ТЕМА 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ТИПІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СИСТЕМИ ОСВІТИ

Відповідно до Закону України "Про освіту" (Ст. 29) структура освіти в Україні включає такі ланки.

Дошкільна освіта. Дошкільними закладами освіти є: дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки сімейні, прогулянкові, дошкільні компенсуючі (для

Розділ VI. СИСТЕМА ОСВІТИВ УКРАЇНІ

дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку) та комбінованого типу з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, а також дитячі садки інтернатного типу, дитячі будинки та ін.

Дошкільні заклади у тісній взаємодії із сім'єю забезпечують фізичне та психічне здоров'я дітей, їх повноцінний розвиток, готовність до школи, набуття життєвого досвіду.

Дошкільне виховання спрямовується на практичне оволодіння рідною мовою в сім'ї та дошкільному виховному закладі; забезпечення пізнавальної активності, творчих і художніх здібностей в ігровій та інших видах дитячої діяльності; виховання культури спілкування, поваги й любові до батьків, родини, Батьківщини; започаткування основ трудового виховання, екологічної культури, моральної орієнтації в національних та загальнолюдських цінностях.

Загальна середня освіта. Типи і зміст навчально-виховної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів розкрито у попередньому розділі.

Позашкільна освіта. Позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямовується на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їхніх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Позашкільна освіта і виховання здійснюються позашкільними закладами, до яких належать палаци, будинки, центри, станції дитячої творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Професійно-технічна освіта. Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їхніх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовки, підвищення їх професійної кваліфікації. Вона здійснюється на основі базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту.

Професійну технічну освіту здобувають у таких закладах освіти: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професій­не училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію. Вони можуть мати денні, вечірні відділення, створювати і входити до різних комплексів, об'єднань,

Учні державних професійно-технічних закладів освіти з числа дітей-сиріт, дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави. Інші учні цих закладів забезпечуються безкоштовним харчуванням і стипендією.

Тема 2. Характеристика основних типів навчальних закладів системи освіти 117

Випускникам професійно-технічних закладів освіти відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії).

Вища освіта. Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликання, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення кваліфікації. Вища освіта здійснюється на базі повної загальної середньої освіти. До вищих навчальних закладів, що готують молодших спеціалістів, можуть прийматися особи, які мають базову загальну еередню освіту.

Прийом громадян до вищих закладів освіти проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності закладів освіти та джерел оплати за навчання. Навчання у вищих закладах освіти державної форми власності оплачується державою.

Вищими закладами освіти є: технікум, коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та ін.

Відповідно до статуту вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації:

— перший рівень — технікум, училище, інші, прирівняні до них, вищі
заклади освіти;

—другий рівень—коледж, інші, прирівняні до нього, вищі заклади освіти;

—третій і четвертий рівні (залежно від результатів акредитації)—інститут, консерваторія, академія, університет. _fc.

Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо* кваліфікаційними рівнями:

— молодший спеціаліст —забезпечують технікуми, училища та інші вищі заклади освіти першого рівня акредитації;

—- бакалавр — забезпечують коледжі, вищі заклади освіти другого рівня акредитації;

— спеціаліст, магістр —- забезпечують вищі заклади освіти третього
і четвертого рівнів акредитації.

Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-квалі-фікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти.

Виходячи зі структури виїдої освіти, її перший ступінь передбачає здо­буття вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня "Молодший спеціаліст"; другий—"Бакалавр" (базова вища освіта); третій — "Спеціаліст", "Магістр" (повна вища освіта).

Основними видами діяльності вищих закладів освіти є:

—підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

— підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних кадрів;

Розділ VI. СИСТЕМА ОСВІТИВ УКРАЇНІ

— науково-дослідна робота;

—спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів;

— культурно-освітня, методична, видавнича, фінансово-господарська,
виробничо-комерційна діяльність;

—здійснення зовнішніх зв'язків.

Післядиплом на освіта (спеціалізація, стажування, клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів). Післядипломна освіта забезпечує одержання нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобутої у закладі освіти і досвіду практичної діяльності, поглиблення професійних знань, умінь за спеціальністю, професією.

Післядипломна освіта здійснюється такими закладами:

— академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки,
удосконалення, навчально-курсові комбінати;

—підрозділи вищих закладів освіти (філіали, факультети, відділення та ін.);

—професійно-технічні заклади освіти;

—відповідні підрозділи в організаціях та підприємствах.

Ці заклади можуть працювати за очною, вечірньою, заочною формами навчання, мати філіали і вести науково-дослідницьку роботу.

Самоосвіта громадян. Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян, громадянами створюються відкриті народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, навчальні радіо-, телепрограми тощо.

Аспірантура в Україні є основною формою підготовки науково-педаго­гічних і наукових кадрів. Існує очна (три роки) із забезпеченням аспірантів державною стипендією і заочна аспірантура (чотири роки). До аспірантури приймають осіб, які виявили здатність до науково-дослідної чи науково-педагогічної діяльності, мають закінчену вищу освіту, стаж практичної роботи після закінчення вищого закладу освіти не менше двох років (за обраною спеціальністю) і склали вступні екзамени. Аспірант працює під керівництвом свого наукового керівника, складає екзамени кандидатського мінімуму, готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

Докторантура —вищий ступінь у системі підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів, частина системи безперервної освіти. Діє при провідних вищих закладах освіти, наукових установах і організаціях. До докторантури з відривом від виробництва приймаються особи у віці до сорока років, які мають науковий ступінь кандидата наук і досягай значних успіхів в обраній галузі. Термін підготовки в докторантурі три роки і зараховується до стажу науково-педагогічної праці. Докторантам виплачується державна стипендія, а для надання їм допомоги у проведенні дисертаційного дослідження за місцем підготовки можуть призначатися наукові консультанти.

Тема 3. Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні