Головна сторінка Випадкова сторінка
КАТЕГОРІЇ:
АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія
ABSTRACT
Дата добавления: 2015-06-12; просмотров: 450
|
|
| № теми | Зміст самостійної роботи | |
| Тема 1. Здоров'я, хвороба й профілактика . Визначення поняття «здоров'я». Компоненти здоров'я. Концепції здоров'я. Хвороба. Фактори, що визначають здоров'я й хворобу. Суспільне здоров'я. Критерії оцінки індивідуального здоров'я. Оздоровчі доктрини світу. | ||
| Тема 2. Організація охорони здоров'я Моделі організації охорони здоров'я. Охорона здоров'я жінок і дітей. Санітарно-епідеміологічне благополуччя населення. Всесвітня організація охорони здоров'я. | ||
| Тема 3. Здоров'я й спадковість Біологічний потенціал здоров'я. Абетка генетики. Спадкоємні хвороби. Генна терапія. Клонування. Біологічна й соціальна компоненти спадковості людини. Медико-генетичне консультування. Здоров'я й конституція людини. | ||
| Тема 4. Екологія й здоров'ялюдини Основні поняття й закони екології людини. Екологічна криза. Варіанти біологічної дії забруднювачів навколишнього середовища. Глобальні забруднювачі об'єктів навколишнього середовища. Атмосферне повітря. Питна вода й здоров'я. Екологія житлових і суспільних приміщень. Екологія ґрунту. Екологія продуктів харчування. Клімат і здоров'я. Ендоекологія. | ||
| Тема 5. Здоров'я й спосіб життя Спосіб життя: рівень життя, якість життя, стиль життя. Здоровий спосіб життя: мотивація, компоненти. Рухова активність і здоров'я: рухова активність, гіподинамія, фізична культура.Харчування й здоров'я: теорії харчування й роль харчування в здоров'ї людини; хвороби, пов'язані з порушенням харчування; еволюційні передумови раціонального харчування; роль натурального харчування; вплив на організм технологічно обробленої їжі, комбінації харчових речовин; сучасні основи раціонального харчування.Звички, що спричиняють порушення здоров’я: табакокуріння та алкоголізм, наркоманія та токсикоманія.Репродуктивне здоров'я. Планування сім'ї. Контрацепція та її методи. Аборт і його наслідки. | ||
| Тема 6. Хвороби цивілізації Особливості життєдіяльності цивілізованої людини. Ожиріння. Гіпертонічна хвороба. Атеросклероз. Ішемічна хвороба серця. Цукровий діабет. Рак. Алергійні захворювання. | ||
| Тема 7. Основи гігієнічних знань Гігієна зору. Гігіена ротової порожнини. Загартування. Психогігієна та стрес. Основи гігієни праці. Розумовапрацездатність і стомлення. Праця й здоров'явчителя. Комп'ютер і здоров'я. | ||
| Тема 8. Інфекційні хвороби та їхпрофілактика Інфекційний процес. Епідемічний процес. Профілактика інфекційних захворювань у школі. Поняття про імунітет і йоговиди. Загальні ознаки інфекційних захворювань. Повітряно-краплинні інфекції. Дитячі інфекції. Туберкульоз. Шлунково-кишкові інфекції. Гельмінтози. Харчові отруєння бактеріальними токсинами. Гематогенні інфекції зоонози. Хвороби, передані статевим шляхом. ВІЛ-інфікування. СНІД. Шкірні хвороби. Загальні принципи профілактики інфекційних захворювань. | ||
| Тема 9. Основи догляду за хворими Загальні принципи догляду за хворими. Техніка виміру артеріального тиску. Введення лікарських засобів. Догляд за хворими, щолихоманять. Режим фізичної активності. Профілактика пролежнів. Догляд за хворими при блювоті. Догляд за хворими при поносі. | ||
| Тема 10. Долікарська невідкладна допомога Основні поняття. Реанімація. Непритомність, колапс. Травматичний шок. Рани й кровотечі. Опіки. Утоплення. Відмороження й переохолодження. Тепловий, сонячний удар. Травми й поразки очей. Отруєння. Укуси комах і змій. Анафілактичний шок. Бронхіальна астма. Коми при цукровомудіабеті. Гіпертонічний криз. Нападстенокардії. Гостріболі в животі. Загальні правила транспортування потерпілих. Універсальна аптечка. |
Классическая школа менеджмента
Первой школой менеджмента была классическая научная школа сформировавшаяся в период с 90-х годов 19 в. По 20-е гг. 20 в. Главными представителями данной школы были Фредерик Тейлор, Фрэнк Гильберт, Анри Файоль и Макс Вебер.
Целью классической школы было создание универсальных принципов управления, следование которым приведет организацию к успеху.Различают основные направления классической школы менеджмента: научный менеджмент; административный подход; анализ бюрократии.
Основателем такого направления как «научный менеджмент» был Фредерик Тейлор, американский инженер. Тейлор считал, что решение производственной задачи требует рационализации рабочих операций. Менеджеры должны думать, а рабочие – работать, считал Тейлор. Основные идеи своей системы он изложил в «Основах научного управления» (1911).
Главную задачу научного управления он понимал как «максимальное обеспечение максимального процветания нанимателя вместе с максимальным процветанием каждого нанятого работника». Для нанимателя «максимальное процветание» включает не просто максимальную прибыль за короткое время, а развитие всех сфер деятельности предприятия до состояния постоянного процветания. Для сотрудников «максимальное процветание» означает не просто непосредственно более высокую зарплату, но также и возможности их роста, с тем, чтобы они могли эффективно работать на самых высоких ступенях работы, соответствующих их личным возможностям.
Второе направление классической школы менеджмента, разрабатывало проблемы, касающиеся работы всей организации как единого целого, а также, в частности, идеи, относительно лидерских качеств хорошо подготовленных администраторов. Представители этого направления пытались ответить на вопрос: «Как заставить людей работать наилучшим образом в интересах организации?». Наиболее весомый вклад в разработку идей администрирования внес Анри Файоль. Наиболее известный его труд «Общее и промышленное управление» появился в 1916 году.
Традиционный тип основан на традициях, социальных привычках, в его основе лежит традиционное действие, «как его осуществляли патриарх и патримониальный князь старого типа». По замечанию Р. Арона, в таком обществе «субъект поступает по традиции, ему нет нужды ни ставить перед собой цель, ни определять ценности, ни испытывать эмоциональное возбуждение - он просто подчиняется укоренившимся в нем за долгую практику рефлексам». Такие общества характерны для доиндустриальной эпохи.
Рационально-легальный тип власти Вебер характеризует как «господство в силу «легальности», в силу веры в обязательность легального управления и деловой «компетентности», обоснованной рационально созданными правилами, то есть ориентации на подчинение при выполнении установленных правил - господство в том виде, в каком его осуществляет современный «государственный служащий» и все те носители власти, которые похожи на него в этом отношении». Таким образом, власть осуществляется в современных индустриальных государствах, где люди в организациях действуют в соответствии с установленными законами и правилами.
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Задача № 2 | | | И льда (рл). |