Студопедия — ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4






контроль сили натягу арматури

(за ГОСТ 22362-77)

 

Мета роботи: 1. Ознайомлення з вимогами ГОСТ 22362-77, визначення сили натягу арматури за величиною її видовження та методом поперечної відтяжки.

2. Оволодіння практичними навиками роботи з механічним арматурним динамометром АД-18-63.

 

1. Загальні вимоги

 

1.1. ГОСТ 22362-77 встановлює наступні методи вимірювання сили натягу арматури:

— гравітаційний метод вимірювання;

— метод вимірювання за показами динамометра;

— метод вимірювання за показами манометра;

— метод вимірювання за величиною видовження арматури;

— вимірювання методом поперечної відтяжки арматури;

— частотний метод вимірювання.

1.2. Застосування методу вимірювання сили натягу арматури встановлюється в робочих кресленнях, стандартах або технічних умовах на попередньо напружені залізобетонні конструкції.

1.3. Вимірювання сили натягу арматури здійснюється в процесі її натягування або після завершення натягування.

1.4. Для вимірювання сили натягу арматури застосовуються прилади, що пройшли державні випробування та рекомендовані до масового виробництва.

1.5. Прилади, що застосовуються для вимірювання сили натягу арматури, повинні бути повірені за ГОСТ 8.002-71 та мати градуйовочні характеристики, виконані у вигляді таблиць або графіків.

1.6. Перед застосуванням прилад повинен бути перевірений на відповідність вимогам інструкції по експлуатації. Порядок проведення вимірювань повинен відповідати порядку, що передбачений цією інструкцією.

2. Вимірювання сили натягу арматури за величиною її видовження

 

2.1. Метод вимірювання сили натягу арматури за величиною її видовження базується на залежності видовження арматури від величини напружень, яка з урахуванням площі поперечного перерізу арматури визначає силу натягу.

2.2. Метод вимірювання сили натягу арматури за величиною її видовження, внаслідок відносно невисокої його точності, застосовується не самостійно, а разом з іншими методами.

Відносно невисока точність цього методу обумовлюється непостійністю пружно-пластичних властивостей арматурної сталі, а також деформативністю форм та упорів.

2.3. Для вимірювання сили натягу арматури за величиною її видовження необхідно визначити величину дійсного видовження арматурного елемента і мати діаграму „напруження-видовження”.

2.4. Величина видовження арматури вимірюється приладами, встановленими безпосередньо на арматуру: тензорезисторами або тензометрами.

3. Вимірювання сили натягу арматури методом поперечної відтяжки

 

 
 

3.1. Метод вимірювання сили натягу арматури методом поперечної відтяжки базується на встановленні залежності між силою N, що відтягує арматуру на задану величину f в поперечному напрямку, та силою натягу арматури Р (рис.7).

3.2. Поперечна відтяжка арматури виконується на базі самого приладу (прилад із власною базою).

3.3. При відтяжці на базі приладу, прилад контактує з арматурою в трьох точках, але не знаходиться в контакті з формою.

3.4. При вимірюванні сили натягу арматури методом поперечної відтяжки в арматурі не повинно бути залишкових деформацій.

3.5. Похибка градуйовочної характеристики не повинна перевищувати ±4%.

3.6. Співвідношення прогину арматури до її довжини не повинно перевищувати:

— 1:150 –для проволочної, стержневої і канатної арматури діаметром до 12 мм;

— 1:300 - для стержневої і канатної арматури діаметром більше 12 мм.

3.7. При вимірюванні сили натягу арматури прилад встановлюють на арматурі в любому місці по її довжині. При цьому стики арматури не повинні знаходитися в межах бази приладу.

 

4. Прилади і обладнання

 

4.1. Для вимірювання деформацій на арматурному стержні встановлюють два механічних важільних тензометри Т1 і Т2 (рис.8) системи Гугенбергера з базою 20 мм.

 

 

4.2. Механічний важільний тензометри системи Гугенбергера (рис.9) за допомогою струбцини 1 кріпиться до арматурного стержня. Загострені грані опорних призм притиснуті до поверхні стержня. При деформації стержня важіль 3 обертається відносно шарніра 5 і переміщує стрілку 2 на шкалі 4. Масштаб збільшення тензометра визначається співвідношенням тяг важелів — і дорівнює 1000.

4.3. Вимірювання деформацій арматурного стержня паралельно здійснюється за допомогою тензодатчиків 1-6 (рис.8), наклеєних на поверхню стержня , та автоматичного вимірювача деформацій АиД-4 із ціною поділки d=1´10-5.


4.4. Для підключення тензодатчиків до приладу АиД-4 служить система комутації (рис.10). Система комутації являє собою припаяні до виводів датчиків електродроти, з’єднані з кабелями, а через них із комутатором і АиД-4.

4.5. Для вимірювання сили натягу арматурного стержня методом поперечної відтяжки на нього встановлюють арматурний динамометр АД-18-63 із власною базою 1000 мм (рис.8).

4.6. До складу арматурного динамометру АД-18-63 (рис.11) входить індикатор годинникового типу Ич-1 для вимірювання прогину (відтяжки) стержня f.

 
 

4.7. Індикатор годинникового типу Ич-1 належить до контактних приладів. Головною частиною індикатора є металевий корпус 1. Переміщення штифта 7 викликає поворот шестерні 4 і стрілки 3, шкала якої має ціну поділки 1 мм. Один оберт шестерні 3 відповідає переміщенню штифта на 10 мм та 10 обертам шестерні 6 і стрілки 2, шкала якої має ціну поділки 0,01 мм. Для запобігання появи люфта в конструкції передбачена додаткова шестерня 8. Штифт притискається до дослідної точки пружиною 9.

5. Підготовка і проведення випробувань

 

5.1. Встановлюють тензометри Т1 і Т2, тензодатчики 1-6 і арматурний динамометр АД (рис.8).

5.2. Знімають початкові відліки за тензометрами Т1 і Т2, а також за допомогою АиД-4 початкові відліки тензодатчиків 1-6.

5.3. Знімають початковий відлік за індикатором арматурного динамометра.

5.4. За допомогою ексцентрика створюють відтяжку арматурного стержня і знімають відлік за індикатором арматурного динамометра.

5.5. Механічним способом створюємо напруження в арматурі , яке контролюємо по величині її видовження за показаннями тензометрів Т1 і Т2.

5.6. Після натягу стержня знімають відліки по тензометрам 1-6 та відліки і за індикатором арматурного динамометра (див. п.п. 5.3 і 5.4).

5.7. Результати вимірювань заносять у „Журнал лабораторних робіт”.

 

А-IV Ø 12мм

 

 








Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 1418. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Огоньки» в основной период В основной период смены могут проводиться три вида «огоньков»: «огонек-анализ», тематический «огонек» и «конфликтный» огонек...

Упражнение Джеффа. Это список вопросов или утверждений, отвечая на которые участник может раскрыть свой внутренний мир перед другими участниками и узнать о других участниках больше...

Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Деятельность сестер милосердия общин Красного Креста ярко проявилась в период Тритоны – интервалы, в которых содержится три тона. К тритонам относятся увеличенная кварта (ув.4) и уменьшенная квинта (ум.5). Их можно построить на ступенях натурального и гармонического мажора и минора.  ...

Понятие о синдроме нарушения бронхиальной проходимости и его клинические проявления Синдром нарушения бронхиальной проходимости (бронхообструктивный синдром) – это патологическое состояние...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия