Студопедія
рос | укр

Головна сторінка Випадкова сторінка


КАТЕГОРІЇ:

АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія






Обладнання та прилади


Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 389



 

1. Токарний верстат.

2. Індикатор годинникового типу з ціною поділки 0,01 мм, закріплений на магнітному стояку.

3. Металевий щуп.

4. Спеціальний металевий брусок.

 

12.3. Методика і порядок виконання роботи

1. Встановити в різцетримачі 1 (рис. 12.1) токарного верстата різець 2 і брусок 3 та закріпити їх.

2. Встановити на станині магнітний стояк 4 з індикатором 5.

3. За допомогою маховичка ручної поперечної подачі підвести вершину різця до щупа 6, притиснутого до пінолі 7 задньої бабки (в лабораторній роботі піноль задньої бабки використовується як еталон). Щуп має проходити між піноллю і вершиною різця з невеличким зусиллям.

4. Підвести вимірювальний штифт індикатора до поверхні бруска з натягом 1-2 мм.

5. Багаторазово (25-30 разів) підвести різець до щупа, щоразу вимірюючи кінцеве положення за допомогою індикатора.

6. Визначити похибку установлення інструмента на еталон як поле розсіювання положень вершини різця за формулою

 

,

де і – відповідно, максимальне і мінімальне відхилення стрілки індикатора.

7. Побудувати гістограму розподілу дійсних значень положень вершини різця і зробити висновок про відповідність її тому чи іншому закону розподілу. Під час виконання цього пункту слід використати методику, викладену в лабораторній роботі №4.

8. Вважаючи, що = 10 мкм, а 20 мкм, за формулою (12.1) розрахувати похибку настроєння верстата.

 

 

 
 


 

Рис. 12.1. Схема проведення експерименту

 

12.4. Зміст звіту

1. Назва роботи.

2. Дані про обладнання та вимірювальні засоби.

3. Результати вимірювань.

4. Графік гістограми розподілу дійсних значень положень вершини різця.

5. Результати розрахунків.

6. Висновки.

12.5. Питання для самоперевірки

1. Які способи настроювання верстатів на розмір обробки використовуються в машинобудуванні? Поясніть суть цих способів.

2. Як визначається похибка настроєння? Який характер виявлення має ця похибка?

3. Назвіть шляхи зменшення похибки настроєння.

4. Який характер виявлення має похибка установлення інструмента на еталон?

 

Рекомендована література: [21, 23].

 

Лабораторна робота №13

ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ КЕРУВАННЯ
ПРУЖНИМИ ЗМІЩЕННЯМИ У СИСТЕМІ ВПІД ЗМІНОЮ ПОДАЧІ

 

Мета роботи – вивчення можливостей підвищення точності токарної обробки циліндричної деталі керуванням пружними зміщеннями в системі ВПІД зміною подачі.

 

13.1. Загальні положення й методика виконання роботи

Під час визначення режимів різання подача вибирається за довідниками [16-18 та ін.].

Для забезпечення найвищої продуктивності подача для попереднього (чорнового) точіння приймається максимально допустимою. Факторами, що впливають на величину подачі, є: жорсткість системи ВПІД, міцність матеріалу заготовки, міцність різальної пластини і міцність державки [24]. Після попереднього вибору подачі здійснюють її перевірку з точки зору відповідності потужності різання наявній потужності привода головного руху верстата.

Подачу для чистового точіння вибирають за таблицями в залежності від бажаних параметрів шорсткості обробленої поверхні і радіуса вершини різця.

Якщо довгий нежорсткий валик проточують за один робочий хід на верстаті з ЧПК, то можна підвищити продуктивність обробки програмуванням подачі в залежності від зміни жорсткості системи ВПІД по координаті руху інструмента [1]. Наприклад, під час точіння такого валика в центрах (рис. 13.1) і русі різця з робочою подачею у напрямі від задньої бабки до передньої жорсткість системи ВПІД спочатку зменшується, а потім збільшується. Відповідно, для забезпечення однакової величини пружних зміщень потрібно подачу спочатку зменшувати, а потім збільшувати.

 

 
 

 

 


Значення подачі s на різних ділянках заготовки можна знайти з урахуванням таких міркувань.

Під час обробки в центрах заготовки у вигляді довгого нежорсткого валика сумарне пружне зміщення елементів системи ВПІД в i-му перерізі заготовки визначатиметься співвідношенням (8.3).

Очевидно, жорсткість системи ВПІД найбільша біля переднього торця заготовки і, відповідно, подача тут може бути найбільша. Прийнявши, таким чином, у формулі (8.3) x = 0, отримаємо співвідношення для визначення пружного зміщення на цій дільниці

 

, (13.1)

 

де Ру(0) – радіальна складова сили різання в перетині, який відповідає координаті .

Для забезпечення мінімального відхилення форми проточеної поверхні від циліндричності, спричиненого нежорсткістю системи ВПІД, має виконуватись умова однаковості пружних зміщень у будь-якому перетині заготовки

 

. (13.2)

 

Радіальна складова сили різання визначається за формулою (7.17).

