Головна сторінка Випадкова сторінка
КАТЕГОРІЇ:
АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія
Учасники ринку
Дата добавления: 2014-11-12; просмотров: 745
|
|
1. Комерційні та інвестиційні банки (реальний валютний курс формується на міжбанківському ринку на основі конкретних оборудок між банками-контрагентами в даний момент часу).
2. Фірми, що виконують зовнішньоторгівельні операції (визначають попит на іноземну валюту, розміщують тимчасово вільні кошти).
3. Фірми, що займаються управлінням портфелем залучених коштів (інвестиційні фонди, страхові компанії).
4. Центральні банки (як правило, не проводять спекулятивних операцій, а виконують функції регулювання валютообмінного курсу через валютні інтервенції).
5. Валютні біржі (здійснюють обмін валют для юридичних осіб).
6. Брокерські компанії (виконують посередницькі функції між покупцем і продавцем за відповідну комісійну винагороду)
7. Фізичні особи.
Основні види операцій
Ø Валютні операції –вид банківської діяльності з купівлі-продажу іноземної валюти.
Ø Валютна спекуляція –діяльність банків і фірм, розрахована на отримання прибутку від змін курсів на валютних ринках; свідоме прийняття валютного ризику.
Ø Валютний арбітраж – валютна операція між банками, яка представляє собою купівлю (продаж) валют з наступним здійсненням зворотної оборудки з метою отримання прибутку за рахунок різниці в курсах на різних валютних ринках (просторовий арбітраж) або за рахунок коливань курсу напротязі певного періоду часу (часовий арбітраж).
Ø Хеджирування –використання одного інструменту для зниження ризику, пов’язаного з несприятливим впливом ринкових факторів на ціну іншого, пов’язаного з першим інструмента, або на грошові потоки що ним генеруються. Хеджирування може застосовуватися як для зниження ризику втрат, пов’язаних зі зміною як цін на товари, так і для інших ринкових факторі (обмінні курси валют, ставок відсотку).
!!! Різницяміж хеджируванням і спекуляцією — у призначенні:
Хеджер заключає оборудку з метою зниження ризику, пов’язаного
з можливим рухом ціни; спекулянт свідомо приймає на себе цей
ризик, розраховуючи на сприятливий результат.
МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ
І
СВІТОВИЙ РИНОК КАПІТАЛІВ —
частина світової валютної системи, пов'язана з рухом позичкового капіталу у сфері фінансово-економічних відносин. Знаходить своє відображення у наданні валютних і товарних ресурсів на таких УМОВАХ:
¨ ПОВЕРНЕННЯ;
¨ ТЕРМІНОВОСТІ;
¨ СПЛАТИ ВІДСОТКІВ.
МІЖНАРОДНІ КРЕДИТИ розрізняються:
· за строками надання: - короткострокові (до 1 року);
- середньострокові (1-5 років);
- довгострокові (понад 5 років;
· за забезпеченням: - забезпечені (цінними паперами, векселями,
нерухомістю, товарами і товарними документами);
- бланкові (надаються виключно під зобов'язання
боржника у формі содо-векселя);
· за цілями кредитування: - комерційні (пов'язані зі зовнішньоторговими
операціями);
- фінансові (на інші цілі);
· в залежності від суб'єктів кредитування: - приватні;
- урядові;
- змішані;
- міжнародних організацій.
СВІТОВИЙ РИНОК: сукупність різних інституційних форм (компанії,
КАПІТАЛІВ банки, валютно-кредитні заклади), які забезпечують
рух позичкового капіталу у сфері світового
господарства.
Він створює систему національних і наднаціональних ринкових відносин,
що дозволяє:
a) акумулювати капітал, для того щоб
b) перерозподіляти його між сферами світового господарства
c) для підтримки стабільності світової економіки.
Два ВИДИ ОПЕРАЦІЙ на світовому ринку капіталів:
1. комерційні (зовнішня торгівля);
2. фінансові (вивіз капіталу - закордонні інвестиції).
За ТЕРМІНАМИ ОПЕРАЦІЙ розрізняють:
a) міжнародний грошовий ринок (короткострокові міжбанківські операції);
b) міжнародний ринок капіталів (середньо- і довгострокові операції);
- національні ринки позичкових капіталів;
- 
ринок євровалют і європозик.
МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД
(The International Monetary Fund)
Ø здійснює нагляд за міжнародною валютною системою;
Ø сприяє стабілізації курсів валют і впорядкуванню валютних відносин між членами організації;
Ø надає допомогу країнам-учасницям, які відчувають тимчасові труднощі з платіжним балансом, надаючи їм короткострокові і середньострокові кредити;
Ø поповнює запаси валюти своїх членів через розподіл СДР (спеціальних прав запозичень — Special Drawing Rights);
Ø створює свої фінансові ресурси головним чином за рахунок квот-внесків своїх членів.
СВІТОВИЙ БАНК
(The World Bank)
Ø намагається сприяти економічному розвитку найбідніших країн світу;
Ø надає допомогу країнам шляхом довгострокового фінансування проектів і програм з розвитку;
Ø надає допомогу найбіднішим країнам спеціальну фінансову допомогу через Міжнародну Асоціацію розвитку (МАР);
Ø підтримує приватні підприємства в країнах через свій філіал — Міжнародну Фінансову Корпорацію (МФК);
Ø отримує більшість своїх фінансових ресурсів шляхом позик на міжнародному ринку облігацій.
ЗАКОРДОННЕ ІНВЕСТУВАННЯ: розташування фінансових активів
(рух довгострокових капіталів) (акцій, облігацій, оборотних зобов'язань
і довгострокових позик) на термін
понад 1 рік - "портфельні" і "прямі"
інвестиції.
Принципова різниця між прямими і портфельними інвестиціями - рівень контролю (активний - для прямих, пасивний - для портфельних).
!!! Для ПЗІ зовсім не є обов'язковою міжнародна передача засобів -
вони вимагають лише передачу власності інвестору, який може
фінансувати цю передачу:
- випуском акцій;
- місцевим або закордонним запозиченням;
- покупкою підприємства материнською компанією.
Фактори динамічного розвитку ПЗІ після другової світової війни:
- ріст національних ринків;
- лібералізація зовнішньоторгівельної політики держав;
- скорочення транспортних витрат.
Причини прямих закордонних інвестицій
Ø з боку ПРОПОЗИЦІЇ:
q зниження витрат виробництва;
q зниження транспортних витрат;
q отримання необхідної сировини і матеріалів;
q здешевлення заключного виробництва (закордонне складання);
q формування "портфелю" виробничих ресурсів;
q отримання доступу до технології і професійних навичок.
Ø з боку ПОПИТУ:
q використання нових ринків і обслуговування "портфелю" ринків;
q подолання перешкод обмеження експорту (тарифи, квоти);
q постійна присутність на ринку (сервіс, адаптація продуктів);
q подолання правила "buy National" (недовіри споживачів до "чужого" виробника);
q створення іміджу "гарного корпоративного громадянина" (зайнятість місцевого населення, сплата податків, та ін.);
q реакція на загрозу конкуренції.
Види прямих закордонних інвестицій
- добувні
з метою доступу до сировини, якою володіє країна-реціпієнт, і яка критично важлива для виробництва, які базуються
на принципі абсолютних переваг;
- факторні
пов'язані з отриманням доступу до дешевих факторів виробництва, з метою подальшого експорту, які базуються
на принципі порівняльних переваг;
- сервісні
покликані збільшити місцеве виробництво і маркетингову нішу інвестора на ринку країни-реціпієнта, які базуються
на принципі конкурентних переваг.
Напрями впливу ПЗІ на економічне життя країн
v національний дохід;
v зайнятість;
v рівень цін;
v платіжний баланс;
v розподіл доходів;
v передача технології;
v контроль економіки
МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ
(світовий ринок праці) —
сукупність всіх форм територіальної рухомості населення, пов’язаної з трудовою діяльністю на території інших країн; форма експорту та імпорту робочої сили.
Причини міжнародної трудової міграції:
Ø Класичне (аграрне) перенаселення;
Ø Економічні;
Ø Зовнішньоекономічні;
Ø Соціальний комфорт.
Основні напрями міжнародної трудової міграції:
- міжконтинентальна (до Другої світової війни);
- внутрішньоконтинентальна (з 70-х рр. ХХ ст.)
