Робота з горючими та легкозаймистими речовинами

У инвестиций нефтегазохим комплекса включающего нефтяную, нефтеперераб и нефтехим пром-ть имеется ряд особенностей: 1)инвестиции в данные отрасли пром-ти явл очень капиталоемкими. Цена среднего завода (цеха) составляет от 250 до 500 млн $; 2)имея высокую капиталоемкость инвест проекты характериз-ся длительным сроком окупаемости; 3)длительный срок окупаемости обуславливает высокий риск ивест проектов;

4)высокий риск инвест проектов и длит срок окупаемости стал причиной нежелания кредитования крупных инвестиц проектов росс банковскими структурами.

Т.о., большая часть и.п. в нефтепереработке и нефтехимии кредитуются зарубеж банками. В росс нефтехимии и нефтепер-ке в наст период пракически нет собств инновац проектов. В основном все проекты инвестиционные и приобретенные за рубежом.

При внедрении новых производств требуется выполнение ряда специф условий: 1)сырьевая инфрастр-ра, чем ближе технолог процесс к нач стадии переработки сырья, тем сложнее найти поставщика сырья; 2)кадровые рес-сы, поскольку большинство проектов закупаются за рубежом и комплектуется импортным оборудованием, то требуется высококлассный персонал способный обеспечить реализацию сложного зарубежного проекта; 3)инвестиц рес-сы, поскольку проекты в нефтехимии и нефтепер-ке всегда очень дорогие, то бывает сложно найти инвестора способного кредитовать высокозатратный проект.

 

 

ЗОШИТ

для самопідготовки, виконання та оформлення лабораторних робіт з токсикологічної хімії студента ІV курсу фармацевтичного факультету денної форми навчання _____________ групи

^{(прізвище, ім’я, по батькові)}

 

„Схвалено”

Методичною радою

Фармацевтичного факультету

Вінницького національного медичного

університету ім. М.І.Пирогова

Протокол № 3 від 07.12.2005 р.

 

 

Складачі: доцент, к.х.н Т. І. Ющенко

ас. Т. Ю. Мельник

ас. С. А. Букін

 

 

Рецензенти:

— доцент кафедри загальної та біологічної хімії Вінницького національного медичного університету ім. М. Пирогова, к.х.н. О.В. Смірнова

— завідувач навчально-методичного відділу ВНТУ, доц., к.х.н. Г.П.Котлярова

 

Методичні вказівки розраховані для студентів 4 курсу денної форми навчання фармацевтичних факультетів вищих навчальних медичних та фармацевтичних закладів освіти ІІІ–IV рівня акредитації для виконання лабораторного практикуму з токсикологічної хімії: „Леткі отрути. Металічні отрути”.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

лабораторних занять з токсикологічної хімії для студентів 4 курсу

фармацевтичного факультету на VIII семестр 2005-2006 н. р.

спеціальність „Фармація”

№ п/п	Тема лабораторного заняття	Дата
1.	Техніка безпеки, правила та порядок роботи в хіміко-токсикологічній лабораторії. Зміст і завдання хіміко-токсикологічного аналізу. Зовнішній огляд і попередні випробування об’єкта дослідження. - 4 год.
2.	Одержання дистиляту. Виявлення у дистиляті синильної кислоти та алкілгалогенідів (хлороформу, 1,2-дихлоретану, чотирихлористого вуглецю та хлоралгідрату) хімічними методами. – 4 год.
3.	Виявлення у дистиляті спиртів, альдегідів, кетонів, фенолів і ацетатної кислоти хімічними методами. Кількісне визначення летких отрут. – 4 год.
4.	Вивчення умов газохроматографічного дослідження “летких” отрут. Виявлення і визначення аліфатичних одноатомних спиртів у біологічних рідинах і дистилятах методом газорідинної хроматографії. – 2 год. Контрольна робота № 1. „Група речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу перегонкою з водяною парою.” – 2 год.
5.	„Металічні” отрути. Мінералізація біологічного матеріалу. Деструкція. - 4 год.
6.	“ Дослідження мінералізату. Виявлення у мінералізаті катіонів свинцю, барію, бісмуту, кадмію, марганцю, міді, арсену, срібла, цинку талію, хрому, стибію, цинку, ртуті -4 год.
7.	Дробний метод аналізу „металічних” отрут. Експериментальна задача.– 2 год. Кількісне визначення „металічних” отрут. – 2 год.
8.	Контрольна робота № 2 „Металічні отрути” - 2 год. Написання акта хіміко-токсикологічного дослідження біологічного матеріалу – 2 год
9.	Підсумкове заняття. - 2 год.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

лекцій з токсикологічної хімії для студентів 4 курсу

фармацевтичного факультету на VIII семестр 2005-2006 н. р.

спеціальність „Фармація”

 

№ п/п	Тема лекції	Дата
1.	Зміст і завдання токсикологічної хімії. Визначення понять «отруєння» і «отрута». Визначення предмету «токсикологія», «токсикологічна хімія» і «хіміко-токсикологічний аналіз». Загальна, профілактична і клінічна токсикологія. Основні завдання токсикологічної хімії і напрямки застосування хіміко-токсикологічного аналізу. Об’єкти та особливості хіміко-токсикологічного аналізу. Зв’язок токсикологічної хімії з іншими науками. Правові і методологічні основи судово-токсикологічного і хіміко-токсикологічного аналізу.
2.	Шляхи проникнення отрут в організм і транспортні механізми. Розподіл отрут в організмі. Механізми токсичної дії. Метаболізм отрут, його напрямки і залежність від стану організму. Виведення отрут з організму. Інтерпретація результатів судово-токсикологічного аналізу у взаємозв’язку з токсикокінетикою.
3.	Група „летких” отрут. Токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу та методи аналізу групи речовин, які ізолюються шляхом дистиляції. Фізичні і хімічні властивості, токсикологічне значення, токсикокінетика, механізми токсичної дії, методи виділення з об’єктів біологічного походження. Фізичні та фізико-хімічні методи аналізу дистилятів.
4.	I. Аліфатичні спирти. Взаємозв’язок між структурою і токсичною дією. Токсикокінетика і механізми токсичної дії. Методи виділення з біологічних об’єктів та аналіз дистилятів і біологічних рідин.
5.	II. Кількісний аналіз „летких” отрут. Фізико-хімічні методи аналізу дистилятів. Газорідинна хроматографія.
6.	III. Група речовин, які виділяються з біологічного матеріалу шляхом його мінералізації. Її характеристика. Токсикокінетика і механізми токсичної дії. Сучасні загальні та часткові методи мінералізації. Денітрація мінералізату. Особливості деструкції біологічного матеріалу при його дослідженні на сполуки ртуті.
7.	IV. Дробний метод аналізу мінералізату на „металічні” отрути. Схема аналізу мінералізату на „металічні” отрути за О. М. Криловою. Кількісне визначення „металічних” отрут.
8.	Група речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу настоюванням біологічного матеріалу з водою (кислоти, луги та солі лужних металів).

ВСТУП

Сучасна людина живе в умовах токсикологічної напруженості, яка зумовлена екологічними і технологічними катастрофами, професійними вадами, нещасними випадками у побуті, а також різними захворюваннями хімічної етіології, які виникають з кримінальних чи суїцидальних причин. У зв’язку з цим виникає необхідність своєчасного виявлення і попередження даного виду патології.

Токсикологічна хімія як наука виникла з потреб токсикології і є однією з її складових частин. Основним змістом токсикологічної хімії є профілактика і діагностика отруєнь хімічної етіології.

Токсикологічна хімія вивчає властивості отруйних і сильнодіючих речовин, закономірності їх токсикокінетики, розробляє методи виділення отруйних речовин та їх метаболітів з об’єктів хіміко-токсикологічного аналізу, ідентифікації та визначення.

Методи хіміко-токсикологічного аналізу застосовуються в теоретичній, клінічній, профілактичній і судовій токсикології та у фармації.

В теоретичній токсикології хіміко-токсикологічний аналіз застосовується при вивченні токсичності та закономірностей токсикокінетики нових хімічних речовин та сумішей; в клінічній токсикології – для виявлення та визначення токсичних речовин в рідинах організму з метою діагностики отруєння хімічними сполуками і визначення ефективності детоксикаційних заходів; в профілактичній токсикології – при визначенні концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони та атмосферному повітрі, у воді, ґрунті та в продуктах харчування рослинного і тваринного походження з метою запобігання негативного впливу на людей і тварин; в судовій токсикології – для дослідження тканин внутрішніх органів і рідин організму, трупів людей з метою встановлення причини смерті та для дослідження інших об’єктів, які могли містити токсичні речовини і бути причиною отруєння.

Важливою особливістю токсикологічної хімії є зростання номенклатури токсичних речовин внаслідок впровадження у всі сфери життєдіяльності людини нових хімічних сполук і матеріалів.

 

 

Правила роботи в ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНІЙ лабораторії

 

Загальні правила

1. Під час роботи в лабораторії необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, чистоти та порядку.

2. Пробірки з розчинами реагуючих речовин не можна нагрівати на відкритому полум’ї газового пальника.

3. Проби у пробірках нагрівають на водяному нагрівнику.

4. Забороняється направляти отвір пробірок на себе або на працюючих поруч студентів, оскільки реагуюча суміш може ушкодити шкіру обличчя чи слизові оболонки очей.

5. У випадках, коли виникає необхідність перевірити запах речовин у пробірках або в балонах, в яких зберігаються рідини, необхідно легкими рухами долоні руки направити на себе потік повітря від пробірки чи балона і обережно понюхати.

6. Особливої обережності студент повинен дотримуватись при роботі з центрифугою. З метою безпеки при роботі з центрифугою необхідно:

а) в гнізда центрифуги встановлювати пробірки з досліджуваними розчинами однакової ваги;

б) перед вмиканням в електромережу центрифугу необхідно закрити;

в) збільшувати швидкість обертання ротора центрифуги поступово;

г) після закінчення центрифугування вимкнути струм і дати можливість диску центрифуги зупинитись без стороннього втручання (на це потрібно декілька хвилин);

д) центрифуга обов’язково повинна бути заземлена.

Категорично забороняється працювати із несправною центрифугою.

7. Реактиви, дистильовану воду, газ, електричну енергію в лабораторії слід використовувати економно.

8. Всі роботи з речовинами, при взаємодії яких утворюються шкідливі для організму гази і сполуки з неприємним запахом, необхідно проводити в спеціально відведеному для цього приміщенні (сірководневій кімнаті) з підсиленою вентиляцією або витяжною шафою. Категорично забороняється працювати із вказаними речовинами на робочому місці.

9. Для запобігання нищення в лабораторії каналізаційної системи розчини сірководню, кислот, лугів і т.д. необхідно зливати в спеціально відведений для цього посуд. Розчини йодидів, сполук срібла і ртуті слід зливати в окремий посуд для того, щоб пізніше можна було провести регенерацію відходів і отримати з них сполуки, необхідні для роботи в лабораторії.

10.Газові пальники повинні бути справні. При їх несправності в приміщення лабораторії будуть попадати продукти неповного згоряння газу, які можуть бути причиною отруєння.

11.Не допускати забруднення реактивів, що призначені для загального використання в лабораторії:

а) невикористані реактиви забороняється виливати або висипати назад у посуд, де зберігається відповідний реактив;

б) сухі реактиви слід брати із посуду спеціально призначеним для цього реактиву шпателем або ложечкою. Не дозволяється одною ложечкою або шпателем, без спеціальної їх очистки, брати декілька реактивів;

в) корки від посуду з реактивами слід класти на робоче місце столу так, щоб вони не торкались поверхні столу своєю внутрішньою поверхнею. Категорично забороняється закривати посуд корками від іншого посуду;

г) забороняється класти піпетки на поверхню робочого столу, їх слід поміщати в спеціальні штативи.

12.Всі реакції слід проводити з невеликою кількістю досліджуваних речовин і реактивів. Для виконання більшості реакцій необхідно брати від декількох крапель до 1 мл досліджуваного розчину.

13.Необхідно пам’ятати:

а) що більшість реакцій проходить лише при створенні певних умов. В зв’язку з цим, як правило, реактив слід додавати лише тоді, коли для цієї мети підготовлений досліджуваний розчин (створене відповідне середовище, досягнута необхідна температура тощо);

б) якщо реакція повинна проходити в кислому або в лужному середовищі, то не слід додавати будь-який об’єм кислоти чи лугу до досліджуваного розчину. Після додавання визначеного об’єму розчину кислоти чи лугу до досліджуваного розчину, рідину необхідно збовтати, а потім краплю суміші скляною паличкою перенести на шматочок лакмусового або індикаторного папірця і визначити рН середовища.

Робота з кислотами і лугами

1. При роботі з концентрованими кислотами і лугами необхідно обережно поводитись з ними і слідкувати за тим, щоб вони не потрапляли на шкіру або одяг, бо при цьому можуть виникати опіки і пошкодитись одяг.

2. При розведенні концентрованої сульфатної кислоти необхідно обережно і повільно приливати кислоту до води, а не навпаки.

