ЧАСТИНА 4

Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 743

Привычная нам бумага появилась не сразу и не вдруг. Первые ее листы были изготовлены из растительных волокон в Китае во ІІ в. Но способ ее производства долго держался в тайне. Ассирийцы писали палочками на сырых глиняных табличках, которые потом высушивали. Древние египтяне рисовали свои иероглифы на папирусе — тонких листах из спрессованной сердцевины болотного растения папируса. В те далекие времена не было также ни перьев, ни чернил. На папирусных свитках писали заостренной палочкой, обмакивая ее в краску. В производстве папируса египтяне достигли высокого совершенства. Его охотно покупали в соседних странах. Из папирусных свитков создавались целые библиотеки. Так, библиотека в городе Александрии насчитывала свыше 500 тыс. свитков. В Европе в средние века пользовались для рукописей пергаментом — особо обработанной телячьей и овечьей кожей. В Древней Руси писали письма на бересте — наружной части березовой коры. Лишь в 10-м в. в Европе впервые появилась бумага, сваренная из размолотых тряпок, древесного корья, бамбуковой щепы. Изготавливали ее также из соломы ржи, пшеницы, овса, крапивы, водорослей, камыша и т. д. Делали бумагу вручную, с применением самой примитивной техники. Измельчали волокнистые материалы в специальных каменных ступах, позже — в толчеях, которые приводились в движение водяными колесами или ветряными двигателями. Производительность труда была низкой. За день получали не более 100—120 кг бумаги. С развитием книгопечатания и ростом тиражей книг бумаги требовалось все больше. Тряпья, сбором которого занимались тысячи людей, старых рогож, соломы не хватало. И тут решили испробовать дерево. Опыт удался — древесину расщепили на отдельные волокна и превратили их в бумажную массу. С тех пор и производят бумагу из дерева (из журнала).

Тематика повідомлень:

1. Розвиток українського мовознавства ХХ –ХХІ ст.

2. Формули мовного етикету у формуванні загальної культури молодої людини.

3. Роль віддієслівних іменників у стандартизації ділового стилю.

4. Особливості відмінювання числівників: правописний аспект.

5. Порівняльна характеристика морфологічної системи в українській і російській мовах. Морфологічні помилки, спричинені двомовністю.

6. Роль часток у художньому творі.

Практичне заняття № 3

Синтаксична складова МКПК. Граматична правильність мовлення перекладача.

Стилістичні можливості українського синтаксису

Теоретична частина

Запитання для самоконтролю

1. Визначте предмет і завдання синтаксису. Простежте його зв’язок з іншими розділами мовознавства.

2. Словосполучення як синтаксична одиниця. Чи кожне поєднання слів можна назвати словосполученням? Доведіть свою думку на прикладах.

3. Речення як основна одиниця синтаксису. Поняття про граматичну основу (предикативний центр).

4. Намалюйте схему “Класифікація речень за структурою”.

5. Доведіть, що розповідні речення є найпоширенішими в усіх стилях мовлення? Чому не слід плутати окличні речення зі спонукальними, а розповідні – з неокличними?

6. Яку стилістичну роль виконують неповні речення в художньому, публіцистичному і розмовному стилях?

Практична частина

1. Перевірка Д/З.

Рід Старицьких

Рід Старицьких давній і знакомитий. За родинними переказами, князь Старицький ще за Івана Грозного, рятуючись від переслідувань, вибрався в Україну й осів навічно. Старицькі були серед козацької старшини та духівництва. Як дворяни, Старицькі змушені були служити в царському війську, першим порушив цю традицію Михайло Петрович Старицький — окраса української культури. Громадський діяч, поет і лібретист майже всіх опер Миколи Лисенка, драматург, один з організаторів українського театру, найблагородніша людина свого часу. Хто ще продав свій поміщицький маєток і всі гроші вклав у професійну українську театральну трупу, тим самим забезпечивши матеріальні підвалини доти мандрівного актора? За дружину взяв сестру Миколи Лисенка Софію. Поєдналися два козацькі творчі роди.

Михайло Петрович і Софія Віталіївна мали чотирьох дітей. Наймолодший син Юрій закінчив юридичний факультет Київського університету, виїхав на Кавказ, працював адвокатом, там загубився його слід. Дівчата пішли в батька. Марія, старша, була професійною акторкою, режисером і театральним педагогом — професором.. Людмила перейняла від батька всі таланти. Створила сама кілька історичних драм, зокрема про гетьманів Петра Дорошенка та Івана Мазепу. До пари Людмилі підібрався і чоловік – Олександр Григорович Черняхівський, професор медінсгитуту, відомий гістолог. Вероніка — їхній тендітний паросток, майбутня поетеса і перекладачка, трагічно загинула в страшні роки терору. Наймолодша Оксана, дитяча письменниця, взяла шлюб з Іваном Стешенком, майбутнім міністром освіти за Центральної Ради. Ніхто не знає, де загубився слід сина Ярослава. Донька Ірина, високопрофесійна перекладачка, єдина з роду Старицьких уникла репресій (за Ю. Хорунжим).

· Прочитайте текст. Складіть його план, визначивши основну думку. Доберіть заголовок. Поясніть, чим зумовлюється широке використання однорідних членів речення у науковому стилі. Які засоби граматичного зв’язку забезпечують логічність викладу інформації?

Пізнаючи та перетворюючи світ засобами науки, духовної культури, індивідуальної та суспільної практики, людина в усі часи намагалася з'ясувати свою власну природу, розкрити таїни свого внутрішнього світу, визначити рушійні сили свого розвитку, закони поведінки, причини та спонуки вчинкових актів, героїчних діянь, сенс свого існування і своє призначення у світі. Людське життя суперечливе у своїй сутності. Кожна людська істота так чи інакше самовизначається і самостверджується в просторі і часі, відміряному їй на життя, знаходить себе на перетині біологічного й соціального, фізичного й психічного, індивідуального й універсального, внутрішнього й зовнішнього, суб'єктивного та об'єктивного, матеріального й духовного вимірів існування.

Психологія взагалі має давню історію, але як самостійна наукова дисципліна є досить молодою, її вік налічує лише близько ста років. За цей короткий історичний період вона утвердилась як відносно автономна галузь наукового знання, що вирізняється тільки її власними теорією, методологією, методами дослідження. Значення психології серед інших наук постійно зростає. Водночас і світ у своєму динамічному русі стає дедалі складнішим і загадковішим. Виникають нові проблеми людського існування, що вимагають нових наукових підходів, теорій, концепцій, нової методології і нових методів дослідження психічних явищ. Проте це не означає, що все надбане раніше психологією як наукою має бути відкинуте як застаріле і непотрібне. Адже існують одвічні проблеми людського буття, глобальні питання, відповідь на які сучасна наука не може дати без урахування попереднього досвіду.

Вітчизняна психологічна наука має свою історію, свої традиції, які сформувалися не осторонь світової психології. Отже, важливим критерієм її сучасності і розвиненості є відповідність світовим досягненням, бачення свого місця серед тих психологічних напрямів, які визначають світовий рівень наукових досліджень у цій галузі (Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - Вид. 5-те, стереотип. - К. : Либідь, 2002. - 632С.).

Д/З: