О.М. Обушенко[19] Таланчук Н.М. Воспитательная деятельность мастера производственного обучения СПТУ: Вопросы теории. М., 1987. С.39.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Т.в.о. першого проректора
з навчально-методичної
та наукової роботи
підполковник міліції
_______________ 2012
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ загально-правова підготовка + м. Основи криміналістики
напрям підготовки 6.030402 – «Правоохоронна діяльність» для курсантів 1 курсу факультетів міліції громадської безпеки та кримінальної міліції
Дніпропетровськ – 2012 Робоча програма навчальної дисципліни «Загально-правова підготовка + м. Основи криміналістики» для курсантів 1-го курсу факультетів міліції громадської безпеки та кримінальної міліції, напряму підготовки 6.030402 «Правоохоронна діяльність» Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 35 с.
РОЗРОБНИКИ: Чаплинський К.О. начальник кафедри криміналістики. судової медицини та психіатрії доктор юридичних наук, профессор. Плетенець В.М. доцент кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії, кандидат юридичних наук. Бідняк Г.С. викладач кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії.
Розглянуто на засіданні кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії від 14.08.2012, протокол №1.
Рекомендовано Науково-методичною радою університету __.__.2012, протокол №__
Начальник кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії
_______________________К.О. Чаплинський
«_____»___________________ 2012 року
© ДДУВС, 2012 рік © Чаплинський К.О., Плетенець В.М., Бідняк Г.С.2012 рік 1. Опис навчальної дисципліни
Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 18/18
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета дисципліни:набуття та поглиблення знань про поняття злочину та його ознаки, склад злочину та його складові елементи; умови правомірності дій при необхідній обороні, крайній необхідності, а також заподіяння шкоди під час затримання особи, яка вчинила злочин; формування знань та навичок кваліфікації суспільно-небезпечних діянь, правильного тлумачення та реалізації норм кримінального законодавства у практичній діяльності органів внутрішніх справ. навчальна – сприяти становленню сучасного всебічно-розвинутого висококваліфікованого фахівця-юриста для органів внутрішніх справ, здатного на достатньому рівні репрезентувати органи внутрішніх справ у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та громадянами, формувати та розвивати правові знання курсантів, уміння аналізувати нормативно-правові акти та інші документи; виробляти навички самостійного аналізу складу злочину, умінь застосовувати отримані знання при оцінці конкретної ситуації; виробляти настанови на оволодіння професійними вміннями та навичками; розвиваюча - розвивати пізнавальні інтереси курсантів, уміння проводити спостереження; розвивати вміння порівнювати, аналізувати інформацію виховна – сформувати ціннісні орієнтири курсантів відповідно до ідеалів гуманізму, демократії, соціальної справедливості, поваги до особистості; виховувати активну громадянську позицію; сприяти усвідомленню ролі та значення юридичної діяльності в розбудові та зміцненні української держави; формувати в майбутніх працівників міліції високий рівень правової свідомості та правової культури, професійних та особистісних якостей.
Завдання: Вивчення дисципліни спрямовується на формування у працівників міліції знань, вмінь та навичок, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних посад працівників Міністерства внутрішніх справ України (наказ МВС України № 301 від 24 березня 2006 р.) та завданням, які ставляться перед міліцією на конкретному етапі розвитку українського суспільства. У результаті вивчення навчальної дисципліни курсант повинен знати: 1) на понятійному рівні:основні положення кримінального законодавства України, в частині визначення поняття злочину, ознак злочину; склад злочину; структура юридичного аналізу складу злочину; обставини, що виключають злочинність діяння; сучасних уявлень щодо предмету науки криміналістики та закономірностей об’єктивної дійсності, що вивчаються нею; загальних та спеціальних завдань криміналістики. 2) на фундаментальному рівні:особливості змісту суспільних відносин, що виникають під час діяльності ОВС щодо виявлення та розкриття злочинів; здійснення правової оцінки вчиненого суспільно-небезпечного діяння; основні проблеми, які є актуальними для органів внутрішніх справ щодо запобігання злочинам; тенденції подальшого розвитку суспільних відносин щодо вдосконалення кримінального законодавства. 3) на практично-творчому рівні:систему, структуру та основи організації діяльності підрозділів міліції щодо запобігання вчиненню злочинів; умови правомірності дій при необхідній обороні та під час затримання особи, яка вчинила злочин; зміст службових та процесуальних документів, які складають працівники ОВС, дії працівників міліції на місці події, правил огляду документів та виявлення підробки, складання словесного портрету з метою організації переслідування та встановлення злочинця по гарячих слідах. вміти: 1) на репродуктивному рівні:відтворювати основні поняття та категорії кримінального права, правові підстави застосування положень закону про кримінальну відповідальність щодо обставини, що виключають злочинність діяння, а також положення нормативно-правових актів, що регулюють діяльність міліції; володіти технологією виготовлення композиційних портретів за допомогою спеціального приладу «Портрет» і комп’ютерної програми «Фоторобот», прийомами виявлення підробки (заміни фотографічних карток, фальсифікації відбитків печаток і штампів, підчистки, дописки, витруєння тощо) реквізитів документів. 2) на алгоритмічному рівні: довільно використовувати засвоєні знання для розв’язання типових ситуацій, що виникають під час професійної діяльності працівників міліції, а також організовувати свою діяльність на основі певного алгоритму; складати необхідні службові, кримінально-процесуальні документи; використовувати знання щодо дій нарядів патрульної служби міліції на місці події. 3) на евристичному рівні: орієнтуватися у процесі зміни професійних завдань та ускладнення оперативної обстановки, знаходити шляхи розв’язку нетипових задач, що виникають під час виконання службових обов’язків, зокрема випадків застосування необхідної оброни та вжиття заходів, спрямованих на затримання особи, яка вчинила злочин; переслідування злочинця по «гарячих» слідах силами нарядів патрульно-постової служби міліції. 4) на творчому рівні: переосмислювати наявні знання стосовно нових фактів; адаптувати раніше отриманий досвід до нових умов та нестандартних ситуацій; варіативно розв’язувати професійні завдання; набути навиків самостійно проводити експериментальну, науково-дослідницьку діяльність.
3. Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль 1
Тема 1. Поняття та ознаки злочину в кримінальному праві. склад злочину. Соціальна природа злочину. Криміналізація і декриміналізація суспільно небезпечних діянь. Значення криміналізації та декриміналізації злочинів в діяльності підрозділів ОВС. Визначення поняття злочину: формальне; матеріальне; формально–матеріальне; їх сутність. Поняття злочину в чинному КК України. Ознаки злочину. Суспільна небезпека як матеріальна ознака злочину. Значення суспільної небезпеки. Характер та ступінь суспільної небезпеки. Протиправність як формальна ознака злочину. Співвідношення суспільної небезпеки і протиправності. Винність як ознака злочину; її зміст та значення. Караність як невід’ємна ознака злочину. Співвідношення караності як ознаки злочину і фактичного призначення покарання за злочин. Значення ч.1 ст.11 КК України для визначення поняття злочину. Місце злочину в системі правопорушень. Критерії відмежування злочинів від інших правопорушень. Співвідношення понять злочину, злочинності та правопорушення. Малозначність діяння (ч.2 ст.11 КК України). Ознаки діяння, що може бути визнано малозначним згідно з нормами чинного КК України. Характер шкоди, що може дозволяти визнавати суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки злочину, малозначним. Значення малозначності діяння в діяльності підрозділів ОВС. Класифікація злочинів. Значення класифікації злочинів в діяльності підрозділів ОВС. Поняття складу злочину і його значення. Співвідношення понять злочину і складу злочину. Елементи складу злочину, їх зміст та органічна єдність. Види складів злочину залежно від: 1) їх тяжкості (прості, кваліфіковані, особливо кваліфіковані, привілейовані); 2) особливостей конструкції (матеріальні, формальні, усічені, формально-матеріальні); 3) наявності наслідків (з матеріальною шкодою, з фізичною шкодою, з ідеологічною, політичною, моральною шкодою). Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС. Вивчення теми спрямовується на формування у працівників міліції знань основних положень кримінального законодавства, поняття злочину, складу злочину та їх співвідношення. Формування вмінь та навичок застосування кримінального законодавства у практичній діяльності підрозділів органів внутрішніх під час кваліфікації суспільно-небезпечних діянь, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних посад працівників Міністерства внутрішніх справ України та завданням, які ставляться перед міліцією, що передбачає досягнення такого рівня підготовки курсанта. Ключові слова:кримінальне право, закон про кримінальну відповідальність, злочин, малозначність діяння, склад злочину, об’єктивні ознаки, суб’єктивні ознаки, об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона, суспільно-небезпечне діяння, правопорушення, криміналізація, декриміналізація. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: - знати основні положення кримінального законодавства; суть формального, матеріального та формально-матеріального визначення поняття злочину; значення та зміст ознак злочину; зміст малозначності діяння, її значення для визначення поняття злочину; поняття складу злочину, його елементи; види складів злочинів; критерії відмежування злочинів від інших правопорушень. - вмітикористуватися Кримінальним кодексом України; застосовувати та тлумачити кримінально-правові норми; використовувати засвоєні знання для розв’язання типових ситуацій, що виникають під час професійної діяльності працівників міліції. Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1. Наказ МВС України від 24.09.2010 № 456 «Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України». 2. Наказ МВС України від 11.11.2010 № 550 «Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України». Перелік службових документів, які складаються під час вивчення теми: - рапорт.
