Теоретична частина.

Дата добавления: 2014-11-12; просмотров: 563

1) Какое из заболеваний связано с курением в большей степени, чем остальные заболевания?

2) Можно ли на основании данных таблицы сделать вывод о том, что табакокурение – одна из основных причин смертности от туберкулёза (ответ поясните)?

3) Почему табакокурение способствует развитию болезней сердца?

Что вызывают антигены в организме человека?

• 1) рефлекторную реакцию
• 2) свёртывание крови
• 3) иммунный ответ
• 4) гуморальную реакцию

Теоретична частина.

Основним способом поділу еукаріотичних клітин є мітоз.Процес мітозу(від грец.мітос -нитка) супроводжується ущільненням хромосом і утворенням особливого апарату,який забезпе-чує рівномірний розподіл спадкового матеріалу материнської клітини між двома дочірніми.

Ви вже знаєте, що процес запліднення супроводжується злиттям ядер чоловічої та жіночої статевих клітин. При цьому хромосомний набір заплідненої яйцеклітини подвоюється. Таким чином, можна припустити, що кількість хромосом і організмів, яким притаманне статеве розмноження, з кожним поколінням повинна подвоюватись. Але в природі цього не спостері-гається: у кожного виду набір хромосом постійний. Це свідчить про те, що існує особливий механізм, який забезпечує зменшення хромосомного набору статевих клітин удвічі порівняно з нестатевими. Цей механізм дістав назву редукційного (від лат. редуцере — повертати, відсувати назад) поділу, або мейозу. Мейоз (від грец. мейозіс - зменшення) - особливий спосіб поділу еукаріотичних клітин, унаслідок якого хромосомний набір зменшується вдвічі, клітини переходять з диплоїдного стану в гаплоїдний. Під час мейозу відбуваються два послідовні поділи, інтерфаза між якими вкорочена, а у клітин рослин її взагалі немає. Кожний з цих поділів, як і мітоз, має чотири послідовні фази: профазу, метафазу, анафазу і телофазу.

Мейоз - характерний тільки статевим клітинам (не соматичним).

Під час профази першого мейотичного поділу(профаза І) хромосоми ущільню-ються, набуваючи вигляду паличкоподібних структур . Потім гомологічні хромо-соми зближуються і ніби злипаються (кон’югують) між собою. Під час кон’югації може відбуватися кросинговер . Унаслідок кросинговеру виникають нові комбінації спадкового матеріалу, і тому гомологічні хромосоми часто відрізняються за спадковою інформацією. Тому кросинговер слугує джерелом спадкової мінливості.

Наприкінці профази гомологічні хромосоми роз’єднуються (але залишаються сполученими в місцях, у яких відбувається обмін ділянками), зникають ядерця, руйнується ядерна оболонка і починає формуватися веретено поділу.

У метафазі першого мейотичного поділу (метафаза І) нитки веретена поділу приєднуються до центромер. При цьому центромери гомологічних хромосом розташовані одна навпроти одної, а не вздовж однієї лінії, як під час мітозу

Під час анафази першого мейотичного поділу (анафаза І) гомологічні хромосоми розходяться до протилежних полюсів; кожна з них складається з двох хроматид. Таким чином, наприкінці анафази І поблизу кожного з полюсів опиня-ється половинний набір хромосом. Якщо клітина до початку мейозу була дипло-їдною (2n), то під час першого мейотичного поділу стає гаплоїдною (1n).

У телофазі першого мейотичного поділу (телофаза І) формується ядерна оболонка. У тварин і деяких видів рослин хромосоми деспіралізуються і цитоплазма материн-ської клітини поділяється, тобто виникають дві дочірні клітини; у більшості видів рослин поділ клітини не завершується (цитоплазма не поділяється).

Інтерфаза між мейотичними поділами вкорочена або відсутня (більшість видів рослин); молекули ДНК у цей період не подвоюються .

Під час профази другого мейотичного поділу(профази ІІ) хромосоми ущільнюються, зникають ядерця, руйнується ядерна оболонка, хромосоми починають пересуватися до центральної частини клітини, починає формуватися веретено поділу .У метафазі другого мейотичного поділу (метафазі ІІ)завершуються ущільнення хромосом і формування веретена .

В анафазі другого мейотичного поділу (анафазі ІІ) хроматиди окремих хромосом розходяться до різних полюсів .

Під час телофази другого мейотичного поділу (телофази ІІ) хромосоми знову деспіралізуються, зникає веретено поділу, формуються ядерця і ядерна оболонка. Завершується телофаза ІІ поділом цитоплазми .

У результаті другого мейотичного поділу кількість хромосом не змінюється, але кожна хромосома складається лише з однієї хроматиди.

Отже,після двох послідовних мейотичних поділів з диплоїдної материнської клітини утворюється чотири гаплоїдні дочірні, в яких кожна хромосома представлена однією хроматидою.

• Біологічне значення мейозу.Мейоз становить собою досконалий механізм, який забезпечує сталість каріотипу видів, що розмножуються статевим способом. Завдяки двом послідовним мейотичним поділам число хромосом статевих клітин зменшується вдвічі. Диплоїдний набір хромосом відновлюється під час злиття гамет при заплідненні.

Мейоз також забезпечує і спадкову мінливість організмів. По-перше, в профазі І відбувається обмін ділянками гомологічних хромосом. А по-друге, в анафазі І гомологічні хромосоми, які можуть містити відмінну спадкову інформацію, опиняються в різних дочірніх клітинах .

Хід роботи: