Створити файл можна за допомогою багатофункціональної команди cat. Формат команди для виконання цієї задачі:
cat > <file>
Приклад 1. Для створення нового текстового файла необхідно спочатку виконати команду
cat > file1. txt
Далі вводиться необхідний текст.д.ля повернення в командний режим необхідно натиснути клавіші <Ctrl><d>.
Для додання нових даних в кінець цього файла треба виконати аналогічні дії, але з іншою командою:
cat >> file1. txt
4.6. Копіювання файлів
Для копіювання файлів використовується команда cp. Формат команди:
cp [–опції] <Файл1> … < ФайлN> <Файл>|<Каталог>
В результаті виконання команди відбувається копіювання одного файла <Файл1> у новий файл <Файл> або кількох файлів <Файл1> … < ФайлN> в каталог <Каталог>.
Основні опції:
i – видача запиту на підтвердження заміни існуючого файла.
Приклад 1. Створити у поточному каталозі копію файла file1. txt:
cp file1. txt file2. txt
Приклад 2. Скопіювати із поточного каталогу файли file1. txt і file2. txt у каталог /home/user/work:
cp file1. txt file2. txt /home/user/work
4.7. Переміщення (перейменування) файлів
Для переміщення файлів між різними каталогами використовується команда mv. Формат команди:
mv [–опції] <Файл1> … < ФайлN> <Каталог>
В результаті виконання команди відбувається переміщення одного або кількох файлів <Файл1> … < ФайлN> в каталог <Каталог>. Початкові файли Файл1> … < ФайлN> при цьому знищуються.
Основні опції:
i – видача запиту на підтвердження заміни існуючого файла.
f – знищення файлів призначення, якщо вони існують, без запиту.
Приклад 1.
Перемістити із поточного каталогу /home/user файли file. txt і tom. txt у каталог /home/user/work:
mv file. txt tom. txt /home/user/work
Для перейменування файлів в межах одного каталогу використовується команда mv у форматі:
mv [–опції] <Файл1> < Файл2>
де <Файл1> - старе імя файла;
< Файл2> - нове імя файла.
Звичайно, можна переміщати файли в інші каталоги із одночасним їх перейменуванням.
4.8. Знищення файлів
Для переміщення файлів між різними каталогами використовується команда rm. Формат команди:
rm [–опції] <Файл1> … < ФайлN>
За замовчуванням знищуються лише файли і без попереднього запиту на знищення.
Основні опції:
i – видача запиту на підтвердження знищення файла.
f – знищення каталогу і всіх його підкаталогів, в тому числі і непустих.
Приклад 1. Знищити всі текстові файли із запитом на підтвердження для кожного файла:
rm –i *. txt
4.9. Об’єднання файлів
Для об’єднання файлів використовується багатофункціональна команда cat. Формат команди для виконання цієї задачі:
cat [–опції] <Файл1> … < ФайлN>
За замовчуванням файли <Файл1> … < ФайлN> об’єднуються один за другим в порядку їх запису в команді і результат видається на стандартний пристрій виведення, тобто на екран дисплея.
Основні опції:
n – здійснити нумерацію рядків об’єднаного файла.
e(E) – показати кінець кожного рядка за допомогою символу $.
Приклад 1. До файла file1. txt дописати файл file2. txt:
cat file1. txt file2. txt
Приклад 2. Об’єднати файли file1. txt і file2. txt у файл common. txt:
cat file1. txt file2. txt > common. txt
4.10. Сортування файлів
Для сортування вмісту текстових файлів використовується команда sort. Формат команди:
sort [–опції] <Файл1> … < ФайлN>
За замовчуванням вміст файлів <Файл1> … < ФайлN> відсортовується за алфавітом і результат видається на стандартний пристрій виведення, тобто на екран дисплея.
Основні опції:
r – відсортувати в оберненому порядку.
o <File> – результат сортування записати у файл <File>.
r – розглядати бінарні файли як текстові.
Приклад 1. Відсортувати вміст файла file1. txt в оберненому порядку і результат записати у файл result. txt:
sort –r –o result. txt file1. txt
4.11. Пошук відмінностей між файлами
Для знаходження відмінностей між файлами використовується команда diff. Формат команди:
diff [–опції] <Файл1> < Файл2>
Порівнюються між собою по рядках <Файл1> і < Файл2> і видаються ті рядки обох файлів, які не однакові.
Основні опції:
a – вважати всі файли текстовими і порівнювати їх по рядках.
b – ігнорувати відмінності в кількості пропусків, табуляції і т.п.
i – ігнорувати відмінності в регістрах.
q – повідомляти лише про сам факт відмінностей без подробиць.
Приклад 1. Визначити відмінності між файлами file1. txt і file2. txt:
diff file1. txt file2. txt
4.12. Пошук у файлі за зразком
Пошук у файлі заданих ключових слів чи текстових фраз здійснюється командою grep. Формат команди:
grep [–опції] <зразок> [<файл>]
Результатом виконання команди є всі рядки із <файл>, які містять заданий <зразок>.
Основні опції:
f FILE – зразок для пошуку береться у першому рядку із файла FILE;
a – розглядати бінарні файли як текстові;
r – ігнорувати відмінності в регістрах.
Приклад 1. Знайти всі рядки у file1. txt, які містять слово “display” або “Display”:
grep –r “display” file1. txt
4.13. Пошук файлів
Для пошуку файлів використовується команда find. Формат команди:
find [<місце пошуку>] [<вираз>]
Здійснюється пошук файла із каталогів, заданих в <місце пошуку>, згідно з критерієм, що визначається у <вираз>. Можна виконувати пошук файлів за різними критеріями:
за іменем (–name <ім’я файла>);
за датою або часом створення (-atime n, mtime n);
за розміром (–size n);
за типом (–type t);
за іменем користувача-власника (–user <ім’я власника>);
за іменем групи користувачів (–group <ім’я групи>).
Можна шукати один конкретний файл або сукупність однотипних файлів, які можна задати одним іменем із символами підстановки. Якщо не вказано <місце пошуку>, тоді пошук здійснюється у поточному каталозі.
Приклад 1. Здійснити пошук файла inittab за всіма каталогами:
find / –name inittab
4.14 Перегляд файлів
Існує декілька команд для перегляду вмісту файла на екрані дисплея. Для малих за розміром файлів можна скористатись багатофункціональною командою cat. Вміст файла file1. txt на екрані дисплея можна побачити після виконання команди
cat file1. txt
Якщо вміст файла не поміщається повністю на екрані, тоді знадобиться команда more. За командою
more file1. txt
на екран дисплея буде виведено першу сторінку цього файла. Натискуючи клавішу <Enter>, можна переглянути посторінково весь вміст файла.
Переглянути посторінково текст файла можна також і за командою
less file1. txt
Важливою перевагою цієї команди є те, що можна рухатись не тільки вниз по тексту, але і повертатись назад.