Світові центри притягання робочої сили:
1. Західна Європа (економічна, соціальний комфорт).
2. Ближній Схід (економічна, зовнішньоекономічна).
3. США, Канада (класична, економічна, зовнішньоекономічна).
4. Австралія (зовнішньоекономічна, соціальний комфорт).
5. Азіатсько-Тихоокеанський басейн (класична, економічна, зовнішньоекономічна).
6. Латинська Америка (економічна, зовнішньоекономічна).
Цілі еміграційної політики країн-експортерів (визначення МОП):
Еміграція трудових ресурсів повинна сприяти скороченню безробіття, надходженню від працівників-емігрантів валютних коштів, що використовуються для збалансованості експортно-імпортних операцій; емігрантам за кордоном повинен бути забезпечений відповідний життєвий рівень; вимога повернення на батьківщину емігрантів співвідноситься з придбанням останніми в закордонних країнах професій та освіти.
Засоби досягнення цілей країн-експортерів:
· Регулювання масштабів еміграції і якісного складу емігрантів.
· Залучення валютних коштів працівників-емігрантів.
· Захист прав працівників-емігрантів (міждержавні угоди, ліцензування, контрактні форми).
· Взаємний захист країн-експортерів і країн-імпортерів трудових ресурсів (стримування масштабів міграції, нелегальних переміщень, стимулювання повернення мігрантів додому).
Наслідкиміжнародної трудової міграції:
Позитивні:
- нормалізація ринків праці країн-експортерів, підвищення середнього рівня заробітної плати і доходів;
- ріст рівня кваліфікації трудових ресурсів;
- приплив іноземної валюти для нормалізації фінансового становища;
- працевлаштування творчої молоді.
Негативні:
- ріст споживання зароблених за кордоном коштів;
- бажання приховати отримані прибутки;
- ’’відплив мізків’’ (brain drain);
- старіння і фемінізація населення.
МІЖНАРОДНИЙ БІЗНЕС
Суб’єкт (діяч) міжнародного бізнесу —фірма, яка веде свою діяльність (торгівельну чи виробничу) у двох або більше країнах (Це визначення стосується не лише експорт/імпорт товарів і послуг, але й передачі технології, управлінських і маркетингових знань шляхом СП, кооперативних угод, стратегічних союзів).
Багатонаціональне підприємство (The Multinational Enterprise) —фірми, що домінують у своїй галузі і мають власність у більш, ніж одній країні.
Визначення БНП:
- функціональне:
Ø БНП — це компанії, що складаються (утворені) з групи філіалів, які розташовані в різних країнах і відповідають таким ознакам:
1. Вони об’єднані відносинами спільної власності.
2. Вони базуються на спільному використанні ресурсів, таких як гроші і кредит, інформаційна система, торгова марка і патенти.
3. Вони підпорядковуються визначеній спільній стратегії
- загальноприйняте (міжнародних організацій):
Ø БНП — це фірма, яка контролює активи, як мінімум, у шести країнах, отримує понад 25% річних прибутків від закордонної діяльності, її закордонні продажі перевищують 100 млн. доларів.
Економічні наслідки діяльності БНП:
Ø Операційна ефективність (ріст економічного добробуту, викликаний діяльність БНП завдяки їй ефективності у порівнянні з малими фірмами), якщо БНП має доступ до низькозатратних факторів виробництва, міжнародних каналів розподілу і сучасної технології.
Ø Монопольна влада (економічна міць, якою володіє БНП у порівнянні з іншими фірмами та урядом, завдяки розміру, багатонаціональності та інформованості), яка дозволяє БНП, використовуючи конкурентні переваги, отримувати надприбутки або знищувати місцевих конкурентів.
Країна перебування (host country):
- розглядає БНП як джерело забезпечення товарами та послугами, які не в змозі виробляти за тих самих затратах (через ефективність БНП);
- упереджено ставиться до БНП як загрози національній економіці через монопольну владу (ріс цін, переказ інвестицій, знищення місцевих конкурентів.
Країна походження (home country):
- сприяє розширенню міжнародного бізнесу БНП (це веде до росту експорту і отриманню додаткових доходів);
- негативно ставиться до ’’експорту праці’’ (міжнародний бізнес зменшує зайнятість в країні).
