Акредитив.

Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 642

Тема 3: Визначення рухової активності людини за методикою Московського науково-дослідного інституту. Принципи

Питання до семінарського заняття

1. Від яких параметрів залежить коефіцієнт енерговитрат К.

2. Критерії які включені у формулу визначення рухової активності.

3..Віковий розподіл коефіцієнту виправлення.

Завдання до самостійної роботи:

Визначити власну рухову активність за методикою Московського науково-дослідного інституту і дати їй оцінку.

Навчально-методичні вказівки Московським науково-дослідним інститутом харчування запропонована формула розрахунку обсягу добової рухової активності:

ДРА_факт.=(Р*46)*В*К,

де ДРА_факт. – фактичні добові енерговитрати людини, кілокалорії на добу (ккал/добу);

Р – маса тіла, кг;

К – коефіцієнт перерахування енерговитрат відповідно до віку та професійної діяльності;

В – коефіцієнт перерахування енерговитрат відповідно до професійної діяльності.

Коефіцієнт виправлення К визначають за такою таблицею (табл. 1).

Таблиця 1

Коефіцієнт К залежно від віку

У табл. 3 подані коефіцієнти виправлення (К) залежно від професійної діяльності.

Таблиця 2

.Коефіцієнт виправлення (К) залежно від професійної діяльності

Праця працівників механізованого виробництва і сфери обслуговування, діяльність, яких не вимагає великих фізичних зусиль відносяться до помірної роботи.

До легкої фізичної праці (2) відносяться професії, робота яких вимагає несуттєвих фізичних зусиль (працівники розумової праці, службовці, що працюють сидячи тощо).

До третьої групи відноситься праця працівників механізованої праці і сфери обслуговування, діяльність яких пов'язана зі значними фізичними зусиллями. Це водії автомашин, працівники харчової промисловості, листоноші, кваліфіковані працівники сільського господарства – агрономи, зоотехніки, комбайнери тощо.

Дуже важку фізичну працю виконують працівники немеханізованої або частково механізованої праці великої або середньої ваги (гірники, металурги, ковалі, водії важких автомашин, вантажники, некваліфіковані працівники сільського господарства).

Спочатку визначаємо масу тіла конкретної людини, її вік і характер професійної діяльності (ким і де працює?). Потім записуємо в таблицю стать і вік, масу тіла та коефіцієнти на вік і важкість праці.

Приклад, треба визначити енерговитрати в шахтаря 30 років з масою тіла 80 кг. Записуємо:

Стать – чоловіча;

Вік – 30 років;

Маса тіла – 80 кг;

Важкість праці – 4;

К до віку – 1,0;

К до праці – 1,3;

ДРА_факт.=(80*30)*1,0*1,3=3120 ккал/добуклад:

Питання для самоконтролю:

1. Від чого залежить коефіцієнт К.

2. Як залежить коефіцієнт К від професії людини.

3. В яких одиницях визначається ДРА.

4.За якою формулою обчислюється добова активність.

Література:

1. Андерсен К. Привычная физическая активность и здоровье / К. Андерсен. Д. Рутенфренц // Региональные публикации ВОЗ. Европейская серия. – 1982. – С. 6.

2.Годик М.А. Исследование двигательной активности студентов с помощью компьютерной экспертизы / М.А. Годик, В.Н. Тимошкин // Теория и практика физической культуры. – 1990. – № 2. – С. 32–33.

Самостійна робота № 4

Тема 4: Визначення рухової активності людини за фремінгемською методикою.

Питання до семінарського заняття

1. Градації (рівні) видів діяльності в дорослого населення

2. У дітей і підлітків прийнята така градація:

3. Технологія визначення рівня рухової активності

Завдання до самостійної роботи:

Визначити рухову активність батька і мати за фремінгемською методикою і порівняти їх.

Навчально-методичні вказівки

Інформація:

Таблиця 3

Карта реєстрації рухової активності

Таблиця 4

Розрахунок загального часу, витраченого на різні

рівні фізичної активності

Таблиця 5

Вагові коефіцієнти ІФА (індексу фізичної активності)

Таблиця 6

Результат розрахунку рівнів фізичної активності