За допомогою команди
head [–опції] <файл>
можна переглянути лише початок файла, а за допомогою команди
tail [–опції] <файл>
можна переглянути лише кінець цього файла.
Основні опції команд head і tail:
n c – видати на екран n символів;
n l – видати на екран n рядків;
n d – видати на екран n блоків.
Приклад 1. Видати на екран перші 5 рядків файла file1. txt:
head –5l file1. txt
Приклад 2. Видати на екран останні 40 символів файла file1. txt:
tail –40c file1. txt
4.15 Статистичні дані про файл
Для отримання статистичних даних про розмір файла використовується команда wc. Формат команди:
wc [–опції] <файл>
За замовчуванням видається інформація про кількість рядків, слів та символів (саме в такому порядку) у <файл>. За допомогою опцій можна отримати цю інформацію вибірково:
l – видати кількість рядків;
w – видати кількість слів;
с – видати кількість символів.
Приклад. Видати на екран кількість рядків файла file1. txt:
wc –l file1. txt
4.16. Переадресація введення-виведення
За замовчуванням як пристрій введення використовується стандартний пристрій введення, тобто клавіатура, а як пристрій виведення використовується стандартний пристрій виведення, тобто екран дисплея. Для більшості команд можна зробити так, щоб команда отримувала дані із файла, а не з клавіатури, і виводила свої результати на інший дисплей або у файл. Для позначення переадресації введення-виведення в командному рядку використовуються символ < або символ >. Можна розглядати напрям стрілки як напрям передачі даних.
Наприклад, якщо за командою ls ми отримаємо список файлів каталога на екрані, то за допомогою команди
ls > dir. txt
цей список поміщається у файл dir. txt.
Якщо необхідно дописати нові дані у існуючий файл, тоді використовується символ переадресації >>. Приклад такої переадресацїї для команди cat був наведений раніше.
Якщо файл не існує, тоді використання символів переадресацїї > і >> викликає створення відповідного файла.
Крім переадресації існує ще один спосіб зміни стандартного виконання введення і виведення – це використання конвеєра, коли вихід від однієї команди стає входом для іншої команди. Конвейер позначається вертикальною лінією. Наприклад, за допомогою команди
ls - l | wc
можна підрахувати кількість файлів і підкаталогів у поточному каталозі.
5. Доступ до файлів і каталогів
Оскільки Linux – система для багатьох користувачів, тому для захисту файлів кожного користувача від неправильної дії інших користувачів, підтримується механізм прав доступу до файлів і каталогів. Цей механізм дозволяє кожному файлу або каталогу призначити конкретного власника.
Linux дозволяє також спільно використовувати файли кількома користувачами, які можуть об’єднатись в окрему групу користувачів. Кожен користувач є членом як мінімум однієї групи користувачів.
Права доступу до каталогів і файлів розподіляються на три типи: читання (read), запис (write), і виконання (execute). Ці типи прав доступу можуть бути надані трьом категоріям користувачів: власникові файла, групі користувачів або всім іншим користувачам.
Дозвіл на читання дає можливість читати вміст файлів, а у випадку каталогів – переглядати перелік імен файлів в каталозі (використовуючи, наприклад, команду 1s). Дозвіл на запис дає можливість записувати в файл і змінювати його. Для каталогів це дає право створювати в каталозі нові файли і каталоги або вилучати файли в цьому каталозі. А дозвіл на виконання надає користувачеві можливість виконати файл (як бінарні програми, так і командні файли). Дозвіл на виконання стосовно каталогів визначає можливість виконувати команди для роботи із каталогами.
Для того, щоб отримати повну інформацію про файл <file. txt>, потрібно виконати команду
ls - l file1. txt
На екрані дисплея отримаємо такий результат
- rw - r - r - 1 user1 505 Mar 13 19: 05 file1. txt
Перший символ дозволяє розрізнити між собою файли і каталоги: для файлів записується “-“, а для каталогів “d”. Далі йде рядок прав доступу до цього файла з боку різноманітних категорій користувачів. Потім виводиться кількість (1) синонімів, під якими даний файл відомий системі. Третє поле – ім’я власника файла (user1) і четверте - група (505), до якої належить власник файла. Очевидно, що останнє поле містить ім’я файла (file1. txt), а інші поля означають дату та час створення файла.
Розглянемо детальніше права доступу до файла. В рядку rw - r - r - перші три символи показують права доступу для власника файла, такі три символи – права групи користувачів, і останні три символи – права всіх інших користувачів. В даному випадку власник user1 файла file1. txt може читати (r - read) свій файл і записувати (w - write) в нього нові дані, а всі інші категорії користувачів можуть лише читати цей файл. Жодний із користувачів не має прав на виконання (x - executive) файла file1. txt, оскільки в третій, шостій та девятій позиціях є знак заборони “-“.
За замовчуванням файлам надається захист – rw - r - r -, який дозволяє іншим користувачам читати файли, але ніяким чином їх не змі-нювати. Каталогам за замовчуванням дається право доступу d rwx r-x r-x, що дозволяє іншим користувачам заходити з правами екскурсантів у каталог власника. Проте багато користувачів хоче тримати інших користувачів подалі від своїх файлів. Встановивши права доступу файла, d rw - ви нікому не покажете цей файл, і не дозволите записати в нього. Також добре захищає файли від всіх захист відповідного каталогу d rwx.
Для зміни прав доступу до файлів і каталогів використовується команда
chmod {a,u,g,o} {+, -,} {r, w, x} <filename>
Спочатку необхідно вказати категорію користувача (a – всі користу-вачі; u - користувач-власник; g – група користувачів; o – всі інші). Далі по-трібно вказати, чи додається відповідне право доступу (+), чи забирається право (-). І на завершення вказується конкретне право доступу: r - read, w - write, x - execute.
Приклад 1. Надати власнику файла file5. txt право на виконання свого файла:
chmod u+x file5. txt
6. Windows 7 (кодова назва під час розробки — Vienna) — назва найновішої версії операційної системи Windows, котра вийшла22 жовтня 2009 року, менше, ніж через три роки після випуску попередньої операційної системи, комерційно невдалої Windows Vista. Розробка Windows 7 під різними кодовими назвами велась з 2000 року. Над нею працювали 2500 осіб[3].
Вибір назви [ред.]
Windows 7, кодове найменування нової операційної системи Microsoft, стане її остаточною назвою. Про це мовиться в анонсіОС, опублікованому в офіційному блозі Microsoft Windows Vista News.[4] У Microsoft пояснюють вибір назви його простотою, відзначаючи, що раніше Microsoft вже перепробувала декілька способів найменування своєї лінійки операційних систем. Windows 7 буде п'ятою схемою найменування. Крім того, це сьома версія Windows, якщо вважати за внутрішніми версіями.
Перші версії Windows мали традиційну нумерацію версій аж до Windows 3.11. Потім з'явилися Windows 95, Windows 98 іWindows 2000, названі за відповідними роками. Також використовувалися буквені позначення типу Windows Me і Windows XP. Остання версія називається Windows Vista (від англ. vista означає «вид», «перспектива»).
