрактній основі з числа професорів та доцентів із провідних дисциплін. На декана покладене загальне керівництво навчальною, виховною і науковою діяльністю факультету. Кожний факультет здійснює підготовку студентів - майбутніх фахівців за певним профілем.

Студенти вищих навчальних закладів наділені певними правами та обов'язками. Вони мають право на:

- вибір форми навчання;

- безпечні й нешкідливі умови навчання, праці та побуту;

- трудову діяльність у позанавчальний час;

- додаткову оплачувану відпустку у зв'язку з навчанням за основним місцем роботи; скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

- користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу;

- участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах; представлення своїх робіт для публікацій;

- участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи; призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;

- надання пропозицій щодо умов і розмірів плати за навчання;

- участь в об'єднаннях громадян;

- обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та навчальним планом;

- участь у формуванні індивідуального навчального плану;

- моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи в навчанні й активну участь у науково-дослідній роботі;

- захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;

- безкоштовне користування бібліотеками, інформаційними фондами, послугами навчальних, наукових, медичних та інших підрозділів вищого навчального закладу;

- канікулярну відпустку тривалістю не менш ніж вісім календарних тижнів.

Крім того, студенти вищих навчальних закладів, які навчаються на денній (очній) формі навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті, забезпечення гуртожитком у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також на отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, та інших стипендій відповідно до законодавства.

Обов'язками студентів у вищому навчальному закладі є:

- систематичне і глибоке оволодіння теоретичними знаннями, підвищення свого наукового і культурного рівня; набуття вмінь і навичок з обраної професії;

- відвідування обов'язкових навчальних занять і виконання в установлений термін усіх видів навчальних завдань, передбачених навчальними планами і програмами;

- дотримання принципів загальнолюдської моралі;

- виконання правил внутрішнього розпорядку ВНЗ і студентського гуртожитку.

Свідоме виконання студентами обов'язків і забезпечення своїх прав є доброю школою громадянського і професійного становлення майбутніх педагогів.

Основний документ, який визначає склад і обсяг навчальних дисциплін, а також послідовність і порядок їх вивчення за роками навчання, - це навчальний план. На основі навчальних планів складають програми, які розкривають зміст і логіку опанування навчальних предметів.

Навчальний план охоплює три основні цикли:

1. Суспільні дисципліни - політологію, філософію, теорію економічних знань, історію релігії, історію України, естетику, етику, логіку. Вони становлять ідейну, світоглядну основу професійного становлення майбутнього вчителя.

2. Психолого-педагогічні дисципліни - вступ до педагогічної професії, педагогіку, освітні технології, історію педагогіки, загальну психологію, вікову і педагогічну психологію, основи педагогічної майстерності, методики викладання предмета за спеціальністю (географії, біології, історії, мови тощо). Цей цикл дисциплін розкриває наукові основи педагогічної діяльності і професійної підготовки вчителя.

3. Спеціальні дисципліни, які визначають профіль фахівця, тобто основу майбутньої професії, - наприклад, землезнавство, історична геологія, гідрологія, метеорологія та кліматологія, фізична географія, географія України тощо для студентів географічного факультету; генетика, цитологія, біохімія, систематика рослин, основи сільського господарства тощо для студентів хіміко-біологічного факультету та ін.

Відповідно до навчального плану складають графік навчального процесу, на основі якого організовують заняття та самостійну роботу студентів. Він передбачає:

- назви навчальних предметів, які вивчають на різних курсах;

- види занять із цих предметів (лекції, семінарські, лабораторні, практичні заняття тощо);

- кількість годин, відведену на кожен вид занять;

- календарний розподіл занять протягом семестру, а також усього навчального року.

Документом, що регулює навчальний процес, є розклад занять. Правильно складений розклад забезпечує виконання дидактичних вимог до організації занять і самостійної роботи студентів, які істотно впливають на ефективність навчального процесу, а також психологічних вимог до організації розумової праці.