Схема
Потоків коштів, товарів, технології і трудових ресурсів
(складальний завод ГАЗ в Криму)
| В Україну з Росії | В Росію з України |
| - початкові ПЗІ, включаючи гроші і обладнання для створення складального заводу | - зібрані на складальному заводі автомобілі |
| - складові частини і комплектуючі (двигуни, ходова частина) | - переказ прибутків від продажу автомобілів |
| - управлінський і технічний персонал | - винагорода (плата) за персонал |
| - оплата автомобілів, отриманих Росією | - оплата складників, транспортованих в Україну |
| - кваліфікація, отримана українцями в Росії і на ГАЗі в Україні | - працівники України, направлені на навчання на головне підприємство |
БНП приносить вигоду країні, якщо воно:
1) грає за правилами уряду;
2) не викликає негативної реакції споживача
!!! Споживач — основа оцінки ведення міжнародного бізнесу.
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ
Встановлюючи багатосторонній ринок, група країн налагоджує широкомасштабне виробництво з меншими затратами і більшою конкуренцією і, т.ч. забезпечує ефективність кожної з національних економік.
ПРИНЦИПИ ЕФЕКТУ ІНТЕГРАЦІЇ:
q СТВОРЕННЯ (виникнення) ТОРГІВЛІ
(створення інтеграційної групи призведе до більшої ефективності країн-учасниць - конкурентним перевагам);
q ЗВУЖЕННЯ (переорієнтація) ТОРГІВЛІ
( в результаті інтеграції країни-учасниці можуть згортати економічні зв'язки з третіми країнами).
ВИГОДИ ІНТЕГРАЦІЇ
q Більший доступ до ресурсів і технологій;
q Ріст внутрішньогалузевої спеціалізації;
q Захист від конкуренції з боку третіх країн;
q Сумісне вирішення соціальних проблем.
Створення торгівлі -результат зниження торгових бар'єрів між країнами-
учасницями, внаслідок чого їх компанії можуть з
більшою свободою конкурувати між собою. Більш
ефективні виробники займають ринки менш
ефективних, збільшуючи експорт всередині
 |
інтеграційного об'єднання.
S1S1 i DD - криві попиту і пропозиції для будь-якого предмету торгівлі між країнами А і Б. Країна Б є більш ефективним виробником товару (крива пропозиції S2S2). Торгові бар'єри, що існують до інтеграції, визначаються різницею між S2S2 i S1S1 + митний тариф ТТ. За умови відміни тарифів споживання країни А збільшується з B до B'. Відповідно, компанії країни А постачають лише OA' кількості товару (замість ОА), а решта частина (A'B') імпортується з країни Б. В результаті, країна А отримує вигоди, завдяки:
- зменшенню ціни товару для споживачів;
- переорієнтації власних ресурсів на більш ефективне використання.
Звуження (переорієнтація) торгівлі у даному випадку здійснюється, якщо зниження тарифів викликає імпорт товару з країни Б, замінюючи подібний імпорт з третіх країн, які можуть бути більш ефективними, але не отримують виграшу від зменшення тарифів країни А. Таким чином:
Звуження торгівлі -втрати виробництва та імпорту більш ефективних
країн, які не є членами інтеграційного угрупування, і
виграш менш ефективних країн-учасниць інтеграції,
захищених тарифами і/або іншими бар'єрами від
зовнішньої конкуренції.
ВИГОДИ країн-учасниць будуть більшими, якщо ДО процеса інтегрування національних економік:
· рівень взаємних митних тарифів був дуже високий (зростає створення торгівлі);
· вони мають подібні структури порівняльних переваг (менше звуження торгівлі);
· існує більша кількість країн-учасниць (використовується більше різноманіття порівняльних переваг);
· рівні тарифів на товари третіх країн нижчі (менша переорієнтація торгівлі).
ТИПИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
(еволюція рівнів розвитку регіональної економічної інтеграції)
1. Зона вільної торгівлі
(відміна тарифів у взаємній торгівлі між країнами-учасницями)
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| СЕРЕДОВИЩЕ | | | Митний союз |