Редакції [ред.]
Докладніше: Редакції Windows 7
Усього Microsoft пропонує 6 різних варіантів постачання, проте через роздрібну мережу поширюються переважно версії Home Premium і Professional. Інші варіанти поширюються обмежено, наприклад, тільки для корпоративних клієнтів або тільки в країнах, що розвиваються. Всі варіанти Windows 7, крім найбільш спрощених, працюють як на 32-бітній, так і на 64-бітній платформах. Для приватних користувачів передбачається спеціальна сімейна версія: умови ліцензії дозволяють встановити її не на одному, а на двох або трьох комп'ютерах.
Початкова редакція (Windows 7 Starter) поширюється виключно з новими комп'ютерами, вона не включає функціональної частини для програвання H.264, ААС, Mpeg-2. Домашня базова — призначена виключно для випуску в країнах, що розвиваються, в ній немає інтерфейсу Windows Aero з функціями Peek і Shake і передперегляду в панелі завдань, загального доступу до підключення в інтернет і деяких інших функцій. У Професійній, Корпоративній і Максимальній є підтримка XP Mode.
Всі 32-бітові версії підтримують до 3 Гб ОЗП. 64-бітові редакції від 4 Гб (Домашня базова) до 192 Гб пам'яті у всіх останніх редакціях, за винятком Домашньої розширеної, в ній обмеження — 16 Гб.
Таблиця порівняння версій [ред.]
| Таблиця порівнянь версій Windows 7[5][6][7][8][9][10][11][12]
| |
| Функція / Редакція
| Початкова
| Домашня початкова
| Домашня Преміум
| Професійна
| Корпоративна
| Ультра
| |
| Продаж в роздріб і черезOEM-ліцензування
| Продаж лише під корпоративними ліцензіямиRetail (роздріб) та OEM ліцензування лише в країнах, що розвиваються
| Продаж уроздріб (обмежено) і по OEM-ліцензіях
| Продаж уроздріб (обмежено) і по OEM-ліцензіях та у ліцензуванні у великих обсягах[13]
| Ліцензування у великих обсягах[13]
| роздріб та OEM-ліцензування
| |
| Припинення підтримки[14]
| 14 січня 2020
| 14 січня 2020
| 14 січня 2020
| 14 січня 2020
| 14 січня 2020
| 14 січня 2020
| |
| Максимальна фізична пам'ять (64-bit режим)[15][16]
| N/A
| 8 GB
| 16 GB
| 192 GB
| 192 GB
| 192 GB
| |
| 64-бітна та 32-бітна версії
| лише 32-бітна
| Обидві (64-бітний диск не входить сюди)
| Обидві
| Обидві
| Обидві
| Обидві
| |
| Максимальна к-сть підтримуваних фізичних CPU[17]
|
|
|
|
|
|
| |
| Backup and Restore Center (Центр резервного копіювання та відновлення)[18]
| Не взмозі зробити резервне копіювання до мережі
| Не взмозі зробити резервне копіювання до мережі
| Не взмозі зробити резервне копіювання до мережі
| Так
| Так
| Так
| |
| Можливість виступати як хост/клієнт-комп'ютерВіддаленого робочого столу
| Лише як клієнт
| Лише як клієнт
| Лише як клієнт
| Так
| Так
| Так
| |
| Функція «Домашня група» (створення і приєднання до групи)
| Лише приєднання
| Лише приєднання
| Так
| Так
| Так
| Так
| |
| Декілька моніторів одночасно
| Ні
| Так
| Так
| Так
| Так
| Так
| |
| Швидка зміна користувача
| Ні
| Так
| Так
| Так
| Так
| Так
| |
| Зміна фонового малюнку стільниці
| Ні
| Так
| Так
| Так
| Так
| Так
| |
| Менеджер вікон робочого столу
| Ні
| Так
| Так
| Так
| Так
| Так
| |
| Центр мобільності Windows
| Ні
| Так
| Так
| Так
| Так
| Так
| |
| Інтерфейс Aero Glass
| Ні
| Частково
| Так
| Так
| Так
| Так
| |
| Multitouch (мульти-дотик) і покращене розпізнавання рукописного введення
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| Так
| Так
| |
| Додаткові преміум ігри
| Ні
| Ні
| Так
| Вимкнено за-замовчуванням
| Вимкнено за-замовчуванням
| Так
| |
| Windows Media Center
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| Так
| Так
| |
| Windows Media Player з функцією віддаленої передачі медіа[19]
| Ні
| Ні
| Так[20]
| Так[20]
| Так[20]
| Так[20]
| |
| Logical Disk Manager (Менеджер логічних дисків) [21]
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| Так
| |
| EFS (система шифрування даних)
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| Так
| |
| Друк з врахуванням інформації про місце розташування
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| Так
| |
| Мережевий друк
| Ні
| Так
| Так
| Так
| Так
| Так
| |
| Можливість поділитися підключенням до інтернету
| Ні
| Так
| Так
| Так
| Так
| Так
| |
| Режим презентації
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| Так
| |
| Group Policy (Правило Групи)[22]
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| Так
| |
| Оффлайнові файли та перенаправлення тек[22]
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| Так
| |
| Підключення до домена сервера Windows
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| Так
| |
| Емулятор Windows XP[23]
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| Так
| |
| Правила обмеження програмами
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| Так
| |
| Віддалення Aero glass [24][25]
| Ні
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| |
| Windows Media Player мультимедійте перенаправлення[25]
| Ні
| Ні
| Ні
| Ні
| Так[20]
| Так[20]
| |
| Аудіо записування через Служби Терміналів[25]
| Ні
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| |
| Мульти-моніторові Служби Терміналів[25]
| Ні
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| |
| Межі пошуку підприємства[22]:130
| Ні
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| |
| Federated Search (федерований пошук)[26]
| Ні
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| |
| AppLocker
| Ні
| Ні
| Ні
| Створювати правила, але не в змозі примусити виконувати
| Створювати та Примушувати Виконувати Правила
| Створювати та Примушувати Виконувати Правила
| |
| Шифрування дисків програмою BitLocker
| Ні
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| |
| BranchCache Розподілений кеш
| Ні
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| |
| Можливість даунгрейду до Vista або XP
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| Так
| |
| DirectAccess
| Ні
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| |
| Підсистема для запуску Unix-застосунків
| Ні
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| |
| Багатомовне середовище для користувача
| Ні
| Ні
| Ні
| Так, необхідно придбати окремо
| Так
| Так
| |
| Покращення Інфраструктури Віртуальної Стільниці[22]:130
| Ні
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| |
| Завантаження з VHD (файлу-образу Microsoft Virtual PC)
| Ні
| Ні
| Ні
| Ні
| Так
| Так
| |
| Функція / Редакція
| Початкова
| Домашня початкова
| Домашня Преміум
| Професійна
| Корпоративна
| Ультра
| |
Пов'язані з вимогами країн [ред.]
· …N: для Європи, без Windows Media Player.
· …K: для Кореї. Містять посилання на ПЗ, альтернативне Windows Messenger і Windows Media Player.
· …KN: для Кореї і Європи, без Windows Media Player. Не містить посилань на скачування Windows Live Messenger і Windows Movie Maker.
· …E: для Євросоюзу, без Internet Explorer (вихід скасовано).
Зовнішній огляд [ред.]
Корпорація Microsoft вперше продемонструвала[27][28] попередню робочу версію Windows 7, розповівши про її основні переваги і нововведення 28 жовтня 2008 року на конференції розробників в Лос-Анджелесі.
Найвідчутнішим нововведенням розробник називає широке застосування інтерфейсу вводу, що управляється дотиком (touchscreen), в варіанті реагування на кілька дотиків водночас (multi-touch).
Істотно перероблений інтерфейс системи, панель завдань і меню «Пуск». Тепер назви програм і заголовки відкритих документів в панелі завдань не відображаються — тут немає ніякого тексту, а тільки іконки. Дістати доступ до основних функцій можна, не розгортаючи застосунок, — досить натиснути на відповідну іконку в панелі завдань правою кнопкою миші. Наприклад, у випадку з Windows Media Player користувач може відкрити список відтворення, а у випадку з Internet Explorer — проглянути зменшені зображення відкритих веб-сторінок і перемкнутися між ними. У меню «Пуск» з'явився доступ до тек, що найчастіше відкривалися.
При натисненні мишкою на вільне місце на робочому столі, всі відкриті вікна стають прозорими — це допомагає дістатися до віджетів, які в Windows 7 можуть розташовуватися довільно на робочому столі, а не в його певній частині, як в Vista. При перетягуванні вікна воно збільшується — коли користувач утримує його мишкою, і зменшується, коли відпускає в потрібному місці — як в Mac OS. Якщо відкрите вікно підвести до краю робочого столу, воно зменшиться до 50% від номінального розміру — це зручно для організації вікон. Покращено виведення зображення на мультиекранні системи.
Windows 7 потрібно менше часу на перехід в сплячий режим і вихід з нього, а також на відновлення зв'язку з бездротовими мережами Wi-Fi, стверджує Microsoft. Установка і підготовка до роботи запам'ятовуючих та інших пристроїв, що підключаються через роз'єм USB «займає лічені секунди», пошук інформації на комп'ютері і сортування його результатів відбуваються також значно швидше.
Для перегляду веб-сторінок в Windows 7 передбачена восьма версія браузера Internet Explorer. До нього, крім прискорених алгоритмів роботи, увійшов новий сервіс, що сповіщає про зміни на зазначеному раніше веб-сайті.
Так само, як в Windows Vista, на робочому столі Windows 7 можна розмістити віджети — невеликі застосунки, що показують час, картинки, які транслюють текстові новини, що програють музичні або відеофайли і так далі.
Для любителів комп'ютерних ігор у новинці передбачена нова версія Games Explorer, яка здатна завантажувати новини та оновлення до вже встановленим іграм, а функція Play To допоможе відтворити обрану музику на сумісних комп'ютерах і пристроях в будинку. Також в систему додано розпізнавання почерку і покращена взаємодія з багатоядерними процесорами.
Контроль облікових записів менш нав'язлива, а Контрольну панель можна буде викликати з області повідомлень панелі завдань. Перероблений калькулятор, а в WordPad і Microsoft Paint може з'явитися інтерфейс, звичний для користувачів Microsoft Office 2007.
Крім того, в Windows 7 буде включена нова версія Windows Media Player.
В Windows 7 впроваджено нову вдосконалену технологію Natural ClearType, яка має зробити шрифти ще гладкішими.
До ОС також вбудовано близько 120 фонових малюнків, унікальних для кожної країни і мовної версії. Так, російська версія включає тему «Росія» з шістьма унікальними шпалерами високої роздільної здатності. Всі версії включають 50 нових шрифтів. У існуючих шрифтах пророблена робота над коректним відображенням всіх символів. Windows 7 — перша версія Windows, яка включає більше шрифтів для відображення нелатинських символів, ніж для відображення латинських. Для зручності управління панель управління шрифтами також піддалася поліпшенню. За умовчанням, в ній відображуватимуться лише ті шрифти, розкладка для яких встановлена в системі. Реалізована підтримка Unicode 5.1. Панель пошуку Instant Search тепер розпізнає більше мов. Наприклад, розпізнаються російські відмінки, відміни, рід, однина і множина.
Нові функції інтерфейсу [ред.]
Shake [ред.]
У інтерфейс Windows Aero додана нова функція Aero Shake, що дозволяє згорнути всі неактивні вікна рухом миші. Для її активації досить захопити заголовок вікна і трохи «потрясти» вліво-управо.
Peek [ред.]
Функція Aero Peek дозволяє відображувати зменшені копії вікон при наведенні миші на значок панелі завдань, перемикатися між вікнами застосунку простим кліком по значку, перетягувати і фіксувати на панелі завдань різні вікна і застосунки, переглядати робочий стіл одним наведенням в спеціальну область екрану і багато що інше.
Snap [ред.]
Аналогічно функції Shake функція Aero Snap дозволяє рухом миші розвертати вікно на пів-екрану, весь екран або лише по вертикальній осі.
Стилі оформлення [ред.]
Windows 7 підтримує три варіанти оформлення, призначеного для користувацького інтерфейсу:
· Windows Aero — це оригінальний стиль оформлення з прозорими багатоколірними рамками вікон, вживаний за умовчанням для комп'ютерів з більш ніж 1 Гб ОЗУ. Доступний на Windows 7 Home Premium, Windows 7 Professional і старших редакціях.
· Windows 7 — спрощений стиль — Windows Aero з деякими відключеними можливостями (наприклад, прозорість вікон і Windows Flip 3d). Вимоги до системи — такі ж, як і в Windows Aero. Доступний на всіх редакціях Windows 7, і є основним в редакції Windows 7 Starter. Цей стиль так само застосовується при запуску застосунків в режимі сумісності.
· Класична — мінімальні вимоги до системи, оформлення вікон в стилі «класичної» теми Windows XP. Доступні різні колірні схеми, зокрема, подібні до схем Windows 98; користувач може створювати свої колірні схеми.
Мультимедіа [ред.]
У Windows 7 використовується DirectX 11 і Windows Media Player 12. Останній отримав новий інтерфейс і є насправді універсальним, на відміну від попередника, якому була потрібна велика кількість кодеків для відтворення. Обмежена лише здатність відтворювати ліцензійні диски Blu-ray з відео, але є можливість зчитувати і записувати дані.
Система [ред.]
