Chapter Thirteen

Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 529

Людина, котра знаходиться під дією електричного струму, потребує допомоги. Ця допомога повинна бути негайно надана людиною, яка знаходиться поряд із тим, хто постраждав.

Перша допомога включає два етапи – звільнення людини від дії струму та надання їй першої долікарської допомоги.

Якщо людина, вражена струмом, торкається струмоведучих частин, необхідно швидко звільнити її від дії струму, застосовуючи одночасно заходи запобігання, щоб той, хто надає допомогу, не вступив у контакт зі струмоведучими частинами чи з тілом людини, котра постраждала, або під кроковою напругою. Найкраще відключити установку, якщо це можливо, перерубати провід сокирою з дерев’яним держаком чи перекусити його інструментом з ізольованими ручками (рис. 1.1).

Для відключення повітряної мережі можна викликати в ній коротке замикання, накинувши голий заземлений провід.

В установках напругою до 400 В людину можна відтягнути від струмоведучої частини, беручи її за одяг, якщо він сухий та відстає від тіла. При цьому не можна торкатися тіла потерпілого, його взуття, вологого одягу, а також оточуючих заземлених речей. Якщо ці дії виконати не можна, той, хто надає допомогу, повинен ізолювати свої руки, надівши діелектричні рукавиці.

Якщо діелектричні рукавиці відсутні, треба обмотати руки своїм шарфом або іншим своїм сухим одягом. Крім ізоляції рук, треба ізолювати себе від землі, одягнувши гумові чоботи чи калоші.

Другий етап – надання першої долікарської медичної допомоги, попередньо оцінивши стан постраждалого.

Потерпілого треба покласти на теплу основу на спину, щоб тіло не остигало. Потім перевірити наявність дихання та пульсу. Якщо на променевій артерії пульс не визначається, належить перевірити його на сонній артерії. Про відсутність кровообігу в організмі можна судити також за станом зіниці ока, котра в цьому разі розширена.

Якщо потерпілий притомний, але до цього був у стані непритомності, його треба покласти на теплу основу, негайно викликати лікаря, забезпечити потерпілому повний спокій, спостереження за пульсом і диханням.

Коли у потерпілого відсутні ознаки життя (дихання та пульс), він знаходиться в стані клінічної смерті. Тривалість клінічної смерті (перехідного періоду від життя до смерті) визначається часом із моменту припинення серцевої діяльності або дихання до початку загибелі клітин головного мозку. При загибелі здорової людини від випадкової причини, наприклад від електричного струму, тривалість клінічної смерті може становити 7-8 хвилин. Після закінчення періоду клінічної смерті наступає біологічна, або справжня, смерть – необоротне явище, усунення якого неможливе.

У період клінічної смерті людину можна повернути до життя, та чим раніше почати заходи оживлення, тим більше надії на успіх. Ці заходи складаються із штучного дихання й зовнішнього непрямого масажу серця.

Призначення штучного дихання, як і нормального природного дихання, – забезпечити газообмін в організмі, тобто насичення крові потерпілого киснем й видалення з неї вуглекислого газу. Крім того, штучне дихання, впливаючи рефлекторно на дихальний центр головного мозку, сприяє тим самим відновленню самостійного дихання потерпілого.

Перш ніж приступити до штучного дихання, необхідно виконати такі операції:

Рис. 1.4. Надання першої допомоги при враженні електричним струмом:

А - вдування повітря в рот або в ніс потерпілому; Б - непрямий (закритий) масаж серця

а) покласти потерпілого на спину на горизонтальну поверхню – стіл чи підлогу, звільнити його від одягу, що затрудняє дихання;

б) максимально відкинути голову потерпілого назад, для чого покласти під потилицю долоню однієї руки, а другою рукою давити на чоло потерпілого до тих пір, поки його підборіддя не стане на одній лінії з шиєю. У такому стані голови рот розкривається та язик відходить від гортані, що забезпечує вільний прохід для повітря в легені;

в) оглянути порожнину рота і, якщо в ній виявляться сторонні речі, видалити їх, виключивши попадання в легені.

Після цього той, хто надає допомогу, робить глибокий вдих, а потім вдуває повітря зі свого рота в рот потерпілого 10-12 разів за хвилину, тобто через 5-6 секунд.

Зовнішній масаж серця полягає в ритмічному натисканні на груди потерпілого, внаслідок чого серце стискається між грудиною та хребтом і виштовхує із своїх порожнин кров. При виконанні непрямого масажу серця той, хто надає допомогу, повинен покласти на груди нижню частину долоні однієї руки, а потім поверх першої руки покласти під прямим кутом другу руку та натискати на грудну клітку потерпілого, трохи допомагаючи при цьому нахилом корпуса свого тіла.

Натискати треба швидким поштовхом так, щоб зсунути нижню частину грудини вниз на 3-4 см, натискання слід повторювати приблизно 1 раз на секунду, щоб створити достатній кровообіг.

Якщо допомогу надають двоє, то один із них має виконувати штучне дихання, а другий – масаж серця. Після одного глибокого вдування виконується п’ять натискань на грудну клітку. При цьому вдування і натискання необхідно робити не одночасно, оскільки сила вдування набагато менша, ніж сила натискання.

Якщо той, хто надає допомогу, не має помічника й один виконує штучне дихання та зовнішній масаж серця, належить чергувати проведення вказаних операцій: після двох глибоких вдихань у рот або в ніс потерпілого той, хто надає допомогу, 15 разів натискає на грудну клітку, потім знову виконує два глибоких вдування і повторює 15 натискань для масажу серця.

Штучне дихання та зовнішній масаж серця треба виконувати до появи самостійного дихання й відновлення діяльності серця чи до передачі потерпілого медичному персоналу. Про відновлення діяльності серця потерпілого свідчить поява у нього власного, не підтримуваного масажем регулярного пульсу.

У випадку, коли обличчя людини ушкоджене або вона хвора на інфекційну хворобу, допомога потерпілому може бути надана такими методами:

а) метод здавлення грудної клітки. Людину треба розмістити в напівсидячому положенні. Натискаючи на грудну клітку з боків, той, хто надає допомогу, здійснює штучний видих, відпускаючи грудну клітку – створює автоматичний вдих (рис. 1.5);

б) метод Холгерна-Нільсена. Якщо людина внаслідок травми має в легенях сторонні включення, то її треба покласти на живіт, натискаючи на грудну клітку зі спини – створюємо видих та спорожнення легень, потім піднімаючи повільно руки потерпілого вгору – вдих (рис. 1.6);

в) метод Сільвестра. Людину треба покласти на спину, потім при підніманні рук потерпілого в сторони – відбувається вдих, а зводячи руки та натискаючи ними на нижню частину грудної клітки, здійснюють видих (рис.1.7).

Наведені засоби штучного дихання і зовнішнього масажу серця допомагають повернути потерпілого до життя та підтримувати роботу серця до прибуття професійної медичної допомоги.

Таблиця 1.1

Допомога потерпілому залежно від важкості ураження струмом

Запитання для самоконтролю

1. Особливості враження електричним струмом.

2. Дія електричного струму на організм людини.

3. Що являє собою електрична травма і які її різновиди?

4. Схарактеризуйте фактори, що впливають на тяжкість електричних травм.

5. Від чого залежить опір тіла людини дії електричного струму?

6. Як робиться непрямий масаж серця?

7. Як робиться штучне дихання?

8. Опишіть процедуру надання допомоги одному і з помічником.

9. Як надати першу долікарську допомогу неконтактним методом?