Тема 2. О бставини, що виключають злочинність діяння. Поняття, ознаки і види обставин, що виключають злочинність діяння. Значення обставин, що виключають злочинність діяння, в діяльності підрозділів ОВС. Поняття необхідної оборони, умови правомірності заподіяння шкоди. Правова оцінка заподіяння шкоди при, так званій, «передчасній» і «запізнілій» обороні. Оцінка використання технічних та інших пристосувань, які вживаються для захисту від посягання. Значення необхідної оборони в діяльності міліції громадської безпеки та підрозділів карного розшуку ОВС. Вплив на відповідальність особи, яка перебувала в стані необхідної оборони, застосування зброї або будь–яких інших засобів чи предметів для: захисту від нападу озброєної особи; захисту від нападу групи осіб; відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення. Врахування суб’єктивного ставлення особи, що захищається, до заподіяння шкоди. Правові наслідки заподіяння шкоди особою, яка перебувала в стані сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечним посяганням, що не відповідало небезпечності посягання чи обстановці захисту. Перевищення меж (ексцес) необхідної оборони. Його поняття і ознаки. Відповідальність за ексцес оборони. Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні. Інститут необхідної оборони в в діяльності міліції підрозділів ОВС. Межі кримінальної відповідальності при уявній обороні за заподіяну шкоду (з урахуванням вікових, розумових, освітніх, психологічних та інших особистих характеристик особи, яка захищалася). Підстави та ознаки затримання особи, яка вчинила злочин. Вимушений характер завдання шкоди особі, яка вчинила злочин при її затриманні. Мета затримання особи, яка вчинила злочин. Відповідність заподіяння шкоди при затриманні небезпеці вчиненого посягання та обставинам затримання. Врахування суб’єктивного ставлення затриманої особи до шкоди, яка була їй заподіяна. Поняття, підстави та ознаки крайньої необхідності. Значення крайньої необхідності в діяльності підрозділів ОВС. Об’єктивні ознаки крайньої необхідності. Характер дій у стані крайньої необхідності. Своєчасність крайньої необхідності. Межі заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності. Характер шкоди, заподіяної у стані крайньої необхідності. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони та дій, спрямованих на затримання особи, яка вчинила злочин. Фізичний або психічний примус, його поняття та ознаки. Межі кримінальної відповідальності особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу або психічного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями. Значення фізичного або психічного примусу в діяльності підрозділів ОВС. Виконання наказу або розпорядження, його поняття та ознаки. Межі відповідальності особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження. Підстави визнання законними наказу або розпорядження: віддання їх відповідною особою; в належному порядку; в межах повноважень; за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина. Межі кримінальної відповідальності особи, яка виконала явно злочинний наказ або розпорядження. Усвідомлення злочинного характеру наказу чи розпорядження. Значення даної обставини в діяльності підрозділів ОВС. Діяння, пов’язане з ризиком, поняття і ознаки. Межі відповідальності особи при заподіянні шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети. Відповідальність особи при заздалегідь створюваній загрозі для життя інших людей або загрозі екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, його поняття та ознаки. Межі кримінальної відповідальності особи за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації: особливо тяжкого умисного злочину, пов’язаного з насильством над потерпілим; умисного тяжкого злочину, пов’язаного із спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків. Значення виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації в діяльності практичних підрозділів ОВС. Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС. Вивчення теми спрямовується на формування у працівників міліції знань, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних посад працівників Міністерства внутрішніх справ України та завданням, які ставляться перед міліцією на конкретному етапі розвитку українського суспільства, що передбачає досягнення такого рівня підготовки курсанта. Засвоєння навчального матеріалу з теми дозволить сформувати у курсанта систему знань, вмінь та навичок застосування кримінального законодавства в частині підстав та умов правомірності під час необхідної оборони, при крайній необхідності, а також під час затримання особи, яка вчинила злочин. Ключові слова:обставини, що виключають злочинність діяння, необхідна оборона, перевищення меж необхідної оборони, уявна оборона, затримання особи, яка вчинила злочин, крайня необхідність, фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, діяння пов’язане з ризиком, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: - знати поняття обставин, що виключають злочинність діяння та їх види; поняття необхідної оборони, умови правомірності, перевищення меж необхідної оборони; поняття крайньої необхідності, підстави діяння, що вчинюється у стані крайньої необхідності; підстави правомірності затримання особи, що вчинила злочин. - вміти користуватися Кримінальним кодексом України; застосовувати та тлумачити кримінально-правові норми; кваліфікувати суспільно-небезпечні діяння; використовувати засвоєні знання для розв’язання типових ситуацій, що виникають під час професійної діяльності працівників міліції. Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1. Наказ МВС України від 24.09.2010 № 456 «Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України». 2. Програма протидії злочинам проти життя та здоров’я особи на 2008-2012 роки, затверджена Рішенням колегії МВС України від 25.07.2008 № 17км/1. Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: - рапорт.
ТЕМА 3. Поняття криміналістики та її завдання. Сучасні уявлення щодо предмету науки криміналістики та закономірностей об’єктивної дійсності, що вивчаються нею. Система науки криміналістики. Загальне та спеціальні завдання криміналістики. Місце криміналістики в системі юридичних наук та її роль у професійній діяльності ОВС. Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС полягає у тому, що вони володітимуть загальними знаннями щодо понять криміналістики та її завдань. Ключові слова: предмет науки криміналістики, система науки криміналістики, завдання криміналістики. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: - знатисучасні уявлення щодо предмету науки криміналістики та закономірностей об’єктивної дійсності, що вивчаються нею; загальних та спеціальних завдань криміналістики. - вміти застосовувати знання методології криміналістики. Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: Наказ МВС України від 24.09.2010 № 456 «Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України». ТЕМА 4. Словесний та синтетичний портрет, їх використання у розшукових цілях. Метод «словесного портрета» та його використання співробітниками патрульно-постової служби міліції у переслідуванні та затриманні злочинців по «гарячих» слідах. Одержання від постраждалих та очевидців відомостей про злочинця у відповідності до правил та порядку опису ознак зовнішності людини за методом “словесного портрета”. Поняття об’єктивних і суб’єктивних зображень. Виготовлення суб’єктивного портрета. Можливості використання комп’ютерної програми «Фоторобот» у виготовленні портретів злочинців. Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС полягає у тому, що вони володітимуть загальними знаннями щодословесного та синтетичного портретів, їх використання у розшукових цілях. Ключові слова: метод «словесного портрета», правила опису ознак зовнішності людини, порядок опису ознак зовнішності людини, поняття об’єктивних та суб’єктивних зображень, використання словесного портрету. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: - знати поняття об’єктивних і суб’єктивних зображень; видів суб’єктивних портретів, техніко-криміналістичні засоби їх виготовлення; правила та порядок опису ознак зовнішності людини за методом “словесного портрета”. - вмітивиготовити композиційний портрет за допомогою спеціального приладу «Портрет» і комп’ютерної програми «Фоторобот»; використовувати метод «словесного портрета» в практичній діяльності по розкриттю і розслідуванню злочинів. Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.Наказ МВС України від 24.09.2010 № 456 «Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України». 2.Наказ МВС України № 682 від 30.08.1999 р. «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України». Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми:складання опису ознак зовнішності одного з курсантів взводу за методом словесного портрету.
ТЕМА 5. Ознаки часткової підробки документів та способи їх розпізнання.
Поняття документів – речових доказів, їх різновиди. Що розуміють під повною та частковою підробкою документа? Особливості виявлення підробки (заміни фотографічних карток, відбитків печаток і штампів, підчистки, дописки, травлення тощо) реквізитів документів працівниками міліції. Використання органолептичних методів та технічних засобів у виявленні підробки документів співробітниками ППСМ. Правила поводження з документами (паспортами, перепустками, грошовими знаками і т. ін.) працівниками патрульно-постової служби міліції у разі виявлення ознак, що вказують на підробку. Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС полягає у тому, що вони володітимуть загальними знаннями щодо ознак часткової підробки документів та способами їх розпізнання. Ключові слова: поняття документів, часткова підробка документа, правила візуального огляду документів, виявлення підробки. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: - знати поняття документів – речових доказів, їх різновиди і значення у розслідуванні окремих видів злочинів; правила огляду документів (паспортів, перепусток, рахунків-фактур, валюти, цінних паперів і т. ін.); - вміти виявляти підробки (заміни фотографічних карток, фальсифікації відбитків печаток і штампів, підчистки, дописки, витруєння тощо) реквізитів документів; оглянути документ (паспорт, перепустку, валюту, цінні папери і т. ін.). Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.Наказ МВС України від 24.09.2010 № 456 «Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України». 2.Наказ МВС України № 682 від 30.08.1999 р. «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України». Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми:описова частина протоколу огляду виявлення ознак підробки документів. ТЕМА 6. Основи трасології. Класифікація слідів в криміналістиці. Дії нарядів патрульно-постової служби міліції з виявлення та збереження слідів до прибуття на місце події слідчо-оперативної групи. Значення органолептичних методів та технічних засобів пошуку, а також фіксації відображень злочинця у діяльності співробітників міліції. Використання виявлених на місці події слідів в організації переслідування та затримання злочинця за «гарячими» слідами силами нарядів ППСМ. Діяльність працівників ППСМ з пошуку очевидців, постраждалих на місці події за вказівкою слідчого. Замки і замикаючі пристрої та сліди пошкоджень на них. Способи зламу пломб та маскування вчинених дій. Роль і значення теми для діяльності працівників ОВС полягає у тому, що вони володітимуть загальними знаннями щодо основ трасології. Ключові слова:предмет криміналістичної трасології, завдання криміналістичної трасології, класифікація слідів в криміналістиці, типи і види папілярних візерунків пальців рук людини. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: - знати предмет, систему і завдання криміналістичної трасології; механізм утворення слідів та їх класифікацію в криміналістиці; типи і види папілярних візерунків пальців рук людини та їх властивостей; прийоми виявлення та збереження слідів ніг і транспортних засобів до огляду місця події; різновидів знарядь злочину; - вмітивиявляти та фіксувати сліди пальців рук, ніг і транспортних засобів під час огляду місця події. Перелік нормативних актів МВС України до вивчення теми: 1.Наказ МВС України від 24.09.2010 № 456 «Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України». 2.Наказ МВС України № 682 від 30.08.1999 р. «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України». Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми:за наданим відбитком пальця руки курсанти виявляють 5 окремих ознак. 4. Структура навчальної дисципліни
5. Теми семінарських занять Тема 1. Поняття та ознаки злочину у кримінальному праві України. склад злочину. Семінарське заняття № 1 – 2 години План: 1. Поняття та ознаки злочину в кримінальному праві України. Значення частини 2 ст.11 КК України для поняття злочину. 2. Класифікація злочинів та її практичне значення. 3. Поняття та юридичні ознаки складу злочину. Види складів злочинів Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: кримінальне право, закон про кримінальну відповідальність, злочин, малозначність діяння, склад злочину, об’єктивні ознаки, суб’єктивні ознаки, об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона, суспільно-небезпечне діяння, правопорушення, криміналізація, декриміналізація. Рекомендована література до Теми 1:1.1-1.3, 2.1-2.7, 3.1-3.7, 3.9, 3.10, 4.2, 4.4, 5.1-5.28.
Тема 2. Обставини, що виключають злочинність діяння. Семінарське заняття № 2 - 2 години План: 1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння. 2. Необхідна оборона. 3. Затримання особи, яка вчинила злочин. 4. Крайня необхідність. Інші обставини, що виключають злочинність діяння. Основні поняття, терміни та категорії, що підлягають засвоєнню: обставини, що виключають злочинність діяння, необхідна оборона, перевищення меж необхідної оборони, уявна оборона, затримання особи, яка вчинила злочин, крайня необхідність, фізичний або психічний примус, виконання наказу або розпорядження, діяння, пов’язане з ризиком, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Рекомендована література до Теми 2: 1.1.-1.4, 2.1-2.7, 3.1-3.11, 4.1, 4.3, 5.1-5.28.
|