Microsoft планує встановлювати Windows 7, зокрема, і на нетбуки, що відрізняються невисокою потужністю. У зв'язку з цим вимоги Windows 7 до апаратного забезпечення — за що так лають Windows Vista — знижені. З другого боку, нова операційна система зможе підтримувати до 256 процесорів.
Представники Microsoft відзначили, що в новій Windows вдосконалено систему безпеки. Зокрема, покращено роботу User Account Control (UAC). У новій версії користувач зможе виставити рівень доступу для того, щоб вікно UAC не виникало щоразу при спробі змінити системні параметри.
Платформа розбита на три частини: ядро Windows 7 і основні файли, пакет Windows Live + Windows Live Essentials і пакет Windows Live Services. Виробники ПК дістануть можливість встановлювати пакет Windows Live Essentials, який забезпечить користувачів всім необхідним для початку роботи. До складу пакету увійдуть застосунки Windows Live Mail, Messenger,Movie Maker, Photo Gallery, Writer і деякі інші. Пакет Services, у свою чергу, призначений для роботи з Hotmail і іншими службами в інтернеті.
Обіцяно, що особлива увага була приділена сумісності платформ. Windows 7 розроблена на основі Vista, і всі застосунки, випущені для Vista, працюватимуть і на Windows 7. Щоразу при переході на нову ОС проблема сумісності викликає море критики. Користувачі виявили, що застосунки, які вони запускали на Windows XP, відмовилися працювати на Vista.
Впроваджено нову модель WDDM 1.1, що входить до DirectX 11 та яка має скоротити обсяги споживання відеопам'яті системою.
У Windows 7 також вбудовано Windows Defender та Брандмауер Windows.
Бета-версія [ред.]
Офіційно бета-версія 6.1.7000 була представлена 7 січня 2009 року на виставці CES 2009 та відкрита для скачування. Windows 7 Beta працюватиме до 1 серпня 2009 року. Починаючи з 1 липня 2009, ОС почне перезавантажуватися що дві години, нагадуючи про закінчення періоду роботи. Викачати Windows 7 Beta можна було до 10 лютого, починаючи з цього дня завантаження стало недоступне. Виконавчий директор Microsoft Стів Баллмер представив громадськості бета-версію, окремо відзначивши, що продукт може похвалитися двома новими інструментами — Домашня група і Device Stage. Перший надає можливість об'єднання кількох ПК у щось схоже на обчислювальний кластер. Device Stage забезпечує сумісність ОС з цілим спектром периферійних пристроїв — БФП, мобільними телефонами, mp3-програвачами, веб-камерами тощо. Докладніше — Список пристроїв, що підтримують Device Stage. У цей час, Device Stage підтримують усі пристрої Microsoft.
Версія-кандидат (Release Candidate) [ред.]
Microsoft 5 травня 2009 розмістив на своєму сайті реліз-кандидат операційної системи Windows 7.[29] Офіційною версією-кандидатом Windows 7 Release Candidate стала збірка 7100.0.winmain win7rc.090421-1700, вона прошла підписання (engineering sign-off). 30 квітня ця версія нової операційної системи Microsoft була розіслана підписчикам сервісів MSDN іTechnet. З відповідного розділу сайту Microsoft реліз-кандидат Windows 7 може викачати будь-хто зацікавлений. З 27 квітня користувачам RC-збірки Windows 7 Ultimate в Центрі оновлення стали доступні мовні пакети, в тому числі російський й український та ін. Він доступний як в 32- так і в 64-бітовій версіях.
Починаючи з 1 березня 2010 року ОС почне перезавантажуватися що дві години. 1 червня 2010 року ОС перестане працювати. Також 3 червня 2009 року з'явилась IDX-збірка Windows 7 build 7201.0.winmain_win7ids.090601-1516. Ця збірка аналогічна 2-ій версії-кандидату, що не буде представлена публічно.
Комерційний реліз (Release to Manufacturing) [ред.]
Продаж операційної системи Microsoft Windows 7 почався 22 жовтня 2009 року[30]: одночасно у продажу з'явилися комп'ютери з передустановленою Windows 7, і користувачі змогли купити і коробочні версії цієї операційної системи 14-ма мовами світу. В Україні продаж розпочався дещо пізніше — 31 жовтня 2009 року, у цей день з'явилися версії ще 21-єю мовою світу.
Також став відомий графік робіт по збірці і підписанню фінального релізу:
· з 22 червня до 10 липня — збірка і пошук кандидатів на фінальний RTM реліз
· 17 липня — підписання фінального RTM реліза (7600.16385.win7_rtm.090713-1255)
6.1.7600.16385.win7_rtm.090713-1255 — фінальний образ, який офіційно став доступний 22 жовтня (витік 25 липня (x86/x64))
З 26 серпня користувачам Windows 7 Ultimate та Windows 7 Enterprise в Центрі оновлення стали доступними мовні пакети, в тому числі українська мова та ін.
Ціни [ред.]
Ціни для України будуть такими[31].
| Ціна
| Starter
| Home Basic
| Home Premium
| Professional
| Enterprise
| Ultimate
|
| Оновлення
| N/A
| N/A
| N/A
| N/A
| N/A
| N/A
|
| Нове встановлення
| N/A
| $113
| $193
| $290
| Корпоративна версія, не для продажу
| $360
|
Пакет оновлень і підтримка [ред.]
Service Pack 1 [ред.]
14 січня 2011 співробітники компанії Microsoft отримали доступ до фінальної (RTM) версії першого пакету оновлень (SP1), після чого він миттєво з'явився в Інтернеті. Збірка отримала номер: 7601.17514.101119-1850. 22 лютого 2011 пакет оновлень 1 офіційно став доступний для вільного скачування через центр оновлень Windows.[32]
Технічні вимоги [ред.]
| Нижче наведені рекомендовані системні вимоги для запуску ОС Windows 7 на ПК:[33]
|
| | 32-бітна версія Windows 7
| 64-бітна версія Windows 7
|
| Центральний процесор
| x86 чи x86-64 з тактовою частотою 1 ГГц
| x86-64 з тактовою частотою 1 ГГц
|
| Оперативна пам'ять
| 1 Гб
| 2 Гб
|
| Відеоадаптер
| З підтримкою DirectX 9 та драйвера WDDM версії 1.0 та вище.
|
| Вільний дисковий простір
| 16 Гб
| 20 Гб
|
| Оптичні накопичувачі
| DVD-RW
|
Але можливий запуск системи з драйвером XDDM, наприклад для старих інтегрованих відеокарт Intel.
Для режиму Windows XP додатково потрібні 1 ГБ оперативної пам'яті, 15 ГБ на жорсткому диску і процесор з підтримкою апаратної віртуалізації з включеними технологіями Intel VT або AMD-V.
Ринкова частка [ред.]
Windows 7 була випущена 22 жовтня 2009. До кінця січня 2010 було продано понад 60 мільйонів копій операційної системи. Наприкінці квітня число проданих ліцензій перевищила 100 мільйонів. У червні 2010 Microsoft продала 150 мільйонів ліцензій Windows 7.[34] У середньому щосекунди продається 7 копій системи, що є найбільшим показником за всю історію корпорації.
