Сили в механіці

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 979

Сила характеризує взаємодію тіл. Дія сили може призвести до зміни особливостей руху тіла або до деформації тіл. У природі всі сили можна поділити на дві категорії:

1. Сили, зумовлені взаємодією тіл під час їх безпосереднього дотику (удар, тиск, тяга, тертя і т. ін.).

2. Сили, зумовлені взаємодією тіл через силове поле.

Під силовим полем розуміємо певний напружений стан простору, який виникає навколо джерела поля і проявляється у тому, що на внесені в це поле тіла діють певні сили.

На даний час фізика визнає існування чотирьох основних типів фундаментальних взаємодій, проявом яких і є всі відомі силові взаємодії, що описують фізичні явища. Фундаментальними є гравітаційні, електромагнітні, сильні і слабкі взаємодії. Гравітаційні та електромагнітні взаємодії пояснюють всі відомі явища в макросвіті.

Зокрема, дією гравітаційних сил пояснюють стабільність астрономічних об’єктів (зірок, планет, комет й ін), утримання макроскопічних тіл на поверхні планет. Гравітаційні поля впливають на закономірності взаємних переміщень астрономічних об’єктів (рух планет у полях зірок, рух супутників і т. ін.).

Електромагнітні взаємодії відповідальні за існування і стійкість атомів та молекул, за перебіг хімічних реакцій, за зміну агрегатного стану речовини, за виникнення пружних сил і сил тертя.

Сильні (ядерні) та слабкі взаємодії проявляються на дуже малих відстанях між об’єктами (r < 10^{-15 м) і відіграють головну роль в поясненні явищ мікросвіту. Зокрема, дією ядерних сил обумовлені існування атомних ядер та їх стійкість. Сили слабкої взаємодії проявляються у разі ­– розпаду атомних ядер та під час взаємодії нейтрино з речовиною.}

У класичній механіці під час розгляду руху та взаємодії макроскопічних тіл звичайно розглядають з дію гравітаційних сил та сил тертя і пружності, які за своєю природою є електромагнітними.