3. При переливанні великих кількостей концентрованих кислот і розчинів лугів необхідно:

а) одягнути гумові рукавиці, фартух і захисні окуляри;

б) встановлені в кошики балони необхідно помістити на підставку, а потім повільно нахиляти і переливати ці розчини через лійку в добре вимиті і висушені штанглази або склянки;

в) для набирання необхідних об’ємів кислот і розчинів лугів та реактивів слід використовувати спеціальний дозуючий пристрій (забороняється втягувати ротом через піпетки концентровані кислоти і луги);

г) луги, що знаходяться у твердому стані, необхідно відбирати з банок за допомогою пінцетів або шпателів; при подрібненні кусків лугу очі слід захищати спеціальними окулярами.

Робота з шкідливими і токсичними речовинами.

При роботі з шкідливими і отруйними речовинами (солі барію, ртуті, свинцю, арсену, міді, металічна ртуть, сірководень тощо) необхідно дотримуватись наступних правил:

а) слідкувати за тим, щоб вищевказані речовини не потрапили в організм через шлунково-кишковий тракт. У зв’язку з цим забороняється прийом їжі в лабораторії. Після роботи необхідно добре вимити руки;

б) штанглази з ртуттю або заповнені нею прилади слід встановлювати в спеціальні підставки, щоб під час пошкодження приладів ртуть не потрапляла на робочий стіл чи на підлогу. Пролиту із посуду, або із приладів ртуть слід зразу ж акуратно зібрати за допомогою мідної (срібної) лопатки чи вакуум-шланга. Робота із ртуттю дозволяється лише в спеціальних приміщеннях. Особи, що працюють із ртуттю, повинні ознайомитись з відповідною інструкцією.

 

Робота з горючими та легкозаймистими речовинами

1. При роботі з ефірами, спиртами, бензолом, ацетоном та іншими займистими речовинами, нагрівати їх можна лише на водяних нагрівниках в колбах із зворотним холодильником.

2. Нагрівання вогненебезпечних рідин необхідно проводити без вогню, на попередньо нагрітому водяному чи іншому нагрівнику.

3. При роботі з легкозаймистими речовинами не можна доливати їх до суміші реагуючих речовин із штанглазів великого розміру. Необхідну кількість цих речовин чи їх розчинів слід налити в чисту пробірку, а потім з неї доливати ці рідини до досліджуваного розчину.

4. Після закінчення роботи з легкозаймистими речовинами необхідно загасити пальники, які знаходяться близько до приладів з цими речовинами, а потім приступити до демонтування приладів, в яких знаходяться (чи знаходились) легкозаймисті речовини.

5. Забороняється зберігати горючі, легкозаймисті і леткі речовини близько від вогню чи сильно нагрітих електричних приладів (термостати, електричні печі тощо).

6. Лужні метали слід обов’язково зберігати під шаром вільного від води і вологи гасу. При роботі з металічним натрієм чи калієм недопустимою є їх взаємодія з водою. Після закінчення роботи залишок цих металів необхідно перенести в спеціально відведений для цього посуд. Забороняється викидати металічний натрій і калій в раковину або в склянки, що призначені для відливання інших рідин.

Робота з речовинами, що утворюють вибухонебезпечні суміші

1. Необхідно пам’ятати, що деякі гази (водень, ацетилен, оксид вуглецю тощо), а також спирти, легко киплячі вуглеводні (бензол, гексан тощо), ацетон, діетиловий ефір, сірковуглець і інші речовини при випаровуванні утворюють вибухонебезпечні суміші з повітрям. Працювати з такими речовинами необхідно при ввімкненій вентиляції, щоб їхні пари не накопичувались в атмосфері лабораторії.

2. Забороняється нагрівати чи піддавати удару речовини, що можуть утворювати вибухонебезпечні суміші (хлорати, перхлорати, персульфати тощо).

Робота з біологічними рідинами та тканинами внутрішніх органів трупів людей

При роботі з біологічним матеріалом існує небезпека: а) проникнення в організм токсичних речовин (особливо інгаляційним та перкутанним шляхами); б) зараження збудниками інфекційних хвороб (СНІДу, вірусних гепатитів, лептоспірозу, сказу, дифтерії тощо); в) зараження птомаїнами («трупними алкалоїдами»).

Для запобігання негативного впливу на організм, вказаних вище факторів, працювати з біологічним матеріалом необхідно під витяжною шафою, використовуючи індивідуальні засоби захисту – халати, рукавиці, окуляри, марлеві пов’язки тощо.