За перший рік з дня початку офіційних продаж було продано 240 мільйонів ліцензій на Windows 7. Станом на кінець січня 2011 (15 місяців реалізації ОС) було продано 300 мільйонів ліцензійних копій.[35].
При цьому, згідно з виданим у червні 2010 року звітом Net Applucations[36], серед відвідувачів Інтернету Windows 7 своєю світовою часткою у 12.68% поступається своїм попередникамWindows Vista (15.25%) та Windows XP (62.55%). Частково таку ситуацію можна пояснити припиненням продажів популярної Windows XP[37][38] та продажем вже встановлених нових ОС разом з новими комп'ютерами.
Критика [ред.]
Під час бета-тестування і після офіційного випуску системи Windows 7 надійшли численні скарги користувачів ноутбуків, що заряд справних акумуляторів з нормальним часом автономної роботи більше двох годин «виснажується» за півгодини і навіть скоріше.[39][40] Також є скарги на появу повідомлень про помилку з рекомендацією замінити акумулятор.
Критики нової операційної системи стверджують[41][42][43], що заяви Microsoft[44], ніби нова ОС буде значно швидша, позбавить від усіх проблем, які були у Vista, і послужить повноцінною заміною Windows XP, — не більше ніж реклама, і Windows 7, хоч і приносить виправлення деяких проблем Vista, які утрудняли роботу користувача, не має інших істотних поліпшень.
Критика ґрунтується на таких аргументах:
· Windows 7 має такі ж високі системні вимоги, як і Vista. Так, рекомендовані Microsoft апаратні вимоги для нормальної роботи Windows 7 і Vista становлять 1 ГБ ОЗУ і 16 ГБ вільного дискового простору[45], тоді як для Windows XP вони становлять 128 МБ ОЗУ і 1,5 ГБ на диску.[46]
· Результати незалежних тестів показують, що застосунки на Windows 7 працюють ненабагато швидше, ніж на Vista, і повільніше, ніж на старій Windows XP[47]
· Низька продуктивність системи, показана у ряді незалежних тестів, пов'язана з ускладненням ОС і, отже, інтенсивнішим використанням обчислювального ресурсу, що, у свою чергу, може виражатися у збільшенні енергоспоживання і зниженні часу роботи батарей нетбуків до 30% в порівнянні з Windows XP[48][49]
Windows 7 Sins [ред.]
Фонд вільного програмного забезпечення розгорнув кампанію Windows 7 Sins (сім гріхів), в якій, крім загальної критики власницького програмного забезпечення, заявляє:
· В Windows 7 використовуються технології, котрі дозволяють Microsoft вторгатися в особисте життя користувача
· В Windows 7 всюди використовується DRM, за допомогою якого користувача замикають на продукцію конкретних постачальників і в першу чергу Microsoft
7. 12. МЕРЕЖІ
12.1 Комп’ютерні мережі - загальні поняття
З‘єднання двох і більше комп’ютерів між собою називається комп’ютерною мережею. Мережа може включати кілька комп’ютерів окремих користувачів (однієї установи), або багато комп’ютерів (вузлів, станцій) кількох установ. Вони мають можливість взаємодіяти один з одним за допомогою апаратних засобів і мережевого програмного забезпечення.
Комп’ютерні мережі створюються для людей, які мають свої і бажають використовувати ресурси інших інформаційних оболонок. Ресурси включають каталоги, принтери, що можуть використовуватись всіма користувачами мережі. Якщо користувач має такі ресурси, він може зробити їх доступними для інших, хто також ділиться ресурсами. Якщо не призначено користування ресурсами іншим, то ними може користуватись тільки сам користувач.Обмеження користувачів ресурсами може бути досягнуто і уведенням паролів для окремих ресурсів. При наданні своїх каталогів можна визначати різні рівні допуску згідно з вимогами різних паролів. Якщо пароль відсутній, ресурси доступні всім користувачам мережі.
Група з’єднаних комп’ютерів, які призначені для досягнення однієї мети, - називається робочою групою. Не важливо, як організована група, всі комп’ютери можуть обмінюватись інформацією на протязі всього часу, поки вони з’єднані. Мережа може з’єднувати одну або кілька робочих груп.
Для з’єднання кількох персональних комп’ютерів необхідні: кабель, з’єднувач кабелів (конектор), мережевий адаптер (або електронна карта). Мережевий адаптер називають також сітьовою інтерфейсною платою, чи картою. Він надає можливість користувачеві одержати інформацію від інших комп’ютерів. Мережевий адаптер разом з обладнанням створюють вузол мережі. Для роботи в мережі до вузла можуть бути увімкнуті один або кілька комп’ютерів, які називають робочими станціями.
Класифікація комп’ютерних мереж. Залежно від розміру мережі поділяються на:
· локальна мережа для офісу, поверху, будинку (LAN (Locfl-Area Network));
· кампусна мережа, яка об’єднує віддалені вузли або локальні мережі, але ще не потребує комунікацій через телефонні лінії і модеми (CAN (Campus-Area Network));
· міська мережа з радіусом у десятки кілометрів з великою швидкістю передачі (100 Мбіт/с) (MAN (Matropolitan-Area Network));
· широкомасштабна мережа, яка використовує віддалені мости і маршрутні запори з можливо невисокими швидкостями передачі (WAN (Wide-Area Network));
· глобальна (міжнародна, міжконентальна) мережа (GAN (Global-Area Network)).
Мережі також поділяються за ознакою кількості вирішуваних задач на універсальні, призначені для вирішення всіх задач користувача, і корпоративні - для вирішення обмеженої за типом кількості задач.
За фізичною формою носія інформації мережі поділяються на безкабельні і кабельні. Безкабельні мережі як фізичний носій інформації використовувати інфрачервоні промені, радіохвилі і лазерні канали. Такі мережі характеризуються невисокою пропускною здатністю, вони не стійкі проти перешкод, можуть надійно працювати тільки в межах прямої видимості і знаходять використання тільки на корпоративному рівні. Кабельні мережі як носій інформації використовують кабель трьох типів: вита пара, коаксіальний і оптоволокнистий.
Вита пара - це два скручені ізольовані дроти. Кабель такого типу складається не з однієї, а кількох пар дротів. Для захисту від впливу довкілля кожен дріт вміщається в сітку із міді чи алюмінію, а весь кабель має зовнішнє ізоляційне покриття. Для з’єднання комп’ютера з мережею використовується дві виті пари: одна - для передачі даних, друга - для прийому даних.
Коаксіальний кабель складається із центрального дроту (одножильного або багатожильного), ізоляційного покриття, зовнішньої екранної металевої сітки і зовнішньої захисної оболонки. Найбільші темпи росповсюдження в нашій державі мають мережі на витій парі.
Оптоволокнистий кабель. Широко використовується в мережах останнім часом. Він стійкий проти електромагнітних перешкод, практично не має електромагнітного випромінення. Такий кабель може бути використаний у мережах, від яких вимагається підвищена секретність. Але такий кабель дорогий, малотехнологічний і недовговічний. За топологією мережі поділяються на шинні, зіркоподібні і кільцеві. Топологія - це геометрична схема з’єднання вузлів мережі. Інші топології мереж є похідними від трьох основних: деревоподібна, ромашкоподібна, змішана та ін.
Шинна топологія. При такій топології комунікаційний кабель створює незамкнуту лінію, тобто кабель має лівий і правий кінці, на яких встановлюються спеціальні обмежувачі - термінатори. Дані, що передаються вузлом, поширюються на два кінці кабеля. Проміжні вузли не виконують ніяких функцій щодо ретрансляції інформації, яка передається. Прийомний вузол розпізнає призначені йому дані і читає повідомлення, що передаються. Мережі з шинною топологією характеризуються хорошими стійкістю і економічністю, але можуть мати невелику довжину.
Зіркоподібна топологія. При такій топології вузли з’єднані “променями” з центром зірки. Залежно від конкретного типу мережі в центрі зірки може бути центральний вузол, або пристрій, що синхронізує роботу периферійних вузлів мережі. Кожний периферійний вузол має власний канал для зв'язку з центром. Вся інформація передається через центр, який ретранслює, комутує і маршрутує інформаційний потік до споживача. Мережі з зіркоподібною топологією дозволяють використовувати прості адаптери, різнотипні кабелі, але надійність їх роботи залежить від центрального вузла.
Кільцева топологія. При такій топології вузли з’єднуються один до другого, створюючи коло. Дані передаються в мережі по колу від вузла до вузла тільки в одному напрямі, наприклад, за годинниковою стрілкою. Кожен проміжний вузол між передавачем і приймачем ретранслює послане повідомлення. Вузол-приймач розпізнає і приймає тільки адресоване йому повідомлення. Мережі з кільцевою топологією мають більшу надійність порівняно з зіркоподібною, ретрансляція інформації окремими вузлами дозволяє підсилювати сигнали і таким чином збільшити довжину мережі, з одного боку, а з іншого - мережа виходить з ладу при несправностях хоча б в одному із вузлів.
За типом використовуваних операційних систем мережі поділяються на гомогенні і гетерогенні. Якщо в мережі підтримується тільки одна операційна система, тобто вона складається із однорідних вузлів, то така мережа називається гомогенною (однорідною), а якщо в мережі підтримується кілька операційних систем - гетерогенною (різнорідною). Важливим показником роботи мережі є швидкість передачі даних, яка вимірюється кількістю біт, що передаються за секунду (bps). У локальних мережах виділяють дві швидкості передачі:
· швидкість передачі даних по головному комунікаційному каналу; вона має стале значення для кожного типу мережі і не залежить від типу вузлів. Наприклад, в мережах Ethernet - вона дорівнює 10 Mbps, у безкабельних мережах - 1...2 Mbps;
· швидкість передачі даних між вузлами мережі. Вона значно менша від швидкості передачі по головному каналу і залежить від умов функціонування вузла: швидкодія процесора, конструкція мережевого адаптера, особливостей операційної системи та інших факторів
11.2. Глобальна мережа Інтернет
11.2.1. Загальна характеристика
Комп’ютери і засновані на їх використанні інформаційні технології визначають рівень і темпи розвитку сучасної цивілізації. Найбільш важливою ознакою використання комп’ютерів у наш час стає створення глобальних телекомунікаційних мереж, які об’єднують все людство в єдину відкриту інформаційну громаду. Такою глобальною мережею є Internet. Виникла Internet у військових лабораторіях США в епоху “холодної війни” у 80-х роках двадцятого століття з метою забезпечення стійкого звязку між комп’ютерами навіть після ядерної війни. Швидкодія і надійність нової технології припали до вподоби науковцям і стали основою більших проектів. Зрештою вона обплутала “великою павутиною” (WWW) майже всі комп’ютерні мережі і створила можливість доступу навіть недосвідченним, некомпетентним у комп’ютерних технологіях користувачам до всього багатства світових інформаційних ресурсів. Internet об’єднує мільйони користувачів всього світу, а кожний рік населення мережі майже подвоюється. Internet належить усім, але ніхто не може їй диктувати свою політику, - це найдемократичніша система. Однак, кожен із вузлів або мережу вузлів Internet разом із встановленним обладнанням обслуговує окрема державна або комерційна фірма-провайдер. Таким чином, за кожну хвилину звязку з Internet або переданий кілобайт інформації доводиться платити фірмі-провайдеру.Повний і вільний доступ до інформації, послуг і технологій глобальної мережі Internet не обмежується тільки науковими та освітніми організаціями, установами культури, мистецтва, громадськими організаціями і засобами масової інформації, а й вносить важливий вклад у процес інтеграції України у світовий інформаційний простір. Термін Internet у перекладі із англійської означає “між мережами”. Internet у формуліровці затвердженій ще у 1995 році Федеральною мережевою радою (The Federal Networking Council? FNC), яка виконує в США координацію роботи мережі на державному рівні:
Internet - це глобальна інформаційна систем, об’єднана сукупністю глобальних адрес і здатна підтримувати комунікацію між ними на основі певних протоколів.
З технічної точки зору Internet є глобальною мережею, яка об’єднує різні локальні комп’ютерні мережі. Комп’ютер разом з обладнанням для роботи в мережі являє собою вузол мережі. З фізичної логічної точки зору вузол є самостійною одиницею, яка має свою унікальну адресу, що забезпечує можливість спілкування двох будь-яких вузлів мережі. Вузлові комп’ютери цієї мережі, на яких зберігається в різних формах інформація, називаються серверами. Комп’ютери в мережі одержують доступ до інших, використовуючи єдину мову, яку називають IP (Internet Protokol), або інтернет-протоколом.
Адреси в Internet. У сучасних умовах Internet (всесвітня “мережа мереж”) - це сукупність технічних засобів, стандартів і домовленостей, які з 1970 р. дозволяють підтримувати зв’язок з різними комп’ютерними мережами світу. Internet - це павутина невпорядкованих телефонних, радіорелейних і супутникових каналів зв’язку, що взаємодіють і з’єднують мільйони комп’ютерів всього світу. Кількість вузлів Internet сягає 10 мільйонів, а кількість користувачів Internet приближається до 100 мільйонів. Для передачі інформації використовуються, головним чином, телефонні мережі і електронні засоби передачі. Однак, аналогією роботи Internet є не телефонні мережі, а поштові відомства - в поштовому відділенні (вузол комутації пакетів) кореспонденція впорядковується по напрямах призначення та направляється в наступний вузол комутації і далі до адресата. Середовище передачі інформації (кабель, шина) є загальним ресурсом перенесення інформації для всіх вузлів мережі. Для забезпечення доступу до цього загального ресурсу необхідно визначити сукупність правил, регламент, тобто метод доступу. Міжнародна організація стандартів у співдружності з організаціями різних держав розробила міжнародні стандарти, які описують протоколи різних рівнів. Відомо сім рівнів протоколів: прикладний, представницький, сеансовий, транспортний, мережевий, канальний і фізичний. Ці рівні протоколів базуються один на одному і створюють “стік”, або “стопку”. Протокол - це документ, який чітко визначає процедури і правила взаємодії процесів працюючих систем.Різні ділянки Internet з’єднуються за допомогою системи комп’ютерів (маршрутизаторів). Маршрутизатор виявляє адресу кореспонденції і визначає куди її посилати.
Правила автоматизованого збирання кореспонденції, виявлення адреси і напрямку пересилання називаються протоколом.
Спеціальний комітет Міжнародної організації по стандартизації (ISO) для стандартизації мереж розробив “ідеальну” модель взаємозвязку відкритих систем. Згідно з цією моделлю інформаційний мережевий потік (трафік) має дискретну структуру, логічною одиницею якої є пакет (кадр, або frame). Кожен пакет має інформаційне і керуюче поле. Керуюче поле вміщає службову інформацію, яка вказує його порядковий номер, кількість, при помилці передачі забезпечує його повторну передачу, забезпечує вибір маршруту передачі даних і управляє потоком даних, забезпечує поділ інформації на пакети, їх складання та ін. В одному пакеті звичайно посилається від одного до 1500 символів інформації. Така організація інформації не дозволяє монопольно задіяти мережу одному користувачеві. Якщо в мережі виникають збої в передачі (прийомі) інформації, програмне забезпечення запитує повторну передачу.
Незалежно від послідовності отримання пакети збираються і впорядковуються на комп’ютері-отримувачі. Формат, розмір пакетів, послідовність їх предачі і впорядкування на комп’ютері-одержувачі в Internet визначається протоколом TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol - протокол управління передачою/ міжмережевий протокол). Протокол TCP організовує сеанс зв’язку між двома комп’ютерами в мережі, а IP - доставку паекта за вказаною одресою. Кожен вузловий комп’ютер Internet повинен мати свою власну унікальну IP-адресу. IP-адреса представляється послідовністю чотирьох чисел, кожне з яких може приймати ззачення в діапазоні від 0 до 255, розділених крапкою (мал.2.1). Така адреса виділяє потрібний комп’ютер із інших вузлів Internet і дозволяє відшукати його згідно з встановленою ієрархією. У практичній роботі використовуються прикладні програми, які організовують користувачеві дружній інтерфейс в інтерактивному режимі і міняють цифрову адресацію на словесну.
Всі прикладні програми Internet дозволяють використовувати в адресі імена систем замість числових адрес комп’ютерів. З метою забезпечення унікальності використовуваних імен була розроблена “доменна система імен” (Domain Name System, DNS).
Доменна система імен - це метод призначення імен шляхом надання різним групам користувачів відповідальності за підпорядкованість імен.
Кожен рівень у такій системі називається доменом. Домен відділяється в адресі один від одного крапкою (Мал.2.2). 
Кожен домен може вміщати скільки завгодно інших доменів. Кожен наступний домен в імені зліва направо більший попереднього. У приведеному прикладі елемент ivan є ім’я реального комп’ютера з IP-адресою. Це ім’я створено і управляється групою btcnau (це може бути назва відділу, де знаходиться комп’ютер) і т. д.
Кожна група може створювати і змінювати свої підконтрольні імена, але при цьому потрібно добавити нове ім’я у свою частину всесвітньої бази даних. Принципово можливо, що два комп’ютери можуть мати однакові імена, але вони будуть знаходитись в різних доменах. За організацією надання імен комп’ютерам слідкує адміністратор мережі.
На початку, коли виникла доменна система, було створено тільки шість імен найвищого рівня із трьох літер кожне: com - комерційні організації; edu - навчальні заклади; gov - урядові установи; mil - військові установи; org - інші організації; net - мережеві ресурси. Коли Internet стала міжнародною мережею, був створений дволітерний набір доменів, які відповідають доменам найвищого рівня для країн (приклад деяких країн): by - Білорусь, ca - Канада, ru - Росія, ua - Україна, us - США. Загальна кількість доменів найвищого рівня - 300, а мають вихід на міжнародну мережу тільки 146 країн.
В основі організації Internet лежать дві головні ідеї:
· взаємодія вузлів не повинна залежати від типів комп’ютерів, їх архітектури, операційних систем тощо, від фізичної реалізації зв’язку між ними;
· надійне функціонування незалежить від зміни топології, від вмикання чи вимикання її вузлів; це пов’язано з неконтрольованістю процесів в Internet; єдине що перевіряється - це унікальність ІР-адрес вузлів і додержання визначеного порядку їхньої нумерації для вирішення питань їх маршрутизації.
При безперервному вдосконаленні Internet вирішуються дві проблеми:
1) ІР потребують досить швидкого каналу зв’язку. Це забезпечується звичайними каналами зв’язку в локальних і місцевих мережах, де комп’ютери розміщуються на значній відстані один від другого. Для передачі на великі відстані створюються спеціальні надзвичайно дорогі швидкісні лінії зв’язку, оскільки телефонні канали вже не задовольняють. Задовільні швидкості перенесення комп’ютерних даних телефонними каналами забезпечують недорогі модеми. Хороший модем має потужність, яка дорівнює потужності процесора персонального комп’ютера.
2) Забезпечення інформаційного захисту інформації при взаємодії із зовнішнім світом.
Відкриті протоколи Internet роблять прозорими всі вімкнені в нього вузли. Природним вирішенням такої проблеми стало відділення внутрішньої корпоративної мережі від зовнішнього світу із збереженням взаємодії тільки через спеціальні шлюзи, які одержали назву proxy(довірений)-серверів. Такі корпоративні мережі одержали назву “Intranet”, або “інтрамережа”. Вони з’явились у 1995 р. У принципі всі програми, розроблені для Internet, можуть бути використані і для інтрамереж, однак, з метою захисту інформації технологія створення інтрамереж виділяється в самостійну. Наприклад, в інтрамережі може бути використана обмежена кількість вузлів, зміни в топології мережі можуть мати непередбачені наслідки, маршрутизація і пошук інформації організовуються іншими методами, ніж в Internet.
Деякі користувачі помилково вважають, що встановлення паролю на машину гарантує захист особистої інформації. Однак, мережеві операційні системи дозволяють адміністраторам мереж читати всю електронну пошту, яка проходить через мережу. Вирішення цієї проблеми деякі крупні американські компанії бачать у забороні використання електронної пошти компанії для:
· приватного бізнесу, пошуку роботи;
· повідомлень, які ображають інших людей з різних мотивів;
· відправлення і одержання сексуально орієнтованих текстів і малюнків;
· поширення матеріалів, захищених авторськими правами.
