І. Методика прогностичного аналізу.

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1377

Прогностичний аналіз припускає не розробку, а використання моделей майбутнього і шляхів його досягнення, прогностичну діагностику, з’ясування ступеня відповідності явища або процесу, які аналізуються, майбутньому. Його призначення полягає у формуванні прогнозів відносно майбутнього розвитку ситуації. Він включає два види аналізу:

· нормативний прогностичний, коли задається майбутній стан системи і визначаються способи досягнення майбутнього;

· пошуковий прогностичний, при якому за допомогою побудови трендових моделей визначається ситуація майбутнього.

Майбутнє є одночасно явищем буття і інобуття. Його ще нема. Але воно, з одного боку, завжди зберігає спадкоємність з минулим, з іншого – принципово відрізняється від нього. Узагальнений прогностичний аналіз припускає у зв’язку з цим такі процедури:

· виявлення в минулому і теперішньому часі прецедентів майбутнього, його зародків, одні з яких розвинуться в основи майбутнього, а інші неминуче загинуть. Оцінка їх перспективності;

· визначення тих характеристик об’єкта або процесу, які виявляються незмінними в соціальному часі;

· аналіз події об’єкта або процесу, що припускає з’ясування маси частоти і темпу здійснення подій;

· побудова трендових моделей розвитку соціальних об’єктів в часі;

· побудова моделі майбутнього;

· перевірка і уточнення моделі майбутнього.

Технології пошукового і нормативного прогнозування у відомому значенні протилежні. При нормативному прогнозуванні на підставі заданої моделі майбутнього визначаються шляхи її досягнення, використання можливостей суспільства. Пошукове ж прогнозування, ґрунтуючись на можливостях суспільства, визначає зміст майбутнього. Пошуковість і нормативність в прогнозуванні припускають присутність один одного, забезпечуючи своєрідні точки опори аналізу. Тому технологію прогностичного аналізу доцільно реалізовувати циклічно, інтегруючи в єдиний процес нормативність і пошук, що дозволяє взаємно уточнювати майбутнє і шляхи його досягнення.

ІІ. Основні варіанти геополітичної траєкторії України з урахуванням факторів та обмежень:

1. Сценарій А1 «Вільне падіння» – це продовження існуючої на той час політики нерішучості і конфронтації між гілками влади та загострення кризи державного управління. Соціальні заворушення, розкол суспільства, початок соціальних бунтів та етнічних конфліктів. Можливість початку громадянської війни. Втягнення України в регіональний конфлікт.

2. Сценарій В3 «Білоруський варіант» – мляві реформи при одночасному вторгненні російського капіталу та інформаційної експансії Росії. Конфедерація з Росією, вступ до Ташкентського пакту та Міжпарламентської асамблеї СНД. Подальший розвиток як напівколонії Росії.

3. Сценарій С2 «Тупцювання на місці» – початок реформ, але відсутність радикальних економічних змін при одночасній конфронтації між гілками влади. Повільний економічний розвиток, однак значне відставання від країн Центральної Європи і навіть СНД.

4. Сценарій Д3 «Євразійська модель І» – відчайдушні, але хаотичні, зусилля влади щодо стабілізації суспільно-політичної ситуації в суспільстві при наявності конфлікту між гілками влади. Це спричинить уповільнення стабілізаційних процесів, інвестиційну діяльність РФ, яка буде недостатньою для забезпечення помітного економічного зростання.

5. Сценарій Д4 «Євразійська модель ІІ» – рішучі кроки влади щодо наведення порядку в країні, консолідації суспільства, стабілізації валютно-фінансової системи. Прилив інвестицій з Росії та недостатність західних інвестицій. Помітне економічне зростання при прив’язці його темпів до темпів зростання і розвитку загальної ситуації в РФ.

6. Сценарій Е4 «Західний авторитаризм» – встановлення в країні ліберального західного авторитаризму на кшталт уряду генерала де Голля. Послідовна політика зближення із Заходом по всім напрямках та підтримка взаємовигідних взаємин з РФ на чітких економічних засадах.

7. Сценарій Е5 «Європейський вибір» – сценарій, подібний до попереднього, але здійснюється на демократичних засадах. Стійке економічне зростання. Входження асоційованим, а в перспективі і повноправним членом до європейських економічних структур і структур безпеки. Перехід України на шлях європейського розвитку.

Морфологічна таблиця альтернативних сценаріїв геополітичного розвитку України на період до 2025 року