Підставивши (7.17), (8.3) і (13.1) в (13.2), отримаємо

 

 

Розв’язавши це співвідношення відносно si , отримаємо

 

. (13.3)

 

З урахуванням того, що , , , де , , – відповідно, податливості передньої бабки, задньої бабки і супорта, а I = d4/64, де d – діаметр заготовки, запишемо співвідношення (13.3) в остаточному вигляді

 

. (13.4)

 

Таким чином, за допомогою формули (13.4) можуть бути визначені значення подачі для відповідних зон заготовки, які забезпечують практично однакові пружні зміщення елементів системи ВПІД на всій довжині проточуваної поверхні вала.

13.2. Обладнання, пристрої, прилади та інструменти

1. Токарний верстат з ЧПК.

2. Різець прохідний (Т15К6, γ=10 - 12°, φ=45 - 60°, φ1=6 - 30°) з перерізом державки 16´24 мм,

3. Заготовка – пруток Æ15 - 25 мм.

4. Верстатний пристрій – повідцевий патрон.

5. Вимірювальний інструмент: масштабна лінійка L = 300 мм, мікрометр (ціна поділки 0,01 мм).

 

 

13.3. Порядок виконання роботи

1. Виміряти довжину і діаметр заготовки.

2. За таблицею 7.1 знайти значення , і для використовуваного типорозміру верстата. Для токарного верстата 16К20Т1 можна прийняти = 0,4 10 –4 мм/Н; = 0,6 14мм/Н; = 0,5 104 мм/Н ;

3. Виходячи з бажаної шорсткості, за таблицею 13.1 [24] визначити подачу s0.

Таблиця 13.1

Параметр шорсткості поверхні. мкм Радіус вершини різця, мм
Ra Rz 0,4 0,8 1,2 1,6 2,0 2,4
0,63   - 0,07 0,1 0,12 0,14 0,15 0,17
1,25 0,1 0,13 0,165 0,19 0,21 0,23
2,5 0,144 0,2 0,246 0,29 0,32 0,35
  - 0,25 0,33 0,42 0,49 0,55 0,60
0,35 0,51 0,63 0,72 0,80 0,87
0,47 0,47 0,81 0,94 1,04 1,14
Примітка: Подачі наведені для механічної обробки сталей з =700...900 МПа і чавуну; для сталей з =500...700 МПа значення подач перемножати на коефіцієнт 0,45; для сталей з =900...1100 МПа значення подач перемножати на коефіцієнт 1,25.

 

4. Прийнявши кількість ділянок обробки з однаковою подачею в межах від 5 до 7, розрахувати за формулою (13.4) подачу для на кожної з ділянок; при цьому для поздовжнього зовнішнього точіння можна прийняти y = 0,6 [24]. Для розрахунку значень подачі слід використати спеціальну комп’ютерну програму Projekt 3. Результати розрахунків записати в таблицю 13.2.

Таблиця 13.2

№ ділянки Подача, sі Діаметр заготовки на і-й ділянці після точіння зі змінною подачею sі Діаметр заготовки на і-й ділянці після точіння з постійною подачею s0
       

5. Проточити заготовку, використовуючи отримані значення подач з такими режимами різання v = 90-110 м/хв; t = 0,2-0,3 мм.

6. За допомогою мікрометра виміряти діаметри проточеної поверхні на кожній з ділянок. Результати вимірювань записати в таблицю 13.2.

7. Знайти відхилення проточеної поверхні від циліндричності за формулою

 

(13.5)

 

8. Проточити заготовку з подачею s0 і для отриманої заготовки виконати вимірювання й розрахунки за п.п. 5 і 6.

9. За допомогою мікрометра виміряти діаметри проточеної поверхні на кожній з ділянок і визначити її відхилення від циліндричності за формулою (13.5).

10. Зробити висновки.

 

13.4. Зміст звіту

1. Найменування і мета роботи.

2. Найменування і модель верстата.

3. Основні характеристики різального і вимірювального інструмента.

4. Прийняті режими різання (t, s, n).

5. Ескіз заготовки з розмірами ділянок.

6. Заповнена таблиця 13.2.

7. Висновки.

 

13.5. Питання для самоперевірки

1. Виконання якої умови покладене в основу вибору подачі у цій роботі?

2. Як визначити відхилення реальної поверхні від циліндричності?

3. Зміст і послідовність виконання експерименту у цій роботі?

4. Жорсткість яких вузлів верстата враховується під час вибору подачі, що забезпечує мінімальне відхилення від циліндричності?

5. Яким чином можуть бути скомпенсовані пружні зміщення елементів системи ВПІД під час обробки на верстаті з ЧПК?

 

Рекомендована література: [1, 24].


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | Лабораторна робота №14
<== 1 ==> | 2 |
Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.192 сек.) російська версія | українська версія

Генерация страницы за: 0.192 сек.
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7